Постанова

від 27.05.2008 по справі 14/258-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 27 травня 2008 р.                                                                                   

№

14/258-07 

Вищий 

господарський суд  України у

складі колегії  суддів:

Муравйов

О.В. -головуючий Полянський А.Г. Фролова Г.М.

 розглянувши у відкритому судовому

засіданні касаційну скаргу

 Товариства з обмеженою відповідальністю

"Оптімус"

на

постанову Дніпропетровського

апеляційного господарського суду від 13.11.2007року

у

справі№ 14/258-07

Господарського суду Дніпропетровської області

за

позовом

Товариства

з обмеженою відповідальністю "Оптімус"

до  третя особа -1 третя особа -2

Концерну

"СоюзЕнерго" Селянське (Фермерське) господарство

"Політ"  Приватний нотаріус

Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області

ОСОБА_1

про

визнання

договору недійсним

За

участю представників сторін:

від позивача: від відповідача: від третьої особи - 1: від

третьої особи - 2:

 не з'явився Лосяков І.В. дов. від 07.05.2008

року не з'явився Максименко С.В. дов. від 08.05.2008 року

В С Т А Н О В И В:

Товариство

з обмеженою відповідальністю "Оптімус" звернулось до Господарського

суду Дніпропетровської області з позовом до Концерну "СоюзЕнерго" про

визнання договору недійсним.

Рішенням

Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2007 року по справі №

14/258-07 суддя (Панна С. П.) в задоволенні позовних вимог Товариства з

обмеженою відповідальністю "Оптімус" було відмовлено.

Постановою

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.11.2007 року по

справі № 14/258-07 (головуючий суддя Науменко І.М., судді Білецька Л. М.,

Голяшкіна О. В.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Оптімус" було залишено без задоволення, а рішення Господарського

суду Дніпропетровської області від 04.09.2007 року по справі № 14/258-07

залишено без змін.

Товариство

з обмеженою відповідальністю "Оптімус" подало до Вищого

господарського суду України касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського

апеляційного господарського суду від 13.11.2007 року, в якій воно просить

скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2007

року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від

13.11.2007 року і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з

обмеженою відповідальністю "Оптімус" задовольнити в повному обсязі.

В

касаційній скарзі заявник стверджує про порушення судами норм матеріального та

процесуального права.

Ухвалою

Вищого господарського суду України від 17.03.2008 року по справі № 14/258-07

призначено розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю

"Оптімус" на 13.05.2008 року на 11 год. 20 хв.

Ухвалою

Вищого господарського суду України від 13.05.2008 року по справі № 14/258-07

розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю

"Оптімус" відкладено до 27.05.2008 року11 год. 55 хв. у зв'язку з

неявкою представника позивача та третьої особи - 1.

У

відзиві на касаційну скаргу Концерн "СоюзЕнерго" проти вимог та

доводів заявника заперечує.

Представники

позивача та третьої особи-1 в судове засідання не з'явились, хоча про його час

та місце були повідомлені належним чином, ухвалу суду направленого на їх адресу

рекомендованої кореспонденцією.

Заслухавши

суддю-доповідача, пояснення присутніх представників учасників процесу,

перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки

обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія

суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних

підстав.

Відповідно

до вимог статей 108, 1117 ГПК України Вищий господарський суд

України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих

господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі

встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи

апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою

для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду

або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне

застосування норм матеріального чи процесуального права (ч. 1 ст. 11110

ГПК України).

Судами

першої та апеляційної інстанції встановлено, що між позивачем (Товариство з

обмеженою відповідальністю "Оптімус") та відповідачем (Концерн

"СоюзЕнерго") 17.03.2006 року було укладено договір іпотеки.

Предметом договору є забезпечення виконання зобов'язання, що виникло у

позичальника (Селянське (Фермерське) господарство "Політ") на

підставі договору позики від 17.03.2006 року, укладеного останнім з

іпотекодержателем (Концерн "СоюзЕнерго"), у простій письмовій формі

на суму 1000000 грн. з обумовленим в Основному договорі строком повернення

боргу до 17.03.2007 року.

В

забезпечення виконання зобов'язання за основним договором іпотекодавець

(позивач) передає в іпотеку Базу відпочинку "Будівельник", що

знаходиться в с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області,

вул. Червоний Кут, 1в. Вказана база відпочинку є власністю позивача і належить

йому на підставі рішення постійно діючого третейського суду

"Південно-східний Міжрегіональний" (справа № 1503/06-41 від

15.03.2006 року). Право власності позивача зареєстроване Новомосковським

районним комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації

"Інвентаризатор" в електронному реєстрі прав власності на нерухоме

майно 15.03.2006 року за реєстраційним номером 14141053 (витяг № 10095090).

У

зв'язку з тим, що третьою особою-1 не було виконано своїх зобов'язань перед

відповідачем за основним договором, а саме: сума позики повернута не була, -

відповідач розпочав процедуру переоформлення права власності на предмет

іпотеки, який належить позивачу.

У

касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімус"

зазначає, що база відпочинку "Будівельник" не могла бути предметом

іпотеки, оскільки набуття права власності на неї позивачем відбувалось з

порушенням законодавства.

Пунктом

3 ч. 1 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у

мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським

судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення;

зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський

суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або

угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи

рішення.

Всупереч

вказаній нормі в мотивувальній частині рішення Господарського суду

Дніпропетровської від 04.09.2007 року області наявні посилання на ст.ст. 33,

55, 73 Закону України "Про нотаріат", ст.ст. 12, 33, 35 Закону

України "Про іпотеку", ч.3 ст. 590, ст. 1046 Цивільного кодексу

України, ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу

України, які жодним чином не обґрунтовують прийняте по справі № 14/258-07

рішення.

Відповідно

до п. 7 ч. 2 ст. 105 ГПК України у постанові апеляційної інстанції серед іншого

повинно бути зазначено обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією,

доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви

застосування законів та інших нормативно-правових актів.

В

мотивувальній частині постанови Дніпропетровського апеляційного господарського

суду від 13.11.2007 року по справі № 14/258-07 взагалі відсутні посилання на

законодавство, яким керувався суд при винесенні постанови.

Отже,

суди першої та апеляційної інстанції вирішили спір, не застосувавши до спірних

правовідносин норми матеріального права, які підлягають застосуванню.

Відповідно

до ч. 1 ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України

підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного

господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення

або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Правильне

визначення правової природи спору та застосування відповідних норм

матеріального права до спірних правовідносин буде впливати на коло обставин,

які підлягають встановленню для повного та всебічного розгляду справи, як це

передбачено ст. 43 ГПК України.

Оскільки

відповідно до ст. 1117 ГПК України встановлення обставин справи не

входить до повноважень касаційної інстанції, прийняті у справі рішення

місцевого суду та постанова апеляційної інстанції підлягають скасуванню з

направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

За

таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись

ст. 1115, 1117, 1119, 11111

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус" задовольнити

частково.

Постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.11.2007 року по

справі № 14/258-07 Господарського суду Дніпропетровської області та рішення

Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2007 року по справі №

14/258-07 скасувати.

Справу

передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий   суддя                                                            

О. В. Муравйов 

Судді                                               

                                     А. Г.

Полянський 

Г. М. Фролова