ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" грудня 2010 р. Справа № 59/199-09
вх. № 5973/4-59
Суддя господарського суд у Бринцев О.В.
при секретарі судового за сідання Лиховид А.Л.
за участю представників ст орін:
прокурора - не з"явився;
позивача - не з"явився;
3-й особи - 1 - не з"явився;
3 -й особи - 2 - не з"явився;
відповідача - не з"явився
розглянувши справу за поз овом Прокурора Красногра дського району Харківської о бласті м. Красноград в інте ресах держави, в особі Кра сноградської міської ради, м . Красноград 3-я особа , яка не за являє самостійних вимог на п редмет спору на стороні пози вача:
1. Управління з контролю за в икористанням та охороною зем ель у Харківській області, м. Х арків ;
2. Головне Управління Держко мзему у Харківській області , м.Харків.
до Фізичної особи-підпр иємця ОСОБА_1, м. Красногра д
про звільнення та повернен ня самовільно зайнятої земел ьної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Красноградс ького району Харківської обл асті звернувся до господарсь кого суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Кр асноградської міської ради Х арківської області, в якій пр осить зобов'язати відповідач а - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м.Красноград) пове рнути самовільно зайняту зем ельну ділянку площею 4646 кв.м., щ о знаходиться в АДРЕСА_1, з а належністю Красноградські й міській раді.
23.09.2009 р. відповідач звернувся з зустрічною позовною заяво ю (а.с.64 том I).
Ухвалою господарського су ду Харківської області від "2 3" вересня 2009 р., на підставі ст. 63 Г ПК України, зустрічна позовн а заява та додані до неї докум енти були повернуті відповід ачу.
Ухвалою господарського су ду Харківської області від 23 .09.2009р. у справі призначено судо ву будівельно-технічну експе ртизу, у зв"язку з чим провадже ння у справі зупинено.
У зв"язку з усуненням обста вин, що зумовили зупинення пр овадження у справі провадже ння у справі було поновлено т а призначено до розгляду у су довому засіданні на 20 грудня 2 010 року.
Прокурор, сторони та треті о соби по справі правом на учас ть своїх повноважних предста вників в судовому засіданні 20.12.2010р. не скористались, в судов е засідання не з"явились, витр ебуваних судом документів не надали, про причини неявки су д не повідомили. Про час та міс це розгляду справи були пові домлені належним чином.
Відповідно до статті 33 Госп одарського процесуального к одексу України, обов'язок док азування та надання доказів покладений на сторони, тому с уд, відповідно до статті 75 Гос подарського процесуального кодексу України, розглядає с праву за наявними в ній матер іалами.
З' ясувавши всі фактичні о бставини, на яких ґрунтуютьс я позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно т а повно дослідивши надані уч асниками судового процесу до кази, суд встановив наступне .
Прокуратура Красноградськ ого району Харківської облас ті звернулась до суду з позов ом про звільнення та поверне ння самовільно зайнятої земе льної ділянки підприємцем ОСОБА_1 обґрунтовано необх ідністю захи сту державних і нтересів.
23.06.2009р. державним інспектором з контролю за використан ням та охороною земель ОСОБА_2 було проведено перевірку, у х оді якої було встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА _1 у м. Краснограді площею 4646 м .кв. використовується самові льно для обслуговування прил еглої території нежитлових п риміщень ФОП ОСОБА_1 (відп овідач по справі), чим порушен о ст. 125 Земельного кодексу Укр аїни, про що складено акт пере вірки дотримання вимог земел ьного законодавства від 23.06.2009р ., протокол про адміністратив не правопорушення від 23.06.2009р. № 006017 та акт обстеження земельно ї ділянки від 23.06.2009р. № 001697.
Вказана земельна ділянка з а периметром огороджена парк аном, на її території складую ться будівельні матеріали та відходи, розміщується транс порт, що також зафіксовано фо то зйомкою.
За результатами проведено ї перевірки Держземінспекці єю відповідачу був виданий п рипис № 007740 від 23.06.2009р., яким ОСОБ А_1 зобов"язано усунути вияв лені порушення.
Свої позовні вимоги прокур ор обгрунтовує тим, що відпов ідно до вимог ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайнята відповідачем земель на ділянка повинна бути пове р нута за належністю Красног радській міській раді.
23 вересня 2009 року відповідач по справі надав суду відзив н а позовну заяву, в якому зазна чив, що 30 квітня 2003 р. між КП «Кра сноградська бавовняна-ткаць ка фабрика» та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-п родажу, посвідчений державни м нотаріусом Красноградсько ї державної нотаріальної кон тори, реєстровий № 3-1049, відпові дно до якого відповідач купи в нежитлові будівлі, що розта шовані у м. Красноград по АД РЕСА_1 на земельній ділянці , що належить Красноградські й міській раді.
Відповідачем був наданий д оговір купівлі-продажу нежит лових будівль в обгрунтуванн я заперечень на позов.
Вказаний договір зареєстр овано в Комунальному підприє мстві технічної інвентариза ції «Інвентаризатор», в мате ріалах справи наявні технічн і паспорти від 03.09.2009р. та 04.09.2009р. на нежитлові будівлі, розташов ані на земельній ділянці по АДРЕСА_1 у м. Красноград.
Таким чином, ОСОБА_1 були придбані нежилі будівлі, які розташовані на тій земельні й ділянці, яка, на думку прокур ора, зайнята відповідачем са мовільно і про звільнення як ої прокурором і заявлені поз овні вимоги по даній справі.
Розглянувши наявні в матер іалах справи документи, нада ні прокурором в обґрунтуванн я своїх позовних вимог та док ументи подані відповідачем в обгрунтування заперечень на позовну заяву, суд дійшов вис новку, що в задоволенні вимог прокурора щодо зобов"язання відповідача звільнити самов ільно зайняту земельну ділян ку слід відмовити, виходячи з наступного.
Згідно приписів ст. 116 Земель ного кодексу України громадя ни та юридичні особи набуваю ть права власності та прав а користування земельними д ілянками із земель державної або комунальної власності з а рішенням органів виконавч ої влади або органів місцево го самоврядування та державн их органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких ро зташовані об'єкти, які підляг ають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
У відповідності по п. 12 Перех ідних положень Земельного ко дексу України до розмежуванн я земель державної і комунал ьної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, кр ім земель, переданих у приват ну власність, здійснюють від повідні сільські, селищні, мі ські ради, а за межами населен их пунктів - відповідні орган и виконавчої влади.
Таким чином, повноваження щ одо розпорядження спірною зе мельною ділянкою здійснює Кр асноградська міська рада, як а є позивачем по даній справі .
З матеріалів справи вбачає ться, що на момент проведення перевірки відповідача (23 черв ня 2009 року) відповідач є власни ком нежитлових будівель, роз ташованих на спірній земельн ій ділянці на підставі догов ору купівлі-продажу від 30.04.2003р.
Згідно ч.1 ст. 212 ЗК України сам овільно зайняті земельні діл янки підлягають поверненню в ласникам землі або землекори стувачам без відшкодування з атрат, понесених за час незак онного користування ними.
Тобто необхідною умовою за стосування ст. 212 ЗК України (на яку посилається прокурор, як на підставу своїх позовних в имог) є встановлення факту "са мовільного зайняття земельн ої ділянки".
Відповідно до ст. 1 Закону Ук раїни "Про державний контрол ь за використанням та охорон ою земель" самовільне зайнят тя земельної ділянки - будь-я кі дії, які свідчать про фа ктичне використання земел ьної ділянки за відсутност і відповідного рішення орган у виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування пр о її передачу у власність або надання у користування (орен ду) або за відсутності вчинен ого правочину щодо такої зем ельної ділянки, за винятком д ій, які відповідно до закону є правомірними".
Про розмежування понять "ко ристування земельною ділянк ою без правовстановлюючих до кументів" та "самовільне зайн яття земельної ділянки" йдет ься в листі Державного коміт ету України із земельних рес урсів від 11.11.2008р. №14-17-4/12991, яким зазн ачено, що дії, які свідчать пр о фактичне використання зем ельної ділянки без правовста новлюючого документа, зареєс трованого в установленому по рядку, але за наявності рішен ня відповідного органу вик онавчої впади чи органу мі сцевого самоврядування про п ередачу у власність або нада ння у користування (оренду) зе мельної ділянки чи наявніст ь цивільно-правової угоди пр о набуття права на земельну д ілянку, житловий будинок, бу дівлю або споруду, які на ній р озміщені, не можуть бути квал іфіковані як "самовільне зай няття земельної ділянки". Вч инення таких дій є "використ анням земельної ділянки без правовстановлюючого д окумента".
Таким чином, позовні вимоги не можуть грунтуватися на ті й підставі, що відповідач сам овільно займає спірну земель ну ділянку.
Згідно з ст. 377 ЦК України до о соби, яка придбала житловий б удинок, будівлю або споруду, п ереходить право власності на земельну ділянку, на якій вон и розміщені або право корист ування тією частиною земельн ої ділянки, на якій вони розмі щені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговув ання.
Також згідно з ч. 1, 2 ст. 120 Земе льного кодексу України перед бачає, що до особи, яка придбал а житловий будинок, будівлю а бо споруду, переходить право власності на земельну ділян ку, на якій вони розміщені або право користування тією час тиною земельної ділянки, на я кій вони розміщені та частин ою ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Таким чином, у зв'язку з тим, щ о до відповідача на підставі договору купівлі-продажу пе рейшло право власності на об 'єкти нерухомого майна, що роз ташовані в м. Краснограді по АДРЕСА_1, то відповідач відп овідно до вимог ст.377 ЦК Україн и та ст. 120 ЗК України набув прав о на користування тією земел ьною ділянкою, на якій розташ овані придбані об'єкти нерух омості та яка необхідна для ї х обслуговування.
Чинне земельне законодавс тво не встановлює обмеження строків оформлення прав земл екористування при набутті пр ав на земельну ділянку внасл ідок переходу права на об'єкт и нерухомості.
Відповідно до ч.4 ст. 376 Цивіль ного кодексу України якщо вл асник (користувач) земельно ї ділянки заперечує проти в изнання права власності на н ерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочи нне будівництво на його зе мельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, ма йно підлягає знесенню особою , яка здійснила (здійснює) сам очинне будівництво, або за її рахунок.
Отже задоволення позову пр иведе до знесення належного відповідачеві на праві прива тної власності нерухомого ма йна та до позбавлення його пр ава приватної власності на ц е майно.
Проте прокурор, заявивши по зовні вимоги, які приведуть д о зазначених наслідків, не за значив наявність передбачен их законом підстав для позба влення відповідача права вла сності на належні йому будів лі.
Крім того, прокурором не дов одяться та не спростовуються обставини правомірності чи неправомірності створення б удівель, зокрема шляхом їх са мочинного будівництва, а так ож обставини правомірності ч и неправомірності набуття ві дповідачем права власності н а ці будівлі.
Відповідно до ст. 41 Конститу ції України кожен має право в олодіти, користуватися і роз поряджатися своєю власністю , результатами своєї інтелек туальної, творчої діяльності .
Право приватної власності набувається в порядку, визна ченому законом.
Ніхто не може бути протипра вно позбавлений права власно сті. Право приватної власнос ті є непорушним.
Статтею 317 Цивільного кодек су України закріплено, що вла сникові належать права волод іння, користування та розпор ядження своїм майном. Відпов ідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного код ексу України власник володі є, користується, розпоряджає ться своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 Цивільно го кодексу України право вла сності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позба влений цього права чи обмеже ний у його здійсненні. Особа м оже бути позбавлена права вл асності або обмежена в його з дійсненні лише у випадках та порядку, встановленому зако ном.
Як вбачається з матеріалів справи власником нежитлових будівль, що розташовані на сп ірній земельній ділянці, є ФО П ОСОБА_1 і земельна ділян ка використовується ним для обслуговування будівель, нал ежних йому на праві власност і.
Звільнення земельної діля нки, як того вимагає прокурор та позивач, приведе до поруше ння прав власника будівель, щ о знаходяться на спірній зем ельній ділянці, оскільки зві льнення земельної ділянки мо жливо лише шляхом знесення н ежитлової будівлі кафе. Чинн е законодавство України не п ередбачає можливості позбав лення права власності на неж итлове приміщення у разі, якщ о особа, якій належить нежитл ове приміщення на праві влас ності не здійснила оформленн я документів на земельну діл янку, на якій знаходиться це п риміщення.
Крім того, заборона викорис тання відповідачем земельно ї ділянки прокурор та позива ч, приведе до порушення прав в ласника майна, що знаходитьс я на спірній земельній ділян ці, оскільки здійснення прав омочностей власності позива ча можливе лише за умови дост упу до нього. Чинне законодав ство України не передбачає м ожливості обмеження права до ступу до майна, а значить обме ження права власності на ньо го у разі, якщо особа, якій нал ежить нежитлове приміщення н а праві власності не здійсни ла оформлення документів на земельну ділянку, на якій зна ходиться це приміщення.
Таким чином, вимоги прокуро ра щодо зобов"язання відпові дача звільнити самовільно за йняту земельну ділянку не об ґрунтовані, вони не підтверд жуються належними доказами, та суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподі лу судових витрат суд керуєт ься ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні д оговорів та з інших підстав д ержавне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті з а проведення судової експерт изи, послуги перекладача, адв оката, витрати на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу та інші витрат и, пов'язані з розглядом справ и, покладаються: при задоволе нні позову - на відповідача; пр и відмові в позові - на позивач а; при частковому задоволенн і позову - на обидві сторони пр опорційно розміру задоволен их позовних вимог. Таким чино м судові витрати у даній спра ві покладаються на позивача. Втім враховуючи звільнення позивача від сплати державно го мита пунктом 30.ч.1 ст.4 Декрет у КМУ «Про державне мито» дер жавне мито в даному разі не ст ягується.
Враховуючи викладене та ке руючись статтями 6, 8, 19, 41, 124, 129 Конс титуції України, ст. 116, 120, 212 Земел ьного кодексу України, статт ями 317, 319, 321, 376, 377 Цивільного кодекс у України, статтями 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 46, 49 , 75, 82-85 Господарського процесуа льного кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
В позові відмовити по вністю.
Суддя Бр инцев О.В.
Повний текст рішення підп исано 24.12.2010 р.
/справа № 59/199-09/
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2010 |
Оприлюднено | 05.01.2011 |
Номер документу | 13339800 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Бринцев О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні