Постанова

від 21.12.2010 по справі 24/71

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

24/71

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

21.12.10                                                                                           Справа  № 24/71

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                           Д.Новосад

суддів                                      О.Михалюк

                                           Г.Мельник

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Кредобанк”, м. Львів, № 01.02-6912/10 від 01.10.10

на рішення господарського суду Львівської області від      20.09.10

у справі  № 24/71

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Готель “Лучеськ”, м. Луцьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Кредобанк”, м. Львів

про          визнання недійсним договору іпотеки від 07.12.06

За участю представників сторін:

від позивача: Красун В.В. –представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: Мацієвський М.В., Хрущак В.О. –представники (довіреності в матеріалах справи).

Права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК  України, роз'яснено.

Відводів складу суду не заявлено.

    В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського          суду Львівської області від 20.09.09 у справі № 24/71 (колегія суддів у складі головуючого судді М.Хабіб, суддів Т.Костів, П.Манюк) позов Відкритого акціонерного товариства «Готель «Лучеськ»задоволено: визнано недійсним договір іпотеки від 07.12.06, укладений Відкритим акціонерним товариством  „Кредобанк” в особі Волинської філії ВАТ „Кредобанк” та Відкритим акціонерним товариством  „Готель „Лучеськ”, посвідчений 21.12.07 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Троц Ю.Б., зареєстрований в реєстрі за № 3940.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 20.09.09 у справі № 24/71, відповідач - Публічне акціонерне товариство «Кредобанк»- подав апеляційну скаргу з підстав порушення господарським судом Львівської області при його винесенні норм матеріального права, а також невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що суд не застосував до спірних правовідносин строку позовної давності, неправильно застосував ст. 6 Закону України «Про іпотеку», зазначає також, що неправильними є висновки суду про те, що статутом позивача не врегульовано питання передачі майна в іпотеку, і що Наглядова рада позивача не була повноважним органом по наданню згоди на передачу майна в іпотеку. На підставі наведеного просить рішення  господарського суду Львівської області від 20.09.09 у справі № 24/71 скасувати і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.10 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 30.11.10.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.10 розгляд відкладено на 21.12.10 з підстав, наведених в ухвалі суду.           

Колегія суддів зазначає, що беручи до уваги надані позивачем суду апеляційної інстанції копії Свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 № 139783 та нову редакцію Статуту позивача, затверджену рішенням загальних зборів, оформленого протоком № 13 від 12.10.10, найменування позивача слід змінити  з Відкритого акціонерного товариства «Готель «Лучеськ»на Приватне акціонерне товариство «Готель «Лучеськ».

Позивач –ПАТ «Готель «Лучеськ»проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, рішення господарського суду Львівської області від 20.09.09 у справі № 24/71 вважає законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача –без задоволення.

В судовому засіданні 21.12.10 представники сторін підтримали вимоги та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, відзив на неї позивача, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 20.09.09 у справі № 24/71 слід залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги –відмовити.

          При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено господарським судом Львівської області, 07.12.06 між позивачем та відповідачем укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого позивач (іпотекодавець за договором) передав в іпотеку відповідачу (іпотекодержатель за договором) нерухоме майно: приміщення готелю «Лучеськ», загальною площею 7 934, 4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Відродження, 1, яке належить позивачу на праві власності. Зазначений договір укладено в забезпечення виконання зобов'язань ЗАТ «Волинський шовковий комбінат»за кредитним договором № 130/06 від 06.12.06, укладеним між іпотекодержателем (відповідачем) та ЗАТ «Волинський шовковий комбінат». В договорі іпотеки зазначено, що договір укладено позивачем в особі голови правління Полячека Євгенія Миколайовича, який діє на підставі нової редакції Статуту, зареєстрованої 20.12.04 та протоколу загальних зборів акціонерів № 9 від 28.04.06 та № 46 від 23.11.06 Договір іпотеки нотаріально посвідчений 07.12.06 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Троц Ю.Б. та зареєстрований в реєстрі за № 3940.

Господарським судом Львівської області вірно встановлено, що згідно з протоколом № 9 загальних зборів акціонерів ВАТ «Готель «Лучеськ»від 28.04.06 головою правління ВАТ «Готель «Лучеськ»затверджено Полячека Едуарда Миколайовича, а згідно з протоколом № 46 засідання наглядової ради ВАТ «Готель «Лучеськ»від 23.11.06, наглядова рада ВАТ «Готель «Лучеськ»надала згоду голові правління товариства Полячеку Е.М. на передачу в іпотеку будівлі готелю «Лучеськ», загальною площею 7 935, 6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр.Відродження,1 та належить позивачу на праві власності, експертна вартість якої становить 40 074 780, 00 грн., та на укладення і підписання договору іпотеки для забезпечення отримання ЗАТ «Волинський шовковий комбінат»кредитних коштів в сумі 5 000 000, 00 дол. США.

Також з матеріалів справи вбачається та правильно встановлено місцевим господарським судом, що згідно балансу ВАТ «Готель «Лучеськ»за 01.10.06 вартість всіх активів товариства становить 13 163, 4 тис. грн., а залишкова вартість будівлі готелю, яка є предметом іпотеки станом на 01.10.06 становила 8 664, 5431 тис. грн.

Господарським судом Львівської області надано оцінку положенням Статуту ВАТ «Готель «Лучеськ»в редакції від 20.12.04, згідно з якими:

до компетенції загальних зборів  акціонерів товариства належить зокрема:

-  прийняття рішення про відчуження майна на суму, що перевищує 50% балансової вартості  активів товариства за даними останньої фінансової звітності товариства (пп.6 п.8.4 Статуту);

до компетенції  наглядової ради  товариства належить зокрема:

- прийняття рішення про відчуження майна на суму, що  становить до 50%  вартості майна товариства ( пп.6 п. 8.17 Статуту);

- надання дозволу голові правління на укладення кредитних договорів, договорів застави майна товариства, страхування без будь-яких вартісних обмежень (пп.7 п. 8.17 Статуту).

На підставі аналізу вірно застосованих місцевим господарським судом норм Закону України «Про господарські товариства»(п. «і»ст. 41, згідно якої, до компетенції загальних зборів акціонерів товариства належить, зокрема, затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства, та ст. 46, згідно якої статутом акціонерного товариства або за рішенням загальних зборів акціонерів на раду акціонерного товариства може бути покладено виконання окремих функцій, що належать до компетенції загальних зборів), колегія суддів погоджується з оцінкою положень Статуту ВАТ «Готель «Лучеськ», наданою   господарським судом Львівської області про те, що Статутом товариства не врегульовано питання щодо порядку передачі майна в іпотеку, як і не визначена конкретна сума договорів (угод), які підлягають затвердженню загальними зборами акціонерів товариства, а наглядова рада ні положеннями Статуту, ні нормами законодавства не наділена повноваженнями надавати згоду на передачу майна в іпотеку –згідно Статуту вона наділена лише повноваженнями надавати згоду на передачу майна в заставу.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду проте, що договір застави і договір іпотеки не є тотожними. Такий висновок господарського суду Львівської області належним чином ґрунтується на  положення ст.ст. 546, 572, 575 ЦК України, ст. 4 Закону України «Про заставу», ст. 1 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про іпотеку», у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.

Як правильно вказано в рішенні місцевого господарського суду, оскільки в силу закону (ст.ст. 97, 98 ЦК України) вищим органом управління товариства є загальні збори, які згідно ст. 98 ЦК України мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, то саме загальні збори товариства вправі були приймати рішення про передачу в іпотеку нерухомого майна, що належить товариству. Тим більше, коли вартість цього майна перевищує 50% вартості майна товариства, а Статутом обмежено правомочність розпорядження майном такої вартості саме шляхом прийняття рішення загальними зборами акціонерів, а не погодженням наглядової ради.

Враховуючи, що норми Закону України «Про іпотеку»є спеціальними нормами, якими  регулюється іпотека, колегія суддів вважає, що господарський суд Львівської області правильно застосував ст. 6 цього Закону до спірних правовідносин, та обґрунтовано, на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України, визнав недійсним договір іпотеки від 07.12.06, як такий, що не відповідає вимогам закону.  

Колегія суддів критично відноситься до доводів скаржника про те, що підписання проміжних Актів перевірки заставного майна та укладення 12.01.08 між ВАТ «Готель Лучеськ» та ВАТ НАСК «Оранта» в користь вигодонабувача –ПАТ «Кредобанк»Договору добровільного страхування майна юридичної особи в заставі № 414/08/21-12, свідчить про фактичне взаємне погодження сторонами договору іпотеки, оскільки вказані акти та договір страхування підписані головою правління ВАТ «Готель «Лучеськ», тобто тією ж особою, яка без належних повноважень (без погодження зі зборами акціонерів товариства) підписала від імені ВАТ «Готель «Лучеськ»договір  іпотеки від 07.12.06.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що як правильно вказав місцевий господарський суд в рішенні, головою правління позивача є Полячек Едуард Миколайович, в той час, як спірний договір укладено Полячеком Євгенієм  Миколайовичем, якому згоди на укладення договору іпотеки жодний орган управління позивача не надавав.

Також колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника про пропуск позивачем строків позовної давності. Відповідно до ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Як вбачається з матеріалів справи, позивач дізнався про порушення вимог закону при укладенні договору іпотеки 15.04.10, після отримання  аудиторського висновок Приватної аудиторської фірми «КАПІТАЛ-АУДИТ»від 15.04.10, в якому зазначається, що для передачі в іпотеку будівлі готелю «Лучеськ»за договорами від 07.12.06 та від 21.12.07, укладеними з ВАТ «Кредобанк»потрібна згода не тільки Наглядової ради товариства, але й Загальних зборів акціонерів товариства. При цьому, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що та обставина, що Наглядова рада ВАТ «Готель «Лучеськ»обирається зі складу акціонерів не є критерієм для встановлення часу, коли позивач дізнався чи мав би дізнатись про порушення свого права. Не має жодного правового значення те, володіли чи не володіли члени Наглядової ради інформацією, яка стосувалась процедури укладення і підписання оспорюваного договору іпотеки, так як саме цей орган без належних на те повноважень вирішив питання про укладення договору іпотеки.

Таким чином, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є безпідставними, висновків господарського суду Львівської області щодо підставності позовних вимог ВАТ «Готель «Лучеськ»не спростовують, а відтак скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість вимог скаржника, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Львівської області від 20.09.10 у справі № 24/71 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

П О С Т А Н О В И В:

1.          Рішення господарського суду Львівської області від 20.09.10 у справі № 24/71 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

2.          Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

3.          Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської  області.

Головуючий-суддя                              Д.Новосад

    Суддя                                         О.Михалюк

Суддя                                         Г.Мельник