Рішення

від 23.12.2010 по справі 16/164-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/164-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.12.10           Справа № 16/164-10.

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЗОВ», м. Київ

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитер-прайм», м. Суми

про стягнення 31 621,96 грн.

                                                                   СУДДЯ                    Моїсеєнко В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача:   Гришко О.О.

Від відповідача: не з‘явився

За участю секретаря судового засідання Данілової Т.А.

   Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 31 621,96 грн.  заборгованості по договору купівлі-продажу № 1209/18   від 01.01 .2010р.,  в тому числі 27601,80 грн. основного боргу, 2451,72 грн. пені, 1131,68 грн. інфляційних збитків, 436,76 грн. 3% річних,  а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, в засідання суду не з'явився. Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 15.12.2010р.,  в дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи,  оцінивши надані докази, суд встановив.

Між позивачем та відповідачем 01.01.2010р. був укладений  договір купівлі-продажу № 1209/18, за умовами п.1.1. якого продавець (позивач) зобов‘язався передати у власність покупця ( відповідача)  продукти харчування,  а покупець (відповідач) зобов‘язався прийняти і оплатити товар на підставі видаткових (податкових) накладних чи рахунків-фактур  які продавець надає покупцю .

За умовами договору ( п.3.1) відповідач взяв на себе зобов'язання здійснювати розрахунки за поставлену продукцію на протязі тридцяти календарних днів з моменту прийняття ним товару згідно накладних.

Таким чином,  по  видатковим накладним  № 304.1 від 04.03.2010р., № 318.1 від 18.03.2001р.  позивач поставив відповідачу за договором продукцію на загальну суму 27 601,80 грн., за яку відповідач у встановлений договором строк оплати розрахунок не провів.

Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме :договором від 01.01.2010р  № 1209/18  купівлі -продажу, видатковими накладними, на яких міститься підпис відповідача, довіреностями від 05.03.2010р.№ 0000000055 та  № 0000000063  від 17.03.2010р. , копії вказаних документів долучені до матеріалів справи (а.с.12-16).

        Відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачу претензію( а.с.17)  з вимогою погасити заборгованість у розмірі 27602,60 грн. у семиденний строк шляхом перерахування суми боргу на розрахунковий рахунок позивача. Відповідач надіслав письмову  відповідь  на претензію( лист від 21.06.2010р. № 44), розмір боргу  визнав в повному обсязі, проте розрахунки з позивачем не здійснив.

        Стаття 530 ЦК України  передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а  якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

       Як вбачається  з матеріалів справи,  відповідач розрахунки з позивачем своєчасно  не провів, тому позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

      Таким чином, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу склала  27601,80 грн.,  що підтверджується матеріалами справи.

      Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

        Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.

        Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 27601,80 грн. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі  ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526,  527, 530 Цивільного кодексу України.

       Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в сумі 2451,72грн. Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов‘язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 4.3 договору купівлі-продажу, за яким у разі несвоєчасної оплати за товар   відповідач (покупець)   сплачує позивачу( продавцю)  пеню у розмірі  0,2% ( не більше подвійної облікової ставки НБУ)від суми простроченого  платежу за  кожний день прострочки.

      Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 2451,72 грн., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

     Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.   

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення  436,76 грн. 3 % річних та 1131,68 грн. інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

         Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитер-прайм» (40022, м.Суми, вул. Тополянська,12,   код 36334574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЗОВ» ( 04136, м .Київ, вул. Північно-Сирецька,3, код 21631130) 27601,80 грн. основного боргу , 2451,72 грн. пені, 1131,68 грн. інфляційних збитків, 436,76 грн. 3% річних, 316,22 грн. витрат по  сплаті держмита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                         В.М.Моїсеєнко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 23.12.2010р.

    Суддя                                                                       Моїсеєнко Віктор Миколайович