Рішення

від 29.12.2010 по справі 50/559

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  50/559

29.12.10

за позовом     товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Матс"

до                     закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем"

третя особа  філія закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем" у м. Львові

про                  стягнення 1827,54 грн.

Суддя   Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача:        Фомін М. В. (дов від 07.10.2010 №07/10-3)

Від відповідача:    Савченко А.В. (дов. від 01.07.2010 №242)

Від третьої особи: не з"явився

В судовому засіданні 29.12.2010 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у зв"язку з неналежним виконанням умов Генеральної угоди № Н263/2001  про надання послуг мобільного стільникового зв"язку  від 29.01.2001 у розмірі 1 827, 54 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.10.2010 порушено провадження у справі №50/559 та призначено до розгляду на 08.11.2010.

У судове засідання 08.11.2010 з"явилися представники сторін і дали пояснення по справі. Представником відповідача у судовому засіданні було подане усне клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Суд дане клопотання задовольнив.

05.11.2010 через канцелярію суду представник відповідача подав клопотання про фіксацію судового процесу за допомою звукозаписувальних технічних засобів. Суд дане клопотання задовольнив.

Крім цього, представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання, у якому просить зобов"язати позивача у справі №50/559 надати письмовий дозвіл про надання деталізації викликів абонентів. Суд дане клопотання задовольнив.

У судовому засідання 08.11.2010 представник відповідача подав клопотання про передачу справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКЕТ-МАТС" до закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем." про стягнення 1 827, 54 грн. до господарського суду Львівської області, що знаходиться за адресою вул. Личаківська, 128, місто Львів, 82010.

Оскільки  філія закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем." у м. Львові не є юридичною особою, вона не може виступати відповідачем по справі, а тому суд у задоволенні клопотання щодо передачі справи за підсудністю до господарського суду Львівської області відмовив.

Суд, дослідивши матеріали справи, вирішив за власною ініціативою залучити третьою особою без самостійних вимог  на предмет спору на стороні відповідача філію закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем." у м. Львові, оскільки рішення по даній справі може вплинути на її права та обов"язки.

Розгляд справи було відкладено на 24.11.2010.

24.11.2010 у судове засідання представник третьої особи не з"явився, всіх витребуваних доказів суду не надав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судове засідання 24.11.2010 з"явилися представники сторін та надали пояснення по справі.

Розгляд справи було відкладено на 14.12.2010.

Представник третьої особи у судове засідання 14.12.2010 вдруге не з"явився, всіх витребуваних доказів суду не надав, але через канцелярію суду подав клопотання, у якому просить розгляд справи проводити за його відсутності. Суд дане клопотання задовольнив.

У судове засідання 14.12.2010 з"явилися представники сторін та дали пояснення по справі.

Розгляд справи було відкладено на 29.12.2010.

29.12.2010 в судове засідання прибули представники позивача та відповідача і дали додаткові пояснення.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Третя особа клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у неї поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомила, що дає підстави визначити причини її неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників третьої особи за наявними у справі доказами та матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні у зв’язку з його безпідставністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У своїй позовній заяві позивач, зокрема стверджує, що:

«29 січня 2001 між Позивачем та Відповідачем було укладено Генеральну угоду № Н263/2001 (надалі за текстом - «Генеральна угода»), у відповідності до якої Відповідач зобов'язався надавати послуги мобільного стільникового зв'язку стандарту GSM. Також Позивач у позовній заяві зазначив, що згідно Додатку № 1 до Додаткової угоди № К1 від 28 жовтня 2008, укладеної між Позивачем та Відповідачем на особовому рахунку № 1937814 встановлений спеціальний режим отримання послуг в сумі 1000 грн. для отримання послуг клієнтом, тобто Позивачем.

Позивач також вказує, що п. 2.7. Генеральної угоди передбачено право оператора без попередження призупиняти надання послуг у випадку перевищення заборгованості по особовому рахунку в сумі 1555 грн. Отже, незважаючи на те, що розмір заборгованості абонентів по особовому рахунку 1937814 станом на 30 квітня 2010 становив лише 744 грн. 12 коп., оператором без будь-якого попередження були відключені номери телефонів 676701234 та 676720333 від мережі з 30 квітня 2010 по 2 травня 2010».

Суд зазначає, що максимально допустима сума заборгованості 1555 грн., відповідно до Додаткової угоди № К1 до Генеральної угоди, укладеної між Відповідачем та Позивачем, встановлювалася на перелік з 6 особових рахунків, а не на 1 особовий рахунок № 1937814.

Крім того, 17.06.2009 між Відповідачем та Позивачем було укладено Угоду № 1/2009 про введення спеціального режиму надання послуг стільникового мобільного зв'язку (надалі за текстом - «Угода № 1/2009»), у тому числі на особовому рахунку № 1937814, де були встановлені наступні правила:

Під спеціальним режимом надання послуг зв'язку розуміється можливість оплати послуг зв'язку після фактичного їх надання протягом 10 банківських днів з моменту виставлення Відповідачем відповідного рахунку. Спеціальний режим надання послуг зв'язку застосовується до, зокрема, особового рахунку № 1937814 та полягає в тому, що розмір заборгованості, при досягненні якого Відповідач матиме право припинити надання послуг зв'язку, становить 50 відсотків від суми середнього розміру щомісячних нарахувань за попередні 3 календарні місяці надання послуг. Відповідно до даних білінгової системи Відповідача сума середнього розміру щомісячних нарахувань за попередні 3 календарні місяці надання послуг у квітні 2010 року не досягала 1000 грн. З матеріалів справи вбачається, що тільки в липні 2010 року цей показник було досягнуто за рахунок отримання Позивачем послуг міжнародного роумінгу.

Отже, застосування Позивачем положень Додатку № 1 до Додаткової угоди № К1 від 28.10.2008 до порядку надання послуг Позивачу в 2010 році за особовим рахунком № 1937814 є помилковим, а твердження про безпідставне припинення надання послуг є необґрунтованим.

Також суду незрозумілою є підстава (документальне підтвердження до позовної заяви позивачем не додавалося) визначення на день подання позовної заяви Позивачем заборгованості на особовому рахунку № 1937814 в сумі 744 грн. 12 коп. станом на 30 квітня 2010 pоку, оскільки з пояснень відповідача вбачається, що рахунки-фактури формуються ним станом на 1 число кожного місяця. Отже, з огляду на статті 32, 33, 36 Господарського процесуального кодексу України, ця обставина (заявлена сума боргу станом на 30.04.2010) позивачем не доведена.

Суд наголошує, що відповідач як оператор телекомунікацій має право установлювати тарифи на телекомунікаційні послуги, що ним надаються, звідси оператору надано право на встановлення правил тарифікації; з'єднувати телекомунікаційні мережі, що знаходяться в його власності або користуванні, з телекомунікаційними мережами, що знаходяться у власності або користуванні інших операторів; інші права, передбачені законодавством України та договорами про надання телекомунікаційних послуг (частина 1 ст. 38 ЗУ «Про телекомунікації»).

Одним з головних принципів діяльності у сфері телекомунікацій, що встановлений на законодавчому рівні, є взаємодія та взаємозвязаність телекомунікаційних мереж для забезпечення можливості зв'язку між споживачами всіх мереж (п. 2 ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про телекомунікації»). Взаємодія операторів телекомунікацій України з операторами телекомунікацій інших держав здійснюється на підставі договорів операторів телекомунікацій України з операторами телекомунікацій інших країн (ст. 74 ЗУ «Про телекомунікації»). При цьому, у міжнародних телекомунікаціях обліково-звітний час визначається міжнародними договорами України (ст. 8 ЗУ «Про телекомунікації»).

Позивач у позовній заяві зазначає, що «у деталізації локальних і роумінгових дзвінків, наданої Відповідачем зазначено здійснення дзвінків абонентами телефонних номерів 676701234 та 676720333 у період з 30.04.2010 по 02.05.2010, хоч це є неможливим оскільки даним телефонним номерам було припинено надання послуг Відповідачем.». Суд зазначає, що Позивач не надав доказів щодо припинення надання послуг у вказаний період за абонентськими номерами, що зазначені вище; не зазначив час початку та закінчення припинення надання послуг; переліку послуг, надання яких було припинено Відповідачем.

З огляду на інформацію, що міститься у позовній заяві та додатках до неї, судом вбачається, що основні заявлені Позивачем розбіжності у кількості секунд тарифікації певних з'єднань за абонентськими номерами є результатом отримання Позивачем послуг міжнародного роумінгу, зокрема, абонентами Позивача 676701234, 676720372, 676720333, 676720372, що Позивач по суті не заперечує.

Відповідно до пунктів 215, 235 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг встановлено, що додатковою платною послугою мобільного зв'язку є роумінг, при цьому розрахунковий період (у т.ч. період надання фінансової інформації) щодо наданих послуг оператор встановлює самостійно. Максимальна тривалість розрахункового періоду не може перевищувати один календарний місяць, крім послуг з роумінгу, щодо яких розрахунковий період не може перевищувати трьох календарних місяців. У разі встановлення оператором єдиного розрахункового періоду для всіх послуг мобільного зв'язку вартість наданих послуг з роумінгу може бути включена до кожного розрахункового періоду, що настає за періодом фактичного надання таких послуг, але не більше трьох розрахункових періодів після їх надання (п. 235 Правил). Звідси зазначення дат надання послуг в деталізації викликів абонента може встановлюватися оператором відповідно до дат отримання інформації про надані роумінгові послуги від міжнародного оператора відповідно до правила викладеного вище.

Також за даними білінгової системи Відповідача, де проводиться облік наданих телекомунікаційних послуг та статуси зазначених послуг, доводи Позивача спростовуються, а саме:

-          за абонентським номером 676701234 надання послуг телефонії було призупинено частково 29 квітня та 5 травня 2010 року;

-          за абонентським номером 676720333 надання послуг телефонії було призупинено частково 29 квітня та 5 травня 2010 року. Тобто, не в ті періоди часу, про які зазначає Позивач.

Окрім цього, суд наголошує, що слід врахувати той факт, що між Відповідачем та Позивачем, окрім Генеральної угоди з додатками, були укладені окремі угоди про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів О8М900 та О8М1800 (далі за текстом - «Абонентські угоди») за особовими рахунками. Відповідно до положень зазначених угод, зокрема за особовим рахунком № 1937814, укладених між Відповідачем та Позивачем 05.05.2006 та 07.06.2006, роумінг - це послуга, яка надає можливість користуватися стільниковим мобільним зв'язком в мережах інших операторів, з якими Відповідачем підписано відповідні угоди (розділ 1 Абонентських угод). Абонент має право користуватися замовленими послугами в мережі оператора в Україні, а також в мережах інших операторів, з якими оператором укладені відповідні угоди щодо роумінгу та які мають технічну можливість надавати такі послуги (п. 3.1.1. Абонентських угод). Роумінг в мережах інших операторів стільникового мобільного зв'язку відбувається з урахуванням їх діючих тарифів та правил (п. 3.2.3. Абонентських угод). Зазначене правило прямо впливає на обсяг інформації, що міститься в деталізації абонента, що отримував послуги роумінгу, оскільки ця інформація надається Відповідачу роумінговим оператором з урахуванням його даних обліку та правил тарифікації.

Також у своїй позовній заяві позивач зазначає, що «Результати аналізу виявили ряд невідповідностей та помилок, що свідчить про порушення Відповідачем п.п. 5 п. 1 ст. 39 Закону України „Про телекомунікації" яким визначено, що оператори телекомунікацій зобов'язані, зокрема, вести достовірний облік телекомунікаційних послуг, що надаються споживачеві.

Зазначене порушення призвело до безпідставного набуття зайво нарахованих позивачу до сплати за послуги мобільного стільникового зв'язку коштів в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 54 коп.»

Суд не погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки з наданої відповідачем деталізації дзвінків абонента 676701234 та 676720333 вбачається, що хоч би відповідачем і було безпідставно нараховано суму до сплати позивачу, то значно меншу, ніж зазначає позивач. А зважаючи на те, що судом встановлено правомірність всіх нарахувань за отримані позивачем послуги, то підстави для задоволення позову відсутні.

Крім того, незважаючи на неодноразові вимоги суду, позивач так і не подав до матеріалів справи Генеральну угоду № Н263/2001 та докази відключення телефонних номерів 676701234 та 676720333.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).  

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов’язаний оплатити надану йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач належним чином не довів безпідставності нарахування йому до сплати грошових коштів у розмірі 1827,54 коп., більш того позивач не довів що таке нарахування взагалі відбулося за ті послуги, за які він зазначає у своїй позовній заяві. Також позивачем не було доведено, що відповідачем йому було припинено надання послуг в тому об’ємі, про який він зазначає в своїй позовній заявці. Позивачем всупереч вимогам суду не було надано суду для дослідження Генеральну угоду № Н263/2001.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

3. Копію рішення розіслати сторонам.

          Суддя                                                                                     Головатюк  Л.Д.

                                                                                                                    Дата підписання рішення 31.12.2010