Рішення

від 28.01.2008 по справі 29/214

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/214

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

                                                                                28.01.08                                                                                                         Справа № 29/214

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг” в особі Львівської філії національної акціонерної компанії „Украгролізинг”, м. Львів,

до відповідача: Фермерського господарства „Агро-Галичина”, с. Зарудці,

про: стягнення 10'926,09 грн.

Суддя М. Синчук

За участю представників:

позивача:Новосілець О. Я. –дов. №16/33-07 від 07.05.2007 р.,

відповідача:не з'явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг” в особі Львівської філії національної акціонерної компанії „Украгролізинг” до фермерського господарства „Агро-Галичина” про стягнення 10'926,09 грн. Ухвалою від 26.12.2007 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 28.01.2008 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов договору фінансового лізингу №13-05-801фл від 08.12.2005 р. не сплатив лізингові платежі на суму 10'406,07 грн. Крім того, відповідачу нараховано 520,02 грн. пені. В судовому засіданні 28.01.2008 р. представником позивача уточнено позовні вимоги. У зв'язку з частковим погашенням заборгованості в сумі 10'136,28 грн. просить стягнути з відповідача 269,79 грн. основного боргу, 520,02 грн. пені та судові витрати.

В судове засідання 28.01.2008 р. представник відповідача не з'явився, проти позову у встановленому порядку не заперечив. Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі укладено Договір №13-05-801фл від 08.12.2005 р., за яким лізингодавець (позивач по справі) передає лізингоодержувачу (відповідач по справі) у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору „Кількість, ціна і вартість предмета лізингу”, за умови сплати лізингоодержувачем лізингових платежів, черговість, розмір і ставка яких встановлюються графіком сплати лізингових платежів.

Крім того, сторонами укладено Додатковий договір №1 від 26.10.2006 р., яким визначено предмет лізингу –трактор МТЗ 82.1.26, загальною вартістю 91'560,00 грн. (з ПДВ). Сторонами також погоджено графік сплати лізингових платежів (додаток №2 до договору №13-05-801фл від 08.12.2005 р.).

Відповідачем частково погашено заборгованість, про що свідчать платіжні доручення №14 від 22.01.2008 р. на суму 7'708,20 грн., №13 від 22.01.2008 р. на суму 2'428,08 грн. Таким чином, заборгованість погашено частково, в сумі 10'136,28 грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг” за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Пунктами 4.1, 4.2 Договору №13-05-801фл від 08.12.2005 р. передбачено, що з моменту одержання предмета лізингу, за користування останнім лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі. Розмір лізингових платежів, їх склад та строк оплати встановлюються додатком до Договору „Графік сплати лізингових платежів”.

Як встановлено судом, такий додаток сторонами був погоджений. Відповідно до нього відповідач повинен був сплатити чергові лізингові платежі в частині відшкодування вартості техніки:

-          28.01.2007 р. –1'794,15 грн.,

-          28.02.2007 р. –1'786,40 грн.,

-          28.08.2007 р. –10'406,07 грн.

Станом на 19.12.2007 р. відповідач не сплатив останнього платежі в сумі 10'406,07 грн. Однак, станом на день розгляду справи судом, непогашеною залишилася заборгованість в сумі 269,79 грн. Доказів погашення цієї суми заборгованості суду не представлено.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 269,79 грн. основного боргу зі сплати лізингових платежів є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 7.1 Договору №13-05-801фл від 08.12.2005 р. за порушення строків сплати лізинових платежів лізингоодержувач за кожний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. За таких обставин, оскільки сторони погодили розмір відповідальності за порушення умов договору, суд визнає обґрунтованими вимоги про стягнення 520,02 грн. пені.

Що стосується вимог про відшкодування витрат на оплату державного мита, то суд зазначає наступне. Відповідно до положень ст. ст. 44, 46 ГПК України державне мито належить до складу судових витрат. Державне мито сплачується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. В разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.

Згідно з положеннями п. 2 ст. 3 Декрету КМУ „Про державне мито” розмір ставки державного мита із заяв майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином за подання позову на суму 10'926,09 грн. до суду позивач зобов'язаний сплатити 106,26 грн. Однак, відповідно до платіжного доручення №397 від 24.12.2007 р. позивачем сплачено 157,13 грн. державного мита.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 ГПК України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством. Таким чином, суд вважає за необхідне повернути з державного бюджету зайво сплачене державне мито в сумі 50,87 грн., про що слід видати відповідну довідку.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати слід покласти на нього.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг”, ст. 193 ГК України, ст. ст. 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з фермерського господарства „Агро-Галичина” (адреса: с. Зарудці, Жовківський район, Львівська область, 80300; код ЄДРПОУ 33250078) на користь відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії „Украгролізинг” в особі Львівської філії відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії „Украгролізинг” (адреса: просп. В. Чорновола, 67, м. Львів, 79058; код ЄДРПОУ 25259503) 269,79 грн. основного боргу, 520,02 грн. пені, 118,00 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 109,26 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита.

3.          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя