24/308
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.01.08 Справа № 24/308
За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Принт”, м.Київ
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Оліс Плюс”, м.Львів
Про стягнення 15393,74грн.
Суддя Хабіб М.І.
Секретар Савченко Ю.А.
Представники:
Від позивача –Осипова О.С. –представник
Доколов В.В. - представник
Від відповідача –не з'явився
Суть спору: Позов заявлено про стягнення 15393,74грн. в т.ч. 13000,00грн. основного боргу, 1596,42грн. пені та 797,32грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору №ЛВ-24 від 10.01.2006року позивач поставив відповідачеві товар, за який останній розрахувався частково. Заборгованість відповідача перед позивачем за товар, поставлений в лютому 2006р., становить 13000,00грн. Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 1596,42грн., яка нарахована на підставі п.6.3 договору та 3% річних в сумі 797,32грн.
Представники позивача в судове засідання з'явились, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, вимоги суду виконали, витребувані матеріали подали.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, вимог суду не виконав, ніяких пояснень не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 10.01.2008року поштового відправлення за № 2519420.
Розглянувши матеріали справи в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.
10.01.2006 року позивачем та відповідачем укладено договір №ЛВ-24, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався поставити відповідачеві товар, а останній зобов'язувався його прийняти та оплатити товар упродовж 21 календарного дня від дня фактичної передачі.
На виконання умов вказаного договору, позивач поставив відповідачеві товар на суму 20084,00грн., підтвердженням чого є подані суду накладні, а саме:
- №ЛВ000110 від 01.02.2006 року на суму 1085,00грн.;
- №ЛВ000235 від 21.02.2006 року на суму 9309,00грн.;
- №ЛВ000266 від 24.02.2006 року на суму 4845,00грн.;
- №ЛВ000291 від 28.02.2006 року на суму 4845,00грн.
Факт отримання відповідачем товару підтверджується поданими суду довіреностями на отримання товару, виданими відповідачем уповноваженій особі на отримання товару від позивача, а також підписом уповноваженої особи на накладних (накладні та довіреності на отримання товару в матеріалах справи).
Згідно із п.3.3 договору, відповідач зобов'язувався оплатити поставлений товар протягом 21 календарного дня з моменту поставки.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання виконав частково, сплативши позивачеві за поставлений товар в лютому 2006р., червні, серпні 2006р. та березні, серпні, вересні 2007р. кошти на загальну суму 7084,00грн., що підтверджується поданими суду виписками банку з рахунка клієнта (виписки банку в матеріалах справи).
Отже, заборгованість відповідача становить 13000,00грн. (20084,00 –7084,00).
За несвоєчасну оплату товару на підставі п.6.3 договору позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 1596,42грн., яка нарахована за період з 15.03.2007року по 30.11.2007року, а також 3% річних в сумі 797,32грн., які нараховані на підставі ст.625 ЦК України (розрахунки пені та 3% річних наведені в позовній заяві).
Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників відповідача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України , зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства та у встановлений строк.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Виконання зобов”язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою ( штрафом, пенею). Правочин щодо забезпечення виконання зобов”язання вчиняється у письмовій формі (ст.ст. 546, 547 ЦК України).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині 13000,00грн. основного боргу, 797,32грн. 3% річних та пені в сумі 1140,53грн. законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.
В частині стягнення пені в сумі 455,89грн. позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки ця сума пені нарахована позивачем понад 6-місячний строк, встановлений п.6 ст.232 ГК України для нарахування штрафних санкцій.
З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82-85, 116-118 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Оліс-Плюс”, ідент.код 20814667, адреса: м.Львів, пр-т Чорновола,101/25, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Принт”, ідент.код 32980785, юр. адреса: 01023, м.Київ, вул..Щорса,26, фактична адреса:04074, м.Київ, вул.Автозаводська,2, - 13000,00грн. основного боргу, 797,32грн 3% річних, 1140,53грн. пені, 149,38грн. держмита та 117,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Суддя Хабіб М.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2008 |
Оприлюднено | 11.02.2008 |
Номер документу | 1344293 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні