Постанова від 01.12.2025 по справі 914/1671/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2025 р. Справа № 914/1671/24

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників:

від прокуратури Слиш Г.С.

від позивача Яхно О.В. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)

від відповідача-1 (скаржника) не з`явився

від відповідача-2 не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства Енерготрансзахід від 19 лютого 2025 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 28 січня 2025 року (повний текст підписано 05.02.2025), суддя Запотічняк О.Д.

у справі № 914/1671/24

за позовом Керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури, м. Могилів-Подільський, Вінницька область

в інтересах держави в особі:

позивача Могилів-Подільської міської ради, м. Могилів-Подільський, Вінницька область

до відповідача-1 Приватного підприємства Енерготрансзахід, м. Львів

до відповідача-2 Могилів-Подільського міського комунального підприємства Теплоенергетик, м. Могилів-Подільський, Вінницька область

про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 54 439,77 грн

встановив:

24 червня 2024 року Керівник Могилів-Подільської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом, заявленим в інтересах держави в особі: Могилів-Подільської міської ради до відповідачів: Приватного підприємства «Енерготрансзахід» та Могилів-Подільського міського комунального підприємства «Теплоенергетик» про визнання недійсною додаткової угоди № 5 від 26 вересня 2023 року до договору №313/02/23 від 28 лютого 2023 року про постачання електричної енергії споживачу та стягнення 54 439,77 грн.

Позов обґрунтовано тим, що додаткова угода до договору про постачання електричної енергії споживачу укладена з порушенням вимог ч.5 ст.41 ЗУ «Про публічні закупівлі», у зв`язку з чим, підлягає визнанню недійсною, а кошти, сплачені Могилів-Подільською міською радою за електричну енергію, яка була поставлений на підставі спірної додаткової угоди, підлягають стягненню з ПП «Енерготрансзахід».

Рішенням Господарського суду Львівської області від 28 січня 2025 року у справі № 914/1671/24 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Суд ухвалив: визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 26.09.2023, укладену Приватним підприємством «Енерготрансзахід» та Могилів-Подільським міським комунальним підприємством «Теплоенергетик»; стягнути з Приватного підприємства «Енерготрансзахід» на користь Могилів-Подільської міської ради 54 439, 77 грн. Здійснено розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивоване тим, що спірна додаткова угода суперечить п.7 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки укладаючи таку угоду відповідачі погодили збільшення ціни за одиницю електричної енергії на 29,3% у порівнянні з ціною, яка була погоджена сторонами при укладенні договору, а також на 11,87% у порівнянні з попередньою додатковою угодою. Суд у рішенні зазначив, що аналіз змісту спірної додаткової угоди свідчить про те, що, збільшуючи ціну за одиницю товару більш ніж на 10% сторони послались на положення пп.2, 7 п.19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, у зв`язку із коливанням середньозваженої ціни на ринку електричної енергії, водночас суд зазначив, що положеннями пп.2 п.19 Особливостей не знято обмеження на допустимий відсоток підвищення ціни та на періодичність такого підвищення, оскільки вони не змінюють законодавство у відповідній категорії спору. Крім цього, судом встановлено, що відповідач-1 не дотримався встановленого законодавством двадцятиденного строку для повідомлення відповідача-2 про внесення змін до договору. Також суд встановив, що долучені до матеріалів справи докази не підтверджують обґрунтованість необхідності внесення змін до договору в частині збільшення ціни у вересні 2023 року. Суд також відхилив посилання відповідача-1 на цінову довідку Львівської торгово-промислової палати від 08.07.2024, оскільки така не була підставою для укладення додаткової угоди № 5 та замовлена відповідачем-1 вже після подання позову у цій справі. Більше того, суд визнав, що така довідка є фактографічною, не містить узагальнюючої інформації щодо рівня цін (рівня зміни цін) товару на внутрішньому ринку та у ній не відображено зміни рівня цін в період між додатковими угодами № 4 та № 5. Разом з тим, суд встановив, що вимога в частині стягнення грошових коштів є обґрунтованою, вказані кошти відповідач-1 зобов`язаний повернути позивачу, який є власником підприємства відповідача-2.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач-1 Приватне підприємство «Енерготрансзахід» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 28 січня 2025 року у справі № 914/1671/24 та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Зокрема, зазначає, що Додаткова угода № 5 укладена у відповідності до вимог чинного законодавства з дотриманням вимог пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022 року. Вважає помилковими висновки суду про те, що приписами Особливостей не знято обмеження на допустимий відсоток підвищення ціни та на періодичність такого підвищення, оскільки Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» від 16.08.2022 Верховна Рада України постановила внести до Закону України «Про публічні закупівлі» такі зміни: Розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" доповнити пунктом 3-7: "3-7. Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз, а постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня йог припинення або скасування, яка набрала чинності 19.10.2022 року. Наголошує, що спірна додаткова угода укладена у період воєнного стану після затвердження Особливостей (та набрання чинності), відтак, положення останніх поширюють свою дію на правовідносини щодо укладення зазначеної угоди, при цьому, пунктом 17 Особливостей прямо передбачено незастосування положень ч.5 ст.41 ЗУ «Про публічні закупівлі» на правовідносини щодо зміни договору закупівлі у період чинності Особливостей. Крім цього, зазначає, що укладення додаткових угод та збільшення ціни за договором було здійснено на підставі реального коливання ціни на ринку, яке було документально підтверджено на підставі роздруківок/скріншотів з вебсайту АТ «Оператор Ринку» згідно п.13.2 Договору № 313/02/23, де було вказано середньозважені ціни на РДН, долучено графіки коливання, зазначено відсотки; підставою для укладення додаткової угоди № 5 було коливання ціни товару електричної енергії на РДН за період липень - серпень 2023 року.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2 погодився з вимогами апеляційної скарги та просив такі задоволити в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає, що при укладенні спірної додаткової угоди не дотримано вимоги п.19 Особливостей (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), безпідставно змінено істотні умови договору, при укладенні додаткової угоди сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни електричної енергії на ринку після укладення договору та попередньої угоди. Наголошує, що подані відповідачем документи не можуть виступати в якості належного і беззаперечного підтвердження коливання ціни на електроенергію на ринку та не можуть бути розцінені, як достатнє обґрунтування необхідності внесення змін до договору № 313/02/23 в частині збільшення вартості ціни, оскільки як обґрунтування коливання цін на ринку порівнюються ціни на електроенергію за період, який охоплено період до укладання додаткової угоди № 4 від 04.09.2023 та не охоплено період між датою укладення додаткової угоди № 4 04.09.2023 до дати наступної додаткової угоди № 5 26.09.2023; крім того, коливання ціни на електроенергію протягом липня-серпня 2024 року уже аналізувалось та було підставою для укладення додаткової угоди № 4 від 04.09.2023, а тому не може братись до уваги. Також звертає увагу на те, що відповідно до даних вебсайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua/index.php/decreport/report6) середньозважена ціна електричної енергії на ринку «на добу наперед» в ОЕС України за серпень 2023 становила 4162,23 грн/МВт.год, а за вересень 2023 - 3906,93 грн/МВт.год, тобто фактично відбулося її зниження. Наведеним підтверджує відсутність в період між укладенням додаткової угоди № 4 від 04.09.2023 та додаткової угоди № 5 від 26.09.2023 факту підвищення цін на електричну енергію на ринку, тобто того юридичного факту, з яким законодавцем пов`язується виникнення у сторін договору про закупівлю права підвищувати ціну одиниці закуповуваного товару. Наголошує, що ПП «Енерготрансзахід» не обґрунтувало коливання цін на ринку та не надало належних документів, які б свідчили про необхідність укладення спірної додаткової угоди № 5, якою змінено ціну на електроенергію на 12% відповідно до ціни, погодженої у попередній додатковій угоді.

17 березня 2025 року від скаржника до суду також надійшли додаткові пояснення у справі.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, наведених в ухвалах суду.

Судові засідання з розгляду справи в суді апеляційної інстанції проводилися в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду на підставі клопотання позивача та відповідних ухвал суду.

Прокурор в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги відповідача, просив такі задоволити в повному обсязі.

Представники відповідачів-1,2 в судове засідання не з`явилися. Поряд з тим, від відповідача-1 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням представника останнього у відпустці з 24 листопада по 02 грудня 2025 року, що підтверджує наказом (розпорядженням) № 16 від 20 листопада 2025 року про надання відпустки.

Розглянувши клопотання відповідача-1, колегія суддів відмовила у його задоволенні, з огляду на те, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів звертає увагу, що розгляд справи неодноразово відкладався з урахуванням розумного строку та представник відповідача-1 був присутній у судових засіданнях та надавав суду свої пояснення по суті спору.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів вважає, що зазначені відповідачем-1 у клопотанні обставини щодо відкладення розгляду справи не є поважними, а підстави для чергового відкладення розгляду справи відсутні.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 року у справі «Фрідлендер проти Франції», рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 року у справі «Красношапка проти України»).

Згідно з п.1 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки явка представників відповідачів не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення прокурора та представників позивача і відповідача-1, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 28 лютого 2023 року Могилів-Подільським міським комунальним підприємством «Теплоенергетик» (в тексті договору - споживач) та Приватним підприємством «Енерготрансзахід» (в тексті договору - постачальник) укладено договір № 313/02/23 про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до умов якого, а саме: п. 2.1 постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Для цілей ЗУ «Про публічні закупівлі» предметом закупівлі за цим договором є «код ДК 021:2015:09310000-5 Електрична енергія».

У п.2.3 Договору сторони погодили, що кількість (обсяг) електричної енергії, яка постачається за цим договором становить 224 400 кВт/год. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені в залежності від реального фінансування видатків, шляхом укладення додаткової угоди.

Строк (термін) поставки товару визначено з дати, зазначеної у Заяві-приєднання, по 31 грудня 2023 року (п.3.1 Договору).

Відповідно до п.5.1 Договору загальна ціна (сума) цього договору становить 987 357,74 грн з ПДВ.

Ціна за одиницю товару визначається у Комерційній пропозиції постачальника, що є Додатком 2 до цього договору. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, яка зазначена у Додатку 2 до цього договору (п.5.2 Договору).

Згідно з п.5.3 Договору зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Пунктом 13.1 Договору передбачено, що останній набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2023 року, а в частині проведення розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Відповідно до п.13.2 Договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема, 2). погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Внесення таких змін можливе за наявності пред`явленого стороною підтвердження коливання ціни такого товару на ринку. Підтвердженням коливання ціни на електроенергію є посилання на дані АТ «Оператор ринку», зокрема на офіційний сайт https://www.oree.com.ua/. Документ, що підтверджує збільшення ціни товару, може бути наданий у формі роздруківки/скріншоту з вебсайту АТ «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua); 7). зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

У Додатку 1 до Договору «Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу» зазначено персоніфіковані дані споживача та початок постачання з 01 березня 2023 року.

Згідно з Додатком 2 до Договору «Комерційна пропозиція» ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВт/год, без урахування тарифів на її розподіл, становить 4,3999899 грн з урахуванням ПДВ. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 987 357,74 грн з ПДВ. Загальний прогнозований обсяг поставки (передачі) електричної енергії, що є предметом постачання за цим договором становить 224 400 кВт/год.

В подальшому, сторонами укладено ряд додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу, якими зменшено обсяги електричної енергії та збільшено ціну (тариф) за електричну енергію.

Додатковою угодою № 1 від 21.04.2023 підвищено ціну на електричну енергію до 4,4599539 грн з урахуванням ПДВ за 1 кВт/год з 01.04.2023. Зменшено кількість (обсяг) електричної енергії до 221 863,5919 кВт/год.

Додатковою угодою № 3 від 31.07.2023 підвищено ціну на електричну енергію до 4,5257739 грн з урахуванням ПДВ за 1 кВт/год з 01.07.2023. Зменшено кількість (обсяг) електричної енергії до 219 256,552 кВт/год.

Додатковою угодою № 4 від 04.09.2023 підвищено ціну на електричну енергію до 5,0857724112 грн з урахуванням ПДВ за 1 кВт/год з 01.08.2023. Зменшено кількість (обсяг) електричної енергії до 199812,245825 кВт/год.

Листом за вих.№ 286/23-01 від 11.08.2023 відповідач-1 повідомив відповідача-2 про внесення змін до договору в частині збільшення ціни електричної енергії з 01.09.2023. Вказаний лист отримано відповідачем-2 - 14.08.2023.

Додатковою угодою № 5 від 26.09.2023 підвищено ціну на електричну енергію до 5,6892618348 грн з урахуванням ПДВ за 1 кВт/год з 01.09.2023. Зменшено кількість (обсяг) електричної енергії до 183 173,162938 кВт/год.

Підставою для укладення вказаної додаткової угоди слугував лист ПП «Енерготрансзахід» вих.№ 142/07/23 від 26.09.2023, яким підприємство повідомило про те, що згідно з аналізом даних роботи ринку «на добу наперед», розміщених на офіційному сайті АТ «Оператора ринку» по ОЕС України, середньозважена ціна за серпень 2023 року склала 4,16223 грн/кВт*год (без ОСП і ПДВ), а за липень 2023 року - 3,66987 грн/кВт*год (без ОСП і ПДВ). Враховуючи викладене ціна за електроенергію з 01.09.2023 згідно з додатковою угодою збільшилась на 13,4% і становитиме 5,6892618348 грн/кВт*год з ПДВ.

На виконання умов договору ПП «Енерготрансзахід» поставило Могилів-Подільському міському комунальному підприємству «Теплоенергетик» електричну енергію в загальній кількості 133 044 кВт/год, а саме: у березні 2023 року - 35 749 кВт/год на суму 157 295,24 грн; у квітні 2023 року - 6 110 кВт/год на суму 27 250,32 грн; у травні 2023 року - 384 кВт/год на суму 1 712,63 грн; у червні 2023 року - 361 кВт/год на суму 1 610,04 грн; у липні 2023 року - 64 кВт/год на суму 289,64 грн; у серпні 2023 року - 283 кВт/год на суму 1 439,27 грн; у вересні 2023 року - 124 кВт/год на суму 705,47 грн; у жовтні 2023 року - 4 998 кВт/год на суму 28 434,94 грн; у листопаді 2023 року - 35 463 кВт/год на суму 201 758,29 грн; у грудні 2023 року - 49 508 кВт/год на суму 281 663,98 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі електроенергії, підписаними обома сторонами.

Платіжними дорученнями, що містяться у матеріалах справи підтверджується оплата відповідачем-2 вартості поставленої електричної енергії в повному обсязі.

У червні 2024 року Керівник Могилів-Подільської окружної прокуратури звернувся до суду з цим позовом, заявленим в інтересах держави в особі: Могилів-Подільської міської ради до відповідачів: Приватного підприємства «Енерготрансзахід» та Могилів-Подільського міського комунального підприємства «Теплоенергетик» про визнання недійсною додаткової угоди № 5 від 26 вересня 2023 року до договору №313/02/23 від 28 лютого 2023 року про постачання електричної енергії споживачу та стягнення 54 439,77 грн. Позов обґрунтовано, зокрема тим, що подані відповідачем-1 документи не є належними та беззаперечними доказами, які підтверджують коливання ціни на електроенергію на ринку та не можуть бути розцінені, як достатнє обґрунтування необхідності внесення змін до договору в частині збільшення ціни за спожиту електричну енергію.

Щодо підстав звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради:

Частинами 1, 3 ст.4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч.3 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст.53 ГПК України).

Як підставу для звернення прокурора до суду в інтересах держави з цим позовом прокурором визначено порушення економічних інтересів держави, внаслідок укладення незаконного правочину, завдання шкоди у вигляді незаконних витрат місцевого бюджету що, на думку прокуратури, суттєво порушує інтереси держави, а тому є підставою для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави в особі позивача Могилів-Подільської міської ради, як власника Могилів-Подільського міського комунального підприємства «Теплоенергетик» та як органу місцевого самоврядування, який є розпорядником бюджетних коштів у розумінні ст.22 БК України, що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, водночас, зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави в бюджетній сфері.

У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність інтересів держави зайвою сплатою коштів відповідачем-2, що призвело до нераціонального та неефективного використання комунального майна, фактичних втрат коштів комунального підприємства та отримання ним меншого обсягу електричної енергії у порівнянні з оплаченим за значно вищою ціною.

Поряд з цим, бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову, в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 ЗУ «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені можливі порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Як вбачається з матеріалів справи (документів, долучених до позовної заяви), прокурор звертався до позивача та повідомляв останнього про виявлені порушення (зокрема, листом вих.№ 53-773вих-24 від 14.02.2024)

Листом вих.№ 02-22/358 від 15.02.2024 виконавчий комітет Могилів-Подільської міської ради повідомив, що лист вих.№ 53-773вих-24 від 14.02.2024 скеровано до КП «Теплоенергетик», а останнє листом за вих.№ 17 від 15.02.2024 повідомило, що не вбачає порушень вимог чинного законодавства під час укладення додаткових угод до договору.

Листом вих.№ 53-2470вих-24 від 27.05.2024 прокурор повідомив позивача про намір звернутись до суду з відповідним позовом, у відповідь на що позивач листом вих.№ 02-22/1066 від 31.05.2024 повідомив про те, що заперечує щодо представництва інтересів Могилів-Подільської міської ради окружною прокуратурою.

З цим позовом Керівник Могилів-Подільської окружної прокуратури звернувся до місцевого господарського суду 24 червня 2024 року.

Відтак, прокурор належним чином обґрунтував наявність підстав, передбачених статтею 23 ЗУ «Про прокуратуру», для звернення до суду з цим позовом, заявленим в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради, з огляду на що, судом першої інстанції правомірно прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено спір по суті.

Щодо суті спору:

Згідно з ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема: визнання правочину недійсним.

Правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Водночас судом встановлено, що відповідачами укладено договір про постачання електричної енергії споживачу за результатами здійснення процедури закупівлі згідно Законом України "Про публічні закупівлі".

Положеннями ч.1 ст.5 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом (ч.5 ст.5 ЗУ «Про публічні закупівлі»).

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Так, ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Згідно з п.2 ч.5 ст.41 ЗУ «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12 жовтня 2022 року затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (надалі Особливості).

Відповідно до пп.2 та пп.7 п.19 Особливостей (в редакції, чинній на час укладення спірної додаткової угоди) істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: -погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення; -зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Водночас, у п.13.2 укладеного відповідачами договору сторони погодили, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема: 2). погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Внесення таких змін можливе за наявності пред`явленого стороною підтвердження коливання ціни такого товару на ринку. Підтвердженням коливання ціни на електроенергію є посилання на дані АТ «Оператор ринку», зокрема на офіційний сайт https://www.oree.com.ua/. Документ, що підтверджує збільшення ціни товару, може бути наданий у формі роздруківки/скріншоту з вебсайту АТ «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua); 7). зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Укладаючи спірну додаткову угоду № 5 від 26.09.2023 відповідачі фактично збільшили ціну за одиницю електричної енергії на 11,87% у порівнянні з попередньою додатковою угодою та на 29,3% у порівнянні з ціною, яка була погоджена сторонами при укладенні договору.

Згідно з ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Водночас, відповідачами при укладення спірної додаткової угоди збільшено ціну за одиницю товару більш ніж на 10%, що суперечить п.2 ч.5 ст.41 ЗУ «Про публічні закупівлі».

Передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 виснувала, ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст.652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених ст.652 ЦК України та п.2 ч.5 ст.41 Закону, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, постачальнику потрібно не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати як те, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним, так і те, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції), проте жодних доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачами суду не надано. Долучені до матеріалів справи докази не підтверджують обґрунтованість необхідності внесення змін до договору в частині збільшення ціни у вересні 2023 року.

При укладенні додаткової угоди № 4 від 04.09.2023, яка діяла з 01.08.2023, взято до уваги коливання цін на ринку за період з лютого по липень 2023 року (лист від 04.09.2023), в той час, як укладаючи спірну додаткову угоду № 5 від 26.09.2023, яка діяла з 01.09.2023, взято до уваги коливання цін на ринку за період з липня по серпень 2023 року (лист від 26.09.2023), в той час як сторони у договорі встановили, що істотні умови договору можна змінити у разі погодження зміни ціни за одиницю товару за наявності коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Тобто при укладенні додаткової угоди 26.09.2023 відповідач-1 повинен обґрунтувати та довести належними доказами коливання цін на ринку у період між додатковою угодою № 4 та № 5.

Відповідно до даних вебсайту АТ «Оператор ринку» середньозважена ціна електричної енергії на ринку «на добу наперед» в ОЕС України за серпень 2023 року становила 4162,23 грн/МВт.год, за період з 01.09.2023-25.09.2023 - 3 884,61 грн/МВт.год, а станом на дату укладення додаткової угоди - 3 816,08 грн/МВт.год, тобто фактично відбулося зниження такої ціни.

З огляду на наведене суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що передбачена у додатковій угоді ціна електричної енергії, яка постачалась у вересні 2023 року, не може бути вищою за фактично встановлену оператором ринку ціну, тому підстав для укладення спірної додаткової угоди № 5 від 26.09.2023 не було. Відповідачами протилежного не доведено.

Суд правильно відхилив посилання відповідача-1 на цінову довідку Львівської торгово-промислової палати від 08.07.2024, оскільки така не була підставою для укладення додаткової угоди № 5 і замовлена відповідачем-1 та виготовлена після подання позову у цій справі. Водночас, така довідка не містить узагальнюючої інформації щодо рівня цін (рівня зміни цін) товару на внутрішньому ринку та у ній не відображено зміни рівня цін в період між додатковими угодами № 4 та № 5.

Відтак, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду про відсутність у спірному випадку доказів коливання ціни, а відтак, відсутність підстав для внесення змін до договору в частині збільшення ціни у спірний період.

Крім того, відповідно до п.4 ч.3 ст.57 ЗУ «Про ринок електричної енергії» електропостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір.

Так, судом встановлено, що відповідач-1 повідомив відповідача-2 про внесення змін до договору з 01.09.2023 листом від 11.08.2023, який отримано відповідачем-2 14.08.2023, що підтверджується відтиском штаму підприємства, що свідчить про недотримання встановленого законодавством двадцятиденного строку для повідомлення про внесення змін до договору.

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання недійсною додаткової угоди № 5 від 26.09.2023 до договору № 313/02/23 від 28.02.2023, оскільки така суперечить положенням ч.1 ст.41 ЗУ «Про публічні закупівлі».

Поряд з тим, відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У п.1 ч.3 ст.1212 ЦК України передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки судом встановлено вище, що спірна додаткова угода № 5 від 26.09.2023 до договору № 313/02/23 від 28.02.2023 підлягає визнанню недійсною та не породжує правових наслідків, відтак, відсутня правова підстава для оплати споживачем товару за підвищеною ціною, а сторони повинні керуватися умовами, погодженими в договорі № 313/02/23 від 28.02.2023 з урахуванням додаткових угод № 1 - № 4.

Актами приймання-передачі за період вересень - грудень 2023 року відповідач-2 фактично отримав 90 093 кВт/год електричної енергії, сплативши відповідачу-1 512 562,68 грн.

Ціна за договором за 1 кВт/год електричної енергії з урахуванням зміни ціни згідно з додатковою угодою № 4, становила 5,0857724112 грн, а тому вартість поставленої ПП «Енерготрансзахід» електроенергії за період вересень - грудень 2023 року становила 458 122,90 грн, а грошові кошти в сумі 54 439,77 грн є такими, що безпідставно одержані відповідачем-1, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач-1 зобов`язаний їх повернути позивачу на підставі приписів ст.216, 1212 ЦК України. Такі висновки відповідають постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що відповідач-2 сплачував за отриману електроенергію власними коштами, а не за рахунок коштів місцевого бюджету, у зв`язку з чим вважає, що повернення коштів позивачу є неправомірним. Слід зазначити, що вказані обставини не підтверджені жодними доказами. При цьому, судом встановлено, що Могилів-Подільське міське комунальне підприємство «Теплоенергетик» належить до комунальної власності Могилів-Подільської міської ради, власником підприємства є Могилів-Подільська міська територіальна громада в особі міської ради, якій воно підзвітне і підконтрольне. Одним із завдань органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання недійсною додаткової угоди № 5 від 26.09.2023 до договору № 313/02/23 від 28.02.2023 про постачання електричної енергії споживачу та стягнення з відповідача-1 на користь позивача грошові кошти в сумі 54 439,77 грн.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи скаржника про скасування рішення місцевого господарського суду є безпідставними.

Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний господарський суд не вбачає.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

ухвалив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 28 січня 2025 року у справі № 914/1671/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Енерготрансзахід» без задоволення.

Матеріали справи № 914/1671/24 повернути до Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 08 грудня 2025 року

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.