Ухвала

від 30.12.2010 по справі 35/151-10(24/323-09)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/151-10(24/323-09)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.12.10р.

Справа № 35/151-10(24/323-09)

За позовом  Приватного акціонерного товариства «Українська металургійна  компанія»,

                     м. Харків

до                 Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат

                    ім. Ф.Е.Дзержинського»,

                    м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про  стягнення 63 718 189,12 грн

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  Від позивача: Папуша Т.В., представник, дов. № 69/1 від 01.12.2010р.

Від відповідача: Рукавішніков К.Р., представник, дов. № 32 від 09.07.2010р. 

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В серпні 2009р. Позивач звернувся до суду та просив розірвати укладену між ним та Відповідачем додаткову угоду від 01.09.2008р. про розірвання договору поставки №08/01-02/22-0911-01 від 21.03.2002р. та стягнути з Відповідача борг - 57 709 951,55 грн, 3% річних - 1 062 494,72 грн, інфляційні втрати - 4 945 742,85 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.09. 2009р. у справі № 24/323-09, яке залишено в силі Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.11.2009р. та Постановою Вищого господарського суду України від 21.01.2010р.,  було задоволено позов Позивача до Відповідача, розірвано укладену між сторонами додаткову угоду від “01” вересня 2008 року про розірвання договору № 08/01-02/22-0911-01 від “21” березня 2002 року, вирішено стягнути з Відповідача на користь Позивача основний борг у сумі 57709 951,55 грн, три відсотка річних у сумі 1062 494,72 грн, суму інфляційного збільшення у розмірі 4945 742,85 грн, державне мито у розмірі 25 585,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315,00 грн.

     Постановою Верховного Суду України від 16.03.2010р. Постанова Вищого господарського суду України від 21.01.2010р., Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.11.2009р. і рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2009р. в частині вимог про стягнення інфляційних  втрат - 4 945 742,85 грн, 3% річних - 1 062 494,72 грн скасовані і справа в цій частині передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

В частині стягнення з відповідача боргу 57 709 951,55 грн судові акти залишені в силі. На примусове виконання судових рішень було видано наказ від 19.11.2009р.

     Верховним Судом України зазначено, що якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили. У той же час, дійшовши висновку про обґрунтованість задоволення позову в частині стягнення з відповідача інфляційних сум та 3% річних у зв'язку з неповерненням суми попередньої оплати, від дня коли товар мав бути переданий, за умовами договору поставки розірваного спірною угодою, суд не врахував вимог зазначених норм матеріального права про правові наслідки розірвання договору за судовим рішенням.

     Згідно розпорядження голови суду від 12.04.2010р. справу було передано на розгляд судді Широбоковій Л.П. та справа прийнята до провадження ухвалою від 13.04.2010р. В зв'язку з надходженням апеляційних та касаційних скарг на дії державної виконавчої служби провадження у справі неодноразово зупинялося та було поновлено ухвалою суду від 08.11.2010р.

25.11.2010р.  від Позивача  надійшла заява про відмову від позову в частині стягнення інфляційних сум - 4 945 742,85 грн та 3% річних - 1 062 494,72 грн. Заява мотивована правом  позивача на таку відмову, яка передбачена чинним законодавством.

Представник Позивача заяву підтримав, просив її задовольнити.

Відповідач підтримав заяву Позивача, просив її задовольнити, вказуючи на те, що інфляційні та річні можуть бути нараховані лише з часу набрання чинності рішенням суду, яким  розірвано укладену між сторонами додаткову угоду від “01” вересня 2008 року про розірвання договору № 08/01-02/22-0911-01 від “21” березня 2002 року, та невірно розраховані позивачем.

     Відповідно до ст.ст. 22, 78 Господарського процесуального  кодексу України суд приймає відмову позивача  від позову в цій частині, оскільки вона не суперечить чинному законодавству, не порушує прав та охоронюваних інтересів інших осіб, підписана повноважним представником Позивача  - директором Шевченко В.Г., повноваження якого підтверджені протоколом установчих зборів позивача від 14.08.2001р., протоколом загальних зборів акціонерів від 22.04.2009р., протоколом засідання наглядової ради від 16.09.2009р. та витягом з ЄДРПОУ на 27.12.2010р.     

  Судом роз'яснено  сторонам правові наслідки відмови від позовних вимог.

   За приписами п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі в разі відмови позивача від позову та провадження у справі підлягає припиненню з цих підстав.

    Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі в цій частині підлягають віднесенню на позивача.

 Керуючись  ст.ст. 22, 49, 78, п. 4 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального  кодексу України, господарський суд, -     

У Х В А Л И В:

 Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення інфляційних сум - 4 945 742,85 грн та 3% річних - 1 062 494,72 грн.

 Провадження у справі в частині стягнення інфляційних сум - 4945 742,85 грн та 3% річних - 1 062 494,72 грн припинити.    

     Ухвала набирає чинності з часу її прийняття та на протязі п'яти днів може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 Л.П. Широбокова