Рішення

від 21.01.2011 по справі 40/486

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  40/486

21.01.11

За позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг"

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю "Рус-Інн"

про              стягнення заборгованості, розірвання договору та вилучення предмету лізингу

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача:     Козак О.Д –представник за довіреністю № 3796 від 29.11.2010р.                                                                                                

від відповідача: не з’явився.                                                               

У судовому засіданні 21.01.11, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рус-Інн" про стягнення заборгованості, розірвання договору та вилучення предмету лізингу.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач зобов'язання за договором № 080304-11/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 04.03.08 р. щодо сплати лізингових платежів виконує не в повному обсязі. Внаслідок чого станом на 30.09.10 р. у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 534 750,39 грн, з них: 496 605,41 грн - сума основного боргу, 6 896,95 грн - пеня, 1 224,82 грн - 3 % річних,  збитки понесені в зв'язку із знеціненням грошових коштів  - 1 469,02 грн, штраф - 27 376,8 грн. Керуючись ст.ст.525, 526, 543, 554, 625 ЦК України, ст.ст. 2, 11 ЗУ "Про фінансовий лізинг" Позивач просить суд стягнути з Відповідача заборгованість у розмірі 534 750,39 грн, розірвати договір № 080304-11/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 04.03.08 р. та вилучити і передати власнику - Позивачу предмет лізингу.

Ухвалою суду від 28.10.10 порушено провадження у справі № 40/486 та призначено до розгляду на 16.11.10.

Ухвалами суду від 16.11.10 та 09.12.10 розгляд справи відкладався відповідно до 09.12.10 та 23.12.10. В судовому засіданні 09.12.10 позивач надав заяву про відмову від позову в частині позовних вимог щодо розірвання договору фінансового лізингу. Суд, керуючись ч.6 ст. 22 ГПК України, перевіривши чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує інтереси інших осіб, прийняв часткову відмову позивача від позову.

У судове засідання, призначене на 23.12.10, представник Позивача з'явився, заявив клопотання про продовження строку розгляду справи.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Керуючись ст. 69, 77, 86 ГПК України Господарський суд задовольнив клопотання представника позивача та продовжив строк розгляду спору, а також відклав розгляд справи на 18.01.11.

В судове засідання 18.01.11 представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні було оголошено перерву до 21.01.11.

Представник відповідача в судове засідання 21.01.11 не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 40/486 від 28.10.2010 року не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвали суду направлялись на юридичну адресу відповідача, що зазначена у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців –01030 м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 78, кв. 23, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

04 березня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг”(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Рус-Інн” (відповідач) укладено договір фінансового лізингу № 080304-11/ФЛ-Ю-А (далі –Договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язується надати відповідачу в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу предмет лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення договору якого наведена в Специфікації (Додаток № 2 до Договору) для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Відповідно до умов Додаткової угоди № 1 від 04.03.08 сторони дійшли згоди про внесення змін до договору фінансового лізингу № 080304-11/ФЛ-Ю-А від 04.03.08 в частині порядку передачі майна, що є предметом лізингу, а також до Специфікації (Додаток № 2 до Договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов Договору передав в користування відповідача майно, що є предметом лізингу, а саме: Причіп МАЗ, модель 837810-042, 2008 року випуску, номер шасі YЗМ83781080011135, державний номер АА 813 ХТ, вартістю 744000,00 грн., базова комплектація якого описана у специфікації додатку 2 до договору фінансового лізингу. Вказана обставина підтверджується підписаними сторонами Договору Актами  приймання-передачі майна в користування від 14.03.08 р. та 27.03.08 р.

Додатковою угодою від 28.10.08 до договору № 080304-11/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу сторони внесли зміни до п. 3.4.1, 3.4.2, 7.10, 17.3.5 Договору.

Додатковою угодою від 22.04.10 до договору № 080304-11/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 04.03.08 сторони серед іншого дійшли згоди щодо наступного:

1. лізингоодержувач визнає, що станом на 22.04.10 лізингоодержувач має перед лізингодавцем прострочену заборгованість за нарахованими та несплаченими лізинговими платежами за договором в розмірі 73047,00 грн., що включає в себе: прострочену заборгованість по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна в розмірі 29050,25 грн., прострочену винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане в лізинг майно в розмірі 43995,75 грн. з урахуванням коригування, передбаченого п. 3.4.1-3.4.4 договору, в тому числі ПДВ, нарахований згідно п.3.4.3, в розмірі 1 743,74 грн.

2. лізингоодержувач визнає, що станом на 22.04.10 лізингоодержувач окрім простроченої заборгованості за лізинговими платежами , має перед лізингодавцем також прострочену заборгованість по сплаті штрафних санкцій в розмірі 4058,95 грн. Сторони погодили, що зазначена заборгованість сплачується лізингоодержувачем в повному обсязі не пізніше 11.05.2010. За порушення сплати зазначеної простроченої заборгованості лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню відповідно до умов пункту 11.2.1 договору.

3. лізингоодержувач визнає свою прострочену заборгованість з нарахованих та несплачених лізингових платежів в розмірі, зазначеному в п.1 цієї додаткової угоди та зобов’язується сплачувати її відповідно до графіку сплати лізингових платежів № 2 (додаток № 1 до цієї додаткової угоди) з коригуванням їх розміру по курсу на дату фактичної сплати згідно пунктів 3.4.1-3.4.4 договору.

4. сторони домовились, що з 11.05.10 лізингоодержувач сплачує поточні (непрострочені) лізингові платежі за договором згідно графіку сплати лізингових платежів №1 з коригуванням їх розміру згідно пунктів 3.4.1-3.4.4 договору.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток №1 до договору) та пунктів 3.4.1-3.4.5 договорів.

Лізингові платежі включають: платежі, які відшкодовують (компенсують) частину вартості майна; винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 3.4.1 - 3.4.5 договорів.

Пунктами 3.2 та 3.3 договору сторони погодили загальну вартість майна на суму –684420,00 грн. та загальну суму винагороди (комісії) лізингодавця  – 283 844,90 грн (без ПДВ) при умові дотримання лізингоодержувачем встановленого договором графіку сплати лізингових платежів. Вказана сума може бути збільшена з урахуванням умов пунктів 3.4.1-3.4.5 договору.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що платежі за договорами здійснюються в національній валюті України (гривнях). Всі платежі здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавцю у порядку, визначеному пунктом 3.4.1. договорів, які встановлюють, що лізингоодержувач здійснює платежі за цим договором відповідно до Графіку сплати лізингових платежів з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу) та дані пункти договорів встановлюють порядок розрахунку суми, що підлягає сплаті на користь лізингодавця на дату фактичного виконання платежу (крім авансового платежу).

Коригування розмірів лізингових платежів згідно з пунктами 3.4.1-3.4.4 договору не призводить до збільшення загальної вартості майна, відповідно, не збільшується і частина лізингових платежів, які відшкодовують (компенсують) частину вартості майна (пункт 3.4.5 договору). Таке коригування збільшує частину лізингових платежів - винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане в лізинг майно.

Судом встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором фінансового лізингу  № 080304-11/ФЛ-Ю-А від 04.03.2008 року. Натомість відповідачем не надано доказів, які б спростовували вимоги позивача, у тому числі підтвердили виконання ним договірних зобов'язань щодо сплати в повному обсязі періодичних лізингових платежів.

Позивачем виставлялись Відповідачу рахунки на оплату лізингових платежів, а саме:

-          за травень 2010 - № СФ-925807 та № 925833 від 11.05.2010 на загальну суму 39236,92 грн., за якими не сплачено 18 920,66 грн;

-          за червень 2010 - № СФ-927157 та № СФ-927167 від 11.06.2010 на загальну суму 39122,21 грн., за якими не сплачено 39122,21 грн;

-          за липень 2010 - № СФ-928452 та № СФ-928460 від 09.07.10 на загальну суму 36979,51 грн., за яким не сплачено 36 979,51 грн;

-          за серпень 2010 - № СФ –929933 та № СФ-929937 від 11.08.10 на загальну суму 36797,83 грн , за якими не сплачено 36 797,83 грн;

-          за вересень 2010 - № СФ-931177 та № СФ-931228 від 10.09.10 на загальну суму 36301,2 грн., за якими не сплачено 36 301,2 грн.

Таким чином, станом на момент звернення позивача до суду сума основної заборгованості відповідача складала 168 121,41 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов’язаний, зокрема, своєчасно сплачувати лізингові платежі.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач прострочив виплату лізингових платежів та заборгував перед Позивачем 168121,41 грн. за період з травня 2010 по вересень 2010, що включає відшкодування частини вартості майна, комісію лізингодавця та реструктуризовану заборгованість (комісія лізингодавця).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Стаття 806 ЦК України визначає, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Заборгованість за користування предметом лізингу по Договору фінансового лізингу № 080304-11/ФЛ-Ю-А від 04.03.2008 відповідачем не погашена, доказів протилежного суду не надано. Розрахунок суми боргу наданий до матеріалів справи та містить посилання на положення Договору, що були підставою для здійснення нарахувань.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строки виконання зобов’язань по оплаті лізингових платежів встановлені в Додатку № 1 до додаткової угоди від 22.04.10 до Договору № 080304-11/ФЛ-Ю-А від 04.03.2008 (Графік сплати лізингових платежів № 1 та Графік сплати лізингових платежів № 2) та за сумами, які складають заборгованість, заявлену до стягнення, є такими, що настали.

Враховуючи відсутність доказів, що спростовують доводи Позивача, зазначені у позовній заяві (докази внесення лізингових платежів відповідно до погодженого графіку), суд визнає обґрунтованими заявлені вимоги про стягнення основної заборгованості в сумі 168 121,41 грн.

Крім того, позивачем було заявлено вимоги про розірвання договору фінансовго лізингу № 080304-11/ФЛ-Ю-А від 04.03.2008 та вилучення і передачу власнику предмету лізингу: краново-маніпуляторна установка PALFINGER PK15500 НА БАЗІ МАЗ 630305-220, 2007 року випуску, д.н. АА 5166 НВ та причіп МАЗ, модель 837810-042, 2008 року випуску, д.н. АА 8113 ХТ, загальною залишковою вартістю 328484,00 грн.

У пункті 16.3.2 договору фінансового лізингу сторони передбачили, що цей договір може бути розірваний в односторонньому порядку лізингодавцем на його вимогу в разі якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого графіком сплати лізингових платежів.

Пунктом 16.6 договору встановлено, що у випадку розірвання (дострокового припинення) цього договору з причин зазначеному у даному договорі та/або законодавстві України, раніше сплачені лізингоодержувачем лізингові платежі поверненню не підлягають.

Як встановлено судом, 08.10.2010 р. ТОВ "ВіЕйБі Ліхзинг", у зв'язку з наявністю простроченої заборгованості відповідача зі сплати лізингових платежів строком понад 30 днів, направив лізингоодержувачу письмове повідомлення за N 3201 про розірвання (відмову від) спірного договору та заявив вимогу про повернення в строк до 13.10.2010 року отриманого за договором майна (докази направлення в матеріалах справи).

У зв’язку викладеним, позивач надав заяву про відмову від позову в частині позовних вимог щодо розірвання договору фінансового лізингу. Суд, керуючись ч.6 ст. 22 ГПК України, перевіривши чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує інтереси інших осіб, прийняв часткову відмову позивача від позову.

Згідно п.4 ч.1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення  зобов'язання  внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання,  якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено право лізингодавця відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»Лізингоодержувач зобов’язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги щодо вилучення і передачі позивачу предмету лізингу: краново-маніпуляторна установка PALFINGER PK15500 НА БАЗІ МАЗ 630305-220, 2007 року випуску, д.н. АА 5166 НВ та причіп МАЗ, модель 837810-042, 2008 року випуску, д.н. АА 8113 ХТ, загальною залишковою вартістю 328484,00 грн., підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача усієї несплаченої частини загальної вартості майна, суд зазначає наступне.

Пунктом 14.8 договору фінансовго лізингу № 080304-11/ФЛ-Ю-А від 04.03.2008 року передбачено, що В разі якщо лізингоодержувач прострочить сплату будь-якого чергового лізингового платежу за договором на строк понад 30 днів, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача дострокової сплати усієї несплаченої на момент направлення відповідної письмової вимоги частини  загальної вартості майна, а лізингоодержувач зобов’язаний сплатити її лізингодавцю протягом 10 днів з моменту направлення йому лізингодавцем вищевказаної письмової вимоги. Сторони дійшли згоди, що з моменту направлення лізингодавцем вищевказаної вимоги, строк погашення усієї несплаченої лізингоодержувачем частини загальної вартості майна вважається таким що настав.

Як встановлено судом, позивач у зв'язку з наявністю простроченої заборгованості відповідача зі сплати лізингових платежів строком понад 30 днів, направив лізингоодержувачу письмову вимогу за N 3033 про сплату усієї несплаченої на момент направлення вимоги частини вартості предмету лізингу, включаючи прострочену заборгованість, штрафні санкції, 3% річних та збитки, в розмірі 708992,05 грн. Вказаний лист № 3303 був направлений позивачем на адресу відповідача цінним листом лише 25.10.10, отже обов’язок відповідача щодо дострокової сплати усієї вартості майна виник з 26.10.10 та мав бути виконаний до 04.11.10.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач завчасно звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості щодо дострокової сплати усієї несплаченої вартості майна, оскільки станом на момент подання позовної заяви до суду (26.10.10), такого зобов’язання у відповідача не існувало. Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні вимог позивача про стягнення дострокової сплати усієї несплаченої частини  загальної вартості майна в розмірі 328484,00 грн (залишкова вартість майна).

Крім того, слід зазначити, що задовольняючи вимоги позивача про вилучення і передачу йому предмету лізингу та відмовляючи у задоволенні вимоги позивача про стягнення суми несплачених лізингових платежів, суд керується тим, що у разі одночасного стягнення всієї суми лізингових платежів та повернення лізингодавцю об'єкта лізингу, лізингодавець двічі захистить порушене право та отримає як вартість предмета лізингу, так і сам предмет лізингу, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 ЦК України).

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення 6896,95 грн. пені та 27376,80 грн. штрафу, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством та договором відповідальності.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 11.2 Договору лізингоодержувач несе відповідальність за порушення своїх зобов’язань, а саме сплачує лізингодавцю штрафні санкції.

Зокрема пп. 11.2.1 визначено, що за порушення обов’язку своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених п. 3.1 даного Договору та Графіком сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору), та інших платежів, передбачених Договором –пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочення, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочення та відшкодувати всі збитки, завдані цим лізингодавцем, понад вказану пеню.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Як свідчать графіки сплати лізингових платежів, відповідач повинен був здійснювати оплату 11 числа кожного місяця, тобто пеня має нараховуватись відповідно з 12  числа відповідного місяця.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Виходячи з розміру задоволених судом вимог про стягнення основної заборгованості в сумі 168121,41 грн., враховуючи, що позивачем в розрахунку пені зазначено останню дату нарахування штрафних санкцій - 30.09.2010, а клопотання про нарахування штрафних санкцій на пізнішу дату відповідач не заявляв, то відповідно до ст. 83 ГПК України суд вважає, що стягненню підлягають штрафні санкції, нараховані на суму основного боргу у розмірі 168121,41 грн, який виник по несплаті платежів, передбачених графіком сплати лізингових платежів в період з 12.05.2010 по 30.09.2010.

Судом здійснено перерахунок розміру пені:

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за період прострочення

18920.66

12.05.2010 - 07.06.2010

27

10.2500 %

0.056 %

286.92

18920.66

08.06.2010 - 07.07.2010

30

9.5000 %

0.052 %

295.47

18920.66

08.07.2010 - 09.08.2010

33

8.5000 %

0.047 %

290.81

18920.66

10.08.2010 - 30.09.2010

52

7.7500 %

0.042 %

417.81

39122.21

12.06.2010 - 07.07.2010

26

9.5000 %

0.052 %

529.49

39122.21

08.07.2010 - 09.08.2010

33

8.5000 %

0.047 %

601.30

39122.21

10.08.2010 - 30.09.2010

52

7.7500 %

0.042 %

863.90

36979.51

12.07.2010 - 09.08.2010

29

8.5000 %

0.047 %

499.48

36979.51

10.08.2010 - 30.09.2010

52

7.7500 %

0.042 %

816.59

36797.83

12.08.2010 - 30.09.2010

50

7.7500 %

0.042 %

781.32

36301.20

12.09.2010 - 30.09.2010

19

7.7500 %

0.042 %

292.90

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 5675,99 грн.

Згідно з пунктом 8.2.1 договору відповідач зобов'язаний був щоквартально письмово інформувати лізингодавця про стан та місцезнаходження майна, шляхом направлення останньому звіту у формі встановленій сторонами.

Як стверджується позивачем та не спростовано відповідачем протягом строку дії договору звіт в установленій формі лізингоодержувач не надавав з 3 кварталу 2009 р. по 2 квартал 2010 р.

Відповідно до пункту 11.2.3 договору за використання майна не за призначенням, невиконання обов'язку з утримуванням його у відповідності до технічних умов, правил технічної експлуатації та інструкції виробника майна, неподання інформації про стан та місцезнаходження майна згідно пункту 8.2.1 договору, порушення умов пункту 14.7 договору лізингоодержувач сплачує лізингодавцю штраф у розмірі 1 (один) відсоток загальної вартості Майна на момент укладення відповідного договору за кожен випадок такого порушення.

Таким чином, за розрахунком позивача з яким погоджується суд, розмір штрафу складає: 684420 грн. * 4% = 27376,80 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача розмір 3% річних складає 1224,82 грн.

Судом здійснено перерахунок 3% річних, розмір яких за перерахунком суду складає:

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір процентів річних

Загальна сума процентів

18920,66

12.05.2010 - 30.09.2010

142

3%

220,83

39122.21

12.06.2010 - 30.09.2010

111

3 %

356.92

36979.51

12.07.2010 - 30.09.2010

81

3 %

246.19

36797.83

12.08.2010 - 30.09.2010

50

3 %

151.22

36301.20

12.09.2010 - 30.09.2010

19

3 %

56.69

Всього: 1031,85 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за прострочення платежів за договором фінансовго лізингу № 080304-11/ФЛ-Ю-А від 04.03.2008 року в сумі 1031,85 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування в розмірі 1469,02 грн.

Судом здійснено перерахунок розміру інфляційних нарахувань за період з 12.05.10 по 30.09.10, які за перерахунком суду склали більшу суму, ніж заявлено позивачем, проте керуючись ч. 2 ст. 83 ГПК України суд не виходить за межі позовних вимог, за таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків підлягають задоволенню в межах заявленої позивачем суми - 1469,02 грн.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 3395,76 грн., на відповідача –5321,59 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 92,04 грн., на відповідача –143,96 грн.  

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Рус-Інн” (01030 м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 78, кв. 23, код ЄДРПОУ 33947670) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг” (04119 м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, літера “Г”, код ЄДРПОУ 33880354) 168 121,41 грн (сто шістдесят вісім тисяч сто двадцять одну грн 41 коп.) - основної заборгованості, 5675,99 грн (п’ять тисяч шістсот сімдесят п’ять грн 99 коп.) - пені, 1 031,85 грн (одна тисяча тридцять одна грн. 85 коп.) - 3% річних, 14 69,02 грн (одна тисяча чотириста шістдесят дев’ять грн 02 коп.) - збитків, що понесені в зв’язку із знеціненням грошових коштів, 27 376,8 грн (двадцять сім тисяч триста сімдесят шість грн 80 коп.) - штрафу, 5 321,59 грн (п’ять тисяч триста двадцять одна грн 59 коп.) - державного мита та 143,96 грн (сто сорок три грн. 96 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю „Рус-Інн” (01030 м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 78, кв. 23, код ЄДРПОУ 33947670) та передати Товариству з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг” (04119 м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, літера “Г”, код ЄДРПОУ 33880354) предмет лізингу: - краново-маніпуляторна установка PALFINGER PK15500 на базі МАЗ 630305-220, 2007 року випуску, д.н. АА 5166 НВ, номер шасі YЗМ63030580003063, - причіп МАЗ, модель 837810-042, 2008 року випуску, д.н. АА 8113 ХТ, номер шасі YЗМ83781080011135, загальною залишковою вартістю 328 484,00 грн.

4. Припинити провадження у справі № 40/486 в частині розірвання договору фінансового лізингу № 080304-11/ФЛ-Ю-А від 04.03.2008 року.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                        Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 21.01.2011р.