Рішення

від 19.01.2011 по справі 33/266-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/266-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.12.10р.

Справа № 33/266-10

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Стахановський завод технічного вуглецю", м. Стаханов 

до  Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинський коксохімічний завод", м. Дніпродзержинськ  

про визнання недійсним договору № 08/167/134 від 05.03.2008 року

                                                                                                                   Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Лукін І.В,, довіреність б/н від 08.11.2010 року

Від відповідача: Березуцька В.Д. (юрисконсульт), довіреність за вих. № 14-132 від 01.10.2010 року

СУТЬ СПОРУ:

      Відкрите акціонерне товариство "Стахановський завод технічного вуглецю" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до  Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинський коксохімічний завод" про визнання договору № 08/167/134 від 05.03.2008 року недійсним.

В судому засіданні 27.12.2010 року позивач підтримав позовні вимоги і просив суд задовольнити позов у повному обсязі. Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що у договорі поставки № 08/167/134 від 05.03.2008 року відповідач не погодив ціну та предмет договору. Крім того договір, протокол розбіжностей та протокол узгодження розбіжностей підписано керівником Кришенем И.Г., але підпис на трьох документах різний.

Відповідач проти задоволення позовних заперечує посилаючись на те, що ціна, предмет, строки й оплати товару відповідно до п. 1.2. Договору  вказуються сторонами в Додатках до договору, які є його невід'ємною частиною. Відносно посилання позивача на те, що договір, протокол розбіжностей та протокол узгодження підписано різними посадовими особами відповідач зазначає, що усі посадові особи були уповноважені на підписання вказаних документів.

У судовому засіданні 27.12.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №08/167/134, у відповідності з умовами якого відповідач зобов'язується передати у власність позивачу, а позивач прийняти та оплатити товар.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання недійсним договору поставки № 08/167/134 від 05.03.2008р., укладеного між позивачем та відповідачем, слід визнати необґрунтованими, документально недоведеними, такими, що

суперечать чинному законодавству України, а отже такими, що не підлягають задоволенню з наступних правових підстав:

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу. Іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка   вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.       

Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

        Пунктом 6.5. Договору сторони передбачили, що даний Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2008 року,  в частини невиконаних зобов'язань –до повного їх виконання сторонами.

Рішенням господарського суду Луганської області від 27.07.2009 року по справі № 19/85 позов задоволено частково та стягнуто з ВАТ "Стахановський  завод технічного вуглецю" на користь ВАТ "Дніпродзержинський коксохімічний завод" заборгованості за договором № 08/167 від 05.03.2008 року у сумі  6125328 грн. 70 коп., 3% річних –61929 грн. 28 коп., інфляційні нарахування у сумі 446033 грн. 51 коп. та витрати по справі, яке вступило в законну силу 14.08.2009 року.

Тобто, вказаним рішенням був встановлений факт укладання між відкритим акціонерним товариством "Стахановський завод технічного вуглецю" та відкритим акціонерним товариством "Дніпродзержинський коксохімічний завод"  договору поставки  № 08/167/134 від 05.03.2008 року, а тому в силу п.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Позивач також частково розрахувався за одержаний товар, чим по суті визнав заборгованість перед відповідачем за поставлений товар по договору № 08/167/134 від 05.03.2008 року при вирішенні господарським судом справи № 19/85. Будь-яких заперечень щодо недійсності договору не заявляв.   

Отже, твердження позивача, що сторони не визначили в договорі ані предмет, ані ціну договору не відповідає дійсності. Як вбачається з матеріалів справи на момент укладення договору між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, змісту та форми договору, а також те, що договір виконувався сторонами. Вказані обставини свідчать про безперечне і безсумнівне схвалення позивачем договору поставки № 08/167/134 від 05.03.2008 року.

Згідно позовних вимог у якості підстави визнання договору недійсним позивач посилається на те,  що договір, протокол розбіжностей та протокол узгодження підписано керівником Кришенем И.Г., але підпис на трьох документах різний, у зв'язку з чим просить призначення почеркознавчої експертизи.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про призначення почеркознавчої експертизи, оскільки судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що вказані документи було підписано уповноваженими на те особами. Як зазначає відповідач з боку  відповідача оспорюваний договір  підписано головою правління Кришень І.Г., протокол розбіжностей підписано першим заступником голови правління –головним інженером Рафальський П.М., який був затверджено на цій посаді на підставі протоколу загальних зборів акціонерів відповідача. Згідно п.9.3.5 Статуту відповідача у редакції від 22.01.2008 р. перший заступник голови правління виконує обов'язки голови правління під час його відсутності на підприємстві, якщо інше не передбачено наказом на підприємстві. Голова правління Кришень І.Г. 27.03.-28.03.2008 р., 03.04.-05.04.2008 р. знаходився у відрядженні, що підтверджується наказами  по підприємству від 25.03.2008 р. № 119 , від 02.04.2008 р. № 156 ,  протокол розбіжностей та протокол узгодження розбіжностей був підписаний першим заступником Рафальським П.М.  

Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження  повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного  Суду України N 3 від 28.04.1978 р. "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними", угода  може  бути  визнана  недійсною  лише  з підстав і з наслідками, передбаченими законом.  Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

        Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально не  було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

        Керуючись статтями  ст. 33, 34 , 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

                                                                  ВИРІШИВ:

           В позові відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                    І.А. Рудовська

Рішення оформлене відповідно  

до ст. 84 ГПК України -17.01.2011 р.