Рішення

від 13.12.2010 по справі 2-701

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-701/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

1 М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2010 року Сколівсь кий районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Гум енної Н.М.

при секретарі Трем бач М.М.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в м. Сколе Л ьвівської області в залі суд у справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, трет ьої особи Підгородецької сіл ьської ради Сколівського рай ону Львівської області про у сунення перешкод в користува нні земельною ділянкою,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зо бов»язати відповідачів демо нтувати цегляний стовп та де рев»яну огорожу встановлену при заїзді на дорогу, яка розт ашована між їхніми земельним и ділянками, зобов»язати від повідачів в подальшому не чи нити перешкод в користуванні дорогою, відновити загорожу в попередній стан та стягнут и з відповідачів судові витр ати. Свої позовні вимоги моти вує тим, що на праві власності йому належить житловий буди нок розташований в АДРЕСА_1 . Для обслуговування даного будинку він користується на даною йому сільською радою з емельною ділянкою. Для під»ї зду до згаданої земельної ді лянки користувався дорогою, яка розташована між його зем ельною ділянкою та ділянкою відповідачів. Вказана дорога була в спільному користуван ні. Останнім часом відповіда чі чинять перешкоди в корист уванні заїздом, самовільно з мінили межі загорожі біля бу динку, чим зайняли частину йо го земельної ділянки. Встано влена огорожа створює незруч ності в користуванні наданою йому сільською радою земель ною ділянкою.

Позивач в судовому засідан ні дав пояснення аналогічні наведеним, просить позов зад оволити. Адвокат позивача О СОБА_4 просить задоволити п озов.

Відповідач ОСОБА_3 та пр едставник відповідача ОСО БА_2 - ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнали т а пояснили, що спільного прої зду немає, є два окремі заїзди до їх житлового будинку та жи тлового будинку позивача. По зивач побудував на свої земе льній ділянці споруди, чим за городив собі проїзд. Просять у позові відмовити.

Представник третьої особи ОСОБА_6 в судовому засіда нні пояснила, що до будинку ст орін немає спільного заїзду, кожен з них мають окремі заїз ди. У площу земельної ділянки 0,24 га., яка надана ОСОБА_2 дл я обслуговування житлового б удинку входить спірний заїзд .

Свідок ОСОБА_7 в судовом у засіданні пояснив, що відпо відачка дійсно чинить позива чу перешкоди в користуванні дорогою, яка є спільною.

Суд, заслухавши пояснення у часників судового процесу, д ослідивши матеріали справи в важає, що у позові слід відмов ити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: згідно листа Д ержавної інспекції з контрол ю за використанням та охорон ою земель у Львівській облас ті від 20.11.2009 року вбачається, що перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 користується земел ьною ділянкою в с. Підгородці для обслуговування житловог о будинку площею, 0.24 га., ОСОБА _8 користується земельною д ілянкою в с. Підгородці для об слуговування житлового буди нку площею 0,17 га. Дані ділянки с уміжні між собою. До вищевказ аних земельних ділянок є окр емі під»їзди до житлових буд инків. На час перевірки ОСОБА_2 та ОСОБА_8 не пред ставлено жодних документів н а земельні ділянки або будів лі. Згідно наявного картогра фічного матеріалу, а саме «Пл ану землекористування с. Під городці» розробленого ДП «Ук рАгропроект» в 1994 році, у даном у місці спільного проїзду не вказано.

З наявного в матеріалах акт у обстеження земельної ділян ки та під»їздної дороги від 10. 12.2009 року вбачається, що земель на ділянка, яка належить для о бслуговування житлового буд инку ОСОБА_8 з північної с торони уздовж під»їздної дор оги до житлового будинку ОС ОБА_3 розмежована огорожею і підтверджує, що межові гран иці не порушені. Із південної сторони тверде розмежування із ОСОБА_9 Із західної сторони під»їздна дорога до земельної ділянки попереднь о погоджена земельною комісі єю від якої ОСОБА_8 відмов илась. Із східної сторони зем ельна ділянка забудована жит ловим будинком та господарсь кими будівлями, які збудован і по всій ширині земельної ді лянки без розробки містобуді вного обгрунтування і тим са мим обмежено під»їзд до своє ї земельної ділянки, в зв»язк у з цим заяву ОСОБА_8 про на дання під»їздної дороги, яко ю користується ОСОБА_10 за лишено без задоволення.

В судовому засіданні встан овлено, що позивач в результа ті самочинно збудованих спор уд на своїй земельній ділянц і загородив собі проїзд.

Також, встановлено, що спіль ний проїзд в користуванні, як им позивач просить не чинити йому перешкод, згідно показі в землеупорядника ОСОБА_6 в судовому засіданні, входит ь у площу земельної ділянки 0,2 4 га., яка надана ОСОБА_2 для обслуговування житлового бу динку.

Рішення про виділення земе льної ділянки ні позивачу, ні відповідачу сільською радою не приймалось. Межових знакі в земельних ділянок, які закр іплені за сторонами не встан овлено.

Згідно ст.11 ЦПК України суд р озглядає справу на підставі наданих сторонами доказів. М іж тим, п озивачем не представ лено і судом не здобуто жодни х доказів на підтвердження н аявності спірного заїзду, на томість згідно наявного кар тографічного матеріалу, а са ме «Плану землекористування с. Підгородці» розробленого ДП «УкрАгропроек т» в 1994 році, у даному місці спі льного проїзду не вказано.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст.10-12,60,88,213,215,218 ЦПК У країни, ч.2 ст.158 ЗК України, суд

в и р і ш и в:

У позові ОСОБА_1 до О СОБА_2, ОСОБА_3, третьої ос оби Підгородецької сільсько ї ради Сколівського району Л ьвівської області про усунен ня перешкод в користуванні з емельною ділянкою, відмовити .

Апеляційна скарга на рішен ня суду подається протягом д есяти днів з дня його проголо шення. Рішення суду набирає з аконної сили після закінченн я строку для подання апеляці йної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у разі п одання апеляційної скарги рі шення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Гуменна Н.М.