Рішення

від 22.10.2010 по справі 14/183-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/183-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16                                                              тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2010 р.                                                                          Справа № 14/183-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Грабовський В. А. (довіреність б/н від 05.08.2010 р.);

від відповідача: Бондар Ж. П. (довіреність від 23.10.2009 р. зареєстрована в реєстрі за № 4779);

розглянувши матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Будматеріали”, м. Біла Церква

до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі Філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області”, м. Біла Церква

про визнання недійсним іпотечного договору

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ВАТ „Будматеріали” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі Філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області” про визнання недійсним іпотечного договору № 242 від 11.09.2007 р., укладений між ВАТ „Будматеріали” та ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі Філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області”.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем наступним.

11.09.2007 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі Філії „Відділення Промінвестбанку в м. Біла Церква Київської області”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі Філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області” та Відкритим акціонерним товариством „Будматеріали” укладено Іпотечний договір № 242 для забезпечення вимог Іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 198-2007 від 11.09.2007 р. та Кредитного договору № 199-2007 від 11.09.2007 р. Згідно умов договору, з метою забезпечення виконання кредитного договору, Іпотекодавцем передано в іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно згідно відповідного переліку.

Позивач вважає, що укладення даного договору було здійснено з порушенням вимог чинного законодавства України.

Спірний договір не містить у собі інформацію про цільове призначення земельної ділянки площею 4, 353 га, що знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Київська, 52 і являється предметом іпотеки.

Відповідно до п. 1.4 договору балансова вартість будівель та споруд згідно виписки з балансу № 285 від 03.08.2007 р. станом на 30.06.2007 р. становить 12 604 594, 50 грн., балансова вартість земельної ділянки згідно виписки з балансу № 285 від 03.08.2007 р. станом на 30.06.2007 р. становить 948 087, 00 грн.

Підпунктом „г” пункту 7.22. статуту ВАТ „Будматеріали” встановлено, що до компетенції генерального директора належить прийняття рішень про укладення угод на суму, що не перевищує 25 % балансової вартості активів товариства.

Згідно підпункту „ї” пункту 7.16. статуту ВАТ „Будматеріали” до компетенції наглядової ради належать повноваження прийняття рішень про укладення угод на суму від 25 % до 50 % балансової вартості активів товариства.

Балансова вартість активів ВАТ „Будматеріали” станом на 01.07.2007 р. становила                 45 534 900, 00 грн. Тобто, балансова вартість активів, що передавалися в іпотеку становила           29, 761 % загальної їх вартості.

Проте, Наглядова рада ВАТ „Будматеріали” не приймала рішень про укладення Іпотечного договору № 242 від 11.09.2007 р., за яким в іпотеку передавалося майно товариства на суму, що перевищує 25 % балансової вартості активів.

Тобто, спірний Іпотечний договір № 92 від 02.07.2007 р. був укладений генеральним директором з перевищенням повноважень, передбачених статутом ВАТ „Будматеріали”, без отримання згоди наглядової ради, що є порушенням п.п. „ї” п. 7.16., п.п. „г” п. 7.22 статуту ВАТ „Будматеріали” та ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позивач вважає, що при укладенні спірного Іпотечного договору № 242 від 11.09.2007 р. не було виконано однієї із істотних умов, що є необхідними для такого виду договорів, а саме не зазначено цільового призначення земельної ділянки, яка передавалася в іпотеку. Цим самим було порушено вимоги п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України „Про іпотеку”, що в свою чергу відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України „Про іпотеку”, ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання такого договору недійсним. Крім того, спірний договір був укладений генеральним директором з перевищенням повноважень, передбачених статутом ВАТ „Будматеріали”, без отримання згоди наглядової ради, що є порушенням п.п. „ї” п. 7.16., п.п. „г” п. 7.22 статуту ВАТ „Будматеріали” та ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України.

У зв'язку із чим, позивач просить суд визнати недійсним Іпотечний договір № 242 від 11.09.2007 р., укладений між ВАТ „Будматеріали” та ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі Філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області”.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.08.2010 р. порушено провадження у справі № 14/183-10 за позовом ВАТ „Будматеріали” до ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі Філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області” про визнання недійсним іпотечного договору і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 15.09.2010 р.

15.09.2010 р. представник відповідача надав суду відзив б/н б/д на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує наступним.

11.09.2007 р. між банком та позивачем було укладено Кредитний договір № 198-2007, згідно з пунктом 2.1., 2.2. якого, банк надав позивачу кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії в сумі, яка не може перевищувати 2 500 000, 00 грн.

Також 11.09.2007 р. між банком та позивачем було укладено Кредитний договір № 199-2007, згідно з пунктом 2.1., 2.2. якого банк надав позичальнику кредит в сумі 417 726, 00 євро.

В забезпечення виконання зобов'язань за зазначеними Кредитними договорами між позивачем та відповідачем було укладено Іпотечний договір № 242 від 11.09.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Мельничук І. М., зареєстрований в реєстрі за № 3742.

Відповідно до вимог статуту товариства для отримання кредиту позивачем банку було надано протокол засідання наглядової ради ВАТ „Будматеріали” № 30 від 02.08.2007 р., відповідно до якого члени наглядової ради товариства вирішили надати генеральному директору ВАТ „Будматеріали” Колядюку В. В. право підписати кредитні договори з банком на суму 417, 7 тис. євро для придбання футеровки на піні вагонки від фірми „Сіліке кераміка” (Чехія) та 2, 5 млн. грн. на виробничі потреби, а також договір наступної застави цілісного майнового комплексу загальною вартістю 21 073, 7 тис. грн.

Оскаржуваний договір іпотеки № 242 від 11.09.2007 р. містить посилання на державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 652599 від 11.08.2006 р., зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020601000006, кадастровий номер земельної ділянки 3220484900:00:005:0010, яким визначено цільове призначення земельної ділянки під територію цегельного заводу.

З огляду на зазначене, посилання позивача, як на підставу для визнання недійсним Іпотечного договору № 242 від 11.09.2007 р. на те, що всупереч вимогам ст. 18 Закону України „Про іпотеку”, ч. 2 ст.203 Цивільного кодексу України був укладений генеральним директором з перевищенням повноважень, відповідач вважає безпідставними, оскільки Іпотечний договір № 242 від 11.09.2007 р., укладений відповідно до вимог, які передбачені ст.ст. 203, 207, 208, 209, 210 Цивільного кодексу України та інших нормативно - правових актів.

15.09.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 13.10.2010 р.

13.10.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 22.10.2010 р.

21.10.2010 р. до канцелярії суду від позивача надійшли додаткові письмові поясненняи б/н від 21.10.2010 р. по суті спору.

22.10.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

11.09.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 198-2007, згідно умов п. 2.1. якого банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 2 500 000, 00 грн. на умовах, передбачених цим договором.

22.09.2008 р. між сторонами було підписано договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 198-2007 від 11.09.2007 р.

11.09.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 199-2007, згідно умов п. 2.1. якого банк надає позичальнику кредит у сумі 417 726, 00 євро на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 2.1. договору кінцевий термін повернення кредиту –не пізніше 30.08.2010 р.

24.03.2008 р. між сторонами було підписано договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 199-2007 від 11.09.2007 р.

07.04.2008 р. між сторонами було підписано договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 199-2007 від 11.09.2007 р.

22.05.2008 р. між сторонами було підписано договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 199-2007 від 11.09.2007 р.

11.09.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено іпотечний договір № 242, згідно умов п. 1.1. якого цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають із кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 198-2007 від 11.09.2007 р., укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем, за умовами якого останній зобов'язаний повернути іпотекодержателю до 28.08.2009 р. кредит у розмірі 2 500 000, 00 грн., відсотки за користування ним у розмірі 15 % річних, відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі 22, 5 % річних, та кредитного договору № 199-2007 від 11.09.2007 р., укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем, за умовами якого останній зобов'язаний повернути іпотекодержателю до 30.08.2010 р. кредит у розмірі 417 726, 00 євро., відсотки за користування ним у розмірі 10, 5 % річних, відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі 15, 75 % річних, а також відшкодувати іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання іпотекодавцем умов кредитних договорів, у розмірі і випадках, передбачених кредитними договорами.

Згідно п. 1.2. договору предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме будівлі:

-          основний виробничий цех під літ. „Б” загальною площею 6 035, 1 кв.м.,

-          адмінкорпус під літ. „А” загальною площею 650, 5 кв.м.,

- допоміжний виробничий комплекс під літ. „В” загальною площею 1 305, 6 кв.м.,

- адмінкорпус енергоцеху під літ. „Г” загальною площею 216, 3 кв.м.,

-          вагова під літ. „Ж” загальною площею 11, 8 кв.м.,

-          прохідна під літ. „З” загальною площею 9, 1 кв.м.,

-          гаражі під літ. „К” загальною площею 380, 4 кв.м.,

-          склад паливно-мастильних матеріалів (диспетчерська) під літ. „Е” загальною площею  5, 8 кв.м.,

-          трансформаторна підстанція під літ. „Т” загальною площею 108, 5 кв.м.,

-          споруди: навіс для автомобілів, мийка для автомобілів, очисні споруди, навіс, резервуари, вагончик, площадка під склад готової продукції, майданчик складу готової продукції, огорожа, внутрішньозаводські дороги, підпірна стінка, мілкотрубчатий колодязь з бесідкою,

- земельна ділянка площею 4, 353 га,

що знаходяться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Київська, 52.

Відповідно до п. 1.3. договору предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується наступними документами:

- на будівлі –договором купівлі-продажу від 09.08.2006 р., посвідченим приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Мельничук І. М. 09.08.2006 р. за № 3634;

- договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Мельничук І. М. 15.05.2006 р. за № 1978;

- на споруди - договором купівлі-продажу майна № 4/06 від 28.04.2006 р. тощо;

- на земельну ділянку –Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 652599 від 11.08.2006 р., кадастровий номер земельної ділянки 3220484900:00:005:0010, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020601000006.

Пунктом 1.4. договору передбачено, що балансова вартість будівель та споруд згідно виписки з балансу № 285 від 03.08.2007 р. станом на 30.06.2007 р. становить 12 604 594, 50 грн., балансова вартість земельної ділянки згідно виписки з балансу № 285 від 03.08.2007 р. станом на 30.06.2007 р. становить 948 087, 00 грн.

Згідно п. 7.2. договору цей договір набирає чинності з моменту нотаріального посвідчення договору.

Згідно п. 7.3. договору цей договір діє до повного виконання зобов'язань іпотекодавцем за кредитними договорами або до припинення права іпотеки у випадках, що прямо передбаченим чинним законодавством.

Вказаний договір було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Мельничук І. М. та зареєстровано в реєстрі за № 3750.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із укладенням договорів іпотеки здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про іпотеку”, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 574 цього ж кодексу застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Статтею 575 цього ж кодексу передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі.

Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Згідно ст. 1 Закону України „Про іпотеку” іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 3 цього ж закону іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.

Статтею 18 цього ж закону передбачено, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови:

1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про:

для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців;

для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;

для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про:

для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України;

2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання;

3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення;

4) посилання на видачу заставної або її відсутність.

У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Іпотечний договір може містити інші положення, зокрема, визначення вартості предмета іпотеки, посилання на документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, відомості про обмеження та обтяження прав іпотекодавця на предмет іпотеки, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки.

Іпотечний договір та договір, що обумовлює основне зобов'язання, можуть бути оформлені у вигляді одного документа. Цей документ за формою і змістом повинен відповідати вимогам, встановленим у цій статті, та вимогам, встановленим законом, для договору, який визначає основне зобов'язання.

У разі якщо іпотекою забезпечується повернення позики, кредиту для придбання нерухомого майна, яке передається в іпотеку, договір купівлі-продажу цього нерухомого майна та іпотечний договір можуть укладатися одночасно.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 цього ж кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 2 ст. 207 цього ж кодексу передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як було зазначено вище, згідно п. 1.3. договору предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується наступними документами:

- на земельну ділянку –Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 652599 від 11.08.2006 р., кадастровий номер земельної ділянки 3220484900:00:005:0010, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020601000006.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 652599 від 11.08.2006 р., що було видано ВАТ „Будматеріали”, цільове призначення земельної ділянки площею 4, 353 га, що розташована за адресою: вул. Київська, 52, м. Біла Церква, Київська область, - під територію цегельного заводу.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що хоч і в спірному договорі не зазначено цільове призначення земельної ділянки, що є предметом іпотеки, однак в договорі зазначено реквізити правовстановлюючого документу на вказану земельну ділянку, що виданий відповідачу, в якому і визначено цільове призначення вказаної земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 160 Цивільного кодексу України в акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства.

Випадки обов'язкового створення в акціонерному товаристві наглядової ради встановлюються законом.

Статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради. Питання, віднесені статутом до виключної компетенції наглядової ради, не можуть бути передані нею для вирішення виконавчому органу товариства.

Згідно ч. 1 ст. 161 цього ж кодексу виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом.

Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства.

Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що спірний іпотечний договір був підписаний від імені ВАТ „Будматеріали” генеральним директором Колядюком В. В., діючого на підставі статуту товариства, зареєстрованого державним реєстратором Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 27.01.2007 р. (запис про державну реєстрацію № 135 310 5000 4001421) та протоколу загальних зборів акціонерів товариства № 1 від 01.11.2006 р., та скріплений печаткою даного товариства.

Як вбачається із матеріалів справи, пунктом 7.2. статуту ВАТ „Будматеріали”, затвердженого загальними зборами акціонерів 01.11.2006 р. (протокол № 1) і зареєстрованого державним реєстратором Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 27.01.2007 р. (запис про державну реєстрацію № 135 310 5000 4001421), передбачено, що загальні збори є вищим органом товариства.

Підпунктом є) пункту 7.3. статуту ВАТ „Будматеріали” передбачено, що до компетенції загальних зборів належить питання прийняття рішень про укладення угод на суму, що перевищує 50 % балансової вартості активів.

Згідно п. 7.14. статуту ВАТ „Будматеріали” наглядова рада є органом управління товариства, що представляє інтереси акціонерів між проведенням загальних зборів і контролює та регулює діяльність генерального директора товариства.

Підпунктом ї) пункту 7.15. статуту ВАТ „Будматеріали” передбачено, що до компетенції наглядової ради належить питання прийняття рішень про укладення угод на суму від 25 % до  50 % балансової вартості активів.

Відповідно до п. 7.21. статуту ВАТ „Будматеріали” генеральний директор є одноособовим виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю.

Підпунктом г) пункту 7.22. статуту ВАТ „Будматеріали” передбачено, що до компетенції генерального директора належить питання прийняття рішень про укладення угод на суму, що не перевищує 25 % балансової вартості активів.

Пунктом 7.24. статуту ВАТ „Будматеріали” передбачено, що генеральний директор має право підписувати довіреності, договори (угоди) та інші документи від імені товариства, рішення про укладення (видачу) яких прийнято уповноваженим органом товариства в межах його компетенції відповідно до положень цього статуту.

Згідно виписки з балансу № 285 від 03.08.2007 р. ВАТ „Будматеріали” станом на 30.06.2007 р. балансова вартість будівель та споруд становить 12 604 594, 50 грн., а балансова вартість земельної ділянки становить 948 087, 00 грн., про що також зазначено у п. 1.4. спірного договору.

Як вбачається із балансу ВАТ „Будматеріали” станом на 01.07.2007 р. балансова вартість активів підприємства становила 45 534 900, 00 грн.

15.01.2007 р. було проведено засідання Наглядової ради ВАТ „Будматеріали”, на якому було вирішено запропонувати загальним зборам акціонерів затвердити суму кредиту 2 500 000, 00 євро для реконструкції підприємства та надати в заставу майно, що підтверджується протоколом № 6 від 15.01.2007р. засідання Наглядової ради ВАТ „Будматеріали”.

12.03.2007 р. було проведено загальні збори акціонерів ВАТ „Будматеріали”, на яких було вирішено серед інших питань визнати доцільним отримання кредиту, зобов'язати Наглядову раду на найближчому засіданні визначити умови отримання кредиту, доручити генеральному директору здійснювати всі дії стосовно підписання договорів про надання кредиту товариству; визнати доцільним надання майна товариства в заставу, доручити генеральному директору за погодженням з Наглядовою радою товариства здійснювати всі необхідні дії для надання майна товариства в заставу, що підтверджується протоколом б/н від 12.03.2007 р. Загальних зборів акціонерів ВАТ „Будматеріали”.

02.08.2007 р. було проведено засідання Наглядової ради ВАТ „Будматеріали”, на якому було вирішено надати повноваження генеральному директору ВАТ „Будматеріали” Колядюку В. В. підписати кредитні договори з „Промінвестбанком” для оформлення кредиту в сумі 417 700, 00 євро для придбання футеровки на пічні вагонки від фірми „Сіліке кераміка” (Чехія) та 2 500 000, 00 грн. на виробничі потреби, а також договір наступної застави цілісного майнового комплексу загальною вартістю 21 073 700, 00 грн., що підтверджується протоколом № 30 від 02.08.2007р. засідання Наглядової ради ВАТ „Будматеріали”.

Отже, питання отримання товариством кредиту шляхом підписання кредитних договорів з „Промінвестбанком” та надання для його забезпечення майна товариства у заставу шляхом підписання іпотечного договору було вирішено як вищим органом товариства –загальними зборами акціонерів товариства, так і наглядовою радою товариства. Наглядова рада ВАТ „Будматеріали” у порядку, визначеному статутом товариства, шляхом прийняття відповідних рішень, а саме рішень від 02.08.2007 р., оформлених протоколом № 30 від 02.08.2007р. засідання Наглядової ради ВАТ „Будматеріали”, надала необхідні повноваження генеральному директору товариства для надання майна товариства в заставу і укладення іпотечного договору № 242 від 11.09.2007 р. із відповідачем для забезпечення відповідних кредитних договорів.

Пунктами 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” передбачено, що цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК), Земельним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України від 12 травня 1991 року № 1023-XII „Про захист прав споживачів” (в редакції Закону від 1 грудня 2005 року № 3161-IV), Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV „Про оренду землі” (в редакції Закону від 2 жовтня 2003 року № 1211-IV) та іншими актами законодавства.

При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Дослідивши Іпотечний договір № 242 від 11.09.2007 р., укладений між ВАТ „Будматеріали” та ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі Філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області”, суд дійшов висновку, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов даного договору, визначених чинним законодавством України, його зміст не суперечить положенням Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та іншим нормативно-правовим актам в редакціях, що діяло на момент вчинення правочину.

Пунктом 40 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 р. „Про практику розгляду судами корпоративних спорів” передбачено, що при вирішенні спорів, пов'язаних з розмежуванням компетенції голови та членів колегіального виконавчого органу товариства, господарським судам необхідно враховувати нижченаведене. У разі, якщо в статуті товариства передбачено, що його виконавчий орган діє у складі кількох осіб, а отже, голова правління не є самостійним органом управління, тому для набуття товариством цивільних прав і обов'язків він на підставі частини другої статті 99 та статті 161 ЦК повинен виносити відповідні питання на розгляд засідання правління чи загальних зборів акціонерів.

Звернути увагу судів, що порядок скликання та визначення кворуму в засіданні колегіального виконавчого органу товариства повинні передбачатися в установчих документах товариства. У разі їх неврегульованості судам необхідно за аналогією застосовувати положення законодавства, що встановлюють кворум та інші питання щодо загальних зборів відповідного товариства (обов'язковість повідомлення усіх членів колегіального виконавчого органу про проведення засідання, надання інформації з питань порядку денного, правомочність, порядок прийняття рішення).

Судам необхідно враховувати, що в пункті „і” частини п'ятої статті 41 Закону про господарські товариства до компетенції загальних зборів віднесено затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства, а не їх укладення. У разі, якщо в установчих документах товариства право виконавчого органу товариства на укладення договору не обмежено, факт незатвердження договору після укладення не зумовлює його недійсності.

Таким чином, у генерального директора ВАТ „Будматеріали” Колядюка В. В. був необхідний обсяг повноважень для підписання Іпотечного договору № 242 від 11.09.2007 р. та його укладення із ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі Філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області”, так як у порядку, визначеному статутом товариства, Наглядовою радою товариства шляхом прийняття відповідних рішень було надано необхідні повноваження генеральному директору товариства для надання майна товариства в заставу і укладення спірного договору із відповідачем для забезпечення відповідних кредитних договорів.

Отже, враховуючи те, що, як було встановлено судом, Іпотечний договір № 242 від 11.09.2007 р., укладений між ВАТ „Будматеріали” та ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі Філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області”, не суперечить положенням Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України „Про іпотеку” та іншим нормативно-правовим актам в редакціях, що діяли на момент вчинення правочину, та те, що у генерального директора ВАТ „Будматеріали” Колядюка В. В. був необхідний обсяг повноважень для підписання Іпотечного договору № 242 від 11.09.2007 р. та його укладення із ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі Філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області”, то позовна вимога позивача про визнання його недійсним, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини, викладені у позовній заяві позивача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, його позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.  

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Відмовити у задоволенні позову повністю.

Суддя                                                                                                               В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

24 грудня 2010 р.