Постанова

від 12.06.2008 по справі 7/445/07-10/679/07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

7/445/07-10/679/07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 12 червня 2008 р.                                                                                    № 7/445/07-10/679/07  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Дерепи В.І.

суддів                                                           Грека Б.М.                                                                      Стратієнко Л.В.

з участю представників:позивача: відповідача:

Виборнов М.М., Тіхонцева О.В.Мариніч Н.В.

розглянувши  у     відкритому              судовому засіданні  касаційну  скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція"

на рішення

та постановугосподарського суду Запорізької області від 08 січня 2008 р.Запорізького апеляційного господарського суду від 13 березня 2008 р.

у справі№ 7/445/07-10/679/07

за позовомприватної виробничо-комерційної фірми "Родник"

додержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція"

про стягнення 347 240,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2007 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача 347 240,55 грн. заборгованості за додатковою угодою №1 від 28.02.2000 р. до договору № 473(1)99У від 28.09.1999 р.

В подальшому позивач змінив підстави позову, зазначивши, що ними слід вважати угоду від 11.03.2002 р., згідно з якою кредиторську заборгованість Запорізької АЕС у сумі 3 680 391,62 грн. було передано ВАТ "ЮГцемент" позивачу.

  Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.01.2008 р. (суддя Алейникова Т.Г.) поновлено позовну давність та задоволено позовні вимоги.

Стягнуто з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на користь приватної виробничо-комерційної фірми "Родник" 347240,55 грн. основного боргу та судові витрати.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 13.03.2008 р. (головуючий –Коробка Н.Д., судді –Кричмаржевський В.А., Яценко О.М.) рішення господарського суду Запорізької області від 08.01.2008 р. змінено.

Виключено з резолютивної частини рішення перший абзац щодо задоволення клопотання про поновлення строку і поновлення строку позовної давності, в іншій частині рішення залишено без змін.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити у зв'язку з пропуском позовної давності.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає  частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами, 28.09.1999 р. між ТОВ "Агротек" та ДП НАЕК "Енергоатом" було укладено договір поставки продукції № 473 (1)99 У, за яким ТОВ "Агротек" зобов'язувався поставити відповідачу в ІV кварталі 1999 р. продукцію, а той –оплатити її (а.с.7-8,т.1).

ТОВ "Агротек" за накладною №11 від 21.10.1999 р. поставив відповідачу продукцію на суму 888 510 грн., проте останній на оплатив її.

27.10.1999 р. між ТОВ "Агротек" і позивачем  було укладено договір поруки № 241, за яким позивач зобов'язувався солідарно відповідати перед ТОВ "Агротек" за виконання боржником зобов'язань за договором № 473(1) 99 У від 28.09.1999 р. в сумі 888 510 грн. (а.с.2,т.2).

28.02.2000 р. між Запорізькою АЕС, ТОВ "Агротек", ППКФ "Родник" було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 473 (1)99 У від 28.09.1999 р., за якою на позивача було покладено обов'язок щодо розрахунку за поставлену відповідачу продукцію за вказаним договором, а відповідач мав провести відповідний розрахунок з позивачем.

Тобто, в даному випадку відповідно до правил ст. 164 ЦК УРСР відбулося покладення виконання зобов'язання  на третю особу, яка саме внаслідок виконання зобов'язання замість боржника набула відносно нього прав кредитора за договором № 473 (1)99 У від 28.09.1999 р., а тому визначення судом цієї угоди як уступки права вимоги є помилковим.

14.04.2000 р. ТОВ "Агротек" повідомило позивача про те, що заборгованість відповідача зменшилась і становить перед ППКФ "Родник" 347 240,55 грн. (а.с.14,т.1).

В подальшому між позивачем та ВАТ "ЮГцемент" було укладено договір поруки № 56 від 12.12.2000 р., який було розірвано 11.03.2002 р. (а.с.75,т.1), і саме з цього моменту, на думку суду, позивач набув права кредитора в тому числі і на спірну суму.

Проте, такі висновки суду є передчасними, оскільки в порушення вимог ст. 43 ГПК України судом взагалі на досліджувався договір поруки №56  від 12.12.2000 р., адже  в матеріалах справи він відсутній, та, відповідно, не досліджувались зобов'язання сторін за цим договором.

За загальним правилом, визначеним ст. 192 ЦК УРСР, боржник і поручитель є солідарними боржниками перед кредитором, яким виступав позивач, тобто укладення договору поруки не припиняло  обов'язку відповідача перед позивачем щодо повернення боргу і цей обов'язок виник саме у зв'язку зі сплатою позивачем боргу відповідача ТОВ "Агротек" за поставлену продукцію за договором № 473 (1)99 У від 28.09.1999 р., а не на підставі угод, які в подальшому укладались позивачем з іншими контрагентами.

Разом з тим, слід вказати, що жодна з укладених та наявних в справі  угод не визначала строк виконання зобов'язань відповідача з оплати отриманої продукції.

Відповідно до ст. 165 ЦК УРСР, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з закону, договору або із змісту зобов'язання.

Системний аналіз ч.5 ст. 261 та ч.2 ст.530 ЦК України свідчить про те, що і з набранням чинності ЦК України перебіг позовної давності за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений, починається через сім днів після пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Суд першої інстанції визначив, що перебіг позовної давності розпочався з 01.12.2003 р., проте в порушення вимог ст.84 ГПК України не вказав на підставі яких доказів він прийшов до такого висновку.

  Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позов подано в межах загального строку позовної давності, оскільки з вимогою про сплату 347 240,55 грн. позивач звернувся до відповідача лише 10.11.20005 р., а з позовом в суд –24.10.2007 р. (а.с.32,т.1).

Але при цьому поза увагою суду апеляційної інстанції залишилось наявне в матеріалах справи повідомлення позивача від 05.03.2002 р. № 21 (а.с.52,т.1), в якому ставилась вимога до відповідача про повернення спірної суми.

За таких обставин постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними і обгрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене та всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, зокрема, підставу виникнення у відповідача зобов'язання перед позивачем зі сплати боргу, початок перебігу та закінчення позовної давності за позовними вимогами, у разі пропуску позовної давності обговорити питання щодо поважності причин пропуску стосовно позивача, а не його виконавчих органів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 08 січня 2008 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 13 березня 2008 р. у справі за № 7/445/07-10/679/07 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Головуючий                                                                     В.І. Дерепа

Судді                                                                                 Б.М. Грек

                                                                                                        Л.В. Стратієнко