Рішення

від 16.12.2010 по справі 5/102

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/102

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.10                                                                                 Справа № 5/102

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі центру телекомунікаційних послуг Луганської філії ВАТ «Укртелеком», м. Луганськ

до Державного підприємства «Луганськвуглезв'язок», м. Луганськ

про  стягнення 66412,87 грн.

суддя  Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - Топко В.Д., довіреність № 179 від 22.07.2008;

від відповідача –не прибув.

Суть спору: відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі центру телекомунікаційних послуг Луганської філії ВАТ «Укртелеком»звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 66412 грн. 87 коп.

11 листопада 2010 року відповідач надав суду клопотання № 10/309 від 11.11.2010, у якому просив замінити його на ДП «Луганськвугілля», у зв'язку з тим що ДП «Луганськвугілля»є правонаступником усіх прав та обов'язків ДП «Луганськвуглезв'язок», посилаючись на наказ Міністерства вугільної промисловості України №531 від 25.11.2009.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 02.12.2010р. в задоволенні клопотання відповідача було відмовлено, оскільки відповідач як юридична особа не припинився, так як не виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.   

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд –

в с т а н о в и в:

01.03.2007 року між позивачем (Підприємство зв'язку) та відповідачем (Споживач) укладено договір №5302 про надання послуг електрозв`язку, за умовами якого підприємство зв'язку надає Споживачу послуги електрозв'язку, перераховані в додатку № 1, і безплатні послуги, перераховані в додатку № 2 (пункт 1 договору), а відповідач, в свою чергу, зобов`язується своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (п. 3.2.8 договору).

На підставі даного договору, позивач надав відповідачу послуги зв'язку за період з березня 2009 року по травень 2010 року включно на загальну суму 180721 грн. 99 коп., що підтверджується виставленими позивачем рахунками та розшифровками по телефонних з'єднаннях відповідача за спірний період.

У відповідності з п. 4.1 договору послуги, які надаються Підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Згідно пункту 4.2 договору Споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою авансовою системою оплати. Пунктом 4.6 договору встановлено, що у разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісяця, до 20-го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим) виходячи з фактично наданих послуг.

За умовами ст. 33 Закону України “Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання   телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Втім, відповідач, в порушення умов договору, оплату наданих послуг у спірний період виконував не належним чином, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 66412 грн. 87 коп.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України  має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За таких обставин,  враховуючи, що факт надання послуг електрозв'язку та факт існування заборгованості за отримані послуги в сумі 66412 грн. 87 коп. підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідач під час судового розгляду справи заперечень на позов не надав, а також не скористався правом участі у судових засіданнях у даній справі.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судових витрат на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Під час звернення до господарського суду з даним позовом позивачем, згідно платіжного доручення № 30226 від 27.08.2010 було сплачено державне мито у сумі 664 грн. 20 коп., тоді як необхідно було сплатити за даною вимогою державне мито у сумі 664 грн. 13 коп.

За таких обставин зайво сплачене державне мито у розмірі 0 грн. 07 коп. підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                               в и р і ш и в :

1.   Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Луганськвуглезв'язок», м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1-Г, код ЄДРПОУ 32586659 на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі центру телекомунікаційних послуг Луганської філії ВАТ «Укртелеком», м. Луганськ, вул.. Коцюбинського, 1  код ЄДРПОУ 01182820, заборгованість в сумі 66412 грн. 87 коп., а також  витрати зі сплати державного мита у сумі 664 грн. 13 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.          

3. Повернути Відкритому акціонерному товариству "Укртелеком" в особі центру телекомунікаційних послуг Луганської філії ВАТ «Укртелеком», м. Луганськ, вул.. Коцюбинського, 1  код ЄДРПОУ 01182820 з Державного бюджету України 00 грн. 07 коп. зайво сплаченого державного мита.

Підставою для повернення державного мита є дане рішення, засвідчене печаткою господарського суду Луганської області.           

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

           Суддя                                                                                     Т.В.Васильченко

Дата підписання рішення –20.12.2010.