14/222
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
14.12.2010р. Справа № 14/222
за позовом Приватного підприємства "Макс-Авто", вул. Московська, 49, м. Кременчук, Полтавська область, 39600
до Приватного підприємства "Кремтермотранс", вул. Ткаченка, 67, м. Кременчук, Полтавська область, 39600
про стягнення 11563,10 грн.
Суддя Іваницький Олексій Тихонович
секретар судового засідання Жадан Т.С.
Представники:
від позивача: Максаков С.Ю. дов. б/н від 22.10.2010 року
від відповідача: представник не з'явився (повідомлений належним чином)
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення боргу в сумі 11563,10 грн., за договором довгострокового постачання №04 від 01.01.2008 року, із яких основний борг 7673,00 грн., штраф 3836,50 грн., 3% річних 53,60 грн.
В судовому засіданні 16.11.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до положень ч. 1 - ч. 4 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України). Повне рішення складене згідно із вимогами ч. 1 - ч. 2, ч. 6 ст. 84 ГПК України 22.11.2010 р.
Позивач та його повноважний представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримують, вважають їх обґрунтованими, підтвердженими наданими по справі матеріалами та доказами і просять суд їх задовольнити.
Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи а. с.12), поважності причин його неявки не повідомив, вимог п. 4 ухвали суду від 01.11.2010 року про порушення провадження у справі не виконав, відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч. 4 п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами і доповненнями), у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на вищевикладене та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши і оцінивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника позивача, суд,
ВСТАНОВИВ:
01 січня 2008 р. між Приватним підприємством "Макс-Авто", м.Кременчук (надалі Позивач) та Приватним підприємством "Кремтермотранс" (надалі Відповідач) було укладено Договір довгострокового постачання № 4 (надалі Договір, а. с. 5).
Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник (Позивач у справі) зобов'язується поставляти на протязі дії Договору Покупцю товар за його замовленнями окремими партіями за цінами, в ассортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджується сторонами в накладних, які є невід"ємною частиною Договору, а Покупець (Відповідач у справі) прийняти товар та оплатити його.
Згідно із п. 1.2. Договору, загальний обсяг та ассортимент товару, визначається на протязі строку дії Договору з урахуванням кількості та ассортименту товару за всіма поставленими партіями.
Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31 грудня поточного року включно (п.2.1 та п.2.2). У разі відсутності офіційного письмового повідомлення про небажання продовжувати договірні відносини, сток дії Договору щорічно продовжується до 31 грудня наступного року. У разі невиконання зобов"язань Договір продовжує діяти до виконання сторонами всіх взаємних зобов"язань і проведення остаточних розрахунків.
Ціна товару остаточно визначається сторонами в видатковій накладній на момент постачання партії товару. Відповідно до п.5.1 Договору Покупець зобов"язаний провети повний розрахунок за отриману партію товару у встановлений сторонами строк.
На виконання взятих на себе за Договором зобов'язань Позивач поставив Відповідачу товар, що підтверджується накладними №0187 вд 30.07.2010р.(а.с.7) масло AJIP ROTRA MP 80W90 на суму 571,00 грн. та №0463 від 30.07.2010р.(а.с.6) ремкомплект диференціалу на суму 7103,00 грн. Всього було поставлено товару на суму 7673,00 грн. Згідно п.5.1.3 Договору, при проведенні поставки з оплатою "за фактом" отримання товару Покупець повинен сплатити суму ціни товару протягом двох банківських днів з моменту прийняття зазначеної партії товару.
На день розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення сума боргу Відповідача перед Позивачем становить 7673,00 гривень.
Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі матеріалами і доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із статтями 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтями 509 - 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із статтями 526 - 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Так, Позивачем було нараховано Відповідачу 3% від суми боргу за період з 04.08.2010р. по 27.10.2010р. в розмірі 53,60 грн.
Згідно п.10.5 Договору при простроченні оплати більше одного місяця, Постачальник має право стягнути з Покупця штраф в розмірі 50% від суми боргу.
Статтею 231 ГК України, встановлено що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Позивачем, на підставі вказаної норми права та умов Договору, нараховано відповідачу штраф в розмірі 3836,50 грн.
Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
У нарадчій кімнаті суд приходить до висновку, що Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з Відповідача на його користь борг в розмірі 7673,00 грн., штраф - 3836,50 грн., 3% річних 53,60 грн
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Таким чином, на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 398,07 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Згідно із п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про судове рішення" від 10.12.1996 р. № 02-5/422 (із змінами і доповненнями), у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Приватного підприємства "Кремтермотранс", код ЄДРПОУ 33510067 (вул. Ткаченка, 67, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; р/р 26005100048687 банк "РайфайзенБанк""Аваль" МФО 331605) на користь Приватного підприємства "Макс-Авто", код ЄДРПОУ 32802705(вул. Московська, 49, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; р/р 26001051847500 в АКІБ "Укрсиббанк".м.Харків, МФО 351005) борг 7673,00 грн., штраф 3836,50 грн., 3% річних 53,60 грн., судові витрати державне мито - 115,64 грн., інформаційно технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ Іваницький О.Т.
Повне рішення складено 20.12.2010р.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2010 |
Оприлюднено | 27.01.2011 |
Номер документу | 13498712 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Іваницький О.Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні