Ухвала

від 24.01.2008 по справі 14/258-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА         

24 січня 2008 р.                                                                                  

№ 14/258-07 

Вищий 

господарський суд  України у

складі колегії  суддів:

головуючий-суддя

Муравйов О.В.

судді :

Полянський А.Г.,  Фролова Г.М.

розглянувши матеріали  касаційної скарги

Товариства з обмеженою

відповідальністю фірми "Оптімус"

на постанову

Дніпропетровського апеляційного

господарського суду від 13.11.2007 року 

по справі

№ 14/258-07

Господарського суду

Дніпропетровської області

за позовом

Товариства з обмеженою

відповідальністю фірми "Оптімус"

до

Концерну "СоюзЕнерго"

треті особи

1)          Селянське (фермерське) господарство

"Політ" 2)          Приватний

нотаріус Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської

області ОСОБА_1.

Про

визнання договору недійсним та

зобов'язання повернути предмет іпотеки,

В с т а н о в и В :

Касаційна скарга Товариства з

обмеженою відповідальністю фірми "Оптімус" не відповідає вимогам

ст.111 Господарського процесуального кодексу України з наступних

підстав.

Згідно ч.1 ст. 46 Господарського

процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход державного

бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і

розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів

України “Про державне мито”.

Відповідно до пп. “а” пункту 2

статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” ставки державного

мита встановлюються в таких розмірах: із заяв, що подаються до господарських

судів, зокрема, із заяв майнового характеру один відсоток ціни позову, але не

менше шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно пп. “б” пункту 2 статті 3

названого Декрету, із позовних заяв немайнового характеру п'ять

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як свідчать матеріали справи, на

розгляд Господарському суду Дніпропетровської області передані вимоги

Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Оптімус" до Концерну

"СоюзЕнерго", треті особи Селянське (фермерське) господарство

"Політ" та Приватний нотаріус Новомосковського міського нотаріального

округу Дніпропетровської області ОСОБА_1. про визнання договору іпотеки від

17.03.2006 року недійсним та зобов'язання відповідача повернути позивачу

предмет іпотеки, а саме: базу відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1, що знаходиться

вАДРЕСА_1в.

Рішенням Господарського суду

Дніпропетровської області від 04.09.2007 року, залишеним без змін постановою

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.11.2007 року по

справі № 14/258-07, в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою

відповідальністю фірмі "Оптімус" відмовлено повністю.

В поданій касаційній скарзі

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Оптімус" просить Вищий

господарський суд України скасувати рішення Господарського суду

Дніпропетровської області від 04.09.2007 року та постанову Дніпропетровського

апеляційного господарського суду від 13.11.2007 року по справі № 14/258-07 та

прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою

відповідальністю фірми "Оптімус" задовольнити повністю.

Колегія суддів Вищого

господарського суду України вважає, що в даному випадку господарська справа №

14/258-07 складає як вимогу немайнового так і вимогу майнового характеру.

Товариство з обмеженою

відповідальністю фірма "Оптімус", подаючи касаційну скаргу, оплатило

лише 448 грн. державного мита.

Проте, виходячи з вимоги

немайнового характеру (визнання договору іпотеки від 17.03.2006 року недійсним)

в даному спорі, ставкою державного мита є сума в розмірі 85 грн.

Що стосується вимоги майнового

характеру (зобов'язання відповідача повернути позивачу предмет іпотеки, а саме:

базу відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1, що знаходиться вАДРЕСА_1в.), то колегія суддів

Вищого господарського суду України вважає за необхідне звернути увагу на те, що

згідно розділу 2 Договору іпотеки від 17.03.2006 року, про визнання недійсним

якого подана перша позовна вимога, вартість бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1, що

складає предмет іпотеки, становить 95376,76 грн.

Отже, виходячи з вимоги майнового

характеру (зобов'язання відповідача повернути позивачу предмет іпотеки, а саме:

базу відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1, що знаходиться вАДРЕСА_1в.) в даному спорі,

ставкою державного мита є сума в розмірі 953,77 грн.

Відповідно до пп.“г” пункту 2

статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із апеляційних

і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів ставка державного

мита встановлюється в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі

подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції.

Тому, за подання касаційної скарги

державне мито має бути сплачено в сумі 476,88 грн. -щодо майнової вимоги та

42,50 грн. -щодо немайнової вимоги, разом -519,38 грн.

Відповідно до квитанції № 320610042

від 06.12.2007 року скаржником сплачено лише 448 грн. (недоплачено мито в сумі

71,38 грн.)

Оскільки до скарги не додано

документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому розмірі,

наявні підстави для повернення касаційної скарги Товариства з обмеженою

відповідальністю фірми "Оптімус" по п.4 ч.1 ст.1113

Господарського процесуального кодексу України.

Після усунення зазначених недоліків

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Оптімус" не позбавлене

можливості подати належно оформлену касаційну скаргу у порядку, встановленому

розділом ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись

ст.ст. 86, 111, п.4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального

кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В

:

Касаційну скаргу Товариства з

обмеженою відповідальністю фірми "Оптімус" на постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.11.2007 року по

справі № 14/258-07 повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий -суддя                                                                 

Муравйов О.В.

Судді                                                                                            

Полянський А.Г.

Фролова Г.М.