Вирок від 13.05.2011 по справі 1-16/11

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 1-16/11

В И Р О К

13.05.2011м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарях: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю прокурорів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисників: - адвоката ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , адвоката ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

потерпілого - ОСОБА_14 ,

розглянувши кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Полтава, українка, громадянка України, освіта середня, не заміжня, не працює, мешкає: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Рашівка, Гадяцького р-ну, Полтавської області, українець, громадянин України, освіта середня, одружений, працює СПД ФО Чернобривець, проживає та зареєстрований: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Кашубівка, Полтавського району, Полтавської області, українець, громадянин України, освіта середня, одружений, має двох неповнолітніх дітей, працює директором ФК «Полтава», проживає та зареєстрований: АДРЕСА_3 , не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 355 ч.3 КК України , -

В С Т А Н О В И В:

Підсудні ОСОБА_15 , ОСОБА_19 та ОСОБА_17 діючи в складі організованої злочинної групи вчинили злочин, передбачений ст. 355 ч.3 КК України.

Так наприкінці липня 2006 року ОСОБА_15 дізналася, що ОСОБА_14 , її далекий родич, який зловживає спиртними напоями має намір продати отриманий в спадщину будинок матері, за адресою: АДРЕСА_4 .

Прийшовши до висновку, про можливість заволодіння вказаним нерухомим майном, або отримання іншої вигоди ОСОБА_15 04 серпня 2006 року зустрілась з раніше знайомим ОСОБА_14 . Під час зустрічі останній підтвердив свій намір продати будинок АДРЕСА_4 , який мав йому дістатися в спадок від померлої матері ОСОБА_21 . Переконавшись у можливості заволодіння будинком, ОСОБА_15 , з цією метою, за місцем свого мешкання, зустрічається з раніше знайомими ОСОБА_19 та ОСОБА_17 , які погодились на вчинення злочину та за їх участі, розробляє план злочинної діяльності, котрий передбачає незаконне заволодіння правом власності на будинок АДРЕСА_4 , шляхом примушування ОСОБА_14 , який є малограмотним до виконання цивільно-правових зобов`язань для отримання на підставі цього рішення суду про право власності ОСОБА_19 на вказаний будинок. Відповідно до розробленого плану наступного дня ОСОБА_15 спільно з ОСОБА_19 , зустрічається з ОСОБА_14 , якого на автомобілі ОСОБА_19 перевозить в квартиру АДРЕСА_5 , яку на той час орендує останній. Там увійшовши в довіру до ОСОБА_14 , вони схиляють останнього до вжиття спиртних напоїв, під час розпиття яких, дізнаються про обставини продажу ОСОБА_14 будинку, який мав намір продати його ОСОБА_22 та обіцяють надати допомогу у продажу. Після чого, ОСОБА_14 , залишають в зазначеній квартирі на ніч, мотивуючи необхідністю дізнатися про місце знаходження документів на будинок.

Наступного дня, 06.08.2006 року в денний час ОСОБА_19 , відповідно до розробленого плану, приїхавши на квартиру, де знаходився ОСОБА_14 , схилив останнього до вжиття спиртних напоїв, а коли той оп`янів, і не мав змоги усвідомлювати свої дії, надав йому на підпис договір завдатку на продаж будинку АДРЕСА_4 , який останній підписав не вивчаючи його суті. У вказаному договорі, що датований 06.05.06 р., було зазначено, що начебто ОСОБА_14 зобов`язувався продати буд. АДРЕСА_4 , ОСОБА_19 , за 51000 грн. до 06.07.2006 року, і на даний час отримав від останнього завдаток в розмірі 15300 грн., хоча на вказаний період часу, а саме 06.05.2006 року ОСОБА_19 та ОСОБА_14 фактично не були знайомі.

В подальшому, ОСОБА_14 вийшов із квартири де ночував та пішов за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_4 , де проживав у флігелі зазначеного домоволодіння, оскільки у самому будинку проживала сім`я Черкаських, яким ОСОБА_14 також обіцяв продати вказаний будинок.

Через деякий час ОСОБА_15 відшукавши ОСОБА_14 перевезла його за адресою свого фактичного проживання в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_6 , де поселила ОСОБА_14 у флігелі, який розташований в даному домоволодінні.

В подальшому 10.08.2006 року ОСОБА_17 , з метою отримання технічної документації на будинок АДРЕСА_4 , приїхав за місцем мешкання ОСОБА_22 , за адресою АДРЕСА_7 , де повідомив, останню про те, що ОСОБА_14 вже не продає їй будинок, тому йому необхідно отримати технічну документацію та паспорт ОСОБА_14 , які на даний час знаходилась в неї. ОСОБА_22 , в свою чергу повідомила йому, що вже заплатила ОСОБА_14 завдаток за будинок, і сторонній особі документи не віддасть, тому попрохала, щоб ОСОБА_14 особисто приїхав до неї додому та забрав документи та віддав їй отримані від неї кошти.

З цією метою ОСОБА_19 , за проханням ОСОБА_17 , на автомобілі Фолксваген д.н.з. НОМЕР_1 , їде в с. Дальні Яківці, де забирає ОСОБА_14 та вирушає в с. Копили, Полтавського району та області. Біля виїзду з м. Полтава, по вул. Харківське, шосе, ОСОБА_19 , зупинився та залишив ОСОБА_14 без нагляду, чим останній скористався та втік, після чого знову пішов за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_4 , звідки його забрав ОСОБА_19 та відвіз його за адресою фактичного проживання ОСОБА_15 : АДРЕСА_6 , де останній і проживав до 09.11.2006 року.

16 серпня 2006 року, діючи згідно з раніше розробленим планом та відведеної йому ролі ОСОБА_19 звернувся з позовом до Ленінського районного суду м. Полтава, до ОСОБА_14 в якому зазначив, що 06.05.2006 року між ним та відповідачем було укладено договір завдатку, відповідно до якого він передав ОСОБА_14 грошові кошти в сумі 15300 грн., а останній в свою чергу зобов`язався продати йому будинок за адресою АДРЕСА_4 до 06.07.2006 року, але своїх зобов`язань не виконав. В поданому позові ОСОБА_19 прохав суд відшкодувати заподіяні збитки, а в подальшому, діючи до розробленого плану, змінив позовні вимоги, вимагаючи визнати за ним право власності на буд. АДРЕСА_4 .

З метою реалізації злочинного плану учасники злочинної групи 09.11.2006 року в ранковий час зібралися за місцем мешкання ОСОБА_15 в квартирі АДРЕСА_6 , де ОСОБА_17 з погрозою застосування насильства до потерпілого, яка виразилась в обіцянці нанесення тілесних ушкоджень, в разі відмови від виконання його вимог, повідомив останнього про необхідність підписання, довіреності на ім`я ОСОБА_15 на право представляти його інтереси, на що останній погодився, сприйнявши погрозу реально. Після чого ОСОБА_15 відвезла ОСОБА_14 до приватного нотаріуса ОСОБА_23 , де ОСОБА_14 усвідомлюючи реальність погрози ОСОБА_17 , щодо застосування до нього фізичного насильства підписав довіреність на ім`я ОСОБА_15 , на право представляти його інтереси під час оформлення спадкових прав на буд. АДРЕСА_4 , а також продажу зазначеного будинку та придбання нерухомості.

01.12.2006 року ОСОБА_15 , маючи намір діяти в інтересах злочинної групи, всупереч інтересам ОСОБА_14 , прибувши в судове засідання Ленінського районного суду м. Полтава представилась в суді представником відповідача ОСОБА_14 та надала довіреність отриману від останнього шляхом погроз. Згідно розробленого плану співучасники злочинної групи ОСОБА_19 та ОСОБА_15 надали до суду неправдиві відомості, а саме, ОСОБА_15 , представила суду розписку, згідно якої ОСОБА_19 зобов`язувався передати їй, як представнику ОСОБА_14 грошові кошти в сумі 11000 доларів США чи гривневий еквівалент зазначеної суму до 10.02.2007 року датовану 26.11.2006 р., а ОСОБА_19 - розписку ОСОБА_15 про те, що вона отримала грошові кошти в сумі 5100 грн. для купівлі будинку в АДРЕСА_10 , датовану 26.11.2006 року. Дії зазначені в розписках наданих до суду фактично ніколи не виконувались, і були надані до суду виключно з метою отримання права власності на житловий будинок ОСОБА_14 .

На підставі отриманих даних суд постановив рішення, яким позов ОСОБА_19 до ОСОБА_14 про визнання права власності на житловий будинок - задовольнив. Визнав за ОСОБА_19 право власності на житловий будинок АДРЕСА_4 .

Отримавши рішення суду, за яким право власності на будинок АДРЕСА_4 перейшло до ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , маючи намір на подальший збут продаж майна отриманого злочинним шляхом, тимчасово поселяє ОСОБА_14 у флігель, що належить її співмешканцю ОСОБА_24 , де останній проживав до весни 2009 року.

В квітні 2009 року ОСОБА_15 , ОСОБА_19 та ОСОБА_17 , дізнавшись про те, що на будинок АДРЕСА_4 , як спадщину від померлої ОСОБА_21 , окрім ОСОБА_14 претендує, ще два спадкоємці, з метою збереження майна отриманого злочинним шляхом, вирішують терміново продати будинок, при цьому ОСОБА_17 , повідомляє своїй співмешканці ОСОБА_13 , про те, що є можливість недорого придбати об`єкт нерухомості, який в подальшому можна перепродати, при цьому він не повідомляє їй про обставини вчиненого ним злочину, в зв`язку з чим остання не була обізнана про злочинні наміри співучасників.

Договір купівлі продажу на будинок № АДРЕСА_4, було укладено між ОСОБА_19 та ОСОБА_13 21.04.2009 року, згідно якого остання придбала його в ОСОБА_19 за 187992 грн., які в свою чергу ОСОБА_13 передала ОСОБА_17 , для розрахунку з ОСОБА_19 .

Діючи далі, маючи на меті приховування вчиненого злочину ОСОБА_17 , запропонував ОСОБА_13 продати придбаний нею будинок по вул. Сакко в м. Полтава, за вищою ціною ніж вона придбала, тим самим отримавши прибуток, на що остання погодилась. Так, 26.03.2009 року, було укладено договір купівлі продажу на буд. АДРЕСА_4 , між ОСОБА_13 та ОСОБА_25 , згідно якого остання придбала його у ОСОБА_13 за 436050 грн.

Вище вказаним злочином ОСОБА_14 , якого примусили до виконання цивільно-правових зобов`язань в результаті чого останній позбувся будинку було спричинено матеріальної шкоди на загальну суму в 75 000 грн., що в 428 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та становить великі розміри.

Будучи допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_15 , ОСОБА_19 та ОСОБА_17 , кожний окремо, свою вину в скоєні злочину передбаченого ч.3 ст. 355 КК України не визнали та просили виправдати їх за вказаним обвинуваченням.

При цьому ОСОБА_15 пояснила, що не вчинювала вказаного злочину а тільки допомагала своєму далекому родичеві ОСОБА_14 продати будинок, який тому дістався як спадщина після померлої ОСОБА_21 . ОСОБА_15 також вказала, що всі дії вона виконувала тільки в інтересах ОСОБА_14 , який самостійно не міг би вступити в право власності на будинок та правильно ним розпорядитись. Як вказала ОСОБА_15 органами досудового слідства цивільно-правова справа була навмисно сфальсифікована та виведена в кримінальну площину.

Підсудний ОСОБА_19 при цьому пояснив, що не вчинював злочину, а тільки мав намір придбати будинок для власних цілей, а саме проживання в цьому будинку. Для цього він поселив у вказаний будинок за адресою: АДРЕСА_4 , який проживав у вказаному будинку і виконував поточний ремонт. Підсудний нікого, ні до чого не примушував, в тому числі і ОСОБА_14 , який добровільно надав свою згоду на вчинення всіх процесуальних дій, пов`язаних з переходом права власності на вказаний будинок.

Підсудний ОСОБА_17 при цьому пояснив, що взагалі не причетний до всіх дій, які виконували ОСОБА_15 та ОСОБА_19 . Він із дружніх стосунків допомагав ОСОБА_19 в придбанні будинку. Ніяких незаконних дій у відношенні до ОСОБА_14 він не вчиняв.

Суд критично ставиться до показань підсудних, наданих ними в судовому засіданні, оскільки їх покази не в повній мірі узгоджуються із матеріалами справи та доказами вивченими та дослідженими в ході судового розгляду справи та направлені можливість уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, шляхом інтерпретації фактів на свою користь.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_14 заперечив проти показів даних ним на досудовому слідстві, вказавши, що його ніхто не примушував до підписання документів на підставі яких він по суті позбувся свого майна у вигляді будинку за адресою: АДРЕСА_4 . А покази, які він давав на досудовому слідстві його заставляли давати працівники міліції і частково свідок ОСОБА_22 , яка на нього впливала в своїх інтересах.

При цьому суд критично відноситься до показів потерпілого ОСОБА_14 , даних ним в судовому засіданні, не визнаючи їх достовірними доказами в справі, оскільки потерпілий в ході судового розгляду справи неодноразово міняв свої покази із повністю обвинувальних в адрес підсудних ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 до повністю виправдальні. Крім того суд не виключає можливість впливу на потерпілого ОСОБА_14 сторонніх осіб, оскільки він утримується в СІЗО № 23 м. Полтави по обвинуваченню в скоєнні іншого злочину.

Не зважаючи на невизнанням підсудними ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 вини у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 355 КК України, їх вина у вчиненні вказаного злочину, а саме примушуванні потерпілого ОСОБА_14 до виконання цивільно-правових зобов`язань, вчинене організованою злочинною групою, що завдало великої шкоди потерпілому підтверджується сукупністю доказів досліджених та перевірених в судовому засіданні:

Так із показів потерпілого ОСОБА_14 даних ним на досудовому слідстві слідує, що йому після смерті матері ОСОБА_21 , залишилася спадщина у вигляді будинку за адресою: АДРЕСА_4 . Не зважаючи на те, що в ОСОБА_14 є двоє зведених братів ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , він вважав, що будинок належить саме йому, оскільки він в ньому проживав до ув`язнення а в братів є квартири в місті, де вони і проживають.

В ході вирішення питання про продаж вказаного будинку у зв`язку із скрутним матеріальним становищем ОСОБА_14 частково відновив документи на будинок, прописав в будинку доньку ОСОБА_22 та її онуків та звернувся до ОСОБА_15 , за допомогою у вирішенні питання про прийняття спадщини.

На далі, як слідує із показань потерпілого, ОСОБА_15 на виконання плану заволодіння будинком ОСОБА_14 шляхом примушування потерпілого до виконання цивільно-правових зобов`язань познайомила останнього із ОСОБА_19 , як покупцем його будинку. В подальшому ОСОБА_19 , ОСОБА_15 та ОСОБА_17 примусили ОСОБА_14 надати ОСОБА_15 довіреність на збір документів на будинок для його продажу та довіреність на представництво інтересів ОСОБА_14 в судових органах.

В подальшому ОСОБА_14 у зв`язку з обставинами, які склалися за ініціативою ОСОБА_22 подавав численні заяви до прокуратури та міліції на дії ОСОБА_15 , ОСОБА_19 в зв`язку із тим, що в нього фактично було відібрано будинок. Так продовжувалося до липня 2009 року. На засіданні Апеляційного суду Полтавської області 23.07.2009 року відмінили усі попередні рішення районних судів про визнання права власності на даний будинок за ОСОБА_19 (т. 1 а.с. 86, т. 2 а.с. 213);

- показами свідка ОСОБА_22 , яка показала, що восени 2005 року ОСОБА_14 запропонував їй свій будинок для продажу. Вже 5 листопада 2005 року вона та ОСОБА_14 склали письмовий договір на продаж будинку за 75 000 грн. Після прописки її сім`ї у вказаному будинку вона разом із ОСОБА_14 почала збирати документи на будинок та особові документи ОСОБА_14 , які були загублені. Але 4 серпня ОСОБА_14 зник, а 10 серпня 2006 року до неї в с. Копили приїхав ОСОБА_19 з ОСОБА_17 за документами. Вони хотіли щоб вона віддала їм домову книгу, тех. паспорт, довіреність та паспорт ОСОБА_14 . Коли вона запитала в них навіщо їм ці документи, вони відповіли, що будуть продавати будинок. Але вона документи їм не віддала та відповіла, що може віддати документи особисто ОСОБА_14 . Через тиждень до неї знову приїхав ОСОБА_17 та сказав, що зараз привезуть ОСОБА_14 та запитав чи готова вона віддати йому паспорт. Приблизно через годину приїхав ОСОБА_19 та сказав, що по дорозі в Копили ОСОБА_14 втік. Через декілька днів до неї прийшов ОСОБА_30 та просив, щоб вона не віддавала паспорт ОСОБА_19 тому, що його примушують підписувати документи на продаж будинку, і якщо вона віддасть їм паспорт то невідомо, що з ним буде. Після його візиту ОСОБА_22 звернулась в міський відділ міліції з проханням знайти ОСОБА_14 так як його зникнення пов`язане з продажем його будинку, але відповідь не отримала. В подальшому вона разом із ОСОБА_14 писала заяви і скарги до правоохоронних органів на дії ОСОБА_19 , ОСОБА_15 та ОСОБА_17 , які фактично забрали будинок у ОСОБА_14 . При цьому свідок вважає, що підсудні примушували ОСОБА_14 підписувати всі потрібні їм для цих цілей документи.

- показами свідка ОСОБА_31 , колишньої жінки звідного брата потерпілого, яка показала, що в неї існував конфлікт із ОСОБА_14 на підґрунті прийняття спадщини, а саме будинку за адресою: АДРЕСА_4 , після померлої ОСОБА_21 .

Навесні 2007 році, зі слів сусідів по АДРЕСА_4 , вона дізналася, що ОСОБА_19 , виставив буд. АДРЕСА_4 на продаж. Але той час ні вона, ні ОСОБА_14 в спадщину не вступили.

З метою вияснити ситуацію, вона разом із своєю сестрою ОСОБА_33 03.08.2008 року пішли до буд. АДРЕСА_4 , де побачили, що біля ганку в куті сидів ОСОБА_14 , в нього була розбита голова з якої ішла кров, а поряд з ним стояв ОСОБА_17 , який можливо і вдарив ОСОБА_14 , але з якої причини їй не відомо.

- показами свідка ОСОБА_26 який по суті обвинувачення показав, що на початку 2007 року він дійсно зустрічався з ОСОБА_19. , який пропонував йому грошей за частку будинку, але це все так і залишилось на словах і більше він його не бачив.

- показами свідка ОСОБА_24 , який показав, що проживав за адресою: АДРЕСА_6 , разом зі співмешканкою ОСОБА_15 .

Чим займалась ОСОБА_15 , достовірно йому невідомо, вона постійно мала справу з якимись документами. Значних сум грошових коштів вона ніколи додому не приносила. Деякий час у флігелі на їх подвір`ї проживав ОСОБА_14 , але ніхто його не утримував і він мав свободу пересування.

- показаннями свідка ОСОБА_25 , яка показала, що придбала будинок за адресою: АДРЕСА_4 у ОСОБА_13 . Про ОСОБА_19 , вона знає, що він був попереднім власником будинку АДРЕСА_4 , який вона придбала в ОСОБА_13, але особисто ні з ним, ні з ОСОБА_15 свідок не знайома.

- показами свідка ОСОБА_34 , оголошеними в судовому засіданні, який показав, що найняв ОСОБА_14 та ОСОБА_37 для роботи по будівництву в його домоволодінні.

Працював ОСОБА_14 в нього з 9.08.2009 року по 21.08.2009 року, коли ОСОБА_14 зник. Трохи пізніше він дізнався, що того дня ОСОБА_14 побили біля місця де він чистив цеглу. (т.2, а.с. 221);

- показами свідка ОСОБА_37 , оголошеними в судовому засіданні, який показав, що в серпні 2009 року, він разом з ОСОБА_14 , працювали на будівництві та займалися оббивкою цегли, яка вже була у використанні неподалік відновлювального поїду, що на ОСОБА_38 . Коли вони йшли з ОСОБА_14 по дорозі, до місця своєї роботи, їх обігнав мікроавтобус Мерседес, сірого кольору, та зупинився. З даного автомобіля вийшов чоловік, на вигляд 40-45 років, високого зросту, волосся з сивиною, русе, широкоплечий, коренастої тілобудови, волосся коротке, зачесане набік. Чоловік вдарив ОСОБА_14 ногою по ребрах та почав йому погрожувати кажучи, що якщо той ще раз піде до суду, то його кинуть під поїзд. Він запитував у ОСОБА_14 , чому той чоловік його бив, на що останній сказав, що це один з тих хто хоче забрати його будинок.

Після цього він побачив ОСОБА_14 наступного дня, коли вони пішли на роботу, де він постійно скаржився на біль в районі ребер. (т.2, а.с. 146);

- показами свідка ОСОБА_39 , який показав, що з 1991 року знайомий з ОСОБА_19 . На початку серпня 2008 року до нього приїхав ОСОБА_19 і запропонував йому пожити за адресою АДРЕСА_4 в приватному будинку, який зі слів останнього належить йому особисто. Він пообіцяв йому за це, повне забезпечення. Погодившись він переїхав в м. Полтаву. Мешкаючи в будинку він одночасно працював на Супрунівці різноробочим на металобазі. Коли він мешкав у вказаному будинку, то туди приїжджали ОСОБА_19 та ОСОБА_17 . Що відбувалось з будинком він не знав. ОСОБА_19 доручив йому охороняти будинок і ні в якому разі ні кого туди не пускати. Свідок також вказав, що ніколи не бачив, щоб ОСОБА_19 та ОСОБА_17 погрожували або били ОСОБА_14

- показами свідка ОСОБА_40 , який показав, що з кінця жовтня 2007 року переїхав на АДРЕСА_11 , де проживала його матір. Коли він приїхав, то побачив на городі у ОСОБА_24 , який проживав поряд незнайомого чоловіка, який копав город. Він запитав у матері хто це, на що вона відповіла, що це якийсь родич ОСОБА_15 та ОСОБА_24 , якого нещодавно поселили у флігелі ОСОБА_24 біля гаражу. В подальшому приблизно через місяць, випадково познайомившись з ним, свідок дізнався, що його звуть ОСОБА_14 . В листопаді 2007 року він з ОСОБА_14 два чи три рази вживали горілку. Під час цього ОСОБА_14 йому розповідав, що ОСОБА_15 хотіла продати його будинок на АДРЕСА_4 , щоб придбати ОСОБА_24 машину, а йому невеликий будинок в ОСОБА_46 . Але він був проти цього, і не хотів продавати будинок, з-за чого він зараз на ОСОБА_46 . З його слів ОСОБА_15 привезла його, щоб він був постійно на її очах та нічого не зробив. Більше з приводу будинку він свідку нічого не розповідав. Щоб ОСОБА_14 був побитий, він жодного разу не бачив. При ньому ОСОБА_14 ніхто не бив та не погрожував.

- заявою та поясненням ОСОБА_14 від 07.09.2009 року, в якій він повідомляє про обставини скоєного відносно нього примушування (т. 1, а.с.3);

- протоколом відтворенням обстановки та обставин події злочину проведеним зі свідком ОСОБА_37 , згідно якого останній продемонстрував за яких обставин ОСОБА_14 отримав тілесні ушкодження (т. 2, а.с.150);

- протоколом впізнання по фотокартках, згідно якого ОСОБА_37 , упізнав ОСОБА_17 , як чоловіка, котрий наніс тілесні ушкодження ОСОБА_14 (т. 2, а.с.148);

- протоколом впізнання по фотокартках, згідно якого ОСОБА_22 , упізнала ОСОБА_17 , як чоловіка, котрий в серпні 2006 року приїжджав до неї додому за документами на будинок ОСОБА_14 (т. 2, а.с.157);

- протоколами впізнання від 08.10.2009 року, згідно яких ОСОБА_14 впізнав ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , як осіб котрі протягом 2006-2009 р.р., вчиняли відносно нього вимагання з метою переоформлення права власності на будинок, зокрема з застосуванням до нього фізичного насильства (т. 2, а.с.135);

- протоколами обшуку від 07.10.2009 року згідно яких: - за місцем мешкання ОСОБА_17 було вилучено: технічну документацію на буд. АДРЕСА_4 , грошові кошти в сумі 18900 $;

- за місцем мешкання ОСОБА_19 було вилучено: документацію по здійсненню операції з нерухомістю; - за місцем мешкання ОСОБА_15 було вилучено: документацію по здійсненню операції з нерухомістю (т. 1, а.с.62-72);

- протоколом обшуку від 20.10.2009 року згідно якого навпроти в автомобілі опель кадет д.н.з. 948-44 ск, яким користувався ОСОБА_19 , в якому виявлено ряд документів по операціям з нерухомістю, в тому числі і буд. АДРЕСА_4 . (т. 2, а.с.122);

- протоколом огляду від 13.10.2009 року згідно якого оглянуто металевий гараж належний ОСОБА_19 , в якому виявлено ряд документів по операціям з нерухомістю в тому числі і буд. АДРЕСА_4 . (т. 2, а.с.142);

- протоколом виїмки від 19.10.2009 року згідно якого в БТІ м. Полтава, вилучено інвентарну справу на буд. АДРЕСА_4 (т. 1, а.с.256);

- протоколом огляду мобільних телефонів від 15.10.2009 року згідно до якого встановлено факт спілкування між собою ОСОБА_15 , ОСОБА_19 та ОСОБА_17 (т. 3, а.с.166-196);

- протоколом огляду легалізованих матеріалів ОРД по проведенню ОТЗ № 2, згідно якого встановлено факт керівної ролі ОСОБА_15 в телефонних розмовах з учасниками групи під час вчинення злочину. (т.3, а.с. 2);

- речовими доказами, що були вилучені під час проведення досудового слідства: - цивільна справа № 2-1496/06 за позовом ОСОБА_19 до ОСОБА_14 (т. 3, а.с.199);

- іншими матеріалами справи в їх сукупності.

За місцем проживання ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , кожний окремо, характеризуються позитивно. (т. 3, а.с. 296, 301, 314);

Згідно висновку медичної комісії обвинувачені ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , кожний окремо, лікування від залежності до психоактивних речовин не потребують. (т. 3, а.с. 295,300, 309);

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає доведеною вину ОСОБА_15 ОСОБА_19 , ОСОБА_17 у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 355 КК України.

При цьому суд критично відноситься до: - показів свідка ОСОБА_24 , який є співмешканцем ОСОБА_15 , оскільки його свідчення можуть бути направлені на виправдання підсудної; - показів свідка ОСОБА_39 , який є давнім знайомим підсудного ОСОБА_19 і його свідчення можуть бути направлені на виправдання підсудного.

Натомість покази свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_31 , ОСОБА_37 , ОСОБА_50 є послідовними, незмінними, такими, що повністю узгоджуються між собою і надані свідками, які не мають особистих інтересів в результаті засудження підсудних і тому приймаються судом за основу.

Таким чином, оскільки ОСОБА_15 вчинила дії, які виразилися в примушуванні потерпілого ОСОБА_14 до виконання цивільно-правових зобов`язань, вчиненого організованою злочинною групою, що завдало великої шкоди потерпілому, то ОСОБА_15 вчинила злочин, передбачений ч.3 ст. 355 КК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання підсудної ОСОБА_15 суд визнає вчинення злочину вперше, скрутне матеріальне становище, її молодий вік та що підсудна позитивно характеризується за місцем проживання.

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудної ОСОБА_15 судом не встановлено.

Призначаючи підсудній покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею злочину, особу ОСОБА_15 , яка вчинила злочин вперше, позитивно характеризується за місцем проживання.

Враховуючи обставини що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини скоєного злочину, дані про особу підсудної ОСОБА_15 , суд вважає за можливе призначити підсудній покарання, нижче від найнижчої межі, передбаченого ч.3 ст. 355 КК України, в частині призначення більш м`якого виду покарання.

Між іншим, зважаючи на дані про особу підсудної суд дійшов до висновку про можливість виправлення підсудної ОСОБА_15 при відбуванні покарання з випробуванням, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину.

Таким чином, оскільки ОСОБА_19 вчинив дії, які виразилися в примушуванні потерпілого ОСОБА_14 до виконання цивільно-правових зобов`язань, вчиненого організованою злочинною групою, що завдало великої шкоди потерпілому, то ОСОБА_19 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст. 355 КК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання підсудного ОСОБА_19 суд визнає вчинення злочину вперше, його скрутне матеріальне становище, що підсудний позитивно характеризується за місцем проживання, має постійну роботу та утримує сім`ю.

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного ОСОБА_19 судом не встановлено.

Призначаючи підсудному покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, особу ОСОБА_19 , який вчинив злочин вперше, позитивно характеризується за місцем проживання, має постійну роботу та утримує сім`ю.

Враховуючи обставини що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини скоєного злочину, дані про особу підсудного ОСОБА_19 , суд вважає за можливе призначити підсудному покарання, нижче від найнижчої межі, передбаченого ч.3 ст. 355 КК України, в частині призначення більш м`якого виду покарання.

Між іншим, зважаючи на дані про особу підсудного суд дійшов до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_19 при відбуванні покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину.

Таким чином, оскільки ОСОБА_17 вчинив дії, які виразилися в примушуванні потерпілого ОСОБА_14 до виконання цивільно-правових зобов`язань, вчиненого організованою злочинною групою, що завдало великої шкоди потерпілому, то ОСОБА_17 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст. 355 КК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання підсудного ОСОБА_17 суд визнає вчинення злочину вперше, тяжку хронічну хворобу підсудного (цукровий діабет), що підсудний має на своєму утриманні двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання.

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного ОСОБА_17 судом не встановлено.

Призначаючи підсудному покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, особу ОСОБА_17 , який вчинив злочин вперше, хворіє на тяжку хронічну хворобу, на своєму утриманні він має двох неповнолітніх дітей позитивно характеризується за місцем проживання, має постійну роботу та утримує сім`ю.

Враховуючи обставини що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини скоєного злочину, дані про особу підсудного ОСОБА_17 , його тяжкий стан здоров`я, суд вважає за можливе призначити підсудному покарання, нижче від найнижчої межі, передбаченого ч.3 ст. 355 КК України, в частині призначення більш м`якого виду покарання.

Між іншим, зважаючи на дані про особу підсудного суд дійшов до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_17 при відбуванні покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324, КПК України

З А С У Д И В:

ОСОБА_15 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 355 ч.3 КК України та призначити їй покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у вигляді обмеження волі строком на 4 (чотири) роки.

Зарахувати в термін відбуття покарання ОСОБА_15 час попереднього ув`язнення із 07.10.2009 року по 13.05.2011 року за правилами, передбаченими п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України - одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, а тому, враховуючи вимоги ст. 72 КК України, призначене покарання у виді обмеження волі - вважати відбутим в обсязі 3 роки 2 місяці 12 днів.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_15 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона на протязі випробувального строку - 2 (два) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї судом обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_15 не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти їх про зміну місця проживання, періодично з`являтись в ці органи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_15 - взяття під вартою до вступу вироку в законну силу змінити на - підписку про невиїзд, звільнивши ОСОБА_15 з під варти в залі суду.

ОСОБА_16 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 355 ч.3 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у вигляді обмеження волі строком на 4 (чотири) роки.

Зарахувати в термін відбуття покарання ОСОБА_19 час попереднього ув`язнення із 07.10.2009 року по 13.05.2011 року за правилами, передбаченими п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України - одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, а тому, враховуючи вимоги ст. 72 КК України, призначене покарання у виді обмеження волі - вважати відбутим в обсязі 3 роки 2 місяці 12 днів.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_16 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі випробувального строку - 2 (два) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_16 не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти їх про зміну місця проживання, періодично з`являтись в ці органи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_19 - взяття під вартою до вступу вироку в законну силу змінити на - підписку про невиїзд, звільнивши ОСОБА_16 з під варти в залі суду.

ОСОБА_17 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 355 ч.3 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у вигляді обмеження волі строком на 4 (чотири) роки.

Зарахувати в термін відбуття покарання ОСОБА_17 час попереднього ув`язнення із 08.10.2009 року по 03.03.2011 року за правилами, передбаченими п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України - одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, а тому, враховуючи вимоги ст. 72 КК України, призначене покарання у виді обмеження волі - вважати відбутим в обсязі 2 роки 9 місяці 16 днів.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_17 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі випробувального строку - 2 (два) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_17 не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти їх про зміну місця проживання, періодично з`являтись в ці органи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_17 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі перелічені в т.4 а.с. 28-29, а саме: - автомобіль ВАЗ 2115 2008 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 , який зберігається на подвір`ї В УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області та автомобіль ЗАЗ 110307 СПГ д.н.з. НОМЕР_3 , мобільні телефони Самсунг та Сони Екриксон з сім-картками, телефон Нокіа роздвижний у сріблясто-чорному корпусі ІМЕІ НОМЕР_4 оператор МТС, телефон Нокіа у чорному корпусі, оператор МТС, ІМЕІ НОМЕР_5 , стартовий пакет Лайф номер НОМЕР_9, стартовий пакет UMC № НОМЕР_6 , стартовий пакет UMC № НОМЕР_7 , стартовий пакет Київстар № НОМЕР_8 - передати за належністю власникам.

Речові докази по справі перелічені в т.4 а.с. 28-29, а саме: - документи, в тому числі папорти громадян України передати особам на які вказані документи виписані.

Речові докази по справі: - компакт диск VS CD-R із записами розмов обвинувачених - зберігати в УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області, - інвентарну справу на буд. 152 по вул. Сакко, м. Полтава - передати за відповідністю до ПП БТІ «Інвентаризатор»; - цивільну справу № 2-1496/06 за позовом ОСОБА_19 до ОСОБА_14 - зберігати при матеріалах кримінальної справи.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави протягом п`ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим з моменту отримання копії вироку.

Суддя ОСОБА_1