7/445/07-10/679/07
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.01.08 Справа № 7/445/07-10/679/07
Суддя Алейникова Т.Г.
За позовом: Приватної виробничо-комерційної фірми “Родник”,
м. Херсон
До відповідача: Державного підприємства “Національна атомна енергенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна
електрична станція”, м. Енергодар Запорізької області
Суддя Алейникова Т.Г.
Представники сторін:
Від позивача: Тихонцева О.В. дов. від 06.11.07
Від відповідача: Татаренко А.М. дов. від 26.11.07
Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області № 1703 від 07.11.07р. справу передано судді Алейниковій Т.Г.
У зв'язку із необхідністю витребувати у сторін додаткові докази, у судовому засіданні оголошувалися перерви до 11.12.2007р. та до 08.01.08р. У судовому засіданні 08.01.08р. оголошено рішення.
Розглядається позов Приватної виробничо-комерційної фірми «Родник»(далі по тексту - ПВКФ «Родник», Позивач) до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція»(далі - ДП НАЕК «Енергоатом»в особі ВП Запорізька АЕС, Відповідач) про стягнення 347 240,55 грн. заборгованості за Договором поруки №241 від 27.10.1999р., Додаткову угоду №1 від 28.02.2000р. до договору №473(1)99У від 28.09.1999р., ст.ст. 261,526 та 530 Цивільного кодексу України.
Позивач надав заяву про зміну підстав позовних вимог, в якій зазначив, що підставою його позовних вимог слід вважати не Додаткову угоду №1 від 28.02.2000р. до договору №473(1)99У від 28.09.1999р., а Угоду від 11.03.2002р., ст.ст. 257,261,526 та 530 Цивільного кодексу України.
Відповідач проти позову заперечує та звертає увагу на наступне: Додатова угода №1 від 28.02.2000р. укладена до договору №473(1)99У від 28.09.1999р. термін дії якого скінчився 31.12.1999р. У зв`язку з цим вважає, що ця угода не породила для сторін прав та обов`язків і не тягне за собою правових наслідків. Також зазначає, що ще 01.01.2003р. сплинув строк позовної давності для звернення ТОВ «Агротек»до суду за захистом свого порушеного права за договором №473(1)99У від 28.09.1999р. Вказує на те, що вимога ПВКФ «Родник»від 10.11.2005р. (вих. №10-2) про погашення заборгованості, на яку посилається Позивач, на адресу ВП ЗАЕС не надходила. У зв`язку з наведеним вважає, що за умови допущення дійсності Додатової угоди №1 від 28.02.2000р., строк позовної давності для звернення ПВКФ «Родник»до суду за захистом свого права сплинув 12.03.2005р. Просить відмовити ПВКФ «Родник»в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні, яке відбулося 11.12.2007р., представник Позивача заявив клопотання про поновлення строків позовної давності, просить визнати причину пропуску строку поважною. При цьому повідомив обставини.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та дослідивши оригінали документів, суд встановив:
Між ТОВ «Агротек»та ДП НАЕК «Енергоатом»в особі ВП Запорізька АЕС був укладений Договір №473(1)99У від 28.09.1999р., відповідно до умов якого ТОВ «Агротек»зобов`язалося у IV кварталі 1999р. здійснити поставку продукції, а ДП НАЕК «Енергоатом»в особі ВП Запорізької АЕС сплатити її вартість. Строк здійснення оплати в договорі не встановлений. Постачальник (ТОВ «Агротек») прийняті на себе зобов`язання виконав, поставивши за накладною №11 від 21.10.1999р. продукцію на суму 888.510,00 грн., що підтверджується Відповідачем. Доказів належного і повного виконання зобов`язання по оплаті отриманої продукції Відповідач не надав.
27.10.1999р. між ПВКФ «Родник»і ТОВ «Агротек»було укладено договір поруки №241, відповідно до якого ПВКФ «Родник»прийняло на себе зобов'язання щодо солідарної з ДП НАЕК «Енергоатом»в особі ВП Запорізька АЕС відповідальності перед ТОВ «Агротек»за проведення з ним розрахунків за договором №473(1)99У від 28.09.1999р. за поставлену цим товариством Запорізькій АЕС продукцію на загальну суму 888.510,00 грн.
28.02.2000р. ДП НАЕК «Енергоатом»в особі ВП Запорізька АЕС і ТОВ «Агротек»із залученням ПВКФ «Родник»було укладено Додаткову угоду до договору №473(1)99У від 28.09.1999р., якою сторони визначили, що проведення розрахунків із ТОВ «Агротек»за продукцію, поставлену за даним договором на Запорізьку АЕС, покладається на ПВКФ «Родник», яка несе повну відповідальність за їх здійснення.
Пунктом 2 цієї ж Додаткової угоди було визначено, що, у свою чергу, ДП НАЕК «Енергоатом»в особі ВП Запорізька АЕС здійснює розрахунок із ПВКФ «Родник»на суму 888.510,00 грн. у формі, що не суперечить чинному законодавству і тільки після проведення зазначених розрахунків зобов'язання Запорізької АЕС за договором №473(1)99У від 28.09.1999 року вважаються виконаними в повному обсязі.
Розпорядженням КМ України від 14.11.2000р. №449-р «Про внесення змін до пункту 1 Розпорядженням КМ України від 21.08.2000р. №325»підприємствам –споживачам електроенергії, які мали станом на 01.09.2000р. непогашену заборгованість за спожиту електроенергію и не погасили її на день проведення вказаних розрахунків, була надана змога до 15.12.2000р. в рахунок сплати виробниками електроенергії отриманих обладнання, матеріалів, палива, послуг і виконаних робіт здійснити розрахунки з енергопостачальними компаніями за спожиту електроенергію в грошовій формі через окремі розподільчі рахунки. Однак встановлений Розпорядженням порядок здійснення розрахунку припускав таку змогу тільки з підприємствами-споживачами електроенергії (поставщиками обладнання), які мали непогашену заборгованість за спожиту електроенергію. Такої заборгованості ПВКФ «Родник»на той час не мала.
У зв'язку з цим, 12.12.2000р. ПВКФ «Родник»уклала Договір поруки №56 с ВАТ «Югцемент», яке мало заборгованість за спожиту електроенергію у сумі 2.936.390,00 грн. перед ВАТ «Миколаївобленерго». За цим договором ПВКФ «Родник»передала ВАТ «Югцемент»кредиторську заборгованість Запорізької АЕС у сумі 2.936.390,00 грн., в склад якої, крім заборгованості за Додатковою угодою №1, увійшла передана Запорізькій АЕС на ПВКФ «Родник»кредиторська заборгованість за іншими договорами поставки:
–ПКФ «Рокада»у сумі 600.000,00 грн. (договір №637 від 03.03.1999р.);
–РНПЦ «Горн»у сумі 745.600,40 грн. (договір №558(1)У від 15.11.1999р.);
–ТОВ «Інтера»у сумі 158.979,67 грн. (договір №315(1)99У від 05.07.1999р.);
–ТОВ НКП «Каперс»у сумі 175.095,00 грн. (договір №409(6)У від 09.08.1999р.)
–ТОВ «Альбатрос»у сумі 29.804,93 грн. (договір №15(6)99У від18.01.1999р.);
–ПХП «Колор»у сумі 338.400,00 грн. (договір №26 від 29.07.1995р.);
- ТОВ «Агротек»у сумі 888.510,00 грн. (договір №241 від 27.10.1999р.).
Загальна сума 2 936 390,00 грн.
Однак, у 2000р. ВАТ «Югцемент»залік взаємних вимог з виробником електроенергії не здійснило. Договір №315(1)99У від 05.07.1999р. з ТОВ «Інтера»на суму 158.979,67 грн. та Договір №409(6)У від 09.08.1999р. з ТОВ НКП «Каперс»на суму 175.095,00 грн. з загальної суми переданої кредиторської заборгованості вилучено. За договором №241 від 27.10.1999р. з ТОВ «Агротек» заборгованість Запорізької АЕС перед ПВКФ «Родник»погашена частково у сумі 541.269,45 грн., шляхом повернення електроенергії на Запорізькій АЕС для ТОВ «Агротек». На час прийняття рішення за даною справою заборгованості складає суму 347.240,55 грн.
У 2001р. ПВКФ «Родник»додатково передала ВАТ «Югцемент»кредиторську заборгованість Запорізької АЕС:
–ПХО «Пресс»у сумі 192.144,12 грн. (договір №13 від 01.06.2000р.);
–ТОВ «Аркада-Сервис ЛТД»в сумме 683.200,00 грн. (договір № 303 от 03.03.1999р.);
–ПП «Нелесир»в сумме 414.924,75 грн. (договір №15(6)99У від 16.01.1999р.);
–НПО «Теплосила»у сумі 223.338,36 грн. (договір №553/3/98 від 07.12.1998р.);
–ТОВ «Вініс ЛТД»у сумі 105.738,51 грн. (договір №6/96 від 19.06.1996р.). Всього на суму 1.619.345,74 грн.
Таким чином, станом на 01.09.2001р. загальна сума заборгованості – Запорізької АЕС переданої ПВКФ «Родник»ВАТ «Югцемент»за договором поруки №56 від 12.12.2000р. склала 3.680.391,62 грн., що підтверджено довідкою Запорізької АЕС №340 про стан взаємних розрахунків.
11.03.2002р. ПВКФ «Родник»і ВАТ «Югцемент»уклали Угоду, якою за взаємною згодою розірвали договір поруки №56 від 12.12.2000р., у зв'язку з тим, що жодна із сторін не виконала свої зобов'язання за договором поруки, оскільки Роспорядження КМ Украини від 14.11.2000р. №449-р втратило чинність. Кредиторська заборгованість Запорізької АЕС перед ВАТ «Югцемент» у сумі 3.680.391,62 грн., повернулася до ПВКФ «Родник», про що Запорізька АЕС була повідомлена листом ВАТ «Югцемент»(вих.№ 614 від 11.03.2002р.).
Таким чином, з моменту укладання Угоди від 11.03.2002р. про розірвання договору поруки №56 ПВКФ «Родник»набула права кредитора Запорізької АЕС по заборгованості у сумі 3.680.391,62 грн.
У звязку з скрутним фінансовим становищем, Позивач заявив позовні вимоги частково, у сумі 347.240,55 грн., які впливають з Договорів №473(1)99У від 28.09.1999р. і №241 від 27.10.1999р.
Згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Жодного доказу, який би підтвердив своєчасне і повне проведення розрахунків за отриману продукцію за договором №473(1)99У від 28.09.1999р. та списання у дохід підприємства суми кредиторської заборгованості, відповідач не надав.
У даному випадку перебіг строку давності розпочався 01.12.2003р., тобто це є дата підтвердження Відповідачем суми заборгованості.
Заперечення відповідача стосовно того, що Додаткова угода №1 від 28.02.2000р. до Договору №473(1)99У від 28.09.1999р. не породжує для сторін прав та обов'язків і не тягне за собою правових наслідків судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного:
По-перше, строком закінчення дії договору не припиняється зобов'язання сторін щодо виконання умов цього договору.
По-друге, за своєю правовою природою Додаткову угоду №1 від 28.02.2000р. можна кваліфікувати як Договір уступки права вимоги в якому ПВКФ «Родник» є новим кредитором. А відтак прив'язувати дату укладення цього договору до строку дії Договору №473(1)99У від 28.09.1999р. є безпідставним.
Що стосується твердження Відповідача стосовно того, що вимога від 10.11.2005р. від Позивача не надходила, це спростовується самим Відповідачем у листі №42-08/15110 від 15.12.2005р. в якому він посилається саме на №10-2 від 10.11.2005р.
Позивачем надано клопотання про визнання поважною причини пропуску ним строку позовної давності і поновлення строку.
Розглянувши клопотання і надані до нього матеріали, суд встановив наступне:
З 2003р. ПВКФ «Родник»змушена була скоротити до мінімуму господарську діяльність, оскільки більша частина коштів знаходилася у Запорізькій АЕС та у звязку з тяжкою хворобою генерального директора. Про зазначене свідчать надані суду копії фінансових звітів з відмітками Херсонського обласного управління статистики, Декларації з податку на прибуток підприємства з відмітками Державної податкової інспекції у м. Херсоні за період з 01.01.2003р. до теперішнього часу, Розрахунок суми страхових внесків на загальнообовязкове страхування з відмітками Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Херсон, епікріз №06653. Також у підприємства були відсутні грошові кошти на сплату державного мита. Надані суду штатні розклади з 2005-2007р.р свідчать про відсутність на підприємстві інших робітників, які б могли займатися судовими справами. До того ж рішенням Дніпровского районного суду м. Херсона від 28.11.2005р. дружині генерального директора Новосьоловій О.В. після перенесеної черепно-мозкової травми, була обмежена цивільна дієздатність.
Розглянувши надані позивачем докази, керуючись ч.5 ст.267 ЦК України, суд вважає за можливе визнати поважною причину пропуску позивачем строку позовної давності, клопотання про поновлення строку задовольнити, виходячи з наступного:
Статтею 7 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. закріплено, що усі люди рівні перед законом і мають право, без всякої різниці, на рівний захист закону. Кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними судами у випадках порушення його основних прав, наданих йому Конституцією або законом (ст.8).
Відповідно до ст.55 Конституції України кожен має право на судовий захист. Ця стаття гарантує судовий захист прав і свобод людини і громадянина, незважаючи на наявність у правових нормах прямої вказівки на можливість такого захисту (ст.8 Конституції України). При цьому за ст.64 Конституції України таке право не підлягає обмеженню навіть у період надзвичайного та воєнного стану.
Законодавством про судоустрій України гарантується усім суб'єктам правовідносин захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Розпорядження своїм правом на захист –це уповноважуюча норма цивільного законодавства, яка полягає у наділенні особи, яка вважає свої права порушеними, невизнаними чи оспореними, можливості застосувати заходи захисту, передбачені законом або договором.
Надані суду документи в повній мірі свідчать, що на протязі певного часу позивач з поважних причин був позбавлений можливості захищати у встановленому порядку порушені відповідачем права. З огляду на зазначене, суд вважає, що клопотання про визнання поважною причину пропуску ним строку позовної давності і поновлення строку підлягає задоволенню.
Виходячи з викладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі. Судові витрати відносяться на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Клопотання про поновлення строку задовольнити, строк позовної давності поновити.
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція»(71500, Запорізька область,
м. Енергодар, Промзона, р/р 26009001000053 у АБ «Зевс»м. Енергодар, МФО 313764, код ЗКПО 19355964) на користь Приватної виробничо-комерційної фірми «Родник»(73025, м. Херсон, вул. Горького, 29, р/рахунок 2600630073 у Херсонській філії «Західінкомбанк», МФО 352327, код ЗКПО 22741843) 347 240,55 грн. основного боргу, 3 472,41 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя Т.Г. Алейникова
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 08.01.2008 |
Оприлюднено | 05.02.2008 |
Номер документу | 1323434 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Алейникова Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні