Ухвала від 17.12.2025 по справі 175/3809/24

УХВАЛА

17 грудня 2025 року

м. Київ

справа № 175/3809/24

провадження № 61-12230ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Розума Олександра Вікторовича на заочне рішення Новокодацького районного суду м. Дніпра (раніше - Ленінський районний суд

м. Дніпропетровська) від 04 лютого 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Управління - служба у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, Служба у справах дітей в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, про позбавлення батьківських прав та

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Розум О. В. через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Новокодацького районного суду м. Дніпра (раніше - Ленінський районний суд м. Дніпропетровська) від 04 лютого 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

30 жовтня 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків.

Заявнику детально роз`яснено, в чому полягають недоліки касаційної скарги, спосіб їх усунення, а також наслідки невиконання ухвали суду.

Копію ухвали направлено адвокату Розуму О. В. до його електронного кабінету в системі «Електронний суд».

Касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.

У постанові від 03 липня 2023 року в справі № 761/2006/20 Верховний Суд виснував, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, зі свого боку, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року в справі

№ 454/1883/22 суд виснував, що процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», зокрема шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної система (далі - ЄСІТС) у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС (адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку), та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС.

Встановлено, що адвокат Розум О. В. зареєстрований в системі «Електронний суд».

Тому направлення йому копії ухвали від 30 жовтня 2025 року до його електронного кабінету в системі «Електронний суд», яку він отримав 08 листопада 2025 року, вважається належним способом повідомлення про ухвалене судом процесуальне рішення.

Станом на 17 грудня 2025 року вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху не виконано.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху та її повернення в разі неусунення недоліків), про що постановляється відповідна ухвала.

Частинами п`ятою і шостою статті 393 ЦПК України передбачено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.

Отримавши ухвалу Верховного Суду від 30 жовтня 2025 року про залишення касаційної скарги без руху, заявник не виконав у відведений судом строк вимог ухвали, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження.

Суд не повинні цікавити взаємовідносини адвоката й особи, інтереси якої він представляє (крім тих, що стосуються обсягу повноважень адвоката). Участь сторони у судовому процесі через представника (адвоката), що є правом сторони, дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію з цим представником, тобто застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні підстави.

Надіслання (електронної) копії судового рішення адвокату як представнику сторони на його офіційну електронну адресу є за змістом частин п`ятої, сьомої статті 14 ЦПК України належним способом вручення судового рішення представнику сторони. Таке вручення на підставі частини сьомої статті 272 ЦПК України вважається врученням судового рішення також особі, яку цей представник (адвокат) представляє (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2024 року в справі № 385/513/23, Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 8 лютого 2024 року в справі

№ 480/8341/22).

Тому касаційна скарга підлягає поверненню.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 27 жовтня 2020 року в справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) виснувала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури в суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення в справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі, оскільки згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України в разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Розума Олександра Вікторовича на заочне рішення Новокодацького районного суду м. Дніпра (раніше - Ленінський районний суд м. Дніпропетровська)

від 04 лютого 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 03 вересня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Управління - служба у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, Служба у справах дітей в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, про позбавлення батьківських прав вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська