Справа № 2-230-1/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.07.2010 року. Святошинський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Наборозняка М.І.
за участю секретаря Слепе ць Є.С.,
розглянувши у відкритому с удовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Пу блічного акціонерного това риства «ПриватБанк» (надалі -Банк), третя особа ОСОБА_5 про розірвання іпотечного договору,
встановив:
Позивачі звернулись до су ду з (уточненим в ході розгля ду справи, а.с.56) позовом до ві дповідача, в якому просять р озірвати іпотечний договір від 12.03.2008 року, укладений між ними та відповідачем. Позо в мотивують тим, що вони є с піввласниками квартири А ДРЕСА_1 в рівних долях; вка заний договір був укладени й з метою забезпечення зоб ов*язань ОСОБА_5 по креди тному договору, укладеному між ним та Банком 12.03.2008 року, з гідно з яким останній отрим ав кредит від Банку в сумі 300 тис грн під 15% річних. Всупере ч умовам іпотечного догово ру відповідач не повідоми в позивачів про зміну проц ентної ставки (з 15% до 30%) по кр едитному договору із третьо ю особою ОСОБА_5 Вважають , що збільшенням об*єму відп овідальності ОСОБА_5 збі льшився об*єм їх відповідал ьності по Іпотечному догов ору, тобто Банк в односторон ньому порядку змінив умов и цього договору з ними. Відп овідачем (банком) 25.12.2008 року бул о надіслано лист ОСОБА_5 про необхідність повернен ня кредитних коштів та поп ередження про намір зверну ти стягнення на предмет зас тави (квартиру, належну позив ачам на праві власності).
Позивачі вважають, що о скільки відповідно до закон одавства про іпотеку зміна основного зобов*язання тяг не за собою зміну іпотечно го договору, а одностороння відмова від зобов*язання зг ідно до ст. 525 ЦК України не до пускається, то слід розірва ти договір на підставі п.1 ч.1 ст. 611 ЦК УКкраїни. Також вони п осилаються на ч. 1 ст. 559 ЦК Укра їни: порука припиняється у разі зміни зобов*язання без згоди поручителя, внаслідо к чого збільшується обсяг його відповідальності.
В попередньому судовому за сіданні позивачі та їх предс тавники позов підтримали. В подальшому позивач ОСОБА _3 надала суду заяву із пр оханням слухати справу без її присутності (а.с.55); інші п озивачі та представник поз ивача ОСОБА_4 вимоги підт римали, посилаючись на викл адені у позовній заяві обс тавини.
Одночасно вони пояснили, щ о Банк безпосередньо з ним и умов іпотечного договору не змінював, листі, повідомл ень безпосередньо їм не над силав. Представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 пояс нила, що вона погоджується з тим, що зміна умов кредитн ого договору Банку із ОСО БА_5 є нікчемним правочино м, котрий не тягне за собою правових наслідків для сто рін цього договору.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, пояснила (а.с.59, 60), що позивачі плутають зако нодавство щодо іпотеки із з аконодавством щодо поруки; вважає, що зміни договору і потеки між Банком і позивача ми внаслідок збільшення пр оцентної ставки ОСОБА_5 щ одо користування кредитом н е відбулося.
Також представник позива ча пояснила, що в іпотечном у кредиті між Баноком та поз ивачами чітко і однозначно вказано про зобов*язання ОСОБА_5 повернути іпотеко держателю (Банку) сум за кор истування кредиток в розмір і 15% річних; іпотека укладена саме під таких розмір проц ентів; іпотечний договір сто ронами по цьому договору н е змінювався. За таких обста вин вважає вимоги позивачів надуманими. Також пояснила , що ОСОБА_5 не звертався до суду із вимогами щодо н езаконності підвищення про центної ставки за користува ння кредитом.
Третя особа ОСОБА_5 вва жає, що вимоги позову слід з адовольнити. Пояснень щодо фактичної сплати процентів по кредитному договору по підвищеній ставці (30%) не над ав, пояснив, що не оспорював таке підвищення в судовому порядку..
Суд, заслухавши пояснення позивачів, представників по зивача, відповідача, третю ос обу, дослідивши матеріали сп рави, прийшов до висновку, що п озов не підлягає задоволенню за такими підставами.
Суд погоджуєтється із поя сненнями представника Банк у щодо чітко визначеного ро зміру процентів річних за к ористування кредитними кош тами по договору про іпоте чний кредит, укладеному між ОСОБА_5 та Банком. Така ста вка становить 15%. Про таку ум ову чітко вказано у іпотечн ому договорі (а.с.7-10). Зокрема, п ро 15% річних вказано у підпун кті 2 пункту 2 цього договору (а.с.7).
Суд вважає, що сторони пор справі не змінили Іпотечн ий договір.
Посилання позивачів та пр едставника ОСОБА_6 на об ов*язкову зміну умов іпотеч ного договору, внаслідок зм іни договору іпотечного кре диту суд до уваги не прийма є, оскільки представник Банк у заперечує таку обставину. Крім того, суд вважає, що зм іни іпотечного договору, ук ладеного між юридичною особ ою і фізичними особами не ві дбулося, оскільки будь-які пр авочини (договори), в тому чис лі і зміни до них, між такими особами слід вчиняти у пи сьмовій формі ( п.2 ч. 1 ст. 208 ЦК Ук раїни).
Представник відповідача категорично заперечує змін у іпотечного договору. Пози вачі не надали доказів про надсилання їм Банком у пис ьмовому вигляді будь-яких з мін до іпотечного договору .
Крім того, суд приймає до уваги, що позивачі і предста вник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 наполягають на то му і погоджуються з тим, що о дностороння зміна процентн ої ставки Банком в кредитно му договорі є нікчемною.
Відповідно до ч. 3 ст. 1056-1 ЦК У країни умова договору щод о права банку змінювати роз мір процентів в односторонн му порядку є нікчемною. Вказ аний закон набрав чинності 9.01.2009 року, тобто до надсиланн я Банком листа ОСОБА_5 що до зміни процентної ставки за користування кредитом (а .с.18), який був надісланий 29.01.2009 р оку.
Суд приймає до уваги, що від повідач неналежним чином вик онував умови кредитного дог овору, тому при таких обстави нах банк має право відповідн о до ст. 526 ЦК України вимагати від іншої сторни по договору повернення належних йому гр ошей, обумовлених процентів за користування кредитними коштами та пені за простроч ення виконання зобов*язань .
За таких обставин позовн і вимоги не мають жодних пі дстав для їх задоволення, по зивачі не довели належними доказами, що іпотечний дого вір слід розірвати.
Відповідно до ст. 526 ЦК Укра їни зобов*язання повинно ви конуватись згідно договору між сторонами, тобто, позива чі повинні виконувати умов и іпотечного договору, підст ав для його розірвання за н аданими ними доказами суд н е вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.212-214 ЦПК Украї ни,
вирішив:
В задоволенні позову відм овити.
На рішення може бути подано заяву про його оскарження п ротягом 10 днів з дня його ого лошення, апеляційної скаргу до Апеляційного суду м.Києв а через районний суд протяг ом 20 днів з дня подання заяви про оскарження.
Суддя
Суд | Святошинський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.07.2010 |
Оприлюднено | 06.01.2011 |
Номер документу | 13227611 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні