Постанова

від 29.01.2008 по справі 14/186-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/186-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "29" січня 2008 р.                                                          Справа №  14/186-07

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                              ,

за участю представників сторін:

від позивача: Чоловський О.М., довіреність від 04.01.2008р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Салько", с.Хоменки Шаргородського району Вінницької області,  

на рішення господарського суду Вінницької області

від "29" жовтня 2007 р. у справі № 14/186-07 (суддя Залімський І.Г.)

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос", с.Хоменки Шаргородського району Вінницької області  

до Приватного підприємства "Салько", с.Хоменки Шаргородського району Вінницької області)

про стягнення 128724,28 грн. основного боргу, 8238,33 грн. інфляційних втрат,

1544,69 грн. 3% річних,

з перервою у судовому засіданні з 24.01.2008р. по 29.01.2008р.

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 29.10.2007р. (дата підписання - 05.11.2007р.) у справі №14/186-07 позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос", с.Хоменки Шаргородського району Вінницької області до Приватного підприємства "Салько", с.Хоменки Шаргородського району Вінницької області про стягнення 128724,28 грн. основного боргу, 8238,33 грн. інфляційних втрат,1544,69 грн. 3% річних, задоволено частково:  стягнуто з відповідача на користь позивача 46262,25 грн. боргу, 8238,33 грн. інфляційних втрат, 1544,69 грн. 3% річних,  1385,07 грн. витрат на державне мито, 118 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

Припинено провадження у справі в частині стягнення  82462,03 грн.   

Повернено з державного бюджету на розрахунковий рахунок Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" зайво сплачене державне мито в розмірі 674,56 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Салько" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині стягнення з відповідача 21550,00 грн. основного боргу, 1379,20 грн. інфляційних, 165,49 грн. 3% річних з наведених у скарзі підстав.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення місцевим господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, зокрема, вказуючи наступне:

- всупереч вимог положень ст. 43 ГПК України суд першої інстанції не з'ясував повно і об'єктивно всіх обставин даної справи, посилаючись на те, що судом не було встановлено факту отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 21550,00 грн., оскільки товарно-матеріальні цінності по накладній №598 від 07.12.2004р. на суму 5900,00 грн. та по накладній №988 від 02.12.2005р. на суму 15650,00 грн. відповідачем отримані не були у зв'язку із відсутністю підпису представника ПП "Салько" у графі "прийняв";

- при прийнятті оскарженого рішення місцевим господарським судом було невірно визначено розмір суми основного боргу, що призвело до неправильного розрахунку сум інфляційних та 3% річних.

Відповідач в судове засідання апеляційного господарського суду повноважного представника не направив.  25.01.2008р. на адресу  Житомирського  апеляційного господарського суду від Приватного підприємства "Салько" надійшла заява про відмову від апеляційної скарги та припинення провадження у справі (а.с.111).

Представник позивача в засіданні апеляційного господарського суду заперечив з приводу задоволення заяви відповідача про відмову від апеляційної скарги, посилаючись на те, що така заява порушує права СТОВ "Колос".

Відповідно до ч. 1 ст. 100 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу (подання), має право відмовитися від неї до винесення постанови.

Частина 6 ст. 22 ГПК України передбачає, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Апеляційний господарський суд має право не приймати відмову від скарги з підстав, визначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу (ч.2 ст. 100 ГПК України).  

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відмова ПП "Салько" від апеляційної скарги не може бути прийнята судом.

Враховуючи, що про час та місце розгляду апеляційної скарги відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, а також з огляду на положення ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що нез'явлення в судове засідання представника відповідача не перешкоджає переглядові справи за наявними в ній матеріалами.

Позивач у відзиві  від 21.01.2008р. на апеляційну скаргу (а.с.88-90) та його представник в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечують, вважають рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а апеляційну скаргу просять залишити без задоволення. Проте, представник позивача в засіданні суду просить змінити оскаржене рішення, яким задовольнити позов СТОВ "Колос" до ПП "Салько" на суму основного боргу 128724,28 грн., 8238,33 грн. інфляційних витрат та 1544,69 грн. пені, а решту вимог залишити без змін.

Заслухавши представника відповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія зазначає наступне.

Позивач звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з відповідача 15755 грн. основного боргу, 5581,24 грн. інфляційних втрат та 1267,15 грн. 3% річних.

25.10.2007р. позивач подав заяву про збільшення позовних вимог (а.с.38-40), відповідно до якої заявив до стягнення 128724,28 грн. основного боргу, 8238,33 грн. інфляційних втрат, 1544,69 грн. 3% річних.

За наслідками розгляду даної справи господарським судом першої інстанції, як зазначалось вище, прийнято рішення про часткове задоволення позову.

Судова колегія апеляційного господарського суду, переглядаючи справу, відмічає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи на виконання усної домовленості між сторонами позивач - СТОВ "Колос" передав ПП "Салько" товарно-матеріальні цінності на загальну суму 109352,28 грн., а саме по накладних: №453 від 24.10.2004р. 17,790 тон пшениці на суму 8895,00 грн. (а.с.15), №598 від 07.12.2004р. 5 тон тукосуміші на суму 5900,00 грн. (а.с.13), №725 від 27.12.2004р. одну свиню велику на суму 960,00 грн. (а.с.45), №17 від 01.02.2005р. 4191 кг пшениці на суму 2849,88 грн. (а.с.51), №75 від 01.04.2005р. дві свині малі на суму 320,00 грн. (а.с.53), №352 від 26.03.2005р. 220 кг пшениці на суму 136,40 грн. (а.с.55), №445 від 23.04.2005р. 325,10 цнт насіння ячменю на суму 24382,50 грн. (а.с.56), №79 від 02.04.2005р.  п'ять свиней малих на суму 1250,00 грн. (а.с.60), №443 від 23.04.2005р. 150 кг пшениці на суму 102,00 грн. (а.с.57), №540 від 26.05.2007р. 48,30 цнт гречки та 4,48 цнт соняшнику на суму 13314,00 грн. (а.с.58), №988 від 02.12.2005р. 313 цнт пшениці на суму 15650,00 грн. (а.с.59), №123 від 30.04.2006р. 309,50 цнт ячменю на суму 35592,50 грн. (а.с.63).Товарно-матеріальні цінності були отримані представником відповідача Салько Т.Д. на підставі відповідних довіреностей, які наявні в матеріалах справи

Крім того, відповідно до видаткового касового ордеру №608 від 08.12.2005р. позивач надав відповідачу позику в сумі 19372,00 грн.(а.с.61).

Таким чином, СТОВ "Колос" передало ПП "Салько" майна на загальну суму 128724,28 грн.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В зв'язку із непроведенням відповідачем розрахунку за отримані товарно-матеріальні цінності позивач направив ПП "Салько" претензію №1/2007 від 21.08.2007р. з вимогою про сплату боргу в сумі 199115,25 грн. (а.с.10), яка останнім у визначений цивільним законодавством строк задоволена не була. Факт вручення відповідачу підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №290047 від 05.06.2007р. (а.с.66).

Згідно ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заборгованість ПП "Салько" в розмірі 128724,28 грн. за отримані товарно-матеріальні цінності по вищезазначеним накладним на час розгляду справи в суді першої інстанції не погашена.

Слід зазначити, що місцевим господарським судом взято до уваги наявну в матеріалах справи заяву позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог №1237 від 04.10.2007р., відповідно до якої СТОВ "Колос" здійснив зарахування зустрічних вимог відповідача на суму 82462,03 грн. (а.с.69-70). Факт одержання ПП "Салько" заяви СТОВ "Колос" підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №3789 від 04.10.2007р. (а.с.68).  

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України та ст. 203 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення  вимоги.

За правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї із сторін, і якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутись за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.

Слід зазначити, що рішенням господарського суду Вінницької області від 09.10.2007р. у справі по справі №7/224-07 позов ПП "Салько" до СТОВ "Колос" про стягнення 82462,03 грн. задоволено. Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 11.12.2007р. дане рішення залишено без змін. Крім цього, у постанові Житомирського апеляційного господарського суду по справі №7/224-07 зазначено, що у відповідача відсутні підстави стверджувати, що зобов'язання було припинено відповідно до ст. 601 ЦК України шляхом зарахування зустрічних вимог ще до прийняття судом рішення у даній справі, оскільки обопільної згоди щодо визначення суми боргу з урахуванням взаємних поставок товарів сторонами досягнуто не було.

Враховуючи, що вищезазначеним рішенням господарського суду Вінницької області, яке набрало законної сили, стягнуто з СТОВ "Колос" на користь ПП "Салько"  заборгованість у сумі 82462,03 грн., а факт існування заборгованості ПП "Салько" перед СТОВ "Колос" у розмірі 82462,03 грн. підтверджується матеріалами даної справи, яка не погашена відповідачем на час розгляду справи в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що позивач правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх охоронюваних законом прав.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Підставами звільнення від доказування згідно з вимогами ст. 35 цього ж кодексу є, зокрема, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, суд першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення дійшов помилкового висновку про припинення господарського зобов'язання на суму 82462,03 грн. відповідно до ст. 601 ЦК України шляхом зарахуванням однорідних вимог з моменту отримання відповідачем відповідної заяви.

Крім суми основного боргу позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 8238,33 грн. інфляційних втрат, 1544,69 грн. 3% річних (згідно розрахунку у заяві про збільшення позовних вимог).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене та перевіривши наведені в позові розрахунки інфляційних та річних, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 8238,33 грн. інфляційних втрат та 1544,69 грн. 3% річних правомірно задоволені судом першої інстанції.

Посилання ж відповідача в апеляційній скарзі на те, що судом не було встановлено факту отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 21550,00 грн. на підставі накладних №598 від 07.12.2004р. на суму 5900,00 грн. та №988 від 02.12.2005р. на суму 15650,00 грн. не приймаються колегією суддів апеляційного господарського суду до уваги, оскільки факт отримання ПП "Салько" вказаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується довіреностями на отримання матеріальних цінностей серії НАП №022611 від 07.12.2004р. та серії НАП №022625  від 01.12.2005р. (а.с.48,59), виписаними на ім'я Салько Тетяни Дмитрівни.

Пункт 9 Інструкції "Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99 передбачає, що при позбавленні довіреної особи права на одержання цінностей за виданою йому довіреністю, строк дії якої ще не минув, довіреність у такої особи вилучається. У разі анулювання довіреності, за якою отримуються цінності частинами або розрахунки за які здійснюються у порядку планових платежів чи доставка яких здійснюється централізовано-кільцевими перевезеннями, підприємство, що видало довіреність, негайно повідомляє постачальника про анулювання відповідної довіреності. З моменту отримання такого повідомлення відпуск цінностей за анульованою довіреністю припиняється.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що ПП "Салько" ставило до відома СТОВ "Колос" про анулювання вищезазначених довіреностей.

Інші доводи апеляційної скарги Приватного підприємства "Салько" спростовуються наведеним вище та не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст.103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право, зокрема, змінити рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду Вінницької області від 29 жовтня 2007р. у справі №14/186-07 слід змінити в частині суми основного боргу.

  Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства "Салько" (с.Хоменки Шаргородського району Вінницької області) відмовити.

2.  Рішення господарського суду Вінницької області від 29 жовтня 2007 року у справі №14/186-07 змінити, виклавши його в наступній редакції:

"Позов задовольнити.  

Стягнути з Приватного підприємства "Салько" (с.Хоменки Шаргородського району Вінницької області 23444, код ЄДРПОУ 32636809) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" (с.Хоменки Шаргородського району Вінницької області, 23444,  код ЄДРПОУ  03728245) - 128724,28 грн. основного боргу, 8238,33 грн. - інфляційних втрат, 1544,69 грн. - 3% річних, 1385, 07 грн. - державного мита, 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Колос" (с.Хоменки Шаргородського району Вінницької області, 23444,  код ЄДРПОУ  03728245) з державного бюджету надмірно сплачене державне мито в сумі 674,58 грн.

3. Видачу наказу доручити господарському  суду Вінницької області.

4.  Справу №14/186-07 повернути до господарського суду Вінницької області.  

 Головуючий - суддя:                                                               

 судді:

 віддрук.

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд