Постанова

від 29.12.2010 по справі 2-а-2213

НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2-а-2213/2010  

  П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

29 грудня 2010 року          

  Суддя Новоархангельського районного суду Кіровоградської області Краснопольська Л.П., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1   до управління Пенсійного Фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області про поновлення строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,  

В С Т А Н О В И В :  

  Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача посилаючись на те, що він має статус дитини війни відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”. Раніше вже звертався до суду за захистом своїх порушених прав, але відповідач знов не виконує вимоги чинного законодавства та не нараховує позивачу 30 % щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, а нараховує лише 10 % зазначеної допомоги.  Просить суд поновити пропущений строк для звернення до суду, посилаючись на те, що пропустив строк позовної давності з поважної причини, оскільки провадження за попереднім аналогічним позовом було завершено у 2010 році, крім того позивач є людиною похилого віку із слабким здоров’ям, що перешкоджає йому вільно звертатись за юридичною допомогою.  

Просить поновити пропущений строк позовної давності, визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати відповідача провести перерахування пенсії за період з 01.01.2009 року по день розгляду справи у відповідності до вимог Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та нарахувати до пенсії підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та здійснити її виплату, а також повернути йому понесені ним витрати по справі.  

  Відповідач в судове засідання письмове заперечення на позов не подав. В разі ненадходження до суду заперечень, справа розглядається в порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення десятиденного строку, передбаченого ч. 3 ст. 183-2 КАС України для подання відповідачем заперечень.  

  Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України адміністративні справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат можуть розглядатися в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.  

  Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.  

  Приписами ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визначено, що дитина війни, це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.  

  В ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004 року (зі змінами), зазначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.  

  Позивач  відноситься до соціальної категорії - «Дитина війни», перебуває на обліку в УПФ України в області, має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, що підтверджується копіями документів, які знаходяться в матеріалах адміністративної справи, тобто на нього розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».  

  Згідно ст. 72 КАС України дана обставина доказування не потребує як така, що визнається сторонами, суд не має сумнівів щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання.  

  Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно п. 1 Прикінцевих положень Закону він набирає чинності з 01 січня 2006 року. Дія норм цього Закону поширюється на позивача, як особу, котра має підтверджений у встановленому порядку статус дитини війни.  

  Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

  Ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-Х11 визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

  Розмір мінімальної пенсії за віком встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-У1 від 09.07.2003 року, відповідно до якого за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

  За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір немає.  

  Підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача в 2009 році нараховувати та виплачувати йому соціальну допомогу – підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дію якої відновлено рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.  

  Згідно ст. 71 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.  

  Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.  

  Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

  Судом встановлено, що відповідач в 2009 році виплачував позивачу підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком, тобто діяв неправомірно.  

  Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку в тому числі органів державної влади.  

  Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.  

  Суд також звертає увагу на те, що у Прикінцевих положеннях Закону України “Про соціальний захист дітей війни” Кабінету Міністрів України було дано доручено подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. Невиконання Кабінетом Міністрів України наведених норм Закону не може слугувати підставою для порушення прав позивача стосовно належної, гарантованої державою соціальної підтримки. У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

  У рішенні Конституційного Суду України № 26-рп/2008 від 27.11.2008 р зазначено, що зi змiсту частини другої статті 95 Конституцiї України, якою встановлюється, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-якi видатки держави на загальносуспiльнi потреби, розмiр i цiльове спрямування цих видаткiв, випливає, що вони не можуть визначатися iншими нормативно-правовими актами. Самі ж загальносуспільні потреби, до яких належить і забезпечення права на соціальний захист громадян України, проголошений у статтi 46 Конституцiї України, передбачаються у державних програмах, законах, інших нормативно-правових актах. Визначення вiдповiдних бюджетних видаткiв у Законi про Державний бюджет України не може призводити до обмеження загальносуспiльних потреб, порушення прав людини i громадянина, встановлених Конституцiєю України, зокрема щодо забезпечення рiвня життя для осiб, якi отримують пенсiї, iншi види соцiальних виплат та допомоги, що є основним джерелом iснування, не нижчого вiд прожиткового мiнiмуму, визначеного законом.  

  Таким чином, встановлена частиною третьою статті 46 Конституції України мінімальна соціальна гарантія для визначення пенсії та інших видів соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування, - прожитковий мінімум, який встановлюється законом, не може бути зменшений ані законом, ані підзаконним нормативно-правовим актом.  

  Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди України при розгляді справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду - як джерело права.  

  В ст. 1 Протоколу № 1 до вказаної Конвенції, зазначено, що кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Борги розглядаються у сенсі поняття «власності», яке міститься у ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції і яке не обмежене власністю на фізичні речі та залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і, таким чином, як власність.  

  Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 с. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, а тому суд не приймає до уваги посилання відповідачів на ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачу конституційної гарантії та права на отримання підвищення до пенсії у розмiрi 30% мiнiмальної пенсiї за віком, як дитині війни.  

  Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України, чинної до 03.08.2010 року, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи було встановлено річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислювався з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Законом України № 2353-УІ від 07.07.2010 року «Про судоустрій та статус суддів», що набрав чинності з 03.08.2010 року, внесено зміни до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до суду встановлюється шестимісячний строк. Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України № 19-рп/2010 від 09.09.2010 року справи про призначення, перерахунок, здійснення, надання та одержання пенсійних виплат, виплат та пільг дітям війни з 09.09.2010 року мають розглядатися не в цивільному порядку із застосуванням норм ЦПК України, а в адміністративному судочинстві із застосуванням норм КАС України, що також в свою чергу вплинуло на строки звернення до суду позивачем.  

Крім того, в ч. 3 ст. 99 КАС України зазначено, що строки звернення до адміністративного суду можуть встановлюватись іншими законами. Статтею 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та статтею 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що суми пенсій виплачуються за минулий час не більше як за 3 роки. Оскільки, такі строки встановлені вищезазначеними законами, суд приходить до висновку, що строк звернення до суду позивачу підлягає поновленню. Суд поновляє позивачу пропущений строк для звернення до суду за захистом порушеного права на отримання щомісячної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни, з огляду на поважність його пропуску. Позивач є людиною похилого віку, юридично необізнана, не знала про порушення її прав у недоплатах до пенсії, зміни законодавства, що регулюють порядок звернення до суду, тому є всі підстави поновлення строку для звернення до суду для захисту порушеного права на доплату до пенсії.  

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом і просить поновити строк позовної давності та задовольнити позовні вимоги. Позивачу про вищевказані зміни чинного законодавства до вересня 2010 року відомо не було, пропуск позивачем строку звернення до суду був викликаний відповідними змінами до чинного законодавства, тому причина пропуску позивачем строку звернення до суду вважаю є поважною та підлягає поновленню.  

  Виходячи з вище викладеного, позовні вимоги позивача про зобов’язання управління пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області нарахувати та виплатити недоплачене підвищення до пенсії, підлягають задоволенню, а саме в частині зобов’язання відповідача нарахувати і виплатити  підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” у розмiрi 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, якi втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 01 січня 2009 року по 29 грудня 2010 року включно, тобто по день розгляду справи судом.  

  Згідно ч.ч. 3 та 4 ст. 8 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується, забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.  

  Відповідно до ст. 44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається та перераховується відповідним територіальним органом Пенсійного Фонду України. Позивачем пред’явлено позовні вимоги до управління пенсійного Фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області. Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку як пенсіонер та особа, що має статус «Дитина війни» в управлінні Пенсійного Фонду України в Новоархангельському районі.  

  Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на УПФУ в Новоархангельському районі Кіровоградської області, за місцем проживання позивача.  

  На підставі викладеного та керуючись ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст.ст. 11,19, 22, 46, 95, 152 Конституції України, ч. 2 ст. 11, ст. 94, 98,  ч.2,3 ст. 99, ч. 2 ст. 100, ст. 122, ст. 158 - 163  Кодексу Адміністративного Судочинства України, суддя  

В И Р І Ш И Л А   :  

  Адміністративний позов   ОСОБА_1   до управління Пенсійного Фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області про поновлення строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити.  

  Визнати, що   ОСОБА_1   пропустив строк, встановлений ст. 99 КАС України для подачі до суду адміністративного позову за захистом порушених прав, з поважної причини та поновити вказаний строк.  

  Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області щодо нездійснення перерахунку та виплати   ОСОБА_1   підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період   з 01 січня 2009 року по 29 грудня 2010 включно   в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком – неправомірною.  

  Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області провести перерахунок пенсії   ОСОБА_1   з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченим ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за періоди   з 01 січня 2009 року по 29 грудня 2010 року включно   з урахуванням різниці, яка була виплачена позивачу в цей період.  

  Стягнути з Державного бюджету України на користь   ОСОБА_1   3 (три) грн. 40 коп. судового збору.    

  Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Новоархангельський районний суд протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії постанови.  

 Суддя:                                                                     /підпис/

З оригіналом згідно  

Суддя Новоархангельського районного суду               Л.П. Краснопольська