Рішення

від 18.01.2011 по справі 9/3-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/3-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

18 січня 2011 р.           Справа 9/3-11

за позовом:Виконавчого комітету Вінницької міської ради, код ЄДРПОУ 13322432  (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 59)   

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Нива", код ЄДРПОУ 13328475  (21032, м. Вінниця, вул. Стеценка,48)  

про стягнення 22 349,82 грн.

Головуючий суддя Балтак О.О.    

Секретар судового засідання Кравчук Н.Л.                                        

Представники сторін:

позивача: Панянчук С.В.- представник за  довіреністю;

відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Виконавчим комітетом Вінницької міської ради заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Нива" 22 349,82 грн. заборгованості за фактичне користування приміщенням після закінчення терміну дії договору оренди № 22-003 від 25.07.2007р.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 27.12.2010р., за згаданим позовом, порушено провадження у справі № 9/3-11 і призначено її до розгляду на 18.01.2011р.

18.01.2011р. в судове засідання з"явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

На відміну від позивача, відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву, витребуваних доказів, письмових пояснень з обгрунтованням поважності причин невиконання вимог суду не надав, незважаючи на те, що  про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, підтвердженням чого є  є реєстр відправлення поштової кореспонденції господарського суду Вінницької області.

Ухвала суду про порушення провадження у справі №9/3-11 від 27.12.2010р. надіслана відповідачу за вказаною у позовній заяві адресою (21032, м. Вінниця, вул. Стеценка, 48) та повернута підприємством зв"язку з відміткою на конверті "за зазначеною адресою не знайдено". Однак, слід наголосити, що вищевказана ухвала суду надіслана відповідачу за адресою, яка вказана у довідці з ЄДРПОУ №2984 від 16.11.2005р., а саме: 21032. м. Вінниця, вул. Стеценка, 48.  

Відповідно до ст. 93 ЦК України, абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходженням юридичної особи  - є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи  чи закону виступають від її імені. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом (ч. 4 ст. 89 ЦК України).

Отже, місцезнаходженням відповідача є адреса, зазначена у витягу з ЄДРПОУ.

При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" обов'язок по внесенню змін відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, покладено на виконавчий орган юридичної особи.

Ухвала суду надіслана відповідачу саме за цією адресою, що є належним повідомленням його про час і місце розгляду справи і у випадку неотримання її з вини відповідача, який не подав відомості про зміну місцезнаходження реєструючому органу.

Відповідно до чинного законодавства до повноважень господарського суду не віднесено розшук сторін у справі, у разі зміни їх місцезнаходження без внесення відповідних даних до ЄДР.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги  приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

25 липня 2007р. між виконавчим комітетом Вінницької міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Нива" укладено договір оренди приміщень (будівель, споруд) № 22-003 (далі по тексту - Договір), загальною площею 160,6 кв.м. (для розміщення магазину по продажу непродовольчих товарів 29,87 кв.м., для розміщення магазину по продажу продовольчих товарів 130,73 кв.м.).

Відповідно до умов даного договору позивач (орендодавець) передає, а відповідач (орендар) приймає у строкове платне користування приміщення (будівлю, споруду), на підставі рішення виконкому № 1753 від 25.07.2007р., що знаходиться  за адресою: м. Вінниця, вул. Стеценка, 48. Вказаний об"єкт передається орендарю згідно з актом прийому - передачі. Термін оренди визначається з 25.07.2007р. по 25.06.2008р., однак даний  термін рішенням господарського суду Вінницької області від 10.02.2009р. (суддя Балтак О.О., справа №9/162-08)  продовжено до 25.05.2009р.(п.п.1.1., 1.3., 1.4.).

Відповідно до п.п.2.1., 2.2., 2.3. договору сторони визначили порядок проведення орендної плати. Зокрема, орендна плата перераховується управлінню комунального майна Вінницької міської ради щомісячно, не пізніше останнього числа поточного місяця. Орендна плата за базовий місяць при укладанні договору оренди складає 2348,27 грн., крім того ПДВ 20%.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця (крім бюджетних установ чи закладів). Орендна плата нараховується з моменту підписання акту прийому-передачі приміщення (будівлі, споруди).

Згідно п. 4.2.4. договору орендар зобов"язується вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Після закінчення терміну дії договору оренди, якщо немає згоди орендодавця на його продовження або у випадку дострокового припинення (розірвання) договору здати приміщення згідно з актом прийому передачі балансоутримувачу за погодженням з управлінням комунального майна на наступний день після закінчення терміну, визначеного договором. Зобов"язання по сплаті орендної плати за договором оренди припиняється з моменту здачі об"єкта оренди за актом прийому-передачі (п.4.2.14. договору).

Однак, відповідач взяті за договором оренди № 22-003 від 25 липня 2007р. зобов"язання по завчасному поверненню позивачу (орендодавцю) орендованого приміщення (будівлі, споруди) у встановлений договором та рішенням суду від 10.02.2009р. строк не виконав. Зокрема, відповідач (орендар) зобов"язаний був здати приміщення 26.05.2009р., однак в порушення вказаного терміну безпідставно використовував об"єкт оренди до 25.05.2010р.

У зв"язку з цим позивач - виконавчий комітет Вінницької міської ради протягом періоду з 26.05.2009р. по 25.05.2010р. нараховував  плату, яка підлягає сплаті відповідачем за фактичне користування приміщенням після закінчення терміну дії договору оренди в розмірі нарахування за місяць.

Відповідач під час фактичного користування приміщенням після закінчення терміну дії договору оренди проводив орендну оплату не в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками від 27.02.2009р., 31.03.2009р., 30.04.2009р., 07.05.2009р., 29.05.2009р., 03.06.2009р., 30.06.2009р., 07.07.2009р., 31.07.2009р., 05.08.2009р., 31.08.2009р., 30.09.2009р., 13.10.2009р., 30.10.2009р., 02.11.2009р., 30.11.2009р., 01.02.2010р., 09.03.2010р., 23.04.2010р., 25.05.2010р. (а.с. 30-49) та свідчить про неналежне виконання умов договору.

З метою досудового врегулювання спору, позивач неодноразово з претензійними листами від 24.02.2010р. за № 01-03-13-4518 та від 22.04.2010р. за № 07-01-03-9734 звертався до відповідача про необхідність належного виконання останнім умов договору  щодо погашення нарахованої заборгованості з орендної плати. Однак, відповідач на претензійні листи не відреагував, вимогу, зазначену в них не виконав.

В результаті чого, станом на день подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі за період з 01.12.2009р. по 25.05.2010р. склала 22349,82 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, який проведений позивачем та міститься в матеріалах справи.

У зв'язку з чим, позивач  був змушений  звернутися з даним позовом до суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір №22-003 від 25.07.07 р. є договором оренди.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, позивач свої зобов'язання згідно договору виконав повністю, передавши відповідачу у користування зазначене приміщення, доказом чого є акт прийому-передачі від 26.12.2005року. (а.с.12).

Однак, відповідач не виконав свого обов"язку щодо своєчасної та повної сплати орендної плати за фактичне користування приміщенням за період з 01.12.2009р. по 25.05.2010р., у зв"язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 22 349,82 грн., про що свідчить відсутність в матеріалах справи на момент її розгляду доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на вказану суму.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 22 349,82 грн., яка склалася за період фактичного користування приміщенням після закінчення строку дії договору оренди №22-003 від 25.07.07р. підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 27.12.2010 року відповідач не подав до суду жодних належних доказів в спростування позовних вимог, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на заявлену до стягнення суму заборгованості орендної плати.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються на останнього.

          Керуючись ст.ст. 11, 16, 525, 526, 530, 610, 611, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України; ст.ст. 44 , 49, 75, 82 ,115, 116 Господарського процесуального кодексу України , суд, -    

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Нива", код ЄДРПОУ 13328475 (21032, м. Вінниця, вул. Стеценка, 48, р/р 26004035534502 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005) на користь виконавчого комітету Вінницької міської ради, код ЄДРПОУ 13322432 (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 59, р/р 37111017002213, ГУДК у Вінницькій обл., МФО 802015) 22349,82 грн. - боргу; 223,50 грн. - витрат, пов"язаних зі сплатою державного мита; 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення .

Суддя                                             Балтак О.О.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  21 січня 2011 р.

віддрук.2 прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу  (21032,  м. Вінниця, вул. Стеценка,48)