Рішення

від 22.12.2010 по справі 19/338

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/338

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.10                                                                                 Справа № 19/338

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м.Луганськ

до Колективного малого підприємства науково-виробничо-комерційної фірми „А.В.С.”, м.Луганськ

про стягнення 19863 грн. 84 коп.

в присутності представників сторін:

від заявника –Петрова Г.В., посвідчення № 524 від 01.07.2008;

від позивача – Бабкіна Н.В., довіреність № 01/03-30/5457/0/2-10 від 24.11.2010;

від відповідача –не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини  справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю у сумі 19466 грн. 54 коп. та пені у сумі 397 грн. 30 коп.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного  представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено  відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Відповідач позов не оспорив, доказів перерахування заборгованості не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників заявника та позивача, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Рішенням Луганської міської ради від 28.11.2006 № 11/124 колективному малому підприємству науково-виробничо-комерційній фірмі „А.В.С.”  була надана в оренду земельна ділянка терміном на 49 років загальною площею 0,2095 га за адресою: м.Луганськ, Бахмутський проїзд, б.2”а” під розміщені нежитлові приміщення і будівництво та розміщення адміністративної будівлі.

01.02.2007 на виконання вказаного рішення між сторонами було укладено договір оренди землі, реєстрація від 27.02.2007 №040740200005.

Відповідно до п.2.4 договору на момент укладання договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить –604734 грн. 32 коп.

Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) у гривнях збільшеного на коефіцієнт 2,5 (п.4.1).

Щороку, станом на 1 січня поточного року річна орендна плата попереднього року індексується на коефіцієнт, який застосовується для індексації грошової оцінки земель, порядок проведення якої затверджений Кабінетом Міністрів України. Якщо розрахований згідно цього порядку коефіцієнт менше чи дорівнює одиниці, індексація орендної плати не проводиться (п.4.2).

Обчислення розміру річної орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексу інфляції, який враховується при здійсненні індексації, яка проводиться у порядку визначеному у п.4.2 договору, а також з урахуванням інших змін розмірів земельного податку, що відбуваються протягом терміну дії договору оренди (п.4.3).

Орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій безготівковій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.4.4).

На момент укладання договору розмір річної орендної плати згідно визначеної мети використання складає 15118 грн. 35 коп. (п.4.7).

Як вбачається з п.4.6 договору, сторони домовились, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, з орендаря справляється пеня у розмірі пені за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Як зазначив позивач, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов даного договору, за останнім за період з 01.04.2010 по 30.09.2010 утворилась заборгованість з орендної плати за землю у сумі 19466 грн. 54 коп., у зв”язку з чим йому нарахована пеня за період з 01.06.2010 по 31.10.2010 у сумі 397 грн. 30 коп.

Відповідно ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади безпосередньо або через  органи самоврядування, в межах їх повноважень, визначених законом, шляхом прийняття рішень, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюються відповідні селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.

Згідно до ст.33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад віднесено здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

Виконавчі органи Луганської міської ради, на підставі ст.33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, стягують плату за землю, яка в повному обсязі надходить до місцевого бюджету. Несвоєчасне надходження таких платежів призводить до невиконання доходної частини бюджету і, внаслідок цього, - неналежного фінансування закладів освіти, охорони здоров'я та інших соціальних програм міста, чим завдається істотна шкода державним інтересам.

Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.20 Закону України „Про прокуратуру” прокурор або його заступник при виявленні порушень закону має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру” визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Підставою звернення прокурора з даною позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Луганської міської ради є порушення відповідачем встановленого державою порядку користування земельною ділянкою, наданою на правах оренди.

Відповідно до ст.2 Закону України „Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

За правилами ст.ст.5, 15 Закону України „Про плату за землю” об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або у користуванні, у тому числі на умовах оренди, а суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач.

Відповідно до ст.14 Закону України „Про систему оподаткування” плата (податок) за землю належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до преамбули Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Статтями 13, 14, 19 Закону України „Про плату за землю” визначено в якості підстав для нарахування земельного податку дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності –договір оренди такої земельної ділянки. Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку щомісячних декларацій. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Відповідно до ст.ст.13, 14 Закону України „Про оренду землі” договір оренди землі –це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. До істотних умов договору, зокрема, віднесено орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 зазначеного Закону передбачено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Стаття 19 цього Закону визначає, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Статтею 7 Закону України „Про плату за землю” визначено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюється у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах 5-10 цієї статті та ч.2 ст.10 цього Закону.

Стаття 14 цього Закону встановлює, що платники земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби.

Враховуючи вищезазначені умови договору оренди землі, приписи вищевикладених норм земельного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач не проводив оплату за користування земельною ділянкою, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 19466 грн. 54 коп., що підтверджується матеріалами справи.

За несвоєчасну оплату орендної плати за землю позивач правомірно нарахував пеню за період з 01.06.2010 по 31.10.2010 у розмірі 397 грн. 30 коп., яка підлягає стягненню з відповідача.

За вказаних обставин вимоги прокурора підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 22.12.2010 були оголошені  вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Колективного малого підприємства науково-виробничо-комерційної фірми „А.В.С.”, м.Луганськ, вул.К.Лібкнехта, б.69/1, код 19072551 на користь Луганської міської ради, м.Луганськ, вул.Коцюбинського, б.14, код 26070794 заборгованість у сумі 19466 грн. 54 коп., пеню у сумі 397 грн. 30 коп., видати наказ позивачу.  

3. Стягнути з  Колективного малого підприємства науково-виробничо-комерційної фірми „А.В.С.”, м.Луганськ, вул.К.Лібкнехта, б.69/1, код 19072551 в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м.Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 - державне мито в сумі 198 грн. 64 коп.; в доход Державного бюджету України на р/р 31217264700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м.Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м.Луганську.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України     рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 27.12.2010.

Суддя                                                                                      Т.В.Косенко