14/254
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
27.12.10 р. Справа № 14/254
за позовом Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”,
ЄДРПОУ 26221744, м.Донецьк в особі виробничої одиниці
„Слов'янськтепломережа”, ЄДРПОУ 05540965, м.Слов'янськ
до відповідача Сіверського міського спеціалізованого комунального підприємства,
ЄДРПОУ 32714284, м.Сіверськ
про стягнення 1172 грн. 32 коп.
Суддя Левшина Г.В.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
В засіданні суду брали участь:
Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду
оголошувалась перерва з 22.12. по 27.12.2010р.
СУТЬ СПРАВИ:
Обласне комунальне підприємство „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Слов'янськтепломережа”, м.Слов'янськ, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Сіверське міське спеціалізоване комунальне підприємство, м.Сіверськ, про стягнення заборгованості в сумі 1172,32 грн., у тому числі основний борг в сумі 1014,03 грн., інфляція в сумі 62,13 грн., три проценти річних в сумі 18,80 грн. та пеня в сумі 77,36 грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №654 від 01.10.2008р., акт подачі опалення, рахунки, розрахунок суми позову.
Відповідач надав відзив на позовну заяву від 15.12.2010р. №215, доповнення до відзиву від 23.12.2010р. №222, в яких позовні вимоги не визнав, посилаючись на неправомірну односторонню зміну позивачем умов укладеного між сторонами договору. Зокрема, за твердженням відповідача, вартість отриманої від позивача теплової енергії має сплачуватись ним відповідно до тарифів, які були узгоджені сторонами в договорі від 01.10.2008р. №654.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
01.10.2008р. між сторонами був підписаний договір №654 на постачання теплової енергії, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію для об'єкту, розташованому в нежилому приміщенні за адресою: м.Сіверськ, вул.Садова, 38, площею 12,00 кв.м., а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.
Тариф, діючий на момент укладання договору: 13,23 грн. – за 1 кв.м. опалювальної площі без ПДВ.
Відповідно до п.2.1 договору №654 від 01.10.2008р. теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно договору у вигляді гарячої води на:
- опалення та вентиляцію – в період опалювального сезону;
- гаряче водопостачання – протягом року.
Згідно з п.5.1 договору №654 від 01.10.2008р. облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом.
У відповідності до умов вказаного договору позивачем за період з квітня 2009р. по квітень 2010р. було поставлено відповідачу теплову енергію, що підтверджується наданим до матеріалів справи актом на включення опалення від 28.10.2009р.
Факт постачання позивачем теплової енергії до приміщення, розташованого у будинку по вул.Садова, 38, м.Сіверськ протягом вказаного періоду з боку відповідача не заперечується.
За вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 32 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до п.п.6.1, 6.2 договору №654 від 01.10.2008р. розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться згідно пред'явлених рахунків відповідно до встановлених тарифів, надісланих рекомендованим листом або врученим під особистий підпис представниками відповідача. Розрахунковим періодом є календарний місяць.
Як вказувалось вище, згідно п.1.2 договору від 01.10.2008р. №654 тариф на момент його підписання становив 13,23 грн. за 1 кв.м. опалювальної площі, без ПДВ.
Відповідно до п.1 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором, що кореспондується з п.1 ст.651 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Частиною 6 ст.276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Виходячи зі змісту ст.15 Закону України „Про теплопостачання” державне регулювання діяльності у сфері теплопостачання провадиться, в тому числі, у формі регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.20 Закону України „Про теплопостачання” тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання, що також визначено Законом України „Про місцеве самоврядування”.
Згідно ч.3 ст.24 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання комунального сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише комунальної власності, а також суб'єкти, у статутному фонді яких частка комунальної власності перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.
За змістом статуту позивача, він є комунальним підприємством.
Відповідно до ч.1 ст.24 Господарського кодексу України управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб'єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
Рішенням виконкому Сіверської міської ради від 25.02.2009р. №13 „Про корегування розміру тарифів на послуги з теплопостачання, що надаються ВО „Слов'янськтепломережа” ОКП „Донецьктеплокомуненерго” для бюджетних установ, організацій та інших споживачів (крім населення) м.Сіверська шляхом внесення змін” було скореговано тарифи на послуги з теплопостачання, які надаєються ВО „Слов'янськтепломережа” ОКП „Донецьктеплокомуненерго” бюджетним організаціям та іншим споживачам, з 01.03.2009р. згідно з додатком.
Згідно додатку до рішення від 25.02.2009р. №13 тариф на послуги з опалення становить 19,55 грн. за 1 кв.м. опалювальної площі без ПДВ.
Вказане рішення було оприлюднене у 11 (2608) номері газети „Сіверські вісті” від 06.03.2009р.
На момент розгляду справи рішення виконкому Сіверської міської ради у встановленому порядку не оскаржене та є дійсним.
Виходячи з вищезазначених норм права та рішення Сіверської міської ради №13 від 25.02.2009р., позивач не є суб'єктом господарювання, якому надане право зміни тарифу щодо надання послуг з теплопостачання і гарячого водопостачання, оскільки цим повноваженням наділений власник підприємства – Сіверська міська рада.
Крім цього, відповідно до ст.25 Закону України „Про теплопостачання” теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані, зокрема, при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством.
Пунктом 4.2.3 договору від 01.10.2008р. №654 передбачений обов'язок позивача повідомити відповідача про зміну тарифів.
Листом від 27.02.2009р. №09/1551 позивачем було повідомлено відповідача про збільшення тарифів згідно рішення Сіверської міської ради від 25.02.2009р. №13.
Направлення позивачем вказаного листа на адресу відповідача підтверджується відміткою останнього від 02.03.2009р.
З урахуванням викладеного, суд посилання відповідача на необхідність додаткового узгодження сторонами договору від 01.10.2008р. №654 нових тарифів та неправомірність нарахування вартості теплової енергії за цими тарифами до уваги не приймає.
Згідно до п.6.4 договору №654 від 01.10.2008р. якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується Споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.
За приписом п.6.3 договору №654 від 01.10.2008р. відповідач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує позивачу 100% вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Споживачу, що не має приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договорними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді згідно діючих „Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні КГМ 204 України 244-94”. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.6.5 договору).
Свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 1014,03 грн. за період з квітня 2009р. по квітень 2010р. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.
Крім суми основного боргу позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з січня 2010р. по вересень 2010р. нараховано та пред'явлено до стягнення інфляцію в сумі 62,13 грн. та три проценти річних в сумі 18,80 грн. за період з 01.01.2010р. по 30.09.2010р.
Згідно з п.7.2.3 договору №654 від 01.10.2008р. позивачем також нараховано та пред'явлено до стягнення пеню в сумі 77,36 грн. за період з 16.03.2010р. по 15.09.2010р.
За висновками суду, розрахунок суми інфляції, трьох процентів річних та пені є арифметично вірним, таким, що відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи.
За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що заперечення відповідача проти позову є неправомірними, вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 1172,32 грн., у тому числі основний борг в сумі 1014,03 грн., інфляція в сумі 62,13 грн., три проценти річних в сумі 18,80 грн. та пеня в сумі 77,36 грн., підлягають задоволенню в повній сумі.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Слов'янськтепломережа”, м.Слов'янськ до Сіверського міського спеціалізованого комунального підприємства, м.Сіверськ про стягнення заборгованості в сумі 1172 грн. 32 коп., у тому числі основний борг в сумі 1014 грн. 03 коп., інфляція в сумі 62 грн. 13 коп., три проценти річних в сумі 18 грн. 80 коп. та пеня в сумі 77 грн. 36 коп., задовольнити повністю.
Стягнути з Сіверського міського спеціалізованого комунального підприємства, м.Сіверськ на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Слов'янськтепломережа”, м.Слов'янськ основний борг в сумі 1014 грн. 03 коп., інфляцію в сумі 62 грн. 13 коп., три проценти річних в сумі 18 грн. 80 коп. та пеню в сумі 77 грн. 36 коп., всього заборгованість в сумі 1172 грн. 32 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення оголошено повністю в судовому засіданні 27.12.2010р.
Суддя Левшина Г.В.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 27.12.2010 |
Оприлюднено | 10.01.2011 |
Номер документу | 13381961 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Левшина Г.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні