Постанова

від 15.01.2008 по справі 25/197-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 15 січня 2008 р.                                                                                   

№ 25/197-07 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

В. Овечкін  -головуючого,

Є. Чернов В. Цвігун

за участю представників

ОСОБА_1

ОСОБА_2. -(дор. ВЕТ№036839 від

30.08.07)

розглянув касаційну скаргу

ОСОБА_3

на постанову

Дніпропетровського апеляційного

господарського суду від 04.12.2007

у справі

№ 25/197-07 господарського

суду Дніпропетровської області

за позовом

ОСОБА_1

до

ТОВ "Компанія "Ренесанс

Плюс" ТОВ "Компанія "Ренесанс ЛТД" ОСОБА_3

про

визнання права власності на

земельні ділянки

В

С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду

Дніпропетровської області від 04.10.2007 (суддя: А.Чередко) заява позивача про

вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони другому та третьому

відповідачам вчиняти дії щодо відчуження земельної ділянки та використовувати

цю земельну ділянку будь-яким способом задоволено.

Ухвала суду мотивована тими

обставинами, що з наведених позивачем в заяві обставин щодо необхідності вжиття

заходів забезпечення позову з врахуванням предмету позовних вимог щодо визнання

договору недійсним та можливості подальшого відчуження земельних ділянок

вбачається, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання

рішення господарського суду з даного спору.

Постановою Дніпропетровського

апеляційного господарського суду від 04.12.2007 (судді: О.Євстигнеєв, Л.Лотоцька,

Р.Бахмат) ухвалу господарського суду першої інстанції змінено частково, заяву

позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково шляхом

заборони ОСОБА_3. та ТОВ "Компанія Ренесанс ЛТД" вчиняти дії щодо

відчуження земельних ділянок, в іншій частині в задоволені заяви відмовлено.

В частині застосування заходів до

забезпечення позову шляхом заборони відповідачам відчужувати спірні земельні

ділянки висновки господарського суду визнано обґрунтованими та такими, що

відповідають приписами ст.ст. 66, 67 ГПК України. В частині зміни ухвали

господарського суду першої інстанції апеляційна постанова мотивована тими

обставинами, що господарський суд безпідставно обмежив права власників

земельних ділянок, заборонивши їм користуватися ними.  

ОСОБА_3. в касаційній скарзі

просить апеляційну постанову та ухвалу господарського суду першої інстанції

скасувати з підстав порушення господарськими судами норм процесуального права.

Скаржник вважає, що накладена судом

заборона порушує його конституційні права власності, судами порушено

процесуальні права скаржника через неповідомлення його належним чином про час

та місце слухання справи.

Вищий господарський суд України у

відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної

скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом спору в даній справі є

земельні ділянки право власності щодо яких оспорюються позивачем.

Як вбачається з оскаржуваної

апеляційної постанови, вжиті судом заходи полягають у забороні вчинення дій

щодо відчуження спірних земельних ділянок, оскільки такі можуть мати наслідком

утруднення виконання судового рішення щодо поновлення прав позивача на ці

земельні ділянки.

Згідно зі ст. 66 Господарського

процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття

заходів до такого забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання

рішення господарського суду. Відтак, заходи до забезпечення позову

застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Інших підстав для застосування названих заходів закон не передбачає.

Приписами ст. 67 Господарського

процесуального кодексу України передбачено такі заходи забезпечення позову, як

заборона вчиняти певні дії, однак приймаючи ухвалу про заборону сторонам

вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії

забороняється вчиняти, а також зазначити осіб, яким заборонено вчиняти дії, що

стосуються предмета спору.

Наявність права власності спірними

земельними ділянками у позивача або відповідача оспорюється сторонами у справі

та підлягає встановленню при вирішенні даної справи на підставі розгляду в

сукупності всіх обставин справи. За таких обставин заборона вчиняти дії щодо

відчуження спірних земельних ділянок, наявність прав на які оспорюється, є

правомірною.

Застосування конкретних заходів

залежить від характеру заявленої вимоги. Умовою їх застосування є забезпечення

ефективного та достатнього захисту інтересів заявника при дотриманні прав та

інтересів інших осіб, в тому числі, протилежної сторони.

Апеляційною інстанцією обґрунтовано

враховано адекватність заходу 

забезпечення позову, що застосовується господарським судом, тобто його

відповідність вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Враховуючи особливість спірного

майна, користування відповідачами земельними ділянками не має своїм наслідком

створення перешкод у поновленні прав позивача, оскільки не призводить до його

знищення, відтак, заборона відповідачам вчиняти дії щодо користування спірними

земельними ділянками є необґрунтованою і неадекватною.

Зважаючи на викладене, касаційна

інстанція вважає, що суд апеляційної інстанції при розгляді питання

правомірності забезпечення позову правильно застосував норми процесуального

права і підстав для скасування оскаржуваної постанови не вбачається.

Доводи скаржника щодо

неповідомлення його про час та місце слухання справи відхиляються, оскільки як

вбачається з матеріалів справи, копія ухвали про прийняття апеляційної скарги

до провадження від 15.11.2007 того ж дня направлена сторонам, представник

скаржника брав участь в засіданні апеляційної інстанції.

Виходячи з викладеного,

керуючись  ст.ст. 1115, 1117,

1118, 1119, 11111  ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Дніпропетровського

апеляційного господарського суду від 04.12.2007 

у справі № 25/197-07 господарського суду Дніпропетровської

області залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Головуючий                                                                                           

                     В.

Овечкін                             

судді                                                                                                                            

Є. Чернов

                                                 В. Цвігун