Рішення

від 20.12.2010 по справі 5020-6/122-4/219

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-6/122-4/219

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

20 грудня 2010 року справа № 5020-6/122-4/219

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Екватор”

                   (99040, м. Севастополь, вул. Сілаєва, 8)

до                Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

                   (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

за участю в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Демидова, 13).

за участю в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Севастопольської міської Ради (99011,  м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

за участю  Заступника прокурора міста Севастополя

     (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 1)

про              визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва,

Суддя Погребняк О.С.

Представники:

Позивач (ТОВ "Екватор") –Сторожук В.І., представник, довіреність №228 від 30.11.2010;   

Відповідач (Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради) –не з'явився;   

Третя особа (Севастопольська міська Рада) –не з'явився;

Третя особа (Інспекція державного архітектурного будівельного контролю в місті Севастополі) –не з'явився;  

Прокурор (Прокуратура міста Севастополя) – Шульга А.М., старший прокурор відділу, посвідчення №574 від 18.11.2008.   

Суть спору:

19.10.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю “Екватор” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва.  

Позов обґрунтовано відмовою відповідача оформити право власності на об'єкт незавершеного будівництва та видати позивачу Свідоцтво про право власності позивача на об'єкт незавершеного будівництва по вул. Силаєва, 8 міста Севастополя (комплекс будинків і споруд), будівельна готовність якого станом на 12.03.2009 складає 98%.

Ухвалою від 21.10.2009 суд прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі.

           Ухвалою суду від 29.10.2009 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Севастопольську міську Раду.

          У порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України Севастопольська міська Рада надала письмові пояснення по суті спору (т.2, арк.с. 53), зазначивши що підтримує правову позицію Фонду комунального майна СМР, яка викладена у листі від 12.08.2009 №3542, у якому, посилаючись на статтю 331 Цивільного кодексу України зазначено, що право власності на об'єкт незавершеного будівництва не може бути  оформлено до приймання об'єкта в експлуатацію, оскільки в даному випадку відсутній об'єкт нерухомого майна (т.1, арк.с. 15).

          12.11.2009 відповідач надав заяву №11040, у якій просив розглянути справу у відсутність представника відповідача та прийняті рішення на розсуд суду відповідно до вимог діючого законодавства (т.2, арк.с. 1).

Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 14.12.2009 Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Екватор” було задоволено повністю; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю “Екватор” право приватної власності на незавершений будівництвом об'єкт нерухомості - ринок, розташований за адресою: м. Севастополь,                   вул. Сілаєва, 8, який представляє собою комплекс будинків і споруджень балансовою вартістю 181500 грн., що складається з:

Літер “Б” суспільний туалет –98% готовності;

Літер “В” будівля кафе-бару –94% готовності;

Літер “Д” будівля торговельного павільйону –97% готовності;

Літер “Ц” будівля торговельного павільйону –94% готовності;

Літер “Ы” будівля торговельного павільйону –93% готовності;

Літер “Я” будівля торговельного павільйону –96% готовності;

Літер “Б1” будівля торговельного павільйону –92% готовності;

Літер “О1” будівля кафе-бару –91% готовності;

Літер “П1” будівля торговельного павільйону –96% готовності;

Літер “Т1” будівля кафе-бару –96% готовності;

Літер “У1” будівля трансформаторної –96% готовності;

Літер “Х1” будівля торговельного павільйону –93% готовності;

Літер “А2” будівля кафе-бару –92% готовності;

Літер “В2” будівля торговельного павільйону –99% готовності;

Літер “№1” огорожа –100% готовності;

Літер ” покриття –100% готовності.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Заступник прокурора м. Севастополя звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому вважає, що господарським судом порушено норми матеріального і процесуального права, зокрема, норми, що викладені у ст. ст. 375, 376, ЦК України, ст. 29 Закону України "Про планування та забудову територій", у зв'язку з чим просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити.

          Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2010 у справі №5020-6/122 касаційне подання Заступника прокурора міста Севастополя було задоволено частково, рішення господарського суду міста Севастополя було скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Севастополя.

          Колегія Вищого господарського суду України у Постанові від 12.10.2010 зазначила, що вважає висновки суду першої інстанції передчасними та зробленими при неповному з'ясуванні обставин справи, з огляду на те, що позивачем не було доведено, що спірні об'єкти прийняті в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

          Відповідно до статті 111№І Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

02.11.2010 на адресу суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою суду від 03.11.2010 справу прийнято до провадження суддею                 Погребняком О.С., з привласненням справі №5020-6/122-4/219, розгляд справи призначено у судовому засіданні 15.11.2010, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи був відкладений 15.11.2010 на 01.12.2010, 01.12.2010 на 14.12.2010, оголошувалась перерва 14.12.2010 до 20.12.2010.

У судове засідання 20.12.2010 відповідач, треті особи, явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки не сповістили.

До початку судового засідання 20.12.2010 третя особа –Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України надала письмові пояснення по суті спору (№16204-д від 14.12.2010), зазначивши про те, що:

-          17.01.2006 Інспекцією ДАБК Севастопольської міської державної адміністрації був наданий замовнику (ТОВ «Екватор») дозвіл на виконання будівельних робіт за №186 по будівництву адміністративного блоку на ринці «Слов'янський базар»по вул. Сілаєва у місті Севастополі. Означений об'єкт був введений в експлуатацію 19.03.2007 розпорядженням Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя №279-р;

-          01.10.2007 Інспекцією ДАБК Севастопольської міської державної адміністрації був наданий дозвіл на виконання будівельних робіт за №1143 по будівництву торговельного павільйону непродовольчих товарів №40 на ринці «Слов'янський базар» по вул. Сілаєва у місті Севастополі. Означений об'єкт був введений в експлуатацію 12.12.2007 розпорядженням Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя №1456-р;

-          21.07.2009 Інспекція ДАБК у місті Севастополі надала замовнику ТОВ «Екватор»дозвіл на виконання будівельних робіт №320 по будівництву ринку, 1-а черга будівництва адміністративної будівлі по вул. Сілаєва у місті Севастополі. Вказаний об'єкт був введений в експлуатацію 25.08.2009 (сертифікат відповідності 27000058).

Інші об'єкті, замовником яких є ТОВ «Екватор»в базі даних Інспекції ДАБК - відсутні.  

У порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач надав пояснення по суті спору (№15769-д) від 30.11.2010, зазначивши про те, що заявлений для визнання права власності об'єкт незавершеного будівництва –ринок по вул. Сілаєва в повній мірі відповідає вимогам діючих нормативних актів щодо законності його спорудження, та, посилаючись на статті 41 Конституції України, 181-182, 331 Цивільного кодексу України просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі –визнати за ТОВ «Екватор»право приватної власності на незавершений будівництвом об'єкт нерухомості –ринок, який розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Сілаєва, 8.

У судовому засіданні 20.12.2010 представник позивача виклав суду зміст позовних вимог, на їх задоволенні наполягав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в ньому.

Прокурор проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Представнику позивача та прокурору у судовому засіданні були роз`яснені їх процесуальні права, передбачені статтями 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, суд

встановив:

  25.01.1995 між Закритим акціонерним товариством “КрымНИОпроект”(далі –Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Екватор”(далі –Замовник) був укладений договір №951002 на виконання науково-технічної продукції, згідно з умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання розробити проект і робочу документацію тимчасового ринку по вул. Сілаєва.

Рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської Ради народних депутатів від 20.06.1995 № 8/312 Товариству з обмеженою відповідальністю "Екватор" надано земельну ділянку площею 1,6569 га для будівництва ринку по вул. Сілаєва міста Севастополя в тимчасове користування, строком на 5 років.

Пунктом 2.2 Рішення від 20.06.1995 №8/312 ТОВ «Екватор»було зобов'язано, зокрема, отримати відповідний дозвіл інспекції ДАБК на будівництво (т.2, арк.с. 57).

У виконання рішення виконкому №8/312 від 20.06.1995 між Виконкомом Севастопольської міської Ради народних депутатів та ТОВ «Екватор»був укладений договір №279 «Про взаємовідносини», за умовами якого землекористувач зобов'язався, зокрема, після отримання державного акта на земельну ділянку зареєструвати початок будівництва в інспекції ДАБК з наступною щорічною перереєстрацією будівництва (пункт 3.2.1 Договору); закінчити будівництво протягом одного року з дати видачі рішення міськвиконкому про надання земельної ділянці під будівництво (пункт 3.2.2 Договору) (т. 2, арк.с. 58-59).

10.10.1996 №С-12/96 Управління архітектури та містобудування Севастопольської міської державної адміністрації погодило робочий проект будівництва ринку по вул. Сілаєва за умовою виконання благоустрою по проекту (т. 2, арк.с. 79-80).

01.07.1998 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі Товариству з обмеженою відповідальністю “Екватор”було надано дозвіл №17/95 на виконання будівельних робіт по будівництву об'єктів ринку за адресою: м. Севастополь, вул. Сілаєва.

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 11.12.2000 №2520-р було продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю «Екватор»строк тимчасового користування земельною ділянкою загальною площею 1,81 га по вул. Сілаєва для будівництва та обслуговування ринку до 01.09.2010 з віднесенням земель до категорії ринковій інфраструктури відповідно до пункту 1.11.4 Українського класифікатора цільового використання землі (арк.с. 12).

08.02.2001 між Севастопольською міською державною адміністрацією (далі –Адміністрація) і Товариством з обмеженою відповідальністю “Екватор” (далі –Землекористувач) був укладений договір №601 на право тимчасового користування землею (далі –Договір) (т.1, арк.с. 9-11), згідно з умовами якого Севастопольська міська державна адміністрація розпорядженням №2520-р від 11.12.2000 надає, а Землекористувач приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 1,6022 га, в тому числі під охоронними зонами 0,9671 га, розташовану в районі вул. Сілаєва, згідно з планом землекористування.

Відповідно до пункту 1.2. Договору земельна ділянка надається на умовах тимчасового користування строком до 01.09.2010 для будівництва і обслуговування ринку.

За змістом пункту 3.2.1 Договору землекористувач має право, зокрема, зводити побудови на земельній ділянці.

Відповідно до пункту 3.2.2 Договору землекористувач зобов'язується, зокрема, за місяць до закінчення строку землекористування вирішити питання у встановленому законом порядку стосовно продовження строку тимчасового користування землею. У випадку не продовження строку –протягом двох місяців після закінчення строку землекористування звільнити земельну ділянку у встановленому порядку; зареєструвати об'єкти будівництва до початку робіт в інспекції ДАБК, а після закінчення будівництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту) надати державній комісії для приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що будівництво об'єкта нерухомого майна проводилося позивачем на земельній ділянці, з дотриманням вимог законодавства стосовно цільового призначення землі.

22.05.2001 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі Товариству з обмеженою відповідальністю “Екватор” було надано дозвіл №95/448 на виконання будівельних робіт по завершенню будівництва об'єктів ринку “Слов'янський базар”за адресою: м. Севастополь, вул. Сілаєва.

08.08.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Екватор” (далі –Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Спецтерміналстрой” (далі –Генпідрядник) був укладений контракт підряду №5 (далі –Контракт), згідно з пунктом 1.1. якого Підрядник прийняв на себе зобов'язання своїми силами і коштами збудувати і здати Замовнику об'єкт нерухомості –комплекс будівель і споруд, розташований по вул. Сілаєва, 8  міста Севастополя (ринок “Слов'янський базар”) (далі - Об'єкт) у відповідності із затвердженою проектно-кошторисною документацією і обумовлений Контрактом строк, а Замовник зобов'язався надати Генпідряднику будівельну площадку, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об'єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт.

17.01.2006 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі Товариству з обмеженою відповідальністю "Екватор" було надано дозвіл №186 на виконання будівельних робіт по будівництву адміністративного блоку на ринку "Слов'янський базар" за адресою: м. Севастополь, вул. Сілаєва (т.1, арк.с. 65).

Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 16.03.2007, зареєстрованого Інспекцією ДАБК від 19.03.2007 №61, затвердженого розпорядженням Ленінської районної державної адміністрації від 19.03.2007 №279-р, було прийнято в експлуатацію будівництво адміністративного блоку на ринці «Слов'янський базар».

За змістом означеного акту, проектна документація затверджена висновком управління містобудівництва №С-190/05, дозвіл на виконання будівельних робіт виданий інспекцією ДАБК №186 від 17.01.2006; будівельно-монтажні роботи здійснено в термін –з січня 2006 року по лютий 2007 року.

Свідоцтвом №27000058 від 25.08.2009 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил Інспекція ДАБК у місті Севастополі засвідчила відповідність закінченого будівництвом об'єкта –Адміністративної будівлі (Літ. Г) по вул. Сілаєва, 8, загальною площею 41,3 кв.м.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи у 2008 році позивач звертався до Севастопольської міської Ради з метою оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку по вул. Сілаєва для розміщення ринку.

Листом від 01.09.2008 №03-15/3401 Севастопольська міська Рада запропонувала ТОВ «Екватор»представити оформлені та узгоджені у встановленому порядку матеріали попереднього узгодження міста розташування земельної ділянці, підготовку яких забезпечує Севастопольська міська державна адміністрація (т.2, арк.с. 68-69).

На дату винесення рішення доказів оформлення права користування земельною ділянкою на новий строк позивачем суду не представлено.

Відповідно до довідки від 19.02.2009 №5-2/299-2 Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації –території ринку «Слов'янський базар»загальною площею 1,81 га, поіменованої у розпорядженні №2520-р від 11.12.2000 за адресою «вул. Сілаєва», присвоєна адреса: м. Севастополь, вул. Сілаєва, №8 (арк.с. 79).

Судом встановлено, що на зазначеній земельній ділянці зведені об'єкти нерухомості незакінчені будівництвом, які згідно з матеріалами технічної інвентаризації Комунального підприємства Севастопольської міської Ради "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" становлять собою комплекс будинків і споруд ринку «Славянський базар»по вул. Сілаєва 8 міста Севастополя, який складається:

Літер “Б” суспільний туалет –98% готовності;

Літер “В” будівля кафе-бару –94% готовності;

Літер “Д” будівля торговельного павільйону –97% готовності;

Літер “Ц” будівля торговельного павільйону –94% готовності;

Літер “Ы” будівля торговельного павільйону –93% готовності;

Літер “Я” будівля торговельного павільйону –96% готовності;

Літер “Б1” будівля торговельного павільйону –92% готовності;

Літер “О1” будівля кафе-бару –91% готовності;

Літер “П1” будівля торговельного павільйону –96% готовності;

Літер “Т1” будівля кафе-бару –96% готовності;

Літер “У1” будівля трансформаторної –96% готовності;

Літер “Х1” будівля торговельного павільйону –93% готовності;

Літер “А2” будівля кафе-бару –92% готовності;

Літер “В2” будівля торговельного павільйону –99% готовності;

Літер “№1” огорожа –100% готовності;

Літер ”покриття –100% готовності.

Згідно з довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю “Екватор”№278 від 16.10.2009 балансова вартість цілісного майнового комплексу ринку “Слов'янський базар” Товариства з обмеженою відповідальністю “Екватор”, розташованого за адресою:                          м. Севастополь, вул. Сілаєва, 8 складає 181500,00 грн. (т. 1, арк. с. 80).

Відповідно до висновку акту технічного обстеження ДАБК від 12.03.2009 №244 та оцінки стану будівельних конструкції вказаного об'єкту –дефектів та відхилень при обстеженні об'єктів не було виявлено. Будівлі торговельного призначення, які знаходяться на території ринку «Славянський базар»не закінчені будівництвом та вимагають проведення робіт по його завершенню. Відповідно до пункту 4.9 Положення Про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт», який затверджений наказом Держбуду України від 05.12.2000 №273 для влаштування тимчасових переносних павільйонів, які не вимагають влаштування фундаментів та не вимагають отримання дозволу на проведення будівельних робіт (т. 1, арк.с. 64).

Як встановлено судом 06.07.2009 позивач звернувся до КП «БТІ та ДР ОНМ»СМР із заявою №169 про здійснення державної реєстрації права власності на незакінчений будівництвом об'єкт нерухомого майна –комплекс будівель та споруд, які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Сілаєва, 8, а також до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради із заявою №168 від 06.07.2009 з проханням оформити Свідоцтво про право власності на спірний об'єкт.

Листом від 10.07.2009 №5147 КП «БТІ та ДРОНМ»СМР, посилаючись на пункт 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 за № 7/5, зареєстровано у Міністерстві юстиції України від 18.02.2002 за № 157/644, зазначило, що оформлення свідоцтва про право власності на об'єкт незавершеного будівництва можливе лише за рішенням суду про визнання права власності (арк.с. 16).

Листом від 12.08.2009 №3542 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, посилаючись, зокрема, на статтю 331 Цивільного кодексу України зазначив про те, що право власності на об'єкт незакінченого будівництва не може бути оформлено, оскільки до приймання об'єкта в експлуатацію відсутній об'єкт нерухомого майна (арк.с. 15).  

Відмова Комунального підприємства «БТІ та ДРОНМ»Севастопольської міської Ради та Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради зареєструвати право власності на об'єкти нерухомого майна, що не закінчені будівництвом, на думку позивача, є перешкодою для реалізації його права власності на об'єкта незавершеного будівництва, що і стало підставою для звернення останнього до суду з позовними вимогами про визнання права власності не об'єкт незавершеного будівництва.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані та наявні докази, заслухавши представників прокурора та позивача, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Підставою позову про визнання права власності є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно та стаття 16 Цивільного кодексу України, яка визначає визнання права як способу захисту цивільних прав та інтересів.

Умовою задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів, що підтверджують його право власності на майно.

Згідно з частиною 1 статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У відповідності із нормами ст. ст. 331 та 332 Цивільного кодексу України право власності на новостворене або перероблене майно виникає у особи за умови, що вказане майно створено або перероблено на кошти цієї особи, а його створення не суперечить вимогам закону або договору.

Так, право власності на новостворене нерухоме майно - житлові будинки, будівлі, споруди тощо виникає з моменту завершення будівництва, створення майна. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до частини 3 статті 331 Цивільного кодексу України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" визначає засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, обмежень цих прав.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, в тому числі: право власності на нерухоме майно.

Згідно з вимогами вказаного вище Закону до створення єдиної системи органів державної реєстрації прав реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації (пункт 5 Прикінцевих положень цього Закону).

Згідно з Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 р. №1952-IV, що регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, до правовстановлюючих документів, якими є судові рішення, відносяться рішення, якими за результатами розгляду справи у позовному провадженні або в порядку окремого провадження у відповідності з положеннями глави 33 Цивільного процесуального кодексу України у резолютивній частині визнано право власності на об'єкт нерухомості за конкретним суб'єктом.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" підставою для реєстрації права власності, в тому числі і на об'єкти, будівництво яких не завершено, є рішення судів, що набрали законної сили.

Бюро технічної інвентаризації проводять державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно згідно із вимогами Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18 лютого 2002 року за N 157/6445), на підставі документів, що визначені цим Тимчасовим положенням.

Згідно з Додатком № 1 до п. 2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 за № 7/5, зареєстровано у Міністерстві юстиції України від 18.02.2002 за № 157/644, визначений перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності.

Пунктом 10 Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, визначено, зокрема, що таким документом є рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

Пункт 1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджено наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за №157/6445 (із змінами і доповненнями), реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій" фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.

Документом, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, відповідно до Закону України "Про планування і забудову територій", є наданий інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю дозвіл на виконання будівельних робіт.

З метою недопущення порушення норм законодавства при здійсненні реєстрації прав власності на об'єкти незавершеного будівництва Листом Мінюсту від 10.05.2006, № 19-32/1 "Щодо порядку державної реєстрації прав власності на об'єкти незавершеного будівництва" передбачено, що для реєстрації прав власності на об'єкти незавершеного будівництва, необхідна наявність, зокрема, дозволу на виконання будівельних робіт. Цей документ видається, зокрема, на підставі проектної документації, що включає в себе кошторис будівництва.

Відповідно до означеного листа, для реєстрації прав власності на об'єкти незавершеного будівництва, крім документів, визначених Тимчасовим положенням, необхідно подавати також:

1) державний акт на право власності або постійного користування земельною ділянкою, що посвідчує право власності або постійного користування земельною ділянкою юридичною чи фізичною особою, виданий в установленому порядку або договір оренди земельної ділянки;

2) проектно-кошторисну документацію (яка необхідна для ідентифікації об'єкта незавершеного будівництва та прийняття реєстратором рішення про державну реєстрацію об'єкта незавершеного будівництва, зокрема, коротка характеристика об'єкта незавершеного будівництва (будови) та його склад, відомості про черговість будівництва та пускові комплекси, а також перелік будинків та споруд, що проектуються у складі комплексу. Ця інформація зазначається у проектній документації згідно з вимогами ДБН А.2.2-3-2004 "Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва", затверджений наказом Держбуду України від 20 січня 2004 року N 8;

3) дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий в установленому законодавством порядку;

4) опис об'єкта незавершеного будівництва складається при проведенні інвентаризаційних робіт бюро технічної інвентаризації;

5) документи, які підтверджують виникнення права власності у особи на об'єкт незавершеного будівництва, зокрема:

•якщо будівництво ведеться особою, яка має стати власником цього об'єкта після закінчення його будівництва, то для реєстрації подаються вищеперелічені документи;

•якщо у будівництві бере участь підрядник, для реєстрації подається крім вищеперелічених документів, договір будівельного підряду;

•якщо у будівництві беруть участь замовник та інвестор, для реєстрації подається крім вищеперелічених документів, договір між замовником та інвестором укладений у встановленому законом порядку.

Відповідно до Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" N 800-VI від 25 грудня 2008 року суб'єктам господарської діяльності дозволяється проводити державну реєстрацію права власності в бюро технічної інвентаризації на об'єкти незавершеного будівництва та їх частини (пункт 3 статті 3 Закону).

Враховуючи викладене, суд підкреслює, що діючим законодавством України передбачена реєстрація права власності на об'єкти незавершеного будівництва при дотриманні встановленого порядку та представленні необхідних документів, зокрема дозвілу на виконання будівельних робіт а також документів, що підтверджують право на користування земельною ділянкою, на якій здійснюється будівництво.

Матеріалами справи підтверджена наявність у позивача дозволу на виконання будівельних робіт на земельній ділянці, яка була надана позивачу у встановленому законодавством порядку та використовувалась ним відповідно до цільового призначення (для будівництва та обслуговування ринку).

Судом встановлено, що дозвіл на будівництво спірного об'єкту нерухомого майна був отриманий відповідачем, відповідно до вимог діючого законодавства.

Враховуючи викладене у суду відсутні підставі вважати спірний об'єкт незавершеного будівництва самочинним будівництвом, означення якого представлено у статті 376 ЦК України, як житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем заявлено вимоги про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, що узгоджується із нормами ст. ст. 16, 392 ЦК України, ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Судом встановлена наявність у позивача документів, які необхідні для реєстрації прав власності на об'єкти незавершеного будівництва, зокрема, дозволи на виконання будівельних робіт №17/95 від 01.07.1998 (т. 2, арк. с. 66), №95/448 від 22.05.2001 (т. 2, арк. с. 67), №186 від 17.01.2006 (т. 1, арк. с. 65), які надані Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі, проектна документація ринку “Слов'янський базар”, матеріали справи Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна” на об'єкт незавершеного будівництва, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Сілаєва, 8.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 Цивільного кодексу України).

У суду відсутні відомості щодо наявності підстав вважати право власності Позивача на зазначене майно набутим неправомірно.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати позивача по сплаті державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82–85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Екватор” (99040, м. Севастополь, вул. Сілаєва, 8, ідентифікаційний код 22232857) право приватної власності на незавершений будівництвом об'єкт нерухомості - ринок, розташований за адресою:                   м. Севастополь, вул. Сілаєва, 8, який представляє собою комплекс будинків і споруджень балансовою вартістю 181500 грн., що складається з:

Літер “Б” суспільний туалет –98% готовності;

Літер “В” будівля кафе-бару –94% готовності;

Літер “Д” будівля торговельного павільйону –97% готовності;

Літер “Ц” будівля торговельного павільйону –94% готовності;

Літер “Ы” будівля торговельного павільйону –93% готовності;

Літер “Я” будівля торговельного павільйону –96% готовності;

Літер “Б1” будівля торговельного павільйону –92% готовності;

Літер “О1” будівля кафе-бару –91% готовності;

Літер “П1” будівля торговельного павільйону –96% готовності;

Літер “Т1” будівля кафе-бару –96% готовності;

Літер “У1”будівля трансформаторної –96% готовності;

Літер “Х1” будівля торговельного павільйону –93% готовності;

Літер “А2” будівля кафе-бару –92% готовності;

Літер “В2” будівля торговельного павільйону –99% готовності;

Літер “№1” огорожа –100% готовності;

Літер ”покриття –100% готовності.

3.          Стягнути з Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради              (вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011; ідентифікаційний код 25750044) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю “Екватор” (99040, м. Севастополь,                        вул. Сілаєва, 8, ідентифікаційний код 22232857) 1815,00 грн. держмита, а також 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                  підпис                                                О.С. Погребняк

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано  24.12.2010.