Ухвала від 10.11.2025 по справі 498/402/19

У Х В А Л А

10 листопада 2025 року

м. Київ

справа № 498/402/19

провадження № 61-12679ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Корой Іван Дмитрович, на постанову Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство «Богуславське», про визнання частково недійсними розпорядження органу державної влади, державного акта на право власності на земельну ділянку, свідоцтва про право на спадщину, визнання в порядку спадкування права власності на частку в праві приватної власності на земельну ділянку, поділ земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку, надання земельної ділянки у особисту приватну власність,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_2 про визнання частково недійсними розпорядження органу державної влади, державного акта на право власності на земельну ділянку, свідоцтва про право на спадщину, визнання в порядку спадкування права власності на частку в праві приватної власності на земельну ділянку, поділ земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку, надання земельної ділянки у особисту приватну власність.

Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 29 вересня 2020 року позов задоволено.

Визнано частково недійсним у розмірі 1/2 частки розпорядження Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області

від 24 листопада 2005 року № 567/А-2005 та виданий 03 жовтня 2006 року на його підставі державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 286422 щодо права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 5121683200:01:001:0518.

Визнано частково недійсними у розмірі 1/2 частки свідоцтво про право на спадщину, видане 04 жовтня 2012 року за реєстром № 1-1390 Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори Одеської області, щодо успадкування ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5121683200:01:001:0518.

Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом батька

ОСОБА_4 , право на 1/2 частку у праві приватної власності на земельну ділянку площею 10,8580 га з кадастровим номером 5121683200:01:001:0518 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новопетрівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області.

Проведено поділ земельної ділянки з кадастровим номером 5121683200:01:001:0518, припинивши право спільної часткової власності і надано у особисту приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку.

Постановою Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 29 вересня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

13 серпня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Корой І. Д. вперше подав касаційну скаргу до Верховного Суду на постанову Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року.

Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2025 року поновлено ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Корой І. Д. строк на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року та залишено касаційну скаргу без руху задля подання нової редакції касаційної скарги із зазначенням підстави (підстав) касаційного оскарження судового рішення відповідно до статті 389 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2025 року касаційну скаргу

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Корой І. Д., повернуто заявнику, на підставі частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України.

10 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Корой І. Д. засобами поштового зв`язку вдруге подав касаційну скаргу до Верховного Суду на постанову Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року.

У касаційній скарзі представник заявника просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2025 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Короя І. Д. залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для надання нової редакції касаційної скарги та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, із належним обґрунтуванням пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Вимоги вказаної ухвали представник заявника виконав.

У частині першій статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження

(про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставою касаційного оскарження судового рішення представник заявника зазначає пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 13 Закону України

«Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часто (паїв)» від 05 червня 2003 року (у редакції Закону № 3993-ІХ

від 08 жовтня 2024 року), відповідно до якої передбачено, що до 01 січня 2028 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержаної земельної ділянки. Власнику невитребуваної земельної частки або його спадкоємцю за його позовом суд може визначити додатковий строк для оформлення права власності на таку земельну ділянку з поважних причин пропуску строку. Представник заявника вважає, що вказане питання щодо передачі права на земельну частку (пай) та її виділ в натурі єдиним масивом є досить тривалий час буде нагальним для невизначного кола власників та спадкоємців земельних часток і тому висновок Верховного Суду є необхідним для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування статей 203, 715 ЦК України, підпункту «б» пункту 15 розділу Х «Перехідні Положення» Земельного кодексу України та статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часто (паїв)» від 05 червня 2003 року.

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.

Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Корой Іван Дмитрович, на постанову Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року.

Витребувати із Великомихайлівського районного суду Одеської області цивільну справу № 498/402/19 за позовом ОСОБА_1 до Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних щодо предмета спору: Приватне підприємство «Богуславське», про визнання частково недійсними розпорядження органу державної влади, державного акта на право власності на земельну ділянку, свідоцтва про право на спадщину, визнання в порядку спадкування права власності на частку в праві приватної власності на земельну ділянку, поділ земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку, надання земельної ділянки у особисту приватну власність.

Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

О. М. Ситнік

І. М. Фаловська