5020-7/095
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
справа № 5020-7/095
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"12" травня 2008 р. 10:51 м. Севастополь
Господарський суд міста Севастополя у складі:
Судді - Ілюхіної Г.П.,
при секретарі –Чорній М.В.,
за участю представників:
від прокурора –Шульга А.М., прокурор відділу прокуратури міста Севастополя, посвідчення № 438 від 20.02.2006;
від позивача –Чердакова М.О., головний спеціаліст –юрисконсульт, довіреність № 9 від 03.01.2008,
від відповідача –не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
За Севастопольського транспортного прокурора
адміністративним (99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, 11)
позовом в інтересах держави в особі:
Управління Пенсійного фонду України
в Гагарінському районі міста Севастополя
(99059, м. Севастополь, пр. Гер. Сталінграду, 56)
до відповідача Спільного підприємства „БЛК-Югпром”
(99038, м. Севастополь, вул. А. Кесаєва, 9)
про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень, серпень, жовтень, листопад 2004 року та грудень 2007 року в сумі 3937,57 грн., та нарахованих згідно з рішенням № 622 від 23.12.2004 „Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків” фінансових санкцій в сумі 216,21 грн. та пені в сумі 58,29 грн., а всього в сумі 4212,07 грн.,
в порядку статті 51 КАС України, позовні вимоги зменшені до 4202,22 грн. -
Суть спору:
13.03.2008 (вх.№74-пр) Севастопольський транспортний прокурор звернувся до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом в інтересах держави в особі: Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя до Спільного підприємства „БЛК-Югпром” про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень, серпень, жовтень, листопад 2004 року та грудень 2007 року в сумі 3937,57 грн., та нарахованих згідно з рішенням № 622 від 23.12.2004 „Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків” фінансових санкцій в сумі 216,21 грн. та пені в сумі 58,29 грн., а всього в сумі 4212,07 грн., з посиланням на статтю 121 Конституції України, статті 20, 36-1 Закону України „Про прокуратуру”, статті 14, 15, 20, 106 п.1 ч.8 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, статті 2, 4 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, Інструкцію „Про порядок обчислення та уплати страховиками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний Фонд України”, затвердженою постановою правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663.
Ухвалою від 13.03.2008 відкрито провадження по адміністративній справі, прийнято рішення про призначення підготовчого провадження та проведення попереднього судового засідання з метою всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку в порядку статті 110 Кодексу адміністративного судочинства України (арк.с.1-3).
Ухвалою суду від 03.04.2008 закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду в порядку статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (арк.с.40-42).
Заявою від 24.04.2008 вих.№2225/07-07 позивач в порядку статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України зменшив позовні вимоги до 4202,22 грн. у зв'язку з надходженням в рахунок сплати зобов'язань за грудень 2007 року по ставці 1-5% 12.03.2008 суми в розмірі 9,85 грн. (арк.с.52-53).
Відповідач явку уповноважених представників в попереднє та судові засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду від 13.03.2008, 03.04.2008 не виконав, про причини неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно по юридичній адресі (арк.с.37, 50, 59).
Згідно зі статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в попереднє та судові засідання, зобов'язувався надати необхідні для розгляду справи документи, але в суд не з'явився та не надав витребуваних документів, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників прокурора та позивача, суд –
ВСТАНОВИВ:
Спільне підприємство „БЛК-Югпром” зареєстровано в якості юридичної особи Севастопольською міською державною адміністрацією 28.07.1997 за № СП-13/9473, зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя в якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (арк.с.25, 26).
Згідно Розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень, серпень, жовтень, листопад 2004 року, грудень 2007 року, наданих відповідачем позивачу 13.08.2004, 13.09.2004, 02.11.2004, 20.12.2004, 15.01.2008, сума нарахованих страхових внесків, які підлягають сплаті, складає за липень 2004 року 1554,43 грн. (1464,01 грн. –збір із суми фактичних витрат на оплату праці працівників та 90,42 грн. –збір із суми загального оподатковуваного доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов трудового договору), за серпень 2004 року 1477,22 грн. (1390,33 грн. –збір із суми фактичних витрат на оплату праці працівників та 86,89 грн. –збір із суми загального оподатковуваного доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов трудового договору), за жовтень 2004 року 840,09 грн. (799,56грн. – збір із суми фактичних витрат на оплату праці працівників та 40,53 грн. –збір із суми загального оподатковуваного доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов трудового договору), за листопад 2004 року 908,83 грн. (862,73 грн. –збір із суми фактичних витрат на оплату праці працівників та 46,10 грн. –збір із суми загального оподатковуваного доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов трудового договору), за грудень 2007 року 663,89 грн. (654,04 грн. –збір із суми фактичних витрат на оплату праці працівників та 09,85 грн. –збір із суми загального оподатковуваного доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов трудового договору) (арк.с.8-12).
Відповідач повинен був самостійно сплатити суми внесків, зазначені в Розрахунках до 20.08.2004, 20.09.2004, 22.11.2004, 20.12.2004, 21.01.2008, відповідно.
03.09.2004 позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № Ю76-У про сплату суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на 01.09.2004 на суму 1464,01 грн. (збір із суми фактичних витрат на оплату праці працівників за липень 2004 року), яка отримана відповідачем 07.09.2004 (арк.с.13, 14).
04.10.2004 позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № Ю76-У про сплату суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на 01.10.2004 на суму 1390,33 грн. (збір із суми фактичних витрат на оплату праці працівників за серпень 2004 року), яка отримана відповідачем 06.10.2004 (арк.с.15, 16).
02.12.2004 позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № Ю76-У про сплату суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на 01.12.2004 на суму 799,56 грн. (збір із суми фактичних витрат на оплату праці працівників за жовтень 2004 року), яка отримана відповідачем 06.12.2004 (арк.с.17, 18).
24.12.2004 позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № Ю76-У про сплату суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на 24.12.2004 на суму 862,73 грн. (збір із суми фактичних витрат на оплату праці працівників за листопад 2004 року), яка отримана відповідачем 27.12.2004 (арк.с.19, 20).
01.02.2008 позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № Ю76-У про сплату суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на 01.02.2008 на суму 938,39 грн. (збір із суми фактичних витрат на оплату праці працівників за грудень 2007 року), яка отримана відповідачем 06.02.2008 (арк.с.21, 22).
Своєчасно відповідач зазначені суми боргу не сплатив.
На дату звернення позивача з позовом, відповідачу було зараховано в рахунок сплати страхових внесків за липень 2004 року по ставці 33,2% 06.12.2007 –1180,18 грн., 19.12.2007 –1,02 грн., 21.12.2007 –61,75 грн., по ставці 0,5-5%: 20.08.2004 –90,42 грн., за серпень 2004 року –20.09.2004 –86,89 грн., за жовтень 2004 року –22.11.2004 –40,53 грн., за листопад 2004 року 20.12.2004 –46,10 грн. (арк.с.7).
Заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перед бюджетом Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя на час вирішення адміністративного позову складає 3937,57 грн., з яких: 3927,72грн. –збір із суми фактичних витрат на оплату праці працівників та 9,85 грн. –збір із суми загального оподатковуваного доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов трудового договору.
23.12.2004 Рішенням Управління Пенсійного Фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя № 622 до відповідача застосовані фінансові санкції в розмірі 216,21 грн. та нарахована пеня в сумі 58,29 грн. за несвоєчасну сплату страхових внесків за січень 2004 року в розмірі 786,58 грн., яке отримано відповідачем 30.12.2004 (арк.с.23-24).
Спір виник в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по своєчасній сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у встановлені строки та розмірі.
Правовідносини сторін регулюються статтями 14, 15, 17, 20, 106, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі –Закон № 1058), статтею 4 Закону України України „Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Інструкцією „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.04 під № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).
Відповідно до статті 121 Конституції України, на прокуратуру покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Згідно положень статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Відповідно до частини п'ятої статті 361 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Відповідно до Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, в районах у містах є органами Пенсійного Фонду України, на яке покладено контроль за надходженням збору та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організації та громадян, Фонд має право проводити перевірки правильності нарахування та сплати збору.
Згідно пункту 1 статті 14, частини першої статті 15 Закону № 1058, пункту 2.1 Інструкції № 21-1, страхувальниками є, зокрема: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у цьому Законі.
Частиною другою статті 17 Закону № 1058 передбачено, що страхувальник зобов'язаний, зокрема: нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до пункту 2 статті 4 Закону № 400, пунктом 4.1, 4.4 Інструкції № 21-1 визначений розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для підприємств, установ і організацій, створених відповідно до законодавства України, що використовують працю фізичних осіб, що складає 33,2% суми фактичних витрат на оплату праці працівників і 0,5-5% суми загального оподатковуваного доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов трудового договору.
Згідно зі статтею 20 Закону України № 1058 та пунктів 5.1.3, 5.1.4 Інструкції № 21-1, страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Термін сплати страхових внесків передбачено частиною шостою статті 20 Закону № 1058, відповідно до якої, страхові внески нараховані за відповідний базовий звітний період, рівний календарному місяцю, сплачуються не пізніш ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, до 20 числа місяця.
Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону № 1058 встановлено, що до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками і застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” для відповідних платників збору.
Відповідно до пункту 2 статті 4 Закону № 400, пунктом 4.1, 4.4 Інструкції № 21-1 визначений розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для підприємств, установ і організацій, створених відповідно до законодавства України, що використовують працю фізичних осіб, що складає 33,2% суми фактичних витрат на оплату праці працівників і 0,5-5% суми загального оподатковуваного доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов трудового договору.
У встановлений законом строк, зобов'язання відповідача по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування останнім не були сплачені в повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 106 Закону № 1058, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка), і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно з частиною дев'ятою статті 106 Закону України № 1058, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
- 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
- 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
- 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Частиною третьою статті 106 Закону № 1058 встановлено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Відповідно до статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідач не скористався своїм правом на участь в справі, письмового відзиву і заперечень, контрозрахунку заборгованості по сплаті страхових внесків, фінансових санкцій на пені, доказів погашення заборгованості по сплаті страхових внесків, фінансових санкцій на пені не надав.
Все вищеперелічене дає суду право для висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з урахуванням зменшення позовних вимог.
Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 14, 15, 17, 20, 106, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV, статтю 4 Закону України „Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Інструкцією „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.04 під № 64/8663, статтями 51, 70, 71, 94, 121, 122, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Спільного підприємства „БЛК-Югпром” (99038, м. Севастополь, вул. А. Кесаєва, 9, ідентифікаційний код 24873046, п/р №№ 26005254699001, 26004254699002, 29027866126301 в СФ КБ „Приватбанк”, МФО 324935; п/р № 2902871 в СФ ВАТ „Райффайзенбанк Аваль”, МФО 324504; п/р № 29022799208102 в КБ Приват, МФО 305299; п/р № 29026163 в Філії ВАТ МКБ КРД, МФО 384685; п/р № 29028011 в СФ АКБ Таврика, МФО 324377) на користь Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя (99059, м. Севастополь, пр. Гер. Сталінграду, 56, п/р № № 25604705100313, 25608705100212 в МВ № 4548 ВАТ „Ощадбанк”, МФО 384027, код ЄДРПОУ 22275002) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень, серпень, жовтень, листопад 2004 року та грудень 2007 року в сумі 3927,72 грн., та нарахованих згідно з рішенням № 622 від 23.12.2004 „Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків” фінансових санкцій в сумі 216,21 грн. та пені в сумі 58,29 грн., а всього в сумі 4202,22 грн.
Постанова набирає законної сили через десять днів з дня її проголошення або з дня її складання в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення або з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або поданням апеляційної скарги в 10-денний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження в порядку частини п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно статті 42 КАС України, журнал судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно після судового засідання і приєднується до справи.
В порядку статті 43 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із технічним записом і журналом судового засідання та протягом семи днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо їхньої неповноти або неправильності.
Суддя Г.П. Ілюхіна
Постанова складена та підписана
в порядку частини третьої статті 160 КАС України
19.05.2008 о 15 год. 00 хв.
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 12.05.2008 |
Оприлюднено | 04.06.2008 |
Номер документу | 1674550 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Ілюхіна Г.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні