Рішення

від 20.12.2010 по справі 2-9287/10

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. СІМФЕРОПОЛЯ

СПРАВА №2-9287/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

(ЗАОЧНЕ)                                

20 грудня 2010 року                                                                                                             м.Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді: ДВІРНИК Н.В.,

при секретарі: Шамієвій С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,  

ВСТАНОВИВ:

09.11.2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини  до досягнення повноліття, мотивуючи позов наступним. Сторони перебували у шлюбі, який розірвали 09.06.2010 року. Від шлюбу мають дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачка зазначає, що сторони проживають окремо, домовленості між сторонами з приводу участі в утриманні дитини досягнуто не було. Дитина проживає та буде проживати разом з нею, про що відповідачу відоме та він не заперечує. Просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі ? частини від всіх видів заробітку.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила задовольнити

              Відповідач до суду не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову не надав.              

          Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України. Позивачу роз’яснено, що у випадку проведення заочного розгляду справи вона не має право змінити предмет або підстави позову, а також розмір позовних вимог. Крім того, роз’яснені особливості оскарження заочного рішення суду, передбачені ст. 228 ЦПК України.

          Про заочний розгляд цивільної справи судом протокольно винесено ухвалу.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши  надані докази у їх сукупності, суд  дійшов  висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

                Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

                Сторони перебували у шлюбі, який розірвано 09.06.2010 року (а.с.3). Від шлюбу мають дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8). Сторони проживають окремо, відносини між ними припинились, дитина проживає разом з матір’ю. Домовленості між сторонами з приводу участі в утриманні дитини досягнуто не було. Відповідач на утриманні інших дітей не має.

          Ці обставини встановлені судом, підтверджені доказами, що є у справі, сторонами  не заперечуються.

                Статтею 180 СК України  передбачений обов’язок батьків по утриманню своєї дитини  до досягнення нею повноліття.

                Відповідач не виконує цей обов’язок належним чином, чим порушує права дитини на утримання її батьками.

                Доказів про те, що відповідач приймає участь в утриманні дітей, останній суду не надав, доводи позивача відносно цієї обставини не спростував, і судом при розгляді справи цього не встановлено.    

                Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60  ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

               Вирішуючи спір по суті, суд враховує закріплені у нормах міжнародного законодавства, зокрема у  Декларації прав дитини, прийнятій 20.11.1959 року, Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, принципи щодо необхідності в особливому захисті прав дитини, а також аналогічні принципи, проголошені  у Конституції  України, Сімейному кодексі України, Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року.

                За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч.3 ст. 181 СК України).

                Судом встановлено, що відповідач працевлаштований та має постійний дохід.                

Згідно з ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дітей та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сину.

При визначенні розміру аліментів суд також виходить із вимог ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України про те, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.

              Приймаючи до уваги, що відповідач інших неповнолітніх дітей не має, стягнень за виконавчими документами з відповідача не проводиться, доказів про знаходження на його утриманні інших осіб або про якийсь тяжкі захворювання відповідача до суду не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у частині стягнення аліментів на дитину необхідно задовольнити. .  

                Відповідно до ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

        Керуючись  п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд  допускає негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.

                Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі,  питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

            Керуючись ст.ст.5,6,10,11,14,88,209,212-215,218,223,367 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини , задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання -  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі ? частки від всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 09.11.2010 року і до досягнення дитиною повноліття.  

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у розмірі 51 гривні а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного  суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної  скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою   відповідача, поданою протягом десяти днів з дня утримання його  копії.

СУДДЯ:                                                                                                                Н.В.ДВІРНИК