Рішення

від 30.10.2006 по справі 40/486

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

40/486

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 40/486                                                                                                         30.10.06 р.

м.Київ

За позовом               Господарсько-страхового акціонерного товариства «Защита», м.Житомир

до                            Малого приватного  підприємства «Фармація Верде»,  м.Київ

про                    стягнення 1575,00грн.  

Суддя Смірнова Л.Г.

Представники:

Від позивача:              Никитюк Д.С. –керівник, довідка з ЄДРПОУ №14/731 від 20.06.2006

Від відповідача :       Рісо Бланко Я.О., керівник, довідка з ЄДРПОУ №16014 від 26.11.2001  

Обставини справи :

            Позивач звернувся  до суду з позовом про  стягнення з відповідача 1575,00   основного боргу.

           Ухвалою Господарського суду  міста Києва від 05.10.2006 було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено  на  17.10.2006.

          Після порушення провадження у справі позивач звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог, оскільки відповідач   частково  розрахувався з позивачем, та просив стягнути з відповідача 1440,00грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва  від  17.10.2006, у зв'язку з необхідністю   витребування додаткових доказів, в порядку приписів саттті 77 господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України), розгляд справи було відкладено на 30.10.2006.

Відповідач  проти позовних вимог заперечив у повному обсязі, посилаючись на те, що розрахунки з позивачем відповідач здійснює по мірі реалізації товару. Крім того,  відповідач зазначив, що  позивачем було  залишено у відповідача також частина товару, яку він повинен був поставити іншому суб'єкту господарювання  (ПП „Медіана”)  проте,  весь товар було виписано на відповідача  та поштою направлено відповідачеві накладну  №46 від 03.01.2006.   Відповідач неодноразово звертався до позивача з вимогою забрати нереалізований товар, яку позивач залишив без відповіді та без задоволення.

         Із зібраних доказів та пояснень представників сторін,-

                                               В С Т А Н О В Л Е Н О:

Між   позивачем та відповідачем  29.12.2005   було укладено договір  купівлі-продажу (далі-договір). Відповідно до умов договору  позивач  зобов'язувався продати,  відповідачеві товар, а відповідач прийняти  та оплатити його.

Посилаючись на те, що  позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму  1800,00грн., а відповідач розрахувався за поставлений товар частково, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд дійшов висновку, що позовні вимоги необгрунтовані та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено (виписано, підписано) інший первинний документ - накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей, і відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"  підставою для її бухгалтерського обліку.

    Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пунктом 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, встановлено що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Вказаними документами визначені обов'язкові реквізити первинних документів для надання їм юридичної сили.

          Обов'язок  доказування, відповідно до приписів станні 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і  позивача який повинен був довести  факт  належного виконання зобов'язань щодо поставки товару  та  порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати за отриманий товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження своїх вимог позивач посилається на  накладні  №46 та №47 від 29.12.2005 та   довіреність на отримання товару  серії ЯКС №834172 від 03.01.2006, з якої не вбачається  кількості та вартості отриманого відповідачем товару, а тому зазначена довіреність не може бути  прийнята судом як належний доказ отримання відповідачем товару  за накладними №46 та №47 від 29.12.2006 згідно умов договору від 29.12.2005.

Факт отримання товару від позивача, не заперечується відповідачем, проте,  відповідач посилається на те, що частину товару,  за накладною №47 від 29.12.2006, позивач залишив у відповідача для ПП „Медиана” у зв'язку з поломкою автомобіля. Проте згодом залишений товар позивач не забрав, на неодноразові звернення  відповідача щодо  повернення нереалізованого товару  не відреагував.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на договір купівлі-продажу від 03.01.2006,  відповідно до умов якого  розрахунки  за товар  відповідач зобов'язувався здійснювати після реалізації товару. Позивачем   факт наявності зазначеного договору заперечується.

Оскільки,  на підтвердження факту поставки товару  відповідачеві, позивачем не надано довіреності, яка  є первинним документом що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) відповідача про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей від  позивача,  суд вважає факт поставки  товару  за накладними №46 та №47 від 29.12.2006 недоведеним, а позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За таких обставин,  ст.ст.33,  49, 82-84, ГПК України,-

                                       В И Р І Ш И В:

          1.  В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                             Смірнова Л.Г.