Ухвала

від 27.12.2010 по справі 3/195

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/195

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"27" грудня 2010 р.                                                                            Справа  № 3/195

 За позовом  Товариства  з обмеженою відповідальністю “ІТМ-плюс”

до відповідача Приватного підприємства “Березнебудівельник”

про стягнення заборгованості в сумі 8181,16 грн.  

Суддя  Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : представник Звягіна О.В.довіреність №58 від 24.12.2010 року;   

від відповідача : керівник  Антонюк В.В.   

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю “ІТМ-Плюс” звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства “Березнебудівельник” про стягнення 8181,16 грн. заборгованості за товар. В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав вимоги викладені у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні подав суду відзив, в якому позов визнав повністю.

Вивчивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

06.06.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ІТМ-Плюс” (далі-Продавець) та Приватним підприємством “Березнебудівельник” (далі-Покупець) була досягнута домовленість про купівлю-продаж товару. На підставі цього, представником покупця, який діяв на підставі довіреності, зі складу продавця по накладній №ІТ-0000150 06 червня 2008 року покупцем були отримані товари на загальну суму 8181,16грн.

За умовами домовленості, покупець взяв на себе зобов'язання здійснити повну оплату товару на протязі місяця з часу отримання товару. Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав.

Згідно зі ст.ст.173-174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору тощо. Договір може бути укладений в письмовій формі не тільки шляхом складання одного документу, підписаного сторонами.

Позивач передав відповідачу товар на загальну суму 8181,16 грн. на підставі видаткової накладної  №ІТ-0000150 від 06.06.2008 року. Оригінали первинних документів оглянуто в судовому засіданні.

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року №88, зареєстрованого Мінюстом України 05.06.95 року за №168/704, - первинні документи є письмовими свідоцтвами, що підтверджують факти підприємницької та іншої діяльності, які впливають на рух товарно-матеріальних цінностей, стан майна, капіталу і фінансових результатів. Видаткові накладні містять обов'язкові реквізити за п.2.4 цього Положення, тому мають юридичну силу і є доказами того, що відбулись господарські операції.

Відповідач за поставлений товар не розрахувався. Заборгованність становить 8181,16грн. і підтверджена, крім вищезазначених первинних документів, актом звірки взаєморозрахунків, виконаної сторонами станом на 01.12.2010 р./а.с.4/.

          Договір як єдиний документ сторонами не укладався. 03.12.2009 р. позивач направив відповідачеві претензію з вимогою про оплату/а.с.8-9/.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.2 ст.202 Цивільного кодексу правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

          Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч.1  цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

          Поставка товару позивачем не суперечить вимогам ч.4 ст.202 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст.181 Господарського кодексу України.

          Статтею 626 Цивільного Кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

          Згідно ст. 639 Цивільного Кодексу України  договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо оформлення договору не встановлені законом.

          Сторони своїми діями засвідчили існування між ними договірних відносин.

          Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений, його розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 8181,16 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Березне-будівельник” (34600, Рівненська обл., м.Березне,  вул.Будівельників, 68, код ЄДРПОУ 34132236, р/р 26000001081001 ВПФ КБ «Надра»м.Рівне, МФО 333681) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІТМ-Плюс” (34600, Рівненська обл., м.Березне,  вул. Андріївська, 68, код ЄДРПОУ 32600395 р/р 26002119555 в РОФ АППБ «Аваль»м.Київ, МФО 330805) суму основного боргу в розмірі 8181,16грн., а також витрати на оплату державного мита в розмірі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп..

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

                        Суддя                                                                          Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписано «29» грудня 2010 року