15/123-10
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
11 січня 2011 р.
Справа 15/123-10
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега", м. Донецьк
до: Державного підприємства "Чечельницький спиртовий завод", смт. Чечельник Вінницької обл.
про стягнення 35 622,40 грн.
Головуючий суддя Лабунська Т.І.
Cекретар судового засідання Новожилова Л.В.
Представники :
від позивача : Скрипник Т.В. - довіреність б/н від 14.12.10 р.
від відповідача : не з'явився
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега", м. Донецьк звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Державного підприємства "Чечельницький спиртовий завод", смт. Чечельник Вінницької області про стягнення 35 622,40 грн.(а.с.2).
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору поставки № 15.04.10/1-ЭАФ від 15.04.10 р., укладеного між Державним підприємством "Чечельницький спиртовий завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Омега", останній перерахував відповідачу 35200,00 грн. передоплати за товар, однак ДП "Чечельницький спиртовий завод" не виконав зустрічного зобов'язання і не поставив товар.
Ухвалою суду від 02.12.10 року порушено провадження у справі № 15/123-10 за вказаним позовом з призначенням судового засідання на 16.12.10 року (а.с.1).
16.12.10 р., в зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, ухвалою суду розгляд справи відкладено на 11.01.11 р.(а.с.28).
В судове засідання 11.01.11 р. представник відповідача не з'явився. Разом з тим 16.12.10 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнає позовні вимоги в сумі 35622,40 грн. та просить розглянути справу без участі їх представника, посилаючись на важкий фінансовий стан підприємства та неможливість прибути в судове засідання(а.с.29).
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
15.04.10р. укладено договір поставки № 15.04.10/1-ЭАФ між Державним підприємством "Чечельницький спиртовий завод" (відповідачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Омега" (позивачем), згідно якого постачальник - ДП "Чечельницький спиртовий завод" зобов'язався поставити, а покупець - ТОВ "Омега" прийняти та оплатити товар вказаний в розділі 1 договору.
Відповідно до умов договору товар поставляється на умовах 100% попередньої оплати за узгоджену партію (п.2.1. договору) банківським переказом на розрахунковий рахунок постачальника (п.2.2. договору).
Згідно п. 8.4. договору, строк дії договору з моменту підписання та до 31.12.10 р..
15.04.10 р. ДП "Чечельницький спиртовий завод" виставив рахунок-фактуру № СФ-0000010 на оплату товару (ефірно-альдегідна фракція) в кількості 1600 дал. на загальну суму 35200,00 грн.(а.с.14).
15.04.10р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Омега" перераховано на поточний рахунок ДП "Чечельницький спиртовий завод" 35200,00 грн. за ефірно-альдегідну фракцію, що підтверджується платіжним дорученням № 680 від 15.04.10 р.(а.с.15).
29.09.10 р. на адресу відповідача позивачем було направлено претензію від 27.09.10 р. (а.с.18) з вимогою поставити товар, чи в разі неможливості поставки товару, повернути суму попередньої оплати з врахуванням 3% річних від простроченої суми боргу в розмірі 35622,40 грн., яка отримана відповідачем 08.10.10 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.23).
Проте, станом на дату розгляду справи в суді, відповідачем - ДП "Чечельницький спиртовий завод" не поставлено товар згідно договору № 15.04.10/1-ЭАФ від 15.04.10р. та не повернуто грошових коштів, отриманих від позивача, що також підтверджується відповідачем у відзиві №123 від 13.12.10 р. на позовну заяву (а.с.29).
Зазначене позивачем підтверджується наступними письмовими доказами, доданими до позовної заяви: договір № 15.04.10/1-ЭАФ від 15.04.2010р.(а.с. 12-13); рахунок-фактура № СФ-0000010 від 15.04.2010 р.(а.с.14); платіжне доручення №680 від 15.04.2010 р.(а.с.15); податкова накладна № 9 від 15.04.2010 р. (а.с. 16); претензія від 27.09.2010 р. (а.с.18); повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 23).
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України), в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як зазначено в ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частина 1 ст. 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Пунктом 2 статті 693 ЦК України передбачено, що у разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передачі оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Відповідач - постачальник за договором не виконав своє зобов'язання за договором: не поставив товар та не повернув суми попередньої оплати товару, а тому станом на час розгляду справи судом борг відповідача перед позивачем становить 35200,00 грн.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача 35200,00 грн. грн. попередньої оплати за товар підлягають задоволенню як обґрунтовані та правомірні.
Також судом розглянуто вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 422,40 грн. 3% річних, нарахованих на суму боргу.
Дослідивши в судовому засіданні надані докази та розрахунки, суд приходить до висновку, що вимога позивача в частині стягнення 422,40 грн. - 3% річних підлягає задоволенню в повному обсязі.
Окрім викладеного, суд вбачає за необхідне зауважити, що даний спір слід вирішувати по суті заявлених вимог, оскільки мають місце наступні факти.
19.04.05 р. порушено провадження у справі № 5/75-05 про банкрутство Державного підприємства "Чечельницький спиртовий завод".
01.06.05 р. в офіційному друкованому виданні Верховної Ради України - газеті "Голос України" № 99 від 04.056.05 р. опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Держаного підприємства "Чечельницький спиртовий завод".
Після публікації оголошення до суду звернулись конкурсні кредитори з грошовими вимогами до боржника із заявами про включення до складу кредиторів по справі № 5/75-05.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство") конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ст. 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Відповідно до ст.1 Закону про банкрутство" поточними є кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Судом встановлено, що вимоги ТОВ "Омега" слід вважати поточними, оскільки договір поставки між ТОВ "Омега" та ДП "Чечельницький спиртовий завод" було укладено 15.04.10 р., тобто після порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Чечельницький спиртовий завод".
Пункт 8.6. Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 04.06.04 року № 04-5/1193 зазначає: що кредитори з вимогами до боржника, що ґрунтуються на зобов'язаннях, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство не позбавлені права звернутись з позовною заявою до боржника у загальному порядку. Спори за такими вимогами підлягають розгляду у порядку позовного провадження.
В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
11.01.11 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
З огляду на викладене вище, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача .
Керуючись ст.ст. 11, 506, 526, 610, 625, 693, 712 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського Кодексу України, ст.ст.1, 14 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-5, 4-6, 4-7, 12, 15, 28, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовільнити.
Стягнути з Державного підприємства "Чечельницький спиртовий завод" (24800, Вінницька область, смт. Чечельник, вул. 50-річчя СРСР, 17; код ЄДРПОУ 05459176; п/р 2600905660167 в АКБ "Правекс-банк", МФО 321983) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" (83017, м. Донецьк, бульвар Шевченка, 85; код ЄДРПОУ 25101682; п/р 26008175365440 в ДОФ ПАО "Укрсоцбанк" м. Донецьк, МФО 334011) 35200,00 грн. (тридцять п'ять тисяч двісті грн. 00 коп.) - попередньої оплати за товар; 422,40 грн. ( чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) - 3% річних; 356,22 грн. (триста п'ятдесят шість грн.40 коп.) - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення направити сторонам.
Суддя Лабунська Т.І.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 13 січня 2011 р.
віддрук.3 прим.:
1 - до справи;
2 - ТОВ "Омега" - 83017, м. Донецьк, б. Шевченко, 85;
3 - ДП "Чечельницький спиртовий завод" - 24800, Вінницька обл., смт. Чечельник, вул. 50-річчя СРСР, 17.
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 11.01.2011 |
Оприлюднено | 25.01.2011 |
Номер документу | 13487717 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Лабунська Т.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні