Рішення

від 21.12.2010 по справі 5195-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5195-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

21.12.2010Справа №2-24/5195-2010

  За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Морська компанія "Рей" (99008, АР Крим, м. Севастополь, вул.Корсунська, 33)

до відповідача Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" (95000, АР Крим,  м. Сімферополь, пр.Кірова/пров.Совнаркомовський, 52/1)

про стягнення 196 319,68 грн.

                                                                                   Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                            представники:

Від позивача –  Кім С.В., представник за довіреністю від 27.09.2010р. №5, паспорт.

Від відповідача –  Тітовський О. В., представник за довіреністю від 02.08.2010р. №11/5, паспорт.  

        Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Морська компанія "Рей" звернулось до господарського суду з позовом до Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" про стягнення 196 319,68грн.

Позовні вимоги вмотивовані наступним: 15.06.2009р. між позивачем та відповідачем був укладений договір постачання товару №495. Відповідно до умов договору, позивач передав відповідачу товар на загальну суму 175 680,00грн. Проте, відповідач у свою чергу не виконав зобов'язань за означеним договором, тож станом на день розгляду справи заборгованість за відповідачем складає 196 319,68грн., у тому числі 175 680,00грн. – основного боргу, 14054,46грн – сума інфляційного збільшення, 6584,42грн.- суми 3% річних, а також позивач просить покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Позивач заявою від 10.12.2010 р. збільшив позовні вимоги. в порядку ст.. 22 ГПК України, та просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 175 680 грн., інфляційні втрати у розмірі 20 203,3 грн. та 3% річних у розмірі 7017,61 грн.

Суд прийняв до розгляду вказану заяву позивача.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про те, що заборгованість виникла в зв'язку з погіршення фінансового стану відповідача та впливу мирової фінансової кризи.

13.12.2010 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 21.12.2010 р. Після перерви судове засідання продовжено.

Позивач позовні  вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні представив платіжне доручення №6054 від 17.12.2010 р.  у підтвердження відшкодування судових витрат по даній справі позивачу.   

Розгляд справи відкладався та оголошувалася перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

15.06.2009 року між позивачем по справі  ( Постачальник ) та відповідачем                ( Покупець ) був укладений договір поставки № 495.  

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору постачальник зобов'язався передати              ( поставити ) у визначений строк у власність  покупця товар відповідно до специфікації №1 ( Додаток №1 ), яка є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язався прийняти цей товар і сплатити його на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору сума договору складає 175 680 грн.

Відповідно до п. 2.2 вказаного договору поставка товару здійснюється на протязі 30 – ти банківських днів після укладення договору уповноваженими представниками обох сторін і отримання письмової заявки покупця.

Право власності на товар переходить з моменту отримання товару покупцем і підписання сторонами акту приймання – передачі.

У виконання вказаного позивачем було передано відповідачу обумовлений договором товар на суму 175 680 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом від 24.07.2009 р.  приймання – передачі №1 до вищевказаного договору, який був підписаний представниками обох сторін та завірений відповідними печатками ( а. с. 35 ).

Факт поставки позивачем відповідачу обумовленого договором товару на вищевказану суму підтверджується також наявними в матеріалах справи видатковою  накладною №26 від 24.07.2009 р. та довіреністю на отримання товару №361748/243 від 22.07.2009 р. ( а. с. 36 – 37 ).    

Відповідно до п. 4.2 вказаного договору оплата за поставлений товар проводиться покупцем на протязі 5 – ти банківських днів з моменту отримання товару і підписання акту приймання - передачі.   

З урахуванням того, що відповідач отримав придбаний товар 24.07.2009 р.,  то, відповідно. повинен був його сплатити 01.08.2009 р.   

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Однак відповідач вартість придбаного товару позивачу так і не сплатив.  

Факт наявності   заборгованості у розмірі 175 680,00 грн. підтверджується також  наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків №286 від 01.11.2010 р., який був підписаний представниками обох сторін та завірений відповідними печатками ( а. с. 48 ).   

В супереч вимогам ст.. 33 ГПК України, відповідач доказів сплатив заборгованості у розмірі 175 680,00 грн.  суду не представив, в зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 175 680,00 грн.  підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, інфляційні втрати у розмірі 20 203,3 грн. і 3% річних  у розмірі 7017,61 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перерахувавши інфляційні втрати, погодився з розрахунком позивача тадійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню вказані втрати за період з серпня 2009 р. по листопад  2010 р. у розмірі 20 203,3 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд з ним погодився та  дійшов висновку стягнути з відповідача 3% річних за період з 03.08.2009 р. по 01.12.2010 р. у розмірі 7017,61 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача,  відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Також необхідно вказати, що відповідачем було представлено платіжне доручення №6054 від 17.12.2010 р.  у підтвердження відшкодування судових витрат по даній справі позивачу на суму 1925,27 грн.   

З урахуванням того, що суд дійшов висновку про те, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 202 901,71 грн., то, відповідно, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню державне мито у розмірі  2029,02 грн.

Сума витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що підлягає стягненню з відповідача, складає 236,00 грн.

Таким чином загальна сума судових витрат складає 2265,02 грн.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про те, що  оскільки судові витрати по даній справі на суму 1925,27 грн. вже сплачені відповідачем на користь позивача, то стягненню при винесенні рішення підлягає тільки сума несплачених витрат у розмірі 339,75 грн.     

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено, що повний текст рішення буде складено 23.12.2010 р. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 23.12.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" (95000, АР Крим,  м. Сімферополь, пр.Кірова/пров.Совнаркомовський, 52/1, ЄДРПОУ 00153117 )  на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Морська компанія "Рей", ( 99008, АР Крим, м. Севастополь, вул. Корсунська, 33, ЄДРПОУ 32737940 )   заборгованість у розмірі 175 680,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 20 203,3 грн., 3% річних у розмірі 7017,61 грн., державне мито у розмірі 103,75 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням  законної сили.  

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.