Ухвала від 11.12.2025 по справі 624/920/21

УХВАЛА

11 грудня 2025 року

м. Київ

справа № 624/920/21

провадження № 61-14286ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Лавров Володимир Віталійович, на рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 20 лютого 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 жовтня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Кегичівська селищна рада Берестинського району Харківської області, Головне управління Держгеокадастру в Харківській області, державний нотаріус Зачепилівської державної нотаріальної контори Харківської області Терещенко Ліна Олексіївна, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування, визнання недійсною технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки та витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив суд:

- визнати за ним право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку площею 0,005 га для ведення особистого підсобного господарства по АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсною технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 на території Кегичівської селищної ради Кегичівського району Харківської області, яка була розроблена 31 травня 2019 року ФОП ОСОБА_6 , в частині її розробки щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323155100:02:005:0047, площею 0,01 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована по АДРЕСА_1 на території Кегичівської селищної ради Красноградського (колишнього Кегичівського) району Харківської області;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6323155100:02:005:0047 площею 0,01 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 на території Кегичівської селищної ради Красноградського (колишнього Кегичівського) району Харківської області, здійснену на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 на території Кегичівської селищної ради Кегичівського району Харківської області, яка була розроблена 31 травня 2019 року ФОП ОСОБА_6 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6323155100:02:005:0047 площею 0,01 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 , який був укладений 27 серпня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та посвідчений державним нотаріусом Зачепилівської державної нотаріальної контори Харківської області виконуючою обов`язки державного нотаріуса Кегичівської державної нотаріальної контори Харківської області Терещенко Л. О.;

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6323155100:02:005:0047 площею 0,01 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номеру запису про право власності № 32964314 від 27 серпня 2019 року, внесене на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 603, виданий 27 серпня 2019 року, видавник ОСОБА_7 , державний нотаріус Зачепилівської державної нотаріальної контори Харківської області, виконуюча обов`язки державного нотаріуса Кегичівської державної нотаріальної контори Харківської області;

- витребувати від ОСОБА_1 , як добросовісного набувача, та передати ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,005 га для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 , що належала померлому ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки ААР № 606239, укладеного 15 травня 1999 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , посвідченого державним нотаріусом Кегичівської державної нотаріальної контори Удовіченко С. О. та зареєстрованого в реєстрі за № 785, яка розташована у складі земельної ділянки за кадастровим номером 6323155100:02:005:0047, в частині перетину (накладки), вказаному у рішенні Державного кадастрового реєстратора Відділу № 2 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Рівненській області № РВ-5600083262023 від 18 травня 2023 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Кегичівський районний суд Харківської області рішенням від 20 лютого 2025 року позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнив частково.

Визнав за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на земельну ділянку площею 0,005 га для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 , що належала померлому ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки ААР № 606239, укладеного 15 травня 1999 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , посвідченого державним нотаріусом Кегичівської державної нотаріальної контори Удовіченко С. О. та зареєстрованого в реєстрі за № 785.

Витребував від ОСОБА_1 , як добросовісного набувача, та передано ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,005 га для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 , що належала померлому ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки ААР № 606239, укладеного 15 травня 1999 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , посвідченого державним нотаріусом Кегичівської державної нотаріальної контори Удовіченко С. О. та зареєстрованого в реєстрі за № 785, яка розташована у складі земельної ділянки за кадастровим номером 6323155100:02:005:0047, в частині перетину (накладки), вказаному у рішенні Державного кадастрового реєстратора Відділу № 2 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Рівненській області № РВ-5600083262023 від 18 травня 2023 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

В задоволенні інших частин позовних вимог відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Харківський апеляційний суд постановою від 09 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 20 лютого 2025 року залишив без змін.

14 листопада 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лавров В. В., через систему «Електронний суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 20 лютого 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 жовтня 2025 року в указаній вище справі.

Верховний Суд ухвалою від 24 листопада 2025 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, а саме: сплати судового збору за подання касаційної скарги, з урахуванням вартості майна.

08 грудня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лавров В. В., через систему «Електронний суд», подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків. До заяви додано копію квитанції про сплату судового збору у розмірі 7 416,96 грн. Також, зазначено про те, що ціна позову та вартість спірної земельної ділянки становить 8 448,00 грн.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини

і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка

є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах

та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же статті ЦПК України.

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності

у цивільних правовідносинах.

Ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2025 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн) та становить 8 448,00 грн.

Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права

на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (пункт 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє

у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення, що згідно положень ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Лавров Володимир Віталійович, на рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 20 лютого 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 жовтня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Кегичівська селищна рада Берестинського району Харківської області, Головне управління Держгеокадастру в Харківській області, державний нотаріус Зачепилівської державної нотаріальної контори Харківської області Терещенко Ліна Олексіївна, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування, визнання недійсною технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки та витребування земельної ділянки.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко