8/241-09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16.
У Х В А Л А
"28" грудня 2010 р. № 8/241-09
Розглядається заява від 07.12.2010 р. Закритого акціонерного товариства “Макарово” про розстрочення виконання судового рішення від 09.02.2010 р. у справі № 8/241-09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Адвентіс”, м. Київ
до Закритого акціонерного товариства “Макарово”, с. Калинівка,
Макарівський район
про стягнення 684 288,00 грн.
Суддя - Христенко О.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Гомза В.В., довіреність від 30.08.2010 р., представник;
від відповідача: Заміховський М.М., довіреність від 18.11.2010 р., представник.
Обставини справи:
За результатами розгляду господарським судом Київської області справи № 8/241-09 прийнято рішення від 09.02.2010 р. відповідно до якого позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Адвентіс” задоволено повністю та стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Макарово” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Адвентіс” 342 144,00 грн. основного боргу, 342 144,00 грн. штрафу, 6 843,00 грн. витрат по миту та 236,00 грн. інформаційних.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.05.2010 р. рішення господарського суду Київської області від 09.02.2010 р. у справі № 8/241-09 залишено без змін.
На виконання постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.05.2010 р. та рішення господарського суду Київської області від 09.02.2010 р. у справі № 8/241-09 видано наказ від 27.05.2010 р.
Закрите акціонерне товариство “Макарово” звернулось до господарського суду Київської області із заявою від 07.12.2010 р. (вх. № суду 15839 від 07.12.2010 р.) про розстрочення виконання судового рішення від 09.02.2010 р. на тридцять шість місяців зі щомісячним платежем в розмірі 19 204,64 грн. в порядку ст. 121 ГПК України.
Згідно резолюції голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. від 07.12.2010 р. заяву Закритого акціонерного товариства “Макарово” про розстрочення виконання рішення суду від 09.02.2010 р. у справі № 8/241-09 передано для розгляду судді Христенко О.О.
Вказана заява обґрунтована тим, що ЗАТ «Макарово»знаходиться у тяжкому фінансовому стані, до якого призвела світова економічна криза 2008 року, зокрема на розрахункових рахунках ЗАТ «Макарово»не має грошових коштів у розмірі необхідному для виконання рішення господарського суду Київської області від 09.02.2010 р., тягар зобов‘язань за кредитними договорами виявився непосильним для ЗАТ «Макарово».
Ухвалою суду від 09.12.2010 р. заяву Закритого акціонерного товариства “Макарово” про розстрочення виконання рішення від 09.02.2010 р. призначено до розгляду у судовому засіданні на 21.12.2010 р. об 11 год. 30 хв. за участю повноважних представників сторін.
Представник відповідача –ЗАТ «Макарово»надав клопотання від 21.12.2010 р. та від 28.12.2010 р., в яких просить не здійснювати технічну фіксацію судового процесу під час судових засідань 21.12.2010 р. та 28.12.2010 р.
Представник позивача (стягувача), в судове засідання 21.12.2010 р. не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце та дату судового засідання був повідомлений в установленому законодавством порядку ухвалою суду від 09.12.2010 р., письмових пояснень з документальним обґрунтуванням на заяву ЗАТ “Макараво” позивач не надав.
Відповідно до ухвали від 21.12.2010 р. розгляд заяви Закритого акціонерного товариства “Макарово” про розстрочення виконання рішення від 09.02.2010 р. відкладено на 28.12.2010 р. о 10 год. 10 хв. за участю повноважних представників сторін.
Під час судових засідань 21.12.2010 р. та 28.12.2010 р. представник відповідача підтримав свою заяву про розстрочення виконання рішення господарського суду Київської області у даній справі та просив задовольнити її з підстав викладених у зазначеній заяві. Інших доказів на підтвердження обставин які б ускладнювали або робили неможливим виконання рішення суду від 09.02.2010 року відповідачем суду не надано.
Представник позивача під час судового засідання 28.12.2010 року та у письмових запереченнях від 27.12.2010 р. (вх. № суду 16872 від 28.12.2010 р.) проти задоволення заяви відповідача заперечує повністю та просить відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі. Згідно рішення суду від 09.02.2010 р. загальна сума боргу відповідача складає 691 367,00 грн. За весь період, починаючи з набрання рішенням суду законної сили з ЗАТ «Макарово»було стягнуто всього 330,00 грн. Отже, на думку позивача, відповідач лише затягує виконання рішення суду, тому вимога про розстрочення виконання судового рішення від 09.02.2010 р. на тридцять шість місяців зі щомісячним платежем в розмірі 19 204,64 грн., на думку позивача, є повністю безпідставною та необґрунтованою, направленою лише на ухилення від виконання рішення суду.
Дослідивши наявні в справі матеріали, судом встановлено, що заява боржника про розстрочення виконання рішення господарського суду від 09.02.2010 року на тридцять шість місяців задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видавав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, зміни спосіб та порядок їх виконання.
Слід зазначити, що відповідно до роз‘яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.96 р. „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України”, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Віповідно ст. 124 Констиуції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Рішення господарського суду Київської області від 09.02.2010 р. у справі № 8/241-09 набрало законної сили 12.05.2010 р. З цієї дати відповідачем не зроблено жодних дій щодо добровільного виконання рішення суду (доказів не надано). Після відкриття виконавчого провадження (постанова державної виконавчої служби Макарівського управління юстиції від 01.10.2010 р.), як зазначає позивач, з відповідача було стягнуто лише 330,00 грн.
Відповідач у своїй заяві про розстрочку зазначає, що для організації виробництва необхідні чималі кошти, ЗАТ «Макарово»вирішило проблему залучення коштів для організації виробництва шляхом отримання кредитів від банківських установ, тягар зобов‘язань за кредитними договорами виявися непосильним для ЗАТ «Макарово».
Згідно ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діялність, що здійснюється суб‘єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Тобто, відповідач повинен сам розраховувати свої ризики, коли отримував кредити та коли укладав Договір № 21/Р від 28.03.2009 р. з позивачем, за яким мав грошове зобов‘язання, та невиконання якого стало предметом розгляду в справі № 8/241-09 та прийняття судом рішення про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу та штрафу за ухилення від оплати.
Відповідач посилається на те, що на сьогодні у судах перебуває декілька справ про стягнення з ЗАТ «Макарово»заборгованості, а саме у господарському суді Київської області справі № 17/195-10, у Солом‘янському районному суді м. Києва справі № 2-4414-1/09 про стягнення кредитної заборгованості.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.11.2010 р. зупинено провадження у справі № 17/195-10 за позовом Державної екологічної інспекції в Київській області до Закритого акціонерного товариства „Макарово” про стягнення 46 824,17 грн. до розгляду Київським окружним адміністративним судом справи № 2-а-9557/10/1070 за позовом Закритого акціонерного товариства „Макарово” до Державної екологічної інспекції в Київській області про визнання протиправними дій.
Відповідач у заяві зазначає, про світову економічну кризу 2008 року, наслідком якої є економічна криза в Україні з 2008 року, яка має тяжкі фінансові наслідки для виробництва відповідача.
Однак, позивач зазначає, що криза 2008 року та її наслідки торкнулися й позивача.
Договір поставки № 21/р, за яким у відповідача виникла заборгованість перед позивачем та яка була стягнута у справі № 8/241-09, укладався 28.03.2009 р., тобто про наслідки кризи 2008 року вже було відомо відповідачу.
Також відповідач посилається на те, що позивач має заборгованість перед відповідачем по Договору поставки № 7/12-09 від 07.12.2009 р. Однак, зазначений факт судом не встановлений, рішення суду про стягнення з позивача на користь відповідача за зазначеним договором заборгованості відсутнє.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони.
Враховуючи вищевикладене заява відповідача про розстрочку виконання рішення суду від 09.02.2010 р. на 36 місяців рівними частинами по 19 204,64 грн. є необґрунтованою, недоведеною, а тому такою, що задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
у х в а л и в:
У задоволенні заяви Закритого акціонерного товариства “Макарово” про розстрочення виконання рішення господарського суду Київської області від 09.02.2010 р. у справі № 8/241-09 відмовити.
Суддя Христенко О. О.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 28.12.2010 |
Оприлюднено | 26.01.2011 |
Номер документу | 13493988 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Христенко О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні