Рішення

від 16.12.2010 по справі 16/230

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/230

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.12.10 р.                                                                                    Справа № 16/230                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Елемент Лізинг” м.Київ    

до відповідача: Приватного підприємства «Красноармійськ Пассервіс» м.Красноармійськ, Донецької області

про розірвання договору фінансового лізингу, зобов'язання повернути предмети лізингу та стягнення 99014,38грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: Делова І.Ю. – за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.10.2010р. порушено провадження  по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Елемент Лізинг” м.Київ до Приватного підприємства «Красноармійськ Пассервіс» м.Красноармійськ, Донецької області про розірвання договору фінансового лізингу, зобов'язання повернути предмети лізингу та стягнення 99014,38грн., у тому числі заборгованості з лізингових платежів в розмірі 37968,01грн., суми незавершеного лізингового платежу в розмірі 5161,59грн., заборгованості за додатковою винагородою в розмірі 54022,16грн., пені в розмірі 1862,62грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 25.10.2010р. – 11год. 00хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду  справи.

          Представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із                   ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

          У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами  не надавалось, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз'яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір фінансового лізингу                     № ЭЛ/Днк-0469/ДЛ від 02.09.2008р. з додатками, рахунки на оплату, неналежне виконання відповідачем умов договору, з приводу чого утворилась заборгованість та  позивачем нарахована пеня, та позивач звернувся з вимогою про розірвання договору та зобов'язання повернути предмети лізингу.

          Позивач надав до суду заяву від 16.12.2010р., в якій уточнив правові підстави позовних вимог в частині стягнення заборгованості за додатковою винагородою в розмірі 54022,16грн. та визначив період виникнення заборгованості з лізингових платежів в розмірі 37968,01грн.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (серія АД № 725470) відповідач зареєстрований як юридична особа за адресою: вул.Дніпропетровська, буд.7, м.Красноармійськ, Донецька область, 85300.

Ухвали суду направлялись саме за вказаною адресою, а тому суд дійшов висновку, що відповідач були належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Однак, Відповідач не забезпечив явку представника у судові засідання, письмовий відзив та витребувані документи не надав, хоча був повідомлений про слухання справи належним чином.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд  встановив:

02.09.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Елемент Лізинг” (Лізингодавець) та Приватним підприємством «Красноармійськ Пассервіс» (Лізингоотримувач) був укладений договір фінансового лізингу транспортних засобів за № ЭЛ/Днк-0469/ДЛ (далі за текстом – договір), згідно пункту 3 якого Лізингодавець придбав у власність предмет лізингу і надав його Лізингоотримувачеві за плату у тимчасове володіння та користування  на умовах даного договору і Правил.

Лізингодавцем належним чином були виконані умови договору, а саме: майно, що є предметом лізингу, було передано в користування Лізингоотримувачу на підставі підписаного акту прийому-передачі від 22.09.2008р.

Відповідно до пунктів 10.1. та 10.3. Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів, договір набирає чинності з дати його підписання, закінчення строку лізингу зазначається в Графіку лізингових платежів (додаток № 3 до договору).

Згідно пункту 5.7. договору, строк лізингу становить 48 місяців, починаючи з дати акту прийому-передачі предмету лізингу в лізинг.

Відповідно до статті 16 Закону України „Про фінансовий лізинг” № 723/97-ВР від 16.12.1997р. (із змінами та доповненнями) сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. При цьому, лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

          Згідно пункту 1.1. Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів, Лізингоотримувач за надане йому право володіння та користування предметом лізингу зобов'язався оплатити Лізингодавцеві лізингові платежі до оплати в строки, зазначені в Графіку лізингових платежів (додаток № 3 до договору), та інші платежі, зазначені в статті 5 договору лізингу. Зобов'язання зі сплати лізингових платежів наступають з моменту передачі предмету лізингу Лізингоотримувачеві, тобто з дати підписання сторонами акту прийому-передачі предмету лізингу.

          Проте всупереч прийнятих обов'язків, Лізингоотримувач зобов'язання за договором           щодо сплати лізингових платежів виконує не в повному обсязі, внаслідок чого за період                       з 22.01.2010р. по серпень 2010р. виникла заборгованість в розмірі 37968,01грн.

          Факт невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань підтверджений матеріалами справи та не спростований під час розгляду справи.

          Зважаючи на той факт, що на момент розгляду справи сторонами не надано до матеріалів справи доказів сплати заборгованості за договором у повному обсязі за період з 22.01.2010р. по серпень 2010р., позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості з лізингових платежів за договором в розмірі 37968,01грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

          Посилаючись на підпункт 8.2.4. пункту 8.2. та пункту 8.5. статті 8 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів до договору фінансового лізингу № ЭЛ/Днк-0469/ДЛ від 02.09.2008р., позивач наполягає на розірванні договору фінансового лізингу та поверненні предмету лізингу – пасажирського автобусу I-VAN A07A1-60, шасі Y6DA07A1080001008, державний номер АА6739НТ, вартістю 95088,70грн.

Підпунктом 8.2.4. пункту 8.2. статті 8 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів до договору фінансового лізингу визначено, що лізингодавець має право розірвати договір лізингу або відмовитись від виконання договору лізингу в односторонньому порядку,     без відшкодування лізингоодержувачу будь-яких збитків, які викликані цим розірванням або відмовою, у разі якщо заборгованість лізингоодержувача з оплати лізингових платежів перевищить 30 календарних днів.

Згідно п. 8.4 статті 8 вищезгаданих правил до договору фінансового лізингу, при розірванні договору лізингу з причин, передбачених п.п. 8.2.4.-8.2.12. лізингоодержувач зобов'язаний повністю сплатити заборгованість за договором, у тому числі:

-          заборгованість з лізингових платежів (у випадку наявності такої на момент розірвання договору лізингу);

-          суми неустойки (штрафів та пені);

-          суму покриття;

-          збитків, понесені лізингодавцем у результаті такого розірвання договору лізингу.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору фінансового лізингу перед позивачем виникла заборгованість з лізингових платежів за період з 22.01.2010р. по серпень 2010р., на підставі чого позивач наполягає на розірванні спірного договору.

Разом з тим, відповідно до пункту 8.5 статті 8 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів до договору фінансового лізингу, при настанні випадків, вказаних у                  п.п. 8.2.4.-8.2.12. та невиконанні умов, вказаних в п. 8.4 правил, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача повернути йому предмет лізингу. При цьому, лізингоодержувач зобов'язаний протягом 5 календарних днів з дати отримання повідомлення від лізингодавця доставити предмет лізингу у робочому стані з урахуванням нормального зносу до місця, зазначеного лізингодавцем.

За приписами статті 11 Закону України „Про фінансовий лізинг” № 723/97-ВР від 16.12.1997р. (із змінами та доповненнями) у разі дострокового розірвання договору  лізингу, лізингоодержувач зобов'язаний, зокрема, повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

На момент вирішення спору до матеріалів справи не надано доказів повернення предмету лізингу згідно умов договору.

Дослідивши та проаналізувавши обставини, на які позивач посилається в обґрунтування вимог щодо розірвання договору фінансового лізингу та повернення предмету лізингу,                  суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

В пункті 5 ст.188 Господарського кодексу України встановлено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Стосовно вимог позивача щодо стягнення суми незавершеного лізингового платежу в розмірі 5161,59грн., суд зазначає наступне:

Відповідно до пункту 10.7. Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів до договору фінансового лізингу, при достроковому розірванні договору лізингу через будь-які обставини незавершений лізинговий платіж оплачується Лізингоотримувачем у повному обсязі.

Внаслідок дострокового розірвання судом договору фінансового лізингу                                   № ЭЛ/Днк-0469/ДЛ від 02.09.2008р., вимога позивача про стягнення суми незавершеного лізингового платежу в розмірі 5161,59грн. підлягає задоволенню.

Стосовно вимог щодо стягнення суми заборгованості за додатковою винагородою в розмірі 54022,16грн. суд зазначає наступне:

Згідно пункту 3.3.3. договору, Лізингодавець вправі переглянути в однобічному порядку розмір лізингових платежів (ціну договору лізингу) у випадку коли курс гривні до долара США, встановлений постановою НБУ, буде перевищувати більш ніж на 2% значення коефіцієнта. Сторони встановили, що значення коефіцієнта дорівнює 5,00 (п'ять).

У випадку зміни лізингового платежу, згідно п.3.3.3. договору, Лізингоотримувач зобов'язаний у складі наступного лізингового платежу, крім поточного лізингового платежу, передбаченого додатком № 3 «Графік лізингових платежів», додатково сплатити суму винагороди (комісії) на підставі рахунку-фактури, який підлягає оплаті протягом 3-х днів з дати виставлення (п.3.3.3.5. договору).

Позивачем до матеріалів справи додані рахунки-фактури на сплату винагороди, згідно п.3.3.3.5. договору, за період з січня 2009р. по липень 2010р. з доказами їх направлення на адресу відповідача.

Однак, доказів сплати нарахованої Лізингодавцем винагороди Лізингоотримувачем (відповідачем) до суду не представлено та правильність арифметичного розрахунку винагороди не спростована.

Зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів сплати нарахованої позивачем згідно умов договору додаткової винагороди, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості за додатковою винагородою в розмірі 54022,16грн.

Щодо стягнення суми пені в розмірі 1862,62грн., суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині, виходячи з наступного:

Згідно п.5.1. Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів до договору фінансового лізингу, у разі прострочення встановлених договором лізингу строків оплати або при частковій оплаті Лізингоотримувач зобов'язується не пізніше трьох банківських днів з дня погашення заборгованості перерахувати на р/р Лізингодавця пеню в розмірі 0,1% від суми, що підлягає оплаті (заборгованості) за кожний календарний день прострочки.

Однак, відповідно до вимог статей 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін та обчислюється від суми простроченого платежу, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.   

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, законодавчо обмежений строк, протягом якого може нараховуватись пеня за порушення договірних зобов'язань.

Наданий позивачем розрахунок пені визнаний судом вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом  на відповідача, оскільки саме з вини останнього виник спір.

На підставі ст.ст.11, 16 Закону України „Про фінансовий лізинг”, ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 525, 549, 615 Цивільного кодексу України, ст.ст.188, 230, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Елемент Лізинг” м.Київ до Приватного підприємства «Красноармійськ Пассервіс» м.Красноармійськ, Донецької області про розірвання договору фінансового лізингу, зобов'язання повернути предмети лізингу та стягнення 99014,38грн., у тому числі заборгованості з лізингових платежів в розмірі 37968,01грн., суми незавершеного лізингового платежу в розмірі 5161,59грн., заборгованості за додатковою винагородою в розмірі 54022,16грн., пені в розмірі 1862,62грн. – задовольнити.

          Розірвати договір фінансового лізингу № ЭЛ/Днк-0469/ДЛ від 02.09.2008р., який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Елемент Лізинг” (Лізингодавець) та Приватним підприємством «Красноармійськ Пассервіс» (Лізингоотримувач).

Зобов'язати Приватне підприємство «Красноармійськ Пассервіс» м.Красноармійськ, Донецької області (вул.Дніпропетровська, буд.7, м.Красноармійськ, Донецька область, 85300; ЄДРПОУ 34827957) в 30-денний строк з дня набрання рішенням чинності повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Елемент Лізинг” м.Київ (юрид. адреса: вул.М.Гринченка, 4, оф.130, м.Київ, 03038;  факт. адреса: вул.Леваневського, буд.6, оф.85, м.Київ, 03058; ЄДРПОУ 34832663) предмет договору фінансового лізингу № ЭЛ/Днк-0469/ДЛ від 02.09.2008р. – пасажирський автобус I-VAN A07A1-60, шасі Y6DA07A1080001008, державний номер АА6739НТ, вартістю 95088,70грн.

          Стягнути з Приватного підприємства «Красноармійськ Пассервіс» м.Красноармійськ, Донецької області (вул.Дніпропетровська, буд.7, м.Красноармійськ, Донецька область, 85300; ЄДРПОУ 34827957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Елемент Лізинг” м.Київ (юрид. адреса: вул.М.Гринченка, 4, оф.130, м.Київ, 03038;  факт. адреса: вул.Леваневського, буд.6, оф.85, м.Київ, 03058; ЄДРПОУ 34832663, р/р 26004010425701 в ЗАТ „Альфа-Банк” у м.Києві, МФО 300346) суму заборгованості з лізингових платежів в розмірі 37968,01грн., суму незавершеного лізингового платежу в розмірі 5161,59грн., суму заборгованості за додатковою винагородою в розмірі 54022,16грн., пеню в розмірі 1862,62грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 2026,03грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 16.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                               Манжур В.В.                               

Повний текст рішення складений та підписаний 20.12.2010р.