5020-7/095
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
16 грудня 2010 року справа № 5020-7/095
За позовом Прокурора Балаклавського району міста Севастополя
(вул. 7-го Листопада, 3, м. Севастополь, 99042)
в інтересах держави в особі
Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
(пл. Повсталих, 6, м. Севастополь, 99008)
до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Севастопольський пінобетонний завод»
(вул. Комуністична, буд. 11, кв. 18, м. Севастополь, 99003),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Золота балка»
(вул. Новікова, 56, м. Севастополь, 99043)
про стягнення 37 303,93 грн.
Суддя С. М. Альошина
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – Бистрицька Ю.М. –провідний спеціаліст-юрисконсульт відділу юридичного забезпечення, довіреність № 3 від 11.01.2010 (копія довіреності у справі),
Від відповідача –Блинов К.О. - директор, протокол № 3 від 31.05.2010 загальних зборів учасників (копія протоколу у справі)
Від третьої особи – Грігорянц О.І. - представник, довіреність № 66 від 22.02.2010 (копія довіреності у справі),
Від прокурора –Шульга А.М. –старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя, посвідчення № 574 від 18.11.2008.
Суть спору:
Прокурор Балаклавського району міста Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Севастопольський пінобетонний завод»про стягнення 37 303,93 грн., у тому числі 34 850,03 грн. заборгованості по орендній платі станом на 31.08.2010, 1 846,65 грн. пені і 3% річних у розмірі 607,25 грн. та про розірвання договору оренди від 11.04.2008 № 653.
Ухвалою суду від 20.09.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Золота балка»було залучене до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 03.12.2010, надав суду заяву № 10-03-04740 від 03.12.2010 про зменшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача основний борг по орендній платі станом на 31.08.2010 у розмірі 34 850,03 грн. та пеню за період з 01.01.2010 по 31.08.2010 за прострочення платежу, нараховану за порушення терміну внесення орендної плати, у розмірі 1 846,65 грн. та 3 % річних у сумі 607,25 грн., а всього 37 303,93 грн., а п. 2 позовної заяви від 10.09.2010 № 44-3917 вих. 10, в частині розірвання договору від 11.04.2008 № 653 просив виключити, вказавши, що позивач відмовляється від позовних вимог в цій частині.
Представник позивача у тому ж засіданні суду підтримав часткову відмову від позову та просив суд припинити провадження у справі в цій частині.
Представник прокурора у судовому засіданні, яке відбулось 16.12.2010, підтримав вищевказану заяву позивача від 03.12.2010 про часткову відмову від позову та проти припинення провадження у справі в частині розірвання договору оренди від 11.04.2008 № 653 не заперечував, про що письмово зазначив на заяві позивача № 10-03-04740 від 03.12.2010.
За таких обставин суд, ухвалою від 16 грудня 2010 року, керуючись п. 4 частини першої ст. 80 ГПК України, припинив провадження у справі в частині розірвання договору оренди від 11.04.2008 № 653.
Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 14.12.2010, надав суду платіжне доручення № 83 від 10.12.2010 про сплату 12 000,00 грн. орендної плати.
Представники позивача, прокурора та третьої особи у судовому засіданні просили суд стягнути з відповідача 25 303,93 грн., у тому числі 22 850,03 грн. заборгованості по орендній платі, 1 846,65 грн. пені та 3 % річних у розмірі 607,25 грн., з урахуванням сплати відповідачем 12 000,00 грн. орендної плати.
Представник відповідача у засіданні суду заборгованість по орендній платі в сумі 22 850,03 грн. визнав, однак, підтримав клопотання відповідача, викладене у відзиві від 03.12.2010 на позовну заяву, відносно розстрочки по заборгованості по орендній платі на 12 місяців, посилаючись на тяжке фінансове становище товариства.
Представники прокурора, позивача та третьої особи відносно розстрочки по заборгованості по орендній платі на 12 місяців заперечували та просили у задоволенні цього клопотання відмовити, посилаючись на те, що відповідач тривалий час не сплачує борг по орендній платі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора та третьої особи, суд
В С Т А Н О В И В :
11.04.2008 між сторонами був укладений договір № 653 оренди нерухомого державного майна.
Відповідно до п. 1.1. цього договору орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає у строкове платне користування наступне нерухоме майно: будівлю сховища грубих кормів, загальною площею приміщень 905,0 кв.м, до складу якої входить бетонний резервуар для води, фундаменти під металеві стовпи навісу, будинок охорони, загальною площею приміщень 49,0 кв.м, розташовані за адресою м. Севастополь, Монастирське шосе, 158.
Вартість орендованого майна визначена відповідно з незалежною (експертною) оцінкою станом на 31.08.2007 і становить 510 800 грн. (п'ятсот десять тисяч вісімсот) гривень.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 № 786 зі змінами та доповненнями, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку грудень 2007 р. 7 004,35 грн.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством України.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2. договору).
Згідно з п. 5.2. договору орендар зобов'язувався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до умов цього договору.
Проте, відповідач, у порушення умов вищевказаного договору, свої зобов'язання щодо своєчасного та повного внесення орендної плати не виконував, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість по орендній платі перед позивачем за період з 01.01.2010 по 31.08.2010 у сумі 34 850,03 грн.
Однак, як було зазначено вище, відповідачем 10.12.2010 платіжним дорученням № 83 було сплачено 12 000,00 грн. заборгованості по орендній платі по договору оренди нерухомого державного майна № 653.
За таких обставин, на день розгляду справи, за позивачем склалась заборгованість по орендній платі у розмірі 22 850,03 грн.
Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.
Згідно з положеннями частини першої ст. 283 Господарського кодексу України та частини першої ст. 759 Цивільного кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендарю) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з п. 3.5. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.3 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі 120 % облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми несвоєчасно оплаченого платежу, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Так, згідно розрахунку позивача, відповідачу нараховано 1 846,65 грн. пені, яка підлягає стягненню з відповідача.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти
річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином відповідачу, згідно розрахунку позивача, нараховано 3% річних у розмірі 607,25 грн., які також підлягають стягненню з відповідача.
Контррозрахунків на розрахунки позивача щодо сум основного боргу, пені та 3 % річних відповідачем суду надано не було.
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 25 303,93 грн., у тому числі 22 850,03 грн. основного боргу по орендній платі, 1 846,65 грн. пені та 3% річних у розмірі 607,25 грн., документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем.
Проте, як було зазначено вище, ТОВ «Севастопольський пінобетонний завод»10.12.2010 було частково погашено заборгованість по орендній платі за договором оренди нерухомого державного майна № 653 від 11.04.2008 в сумі 12 000,00 грн., а оскільки спір між сторонами в частині стягнення 12 000,00 грн. врегульований після звернення прокурора Балаклавського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до суду та порушення провадження у справі, то провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України.
За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.
Також, як було зазначено вище, відповідач у вищезазначеному відзиві від 03.12.2010 на позовну заяву, вказавши на тяжке фінансове становище, просив надати йому розстрочку по заборгованості по орендній платі на дванадцять місяців.
Проте, відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Оскільки, як вже зазначалось, представники позивача, прокурора та третьої особи у судовому засіданні заперечували проти надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення в частині стягнення заборгованості по орендній платі на дванадцять місяців, та у зв'язку з тим, що рішення суду не набрало законної сили, суд не знаходить законних підстав для задоволення клопотання відповідача про надання йому розстрочки виконання рішення суду щодо основного боргу, у зв'язку з чим відмовляє у його задоволенні.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників сторін, прокурора та третьої особи про складення повного рішення 21.12.2010.
Керуючись ст. 49, п. 1-1 частини першої ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1). Позов задовольнити частково.
2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Севастопольський пінобетонний завод»(вул. Комуністична, буд. 11, кв. 18, м. Севастополь, 99003, ідентифікаційний код 35337422, р/р 260040321701 у Севастопольській філії ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 384812, або з інших рахунків) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (пл. Повсталих, 6, м. Севастополь, 99008, ідентифікаційний код 20677058, р/р 39211824510016 в УДК у м. Севастополі, МФО 824509, або на інші рахунки) 25 303,93 грн., у тому числі 22 850,03 грн. основного боргу по орендній платі, 1 846,65 грн. пені та 3% річних у розмірі 607,25 грн.
3). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Севастопольський пінобетонний завод»(вул. Комуністична, буд. 11, кв. 18, м. Севастополь, 99003, ідентифікаційний код 35337422, р/р 260040321701 у Севастопольській філії ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 384812, або з інших рахунків) у доход Державного бюджету Ленінського району міста Севастополя (р/р 31113095700007 у банку одержувача - Головному Управлінні Державного казначейства України у місті Севастополі, МФО 824509, код платежу 22090200, код ЄДРПОУ 24035598) державне мито у розмірі 373,04 грн.
4). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Севастопольський пінобетонний завод»(вул. Комуністична, буд. 11, кв. 18, м. Севастополь, 99003, ідентифікаційний код 35337422, р/р 260040321701 у Севастопольській філії ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 384812, або з інших рахунків) у доход Державного бюджету Ленінського району міста Севастополя (р/р 31212264700007 у банку одержувача - Головному Управлінні Державного казначейства України у місті Севастополі, МФО 824509, код бюджетної класифікації 22050003, код ЄДРПОУ 24035598) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5) В іншій частині провадження у справі припинити.
Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
Суддя С. М. Альошина
Рішення складено відповідно до вимог
статті 84 Господарського процесуального
кодексу України та підписано 21.12.2010.
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2010 |
Оприлюднено | 27.01.2011 |
Номер документу | 13499613 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Альошина Світлана Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні