Постанова

від 05.01.2011 по справі 5/400-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/400-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

05 січня 2011 р.                                                             Справа  № 5/400-А

За позовом:        МПП „Гранат” м.Тячів

До відповідача:  ДПІ у Тячівському районі м.Тячів

Про  визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

                                   Суддя                О.С.Йосипчук

за участю представників сторін:

позивача:       представник не з'явився

відповідача:  представник не з'явився

Розглянувши матеріали справи за позовом малого приватного підприємства „Гранат” м.Тячів до ДПІ у Тячівському районі про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення,

                                             ВСТАНОВИВ:

Працівниками ДПІ у Тячівському районі 28.07.2006р. було проведено комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства МПП „Гранат” за період з 01.01.2004р. по 31.03.2006р. за результатами якої складено Акт №379-231-20440853. Даним актом перевірки, встановлено заниження позивачем податку на додану вартість  за період з 01.01.2004р. по 31.03.2006р. у розмірі 108232,64 грн., ринкового збору у сумі 24730,31 грн., податку на прибуток у сумі 146076грн.

На підставі висновків наведеного вище акту перевірки, податковим органом –відповідачем у справі винесено податкове повідомлення-рішення №0001722332/0/642-231/20440853/7926 від 11.08.2006р., яким позивачу донараховано до стягнення суму 108232,64 грн. недоїмки з ПДВ та суму 55136,32 грн. нарахованих фінансових санкцій, податкове повідомлення-рішення №0001792332/0/644-231/20440853/7928 від 11.08.2006р. яким позивачу донараховано до стягнення суму 146076,91 грн. недоїмки з податку на прибуток та суму 61231,6 грн. нарахованих фінансових санкцій, і податкове повідомлення-рішення №0001742332/643-231/20440853/7927 яким позивачу донараховано до стягнення 24730,31 грн. недоїмки зі сплати ринкового збору та суму 13016,73 грн. нарахованих фінансових санкцій.

З метою доведення до позивача нових строків сплати донарахованих сум податків та зборів, відповідачем винесено повторні податкове повідомлення-рішення №0001722332/1 від 18.09.2006р. щодо нових строків сплати донарахованих сум ПДВ та фінансових санкцій, податкове повідомлення-рішення №0001792332/1 від 18.09.2006р., щодо нових строків сплати донарахованих сум податку на прибуток та фінансових санкцій, і податкове повідомлення-рішення №0001742332/1 від 18.09.2006р. щодо нових строків сплати донарахованих сум по сплаті ринкового збору та фінансових санкцій.

Позивач просить визнати недійсними означені вище податкові повідомлення рішення, стверджуючи про помилковість та безпідставність їх винесення.

Оскаржуючи індивідуальні акти податкового органу, позивач посилається на те, що при визначенні сум недоїмки відповідач не врахував валові витрати підприємства і на те, що отримавши відомості про неможливість надати для перевірки документи первинного бухгалтерського обліку, відповідач повинен був здійснити визначення сум податкових зобов'язань МПП „Гранат” із застосуванням непрямих методів.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема посилається на законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення та на те, що суми, віднесені до валових витрат підприємства  повинні бути підтверджені цим підприємством шляхом представлення документів первинного бухгалтерського обліку. У противному випадку занесені суми валових витрат не враховуються при визначенні сум податкових зобов'язань. Далі, заперечуючи проти позовних вимог в частині донарахування податку на додану вартість та ринкового збору, відповідач посилається на факт неподання в установлені строки податкової звітності, що, у свою чергу стало підставою для самостійного визначення зобов'язань по ПДВ та ринковому збору на підставі п.п.”а, та „б” п.п.4.2.2. п.4.2. ст..4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

За згодою сторін, ухвалою від 31.07.2007р., судом було призначено експертизу документів первинного обліку МПП „Гранат” та зупинено провадження у справі.

Через те, що надані аудитору документи в основній масі не відповідають ознакам документу первинного бухгалтерського обліку та через відсутність декларацій, достовірність і повноту валових витрат позивача не може бути встановлено аудитором. У зв'язку з цим, провадження у справі було поновлено та розглянуто за наявними в ній матеріалами.

.

Повний текст постанови виготовлено 11.01.2011р.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши

подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання,

Суд відмовляє у задоволенні позову, виходячи з наступного:

Як вбачається із матеріалів справи, Актом комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства МПП „Гранат” за період з 01.01.2004р. по 31.03.2006р. №379-231-20440853 (надалі - Акт перевірки) відповідачем встановлено порушення позивачем ст..ст.4, 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, що полягало у включенні ним до складу валових витрат витрати, які на дату складання акту перевірки не підтверджені відповідними документами первинного бухгалтерського обліку.

Не подані такі докази відповідачем як під час судового слухання справи, так і на вимогу аудитора (Лист від 14.12.2010р.).

Згідно п.п.4.2.3. п.4.2. ст..4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” обов'язок доведення того, що будь-яке донарахування, здійснене податковим органом є помилковим, покладається на платника податків.

Тому, зважаючи на відсутність достатніх доказів здійснення відповідачем у охопленому перевіркою періоді платежів, направлених на придбання товарів, робіт чи послуг, необхідних для використання у власній господарській діяльності, суд вважає правомірним застосування відповідачем положень п.4.2. ст..4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, і, як наслідок, - правомірним висновок податкового органу щодо виключення із валових витрат витрати, які на дату підписання Акту перевірки не були підтверджені відповідними документами первинного бухгалтерського обліку.

За таких обставин, донарахування позивачу суми 146076,91 грн. недоїмки по податку на прибуток слід визнати обґрунтованим.

В частині донарахування податку на додану вартість, позиція відповідача ґрунтується на факті неподання позивачем декларацій по податку на додану вартість за жовтень2004р., квітень, червень, липень, вересень, листопад 2005 року (п.п.”а” п.4.2.2. ст..4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами) та на необхідності застосування у цій ситуації положень підпункту 4.2.2. п.4.2. ст..4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

При проведенні перевірки податковим органом –відповідачем у справі застосовано співставлення даних банківських установ про рух коштів на рахунку позивача та місячних фіскальних звітів по РРО, копії яких знаходяться у матеріалах справи, з даними поданих до ДПІ податкових декларацій.

Спростувати висновки податкового органу достатніми і допустимими доказами позивач не зміг та не надав аудитору документів, необхідних для перевірки обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, висновки відповідача щодо донарахування за охоплений перевіркою період недоїмки по ПДВ у сумі 108232,54 грн. слід визнати достовірним та таким, що ґрунтується на чинному законодавстві.

Далі, як слідує із Акту перевірки, здійснюючи перевірку достовірності та правильності обчислення позивачем ринкового збору, відповідачем встановлено факт нездійснення МПП „Гранат” нарахування та перерахування ринкового збору за 4 кв. 2004р., 2кв.2005р. та 1кв.2006р. Окрім того, у цей же період МПП „Гранат” не подавало до податкового органу розрахунки по ринковому збору.

Встановивши факт неподання розрахунків та несплату ринкового збору, відповідач цілком правомірно здійснив самостійне визначення сум ринкового збору, застосувавши аналіз звітів РРО, касових чеків, виданих реалізуючим на ринку особам про отримання платежів по ринковому збору.

Отже, дії відповідача по самостійному визначенню недоїмки по сплаті ринкового збору слід визнати такими, що ґрунтуються на чинному законодавстві, зокрема на п.4.2.2. (п.п.”а”, „б”) ст..4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” та є достовірними у сумі 24730,31 грн.

Посилання позивача на те, що ним було надіслано перевіряючим листа з повідомленням про відсутність у нього документацій підприємства, як аргумент необхідності застосування непрямих методів визначення податкових зобов'язань не приймається судом до уваги з огляду на те, що відповідачем здійснено визначення сум отриманих доходів на підставі наявних документів (доданих до матеріалів справи), а саме виписок про рух коштів на рахунку, фіскальних звітів по РРО та співставлення їх із даними поданої МПП „Гранат” податкової звітності, згідно з правилами п.4.2.2. ст..4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Крім того, судовим розглядом справи встановлено дотримання відповідачем процедури, що передує перевірці і передбачена ч.4 ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”. Документально підтверджено факт завчасного повідомлення про проведення перевірки на підприємстві позивача.

Відповідно до п.3 ст.8 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” відповідальність за організацію бухгалтерського обліку, збереження оброблених документів несе власник, або уповноважений орган.

Таким чином, у випадку втрати, несанкціонованого знищення або, пошкодження документів бухгалтерського обліку, підприємство –позивач у справі повинно було не ставити перед податковим обліком завдання віднайти ці втрачені документи, а витребувати в установленому порядку свою документацію в місці її зберігання, чи самостійно здійснити поновлення бухгалтерського обліку, з обов'язковим повідомленням ДПІ у Тячівському району про обґрунтовану необхідність відтермінування дати початку проведення перевірки.

За відсутності необхідних доказів, та із урахуванням того, що протягом тривалого часу позивачем не вжито заходів, як щодо витребування документації, так і щодо поновлення обліку, суд вважає сумнівним твердження МПП „Гранат” про наявність документів в адмінбудинку по вул..Піонерська, 1 в м.Тячів, які підтверджують достовірність збільшення валових витрат у охопленому перевіркою періоді..    

Приймаючи до уваги вищеприведене, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не аргументовано та документально не підтверджено помилковість висновків податкового органу –відповідача у справі (п.п.4.2.3. п.4.2. ст..4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”).

                        Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України,  

                              СУД ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні позову відмовити.

Суддя                                                                   О.С.Йосипчук