Постанова

від 21.12.2010 по справі 16/66/10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 21 грудня 2010 р.                                                                                    

№ 16/66/10  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді

Коваленко С.С.,

суддів

Дерепи В.І., Бернацької Ж.О.

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Нікола"

на

постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.10р.

у справі

№ 16/66/10

за позовом  

ТОВ "Тарос-Юг"

до

ТОВ "Нікола"

про

визнання договору купівлі-продажу недійсним

За участю представників сторін

від позивача      не з'явилися,

від відповідача  не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

    ТОВ “Тарос–Юг” 15.04.2010р. звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ “Нікола” про визнання недійсним договору купівлі–продажу за № 10/001 від 12.12.2007р., посилаючись на невідповідність його нормам чинного законодавства і порушення прав ТОВ "Тарос-Юг" як власника спірного майна.

    06.05.2010р. до господарського суду Миколаївської області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікола” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тарос –Юг” про  визнання договору купівлі–продажу за № 10/001 від 12.12.2007р. дійсним.

    Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.07.2010 року у справі № 16/66/10 (суддя Фролов В.Д.) первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Тарос–Юг” задоволено. Визнано договір купівлі–продажу № 10/001 від 12.12.2007р., укладений між ТОВ “Тарос–Юг” та ТОВ “Нікола” недійсним з моменту його укладання. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікола” відмовлено. Стягнуто  з ТОВ “Нікола” на користь ТОВ “Тарос–Юг”85,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   Постановою Одеського  апеляційного господарського суду від 05.10.2010 року у справі № 16/66/10 (судді Бойко Л.І., Величко Т.А., Жукова А.М.) рішення господарського суду Миколаївської області від 23.07.2010 року залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Нікола" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною  скаргою, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши  правильність  застосування  судами  норм матеріального  та процесуального  права,  колегія  суддів  Вищого господарського  суду  України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з  наступних  підстав.

    Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 10.08.2006 р., між Очаківською ДПІ та ТОВ “Тарос-Юг” укладено договір купівлі-продажу реєстраційний № 11-б, відповідно до умов якого, Очаківська ДПІ продала, а ТОВ “Тарос-Юг” придбав: “несамохідну баржу, довжина до 38,0 м, ширина до 38,0 м, орієнтовано 1960 року будівництва, вартістю 40547,00 грн., та несамохідну баржу, довжина до 38,0 м, ширина до 38,0 м, орієнтовано 1960 року будівництва, вартістю 36491,00 грн.”. Договір укладено на товарній біржі “Ізумруд”.

    Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.11.2007р. у справі № 16/807/07 за позовом ТОВ “Тарос-Юг” до Очаківської ДПІ та  визнано дійсним договір купівлі-продажу несамохідних барж від 10.08.2006р.

    Товариством з обмеженою відповідальністю “Нікола” для реєстрації права власності на вищевказані баржі Чорноморській сільській раді наданий укладений між ТОВ “Тарос-Юг” та ТОВ “Нікола” договір купівлі-продажу № 10/001 від 12.12.2007р. та акт приймання-передачі. Відповідно до умов заначеного договору ТОВ “Тарос-Юг” зобов'язується передати у власність ТОВ “Нікола” вищевказані баржі, а відповідач за первісним позовом - прийняти та оплатити їх. Перехід права власності на майно здійснюється згідно з актом приймання-передачі.

     29.12.2008р. право власності ТОВ "Нікола" на це майно зареєстроване в Очаківській районній філії Миколаївського МБТІ на підставі рішення Чорноморської сільської ради № 137 від 25.11.2008р.

     Згідно тверджень ТОВ "Тарос-Юг" саме він є власником вказаних барж і нікому, в тому числі відповідачу за первісним позовом, баржі не продавав та ніяким іншим чином не відчужував, на оскаржуваному договорі позивач за первісним позовом  своєї печатки не ставив, директор товариства  свого підпису на цьому договорі не ставив, не підписував він також акт приймання-передачі та приходні касові ордери на загальну суму 100000,00 грн.

    Суди встановили, що 11.05.2010р. ТОВ "Тарос-Юг" звернулось до Очаківського міжрайонного прокурора з повідомленням про скоєний злочин.

     18.05.2010 р. проведено дослідження НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області та надано висновок фахівця № 703.

     На підставі зібраних матеріалів та висновку фахівця № 703 22.05.2010р. слідчим СВ Очаківського МВ УМВС України в Миколаївській області Родигіним А.С. порушено кримінальну справу № 1021-0094 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст.358 КК України.

     Відповідно до висновку фахівця № 703 від 18.05.2010р., у зображеннях підписів від імені Чередниченко О.А. в документах: ксерокопія рахунку за № 137 від 12.12.2007р. ТОВ “Тарос–Юг”, ксерокопія договору купівлі–продажу за № 10/001 від 12.12.2007р., ксерокопія акту приймання–передачі нерухомого майна до договору купівлі–продажу за № 10/001 від 12.12.2007р., ксерокопія квитанції до приходних касових ордерів № 182 від 12.12.2007р., № 183 від 13.12.2007р., № 184 від 14.12.2007р., № 185 від 17.12.2007р., № 186 від 18.12.2007р., № 187 від 19.12.2007р., № 188 від 20.12.2007р., № 189 від 21.12.2007р., № 190 від 24.12.2007р., № 191 від 25.12.2007р. імовірно виконані не Чередниченко О.А., а іншою особою із удаванням підпису Чередниченко О.А.

     Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

   Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

     Статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладення господарських договорів, відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

    Судова колегія погоджується  з твердженням суду апеляційної інстанції, що відповідність змісту правочину Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, наявність вільного волевиявлення учасників правочину та його відповідність внутрішній волі при укладенні цього правочину, а також дотримання встановленої законом форми правочину є необхідними умовами визнання останнього дійсним, а відсутність зазначених вимог є підставою для визнання такого правочину недійсним.

За таких обставин, враховуючи відсутність підпису та печатки позивача за первісним позовом на оскаржуваному договорі, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність визнання його недійсним.

    Відповідно до ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

    Таким чином, позивач за первісним позовом відповідно до законодавства України є власником вказаних несамохідних барж, добросовісним набувачем цього майна і згідно ч.2 ст.388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

   Щодо зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікола” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тарос–Юг" про  визнання договору купівлі –продажу № 10/001 від 12.12.2007р. дійсним, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відмову в його задоволенні, оскільки він взаємопов’язаний із первісною позовною заявою.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою рішення місцевого господарського суду залишено без змін, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.

      Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11 березня  2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

    На підставі викладеного та керуючись  ст. ст.1115, 1117 ,  1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -      

                                    П О С Т А Н О В И В:    

1.          Касаційну скаргу ТОВ "Нікола" залишити без задоволення.

    2.  Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.10р. по справі № 16/66/10 залишити без змін.

          Постанова касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя                                                                          С.С. Коваленко

Судді                                                                                                В.І. Дерепа

                                                                                                          Ж.О. Бернацька