Рішення

від 03.01.2008 по справі 13/451-пн-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

03.01.2008                                                             

  Справа №  13/451-ПН-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді

 Закуріна М. К. при секретарі

Фінаровій О.Л., розглянувши  справу 

за позовом

Колективного  підприємства

"Райагробуд"

до

фізичної особи - приватного 

підприємця  ОСОБА_1

за участі представників сторін:

від позивача

- Вострікова С.Г. (представника за дорученням), Прокопенко Б.Г. (комерційного

директора),

від відповідача

- ОСОБА_2. (представника за дорученням),

про зобов'язання

відповідача звільнити приміщення котельні та стягнення з нього 35360,58

грн, 

                                            в

с т а н о в и в:

Відповідно до позовної заяви (а.с.

2-3) та заяви про збільшення позовних вимог (а.с. 32) заявлені вимоги

ґрунтуються на невиконанні відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором

оренди від 3 жовтня 2006 року щодо повернення орендованого майна та сплати

орендної плати, у зв'язку з чим виникла заборгованість за основним зобов'язанням

в розмірі 9018 грн, нарахованої неустойки в розмірі подвійної плати за

користування предметом оренди після закінчення строку оренди в розмірі 8016

грн, а також нарахованої пені за пунктом 6.1. договору в розмірі 18326,58 грн.

Відповідачем зазначені вимоги не

визнаються з посиланням на відсутність самої оренди, оскільки вона не мала

доступу до приміщення, яке було передбачено в договорі оренди, оскільки

позивачем вчинялися перешкоди в користуванні орендованим майном (а.с. 46).

Поряд з цим, відповідачем було

заявлено клопотання про припинення провадження у справі за пунктом 1 статті 80

Господарського процесуального кодексу України з підстав припинення

підприємницької діяльності. Дане клопотання судом відхилено, оскільки згідно до

запису № 5 з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних

осіб-підприємців (а.с. 41) ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність з 23

жовтня 2007 року, а взаємовідносини між сторонами виникли до цієї дати, тобто в

період здійснення нею підприємницької діяльності. Крім того, позовна заява

позивачем подана 1 жовтня 2007 року, а саме до дати припинення нею

підприємницької діяльності.

Безпосередньо розгляд справи

проведено в судових засіданнях, що відбулися 25 жовтня, 20, 29 листопада, 13,

21 грудня 2007 року та 3 січня 2008 року. За результатами розгляду справи судом

оголошено вступну та резолютивну частину даного рішення.

Крім викладеного з матеріалів

справи слідує, що 2 жовтня 2006 року між позивачем та відповідачем, укладено

договір оренди,  за умовами якого позивач

передає в оренду відповідачу нежиле приміщення котельної площею 77,2 м2,

яка знаходиться в по АДРЕСА_1 (а.с. 9-10).

Договором сторони обумовили: 1)

орендар вступає в користування майном одночасно з підписанням договору обома

сторонами -пункт 2.1.; 2) орендна плата складає 

1002 грн на місяць з урахуванням податку на додану вартість -пункт 3.1.;

3) орендна плати перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно

не пізніше 10 числа поточного місяця -пункт 3.2.; 4) у випадку порушення строків

внесення орендної плати орендар зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 1 % від

суми заборгованості за кожний день прострочки -пункт 6.1.; 5) договір діє до 30

червня 2007 року -пункт 7.2.

На виконання договірних зобов'язань

позивач передав відповідачу за актом приймання-передачі від 03.10.2006 р.

обумовлений об'єкт оренди, чим виконав умови договору (а.с. 11).

По закінченні строку оренди позивач

листом від 30 липня 2007 року за № 07/30 (а.с. 14) запропонував відповідачу

звільнити орендоване приміщення, проте останнім воно позивачу не передане.

Доказів передачі відповідачем не надано.

Поряд з цим, відповідач взяті на

себе зобов'язання щодо сплати орендної плати не виконав, а тому заборгував за

оренду приміщення 9018 грн з розрахунку: 1002 грн х 9 міс = 9018 грн.

Оскільки спірні правовідносини

виникли на підставі договірних відносин, що існували між сторонами, та мають

правову природу оренди, підлягають аналізу правові приписи щодо оренди

майна. 

Так, статтею 173 Господарського

кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає

між суб'єктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері

господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт

(зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру

на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші,

надати інформацію), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена

сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання.

За статтею 175 того ж Кодексу майнові зобов'язання, які виникають між

учасниками господарських правовідносин, регулюються Цивільним кодексом України

з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В свою чергу, договірні

зобов'язання щодо оренди регулюються статтями 283-291 Господарського кодексу

України. Так, за змістом статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона

(орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у

користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди

застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням

особливостей, передбачених цим Кодексом. 

Згідно до статті 286 того ж Кодексу орендна плата -це фіксований платіж,

який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської

діяльності. У відповідності до статті 291 договір оренди припиняється у разі

закінчення строку, на який його було укладено.

Приписами статті 764 ЦК України

визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення

строку договору оренди, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом

одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений

договором. В даному випадку позивач попередив відповідача про наявність

заперечень щодо подальшого користування орендованим майном, а тому з

урахуванням викладених правових норм договір оренди, укладений між сторонами 3

жовтня 2006 року є припиненим з 30 червня 2007 року.

За змістом статті 765 ЦК України

наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у

строк, встановлений договором найму. У спірній ситуації позивач передав майно

за названим вище актом приймання-передачі, що розцінюється судом як виконання

цих правових приписів, та одночасно як не доведення відповідачем тверджень про

неотримання майна в оренду.

Статтею 785 ЦК України встановлено

правило, за яким у разі припинення договору найма наймач зобов'язаний негайно

повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана. Якщо наймач не

виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від

наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час

прострочення.

На підставі цієї норми позивачем

нараховано до сплати відповідачем неустойку в розмірі 8016 грн за період з 30

червня по 31 жовтня 2007 року, тобто за 4 місяці, з розрахунку: 1002 грн х 2 х

4 = 8016 грн.

Згідно до частини 7 статті 193

Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору

не допускається.

За таких обставин позовні вимоги в

частині зобов'язання звільнити спірне приміщення та стягнення суми орендної

плати та неустойки підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується нарахованої позивачем

пені судом констатується наступне. У відповідності до частини 1  статті 230 ГК України, штрафними санкціями

визнаються господарські  санкції у

вигляді грошової суми (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин

зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської

діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В свою чергу частиною 3 статті 232 того ж Кодексу, встановлено, що вимогу щодо

сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник

господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено.

Безпосередньо розмір штрафних

санкцій встановлено статтею 231 того ж Кодексу. Зокрема, за частиною 1 цієї

статті законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір  штрафних санкцій, зміна якого за погодженням

сторін не допускається.

Так, Законом України „Про

відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що

ним регулюються договірні відносини між платниками та одержувачами грошових

коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Статями 1 та 3 цього Закону визначено, що платники грошових коштів сплачують на

користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що

встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми

простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки

Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, названими положеннями

встановлено обмеження розміру пені, яка може бути стягнута у випадку

невиконання грошового зобов'язання, у зв'язку з чим нарахування позивачем пені

виходячи з 1 відсотка від суми заборгованості за кожний день прострочення не є

правомірним.

Поряд з цим, з розрахунку суми пені

(а.с. 15) вбачається, що позивачем вона нарахована без врахування строку

позовної давності.

За частиною 6 статті 232 ГК України

нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше

не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,

коли зобов'язання мало бути виконано. В свою чергу, за частиною 2 статті 258 ЦК

України позовна давність в один рік застосовується серед інших випадків у

випадку стягнення неустойки (штрафу, пені).

У зв'язку з названими правовими

позиціями розмір пені за період несплати відповідачем орендної плати складає

648,69 грн, виходячи за наступного розрахунку:

1) борг за жовтень 2006 р. за

період з 11.10.06 по 11.04.07 -8,5% х 2 : 365 х 1002 : 100 х 181 = 84,47 грн;

2) борг за листопад 2006 р. за

період з 11.11.06 по 11.05.07 -8,5% х 2 : 365 х 1002 : 100 х 181 = 84,47 грн;

3) борг за грудень 2006 р.

за період з 11.12.06 по 01.06.07

-8,5% х 2 : 365 х 1002 : 100 х 171 = 79,80 грн;

за період з 01.06.07 по 11.06.07

-8% х 2 : 365 х 1002 : 100 х 11 = 4,83 грн;

4) борг за січень 2007 р.

за період з 11.01.07 по 01.06.07

-8,5% х 2 : 365 х 1002 : 100 х 140 = 65,34 грн;

за період з 01.06.07 по 11.07.07

-8% х 2 : 365 х 1002 : 100 х 41 = 18,01 грн;

5) борг за лютий 2007 р.

за період з 11.02.07 по 01.06.07

-8,5% х 2 : 365 х 1002 : 100 х 109 = 50,87 грн;

за період з 01.06.07 по 11.08.07

-8% х 2 : 365 х 1002 : 100 х 72 = 31,62 грн;

6) борг за березень 2007 р.

за період з 11.03.07 по 01.06.07

-8,5% х 2 : 365 х 1002 : 100 х 82 = 38,27 грн;

за період з 01.06.07 по 31.08.07

-8% х 2 : 365 х 1002 : 100 х 92 = 40,41 грн;

7) борг за квітень 2007 р.

за період з 11.04.07 по 01.06.07

-8,5% х 2 : 365 х 1002 : 100 х 51 = 23,81 грн;

за період з 01.06.07 по 31.08.07

-8% х 2 : 365 х 1002 : 100 х 92 = 40,41 грн;

8) борг за травень 2007 р.

за період з 11.05.07 по 01.06.07

-8,5% х 2 : 365 х 1002 : 100 х 21 = 9,80 грн;

за період з 01.06.07 по 31.08.07

-8% х 2 : 365 х 1002 : 100 х 92 = 40,41 грн;

9) борг за червень 2007 р. за

період з 11.06.07 по 31.08.07 -8% х 2 : 365 х 1002 : 100 х 82 = 36,17 грн.

При розрахунку пені за березень,

квітень, травень та червень 2007 року судом взято за основу період несплати,

який визначено безпосередньо позивачем, а саме пеня ним нараховувалась лише до

31 серпня 2007 року.

За таких обставин вимоги щодо

стягнення пені підлягають задоволенню частково -в сумі 648,69 грн.

Приймаючи до уваги, що позовні

вимоги задоволені, державне мито покладається на відповідача пропорційно

задоволеним вимогам, а витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу -на відповідача. Надлишково сплачена сума державного мита в розмірі

11,4 грн підлягає поверненню позивачу.

На підставі зазначених правових

норм та керуючись статтями 44, 49,  82-85

ГПК України,

                                                                в и р і ш и в :

1.Позовні вимоги задовольнити

частково.

2.Зобов'язати ОСОБА_1(проживаючу за

адресою: АДРЕСА_2) звільнити приміщення котельні по вулиці АДРЕСА_1 передавши

його колективному підприємству „Райагробуд” (розташованому за адресою:

Херсонська область, м. Каховка, вул. К. Лібкнехта, 102; розрахунковий рахунок

260068156 в АППБ „Аваль” м. Херсон, МФО 352093, код 03587218).

3.Стягнути з ОСОБА_1(проживаючої за

адресою: АДРЕСА_2) на користь колективного підприємства „Райагробуд” (розташованого

за адресою: Херсонська область, м. Каховка, вул. К. Лібкнехта, 102;

розрахунковий рахунок 260068156 в АППБ „Аваль” м. Херсон, МФО 352093, код

03587218) -9018 грн основної заборгованості, 8016 грн неустойки, 648,69 грн

пені, 261,84 грн державного мита та 118 грн витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.В іншій частині позову в

задоволенні позовних вимог відмовити.

5.Повернути позивачу надлишково

сплачену суму державного мита в розмірі 11,4 грн. Видати довідку.

Дата підпису рішення -4 січня 2008

року

         Суддя                                                                                     

М.К. Закурін