Постанова від 10.12.2025 по справі 904/4719/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2025 року м.Дніпро Справа № 904/4719/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вельт Експрес Логістик"

про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 904/4719/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вельт Експрес Логістик"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет"

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вельт Експрес Логістик" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" 1 667 669,58 грн, з яких 956 517,00 грн основний борг, 566 616,31 грн пеня, 144 536,27 грн інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2023 позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "АТБ-Маркет" на користь ТОВ "Вельт Експрес Логістик" 956 517,00 грн основного боргу, 144 536,27 грн інфляційних втрат.

В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2024 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного суду від 06.08.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вельт Експрес Логістик" задоволено. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі № 904/4719/23 скасовано. Справу №904/4719/23 передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2023 у справі №904/4719/23 задоволено частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2023 у справі №904/4719/23 змінено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (49000, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, буд. 40, код ЄДРПОУ 30487219) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вельт Експрес Логістик" (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Фастівецька, буд. 31, код ЄДРПОУ 37583254) 536 222,50 грн основного боргу, 72 503,61 грн інфляційних втрат, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 130,49 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2023 у справі №904/4719/23 залишено без змін.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вельт Експрес Логістик" (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Фастівецька, буд. 31, код ЄДРПОУ 37583254) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (49000, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, буд. 40, код ЄДРПОУ 30487219) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 23 826,83 грн та 10 583,33 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вельт Експрес Логістик" надійшла заява, згідно якої заявник просить ухвалити додаткову постанову, якою стягнути на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені на стадії касаційного та апеляційного провадження, у загальному розмірі 138 249,96 грн.

Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.

Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, зазначає, що розподіл судового збору у справі здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

У разі, якщо судом не було прийнято рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат, суд за заявою учасників справи чи з власної ініціативи повинен ухвалити додаткове рішення (постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 244 ГПК України).

Суд не вбачає підстав для виклику сторін та вважає за можливе розглянути питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу без повідомлення учасників справи.

Згідно ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

За п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За змістом ст. 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як передбачено п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Апеляційний суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

За змістом приписів ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, недотримання на її думку, вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено, що постановою Верховного Суду від 06.08.2024 задоволено касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вельт Експрес Логістик" (далі - ТОВ "Вельт Експрес Логістик", позивач), скасовано постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2024 та справу № 904/4719/23 передано на новий розгляд до цього ж апеляційного господарського суду.

12.08.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від ТОВ "Вельт Експрес Логістик" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду під час розгляду касаційної скарги ТОВ "Вельт Експрес Логістик" на вищевказане судове рішення у цій справі.

Вказана заява обґрунтована ч. 8 ст. 129, ст.ст. 123, 126 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та тим, що ТОВ "Вельт Експрес Логістик" понесло у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду витрати на професійну правничу допомогу у сумі 50 000,00 грн.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2024 заяву ТОВ "Вельт Експрес Логістик" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу вказаних судових витрат призначено до розгляду у судовому засіданні на 17.09.2024.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (далі - ТОВ "АТБ-Маркет", відповідач) подало до суду заперечення, в яких просило відмовити у стягненні з нього витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на їх необґрунтованість та завищення.

Розглянувши вказану заяву ТОВ "Вельт Експрес Логістик", Верховний Суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, зауваживши, що судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку із вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц).

Водночас, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 21.09.2023 у справі №910/18489/20 зазначила, що у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат (подібні висновки містяться і у постанові Верховного Суду в складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.05.2020 у справі № 530/1731/16-ц).

У додатковій постанові від 14.12.2023 у справі № 910/13139/22 Верховний Суд також дійшов висновку, що суд касаційної інстанції здійснює розподіл судових витрат у випадку, коли він змінює судове рішення або ухвалює нове, при цьому не передаючи справи на новий розгляд. Вказане правило пов`язане з тим, що коли справа передається на новий розгляд, спір не є вирішеним по суті, а тому і розподіл судових витрат є передчасним, враховуючи положення ст. 129 ГПК України щодо розподілу судових витрат.

Оскільки 06.08.2024 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду не змінювалося оскаржуване судове рішення та не ухвалювалося нового рішення, а воно було скасоване з направленням цієї справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то колегія суддів відмовила у задоволенні заяви ТОВ "Вельт Експрес Логістик" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, понесених ним у зв`язку із переглядом справи № 904/4719/23 у Верховному Суді, як такої, що є передчасною та повинна подаватися до відповідного суду в порядку, визначеному ст. 129 ГПК України.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2023 у справі №904/4719/23 задоволено частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2023 у справі №904/4719/23 змінено.

Стягнуто з ТОВ "АТБ-Маркет" на користь ТОВ "Вельт Експрес Логістик" 536 222,50 грн основного боргу, 72 503,61 грн інфляційних втрат, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 130,49 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2023 у справі №904/4719/23 залишено без змін.

Стягнуто з ТОВ "Вельт Експрес Логістик" на користь ТОВ "АТБ-Маркет" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 23 826,83 грн та 10 583,33 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Від ТОВ "Вельт Експрес Логістик" надійшла заява, згідно якої заявник просить ухвалити додаткову постанову, якою стягнути на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені на стадії касаційного та апеляційного провадження, у загальному розмірі 138 249,96 грн.

З поданої заяви вбачається, що понесення витрат на стадії касаційного оскарження підтверджується Договором про надання правничої допомоги № 2204-01/24 від 22.04.2024 та Додатковою угодою № 1 до нього; розрахунком витрат на правничу допомогу від 22.04.2024; актом приймання-передачі наданих послуг № 3877 від 07.08.2024; платіжною інструкцією № 430 від 23.04.2024.

Зокрема, пунктом 1.1.1. Додаткової угоди № 1 від 22.04.2024 до Договору про надання правничої допомоги № 2204-01/24 від 22.04.2024 передбачено захист інтересів Клієнта на стадії касаційного оскарження Постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі № 904/4719/23, включаючи підготовку та подання касаційної скарги у встановлені чинним законодавством терміни, захист інтересів в судових засіданнях Верховного Суду.

За змістом пунктів 3.1 та 3.2 Додаткової угоди № 1 за надання правничої допомоги Клієнт сплачує на користь Бюро гонорар, який складає 50 000,00 грн.

Згідно з розрахунком витрат на правничу допомогу від 22.04.2024 Адвокатським бюро «Пономаренко Вдовенко» складено та надано на погодження ТОВ "Вельт Експрес Логістик" даний розрахунок витрат на правничу допомогу, за яким:

Правовий аналіз та дослідження документів, наданих Клієнтом / Години (кількість) - 4 / Вартість за одиницю - 3 800,00 грн / Загалом - 15 200,00 грн.

Підготовка касаційної скарги, подача до суду засобами підсистеми Електронний Суд / Години (кількість) 9 / Вартість за одиницю - 3 800,00 / Загалом - 34 200,00 грн.

Ксерокопіювання та друкування документів / Години (кількість) 1 / Вартість за одиницю - 600,00 грн / Загалом - 600,00 грн.

Загалом до сплати: 50 000,00 грн.

Як вбачається з акту приймання-передачі наданих послуг № 3877 від 07.08.2024 Адвокатське бюро передало, а представник клієнта прийняв наступні послуги: в межах додаткової угоди до Договору (захист інтересів Клієнта на стадії касаційного оскарження Постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі №904/4719/23, включаючи підготовку та подання касаційної скарги у встановлені чинним законодавством терміни, захист інтересів в судових засіданнях Верховного Суду):

Правовий аналіз та дослідження документів, наданих Клієнтом / Години (кількість) - 4 / Вартість за одиницю - 3 800,00 грн / Загалом - 15 200,00 грн.

Підготовка касаційної скарги, подача до суду засобами підсистеми Електронний Суд / Години (кількість) 9 / Вартість за одиницю - 3 800,00 / Загалом - 34 200,00 грн.

Ксерокопіювання та друкування документів / Години (кількість) 1 / Вартість за одиницю - 600,00 грн / Загалом - 600,00 грн.

Загалом погоджений розмір отриманої правничої допомоги до сплати: 50 000,00 грн.

Загалом згідно акту надано послуг на суму: 50 000,00 грн.

Платіжна інструкція № 430 від 23.04.2024 підтверджує сплату зазначеної суми з призначенням платежу: «Оплата за Гонорар за Договором №2204-01/24 про надання правничої допомоги адвокатським бюро від 22.04.2024р. згідно рахунку №4 244 від 22.04.2024р. Без ПДВ».

Щодо витрат, понесених на стадії нового апеляційного провадження 88 249,96 грн, то заявник вказує, що ці витрати складаються з фіксованої частини та гонорару «успіху», що прямо передбачено угодою сторін.

Понесення цих витрат підтверджується: Додатковою угодою № 2 до Договору про надання правничої допомоги від 25.03.2025; розрахунком витрат на правничу допомогу від 25.03.2025; актом приймання-передачі наданих послуг від 06.08.2025; платіжною інструкцією № 310 від 31.03.2025 на суму 45 000,00 грн.

Зокрема, пунктом 1.1. Додаткової угоди № 2 від 25.03.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 2204-01/24 від 22.04.2024 передбачено за дорученням Клієнта, Бюро зобов`язується надати правничу допомогу, що безпосередньо пов`язана із захистом прав та інтересів Клієнта під час нового розгляду справи № 904/4719/23 у Центральному апеляційному господарському суді.

За змістом пунктів 3.1, 3.1.1 та 3.1.2 Додаткової угоди № 2 за надання правничої допомоги, визначеної в цій Додатковій угоді, Клієнт сплачує на користь Бюро Гонорар, який складається з двох частин:

3.1.1 Фіксована частина Гонорару в розмірі 45 000,00 грн. Клієнт зобов`язується сплатити цю суму в строк до 31 березня 2025 року включно.

3.1.2 Додаткова частина Гонорару («гонорар успіху») ,яка становить 7 (сім) відсотків від фактично присудженої до стягнення на користь клієнта грошової суми за результатами розгляду справи № 904/4719/23 Центральним апеляційним господарським судом.

Відповідно до п. 3.2 Додаткової угоди № 2 Додаткова частина Гонорару («гонорар успіху») підлягає сплаті Клієнтом протягом 5 банківських днів з дати набрання законної сили постановою Центрального апеляційного господарського суду, на підставі рахунку, виставленого Бюро.

Згідно з розрахунком витрат на правничу допомогу від 25.03.2025 Адвокатським бюро «Пономаренко Вдовенко» складено та надано на погодження ТОВ "Вельт Експрес Логістик" даний розрахунок витрат на правничу допомогу, за яким:

Аналіз постанови Верховного Суду, матеріалів справи та розробка правової позиції для нового розгляду / Години (кількість) - 5 / Вартість за одиницю - 3 800,00 грн / Загалом - 19000,00 грн.

Підготовка та погодження з Клієнтом проєкту письмових пояснень по справі / Години (кількість) 6 / Вартість за одиницю - 3 800,00 / Загалом 22 800,00 грн.

Представництво в судових засіданнях, копіювання та друк документів / Години (кількість) 1 / Вартість за одиницю 3 200,00 грн / Загалом 3 200,00 грн.

Загалом до сплати: 45 000,00 грн.

Як вбачається з акту приймання-передачі наданих послуг від 06.08.2025 Бюро належним чином передало, а Клієнт прийняв наступні послуги з надання правничої допомоги у справі №904/4719/23:

Аналіз постанови Верховного Суду, матеріалів справи та розробка правової позиції для нового розгляду / Години (кількість) - 5 / Вартість за одиницю - 3 800,00 грн / Загалом - 19000,00 грн.

Підготовка та погодження з Клієнтом проєкту письмових пояснень по справі / Години (кількість) 6 / Вартість за одиницю - 3 800,00 / Загалом 22 800,00 грн.

Представництво в судових засіданнях, копіювання та друк документів / Години (кількість) 1 / Вартість за одиницю 3 200,00 грн / Загалом 3 200,00 грн.

Гонорар відповідно до п. 3.1.2 Додаткової угоди до Договору № 2204-01/24 / Години (кількість) 1 / Вартість за одиницю 43 249,96 грн / Загалом 43 249,96 грн.

Всього надано послуг на суму: 88 249,96 грн.

Загальна вартість наданих за цим Актом послуг складає 88 249,96 грн, без ПДВ.

Платіжна інструкція № 310 від 31.03.2025 підтверджує оплату 45 000,00 грн з призначенням платежу: «Гонорар за договором про надання правничої допомоги згідно рахунку №4 621 від 27 березня 2025 року Без ПДВ».

Колегія суддів зауважує, що Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (правова позиція Верховного Суду в постанові від 06.03.2019 у справі №922/1163/18).

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Варто наголосити, що враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики, адвокату необхідно дотримуватись принципу розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Як передбачено ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейський суд з прав людини у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" від 23.01.2014, "Горковлюк та Кагановський проти України" від 04.10.2018).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи вказане питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Дослідивши зміст наданої адвокатом професійної правничої допомоги, про яку зазначено в актах приймання-передачі наданих послуг, суд доходить висновку, що такий зміст наданої правничої допомоги не є в повній мірі обґрунтованою, деякі витрати за надання правничої допомоги не були неминучими.

Розподіляючи витрати ТОВ "Вельт Експрес Логістик" на професійну правничу допомогу, необхідно зважати на те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Так, процесуальні документи, наявні у справі, а також участь у судових засіданнях дійсно підтверджують надання правової допомоги Позивачу у цій справі Адвокатським бюро «Пономаренко Вдовенко».

В той же час, вдаючись до правового аналізу послуги «Правовий аналіз та дослідження документів, наданих Клієнтом» можна дійти висновку, що така за своїм логічним змістом є складовою (структурним елементом) послуги з «Підготовки касаційної скарги». Тобто така є першочерговим етапом (необхідною передумовою) для складання відповідного процесуального документу, а тому виокремлення її як самостійного виду адвокатської послуги є необґрунтованим, оскільки така охоплюється діями адвоката з підготовки скарги, а отже має бути виключено із загальної вартості наданих позивачу послуг правничої допомоги.

Так само, послуги, що виразилася в «Аналізі постанови Верховного Суду, матеріалів справи та розробки правової позиції для нового розгляду» охоплюються діями адвоката з «Підготовки проєкту письмових пояснень по справі», тобто входить у комплекс послуги з підготовки (складання) відповідного процесуального документу (є невід`ємною та необхідною частиною), а її окреме зазначення штучно збільшує обсяг наданої правничої допомоги.

До того ж, приписами ч.ч. 1, 2, 5 ст. 161 ГПК України визначено, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом; заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Тобто подання письмових пояснень як це передбачено ч. 4 ст. 161 ГПК України є саме правом учасника, а не його обов`язком. Відтак, надання послуги у підготовці та поданні пояснень, на яку було затрачено 6 год. часу загальною вартістю 22 800,00 грн, не було неминучим зважаючи на вимоги процесуального закону.

В свою чергу, обсяг затраченого часу на складання пояснень є непропорційним складності справи, встановленим обставинам, які були відомі адвокату, що здійснював представництво інтересів клієнта на всіх етапах судового розгляду, зважаючи також й на незмінність правової позиції відповідача (апелянта), відповідно обґрунтованою визнається вартість цієї послуги в сумі 11 400,00 грн, яка може бути задоволена судом апеляційної інстанції.

Крім того, у постанові від 09.12.2021 у справі № 922/3812/19 Верховний Суд виклав правову позицію, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19, від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.

Натомість у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху", зазначив, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом.

Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними(§55).

За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", Європейський суд з прав людини керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v.Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§70-72).

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.

Відтак, чинним законодавством не заборонено права суду присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, за рахунок іншої сторони адвокатські витрати у меншому розмірі, який погоджений у договорі між адвокатом та його клієнтом. Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики ЄСПЛ з цього питання.

Зокрема, у рішенні від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). При цьому ЄСПЛ у зазначеній вище справі, присудивши 2550 євро компенсації, які й просив скаржник, не знайшов підстав для їх зменшення.

Водночас, у рішенні ж від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" ЄСПЛ у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.

Аналогічний підхід при розподілі судових витрат відображений в постанові Верховного Суду в постанові від 29.09.2022 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21).

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд доходить висновку, що заявлений ТОВ "Вельт Експрес Логістик" до стягнення «гонорар успіху» в розмірі 43 249,96 грн. не відповідає критерію розумності, так як не має характеру необхідних дій, не містить обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату (справа не є складною, предметом спору є стягнення заборгованості за Договором, підготовка процесуальних документів не вимагала великого обсягу правових знань та часу у кваліфікованого адвоката, а розрахунки позивача є частково неправильними, тому його відшкодування з огляду на обставини даної справи матиме надмірний характер.

З огляду на зазначене, задоволення вимоги щодо стягнення додаткової оплати ("гонорару успіху") у розмірі 43 249,96 грн порушуватиме принципи пропорційності до предмету спору та справедливості, з огляду на встановлені обставини даної справи, як і не надано заявником доказів того, що така оплата була неминучою.

Суд вкотре наголошує, що процедура стягнення витрат на правову допомогу не може використовуватися як інститут безпідставного збагачення та як інститут покарання за недобросовісну процесуальну поведінку одного з учасників провадження, оскільки таке стягнення не переслідуватиме легітимну мету та не відповідає процесуальній суті передбаченої положеннями ГПК України компенсації таких витрат (подібна позиція викладена в додаткових постановах Верховного Суду від 23.01.2025 у справі № 20/156-09, від 12.12.2024 у справі №920/882/23(920/234/19), від 03.12.2024 у справі № 908/314/18, від 26.11.2024 у справі №922/1792/24, від 19.11.2024 у справі № 873/103/24).

При цьому суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі (відповідача).

Наведеним спростовуються доводи заявника стосовно необхідності відшкодування витрат ТОВ "Вельт Експрес Логістик" на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Підсумовуючи усе вищевикладене, необхідно зауважити, що хоча обумовлення такого розміру судових витрат на правничу допомогу відповідає досягнутим домовленостям між позивачем та адвокатом у договорі про надання правової (правничої) допомоги, додаткових угодах до нього та складених на його виконання актах приймання-передачі виконаних робіт, відповідає їх потребам та інтересам, однак заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не узгоджується з критеріями справедливості та розумної необхідності таких витрат, відповідності складності справи, її значенню для сторін, зважаючи на конкретний зміст та обсяг наданих послуг, затрачений на них фактично час, опираючись на критерії, що визначені частинами 4-7, 9 статті 129 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе не присуджувати всю суму понесених витрат на професійну правничу допомогу, а визначити такою, що є співмірною та обґрунтованою суму в розмірі 49 400,00 грн, яка є базою для розподілу судових витрат у даній справі.

А тому, зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги ТОВ "АТБ-Маркет" та зміну оскаржуваного судового рішення, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної та касаційної інстанціях пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто 18 031,79 грн, поклавши решту на ТОВ "Вельт Експрес Логістик".

Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 244, 269, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вельт Експрес Логістик" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (49000, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, буд. 40, код ЄДРПОУ 30487219) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вельт Експрес Логістик" (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Фастівецька, буд. 31, код ЄДРПОУ 37583254) 18 031,79 грн витрат на професійну правничу допомогу в судах апеляційної та касаційної інстанцій, про що видати наказ.

В іншій частині заяви відмовити.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя А.Є. Чередко