Рішення

від 17.01.2011 по справі 13/172-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/172-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.01.11           Справа № 13/172-10.

за позовом:                            Відкритого пенсійного фонду «Фармацевтичний»

до відповідача:                      Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром»

про стягнення           67 949 грн. 65 коп.

                                                                              СУДДЯ        ЛИХОВИД Б.І.

За участю секретаря судового засідання Ейсмонт М.О.

За участю представників сторін:.

Від позивача:       Доценко Т.О.

Від відповідача:  Паламаренко Т.І.   

СУТЬ СПОРУ:  позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 67 949 грн. 65 коп., в тому числі 66 069 грн. 80 коп. заборгованості з виплати відсотків доходу за облігаціями за 9, 10, 11 купонний періоди,  1 879 грн. 85 коп. – 3 % річних.

Представник відповідача подав клопотання № 15-11069 від 27.12.2010 р.,  в якому просить, у разі ухвалення рішення про задоволення позовних вимог, розстрочити виконання рішення рівними частинами строком на 12 місяців,  у зв'язку з тяжким фінансовим становищем відповідача.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Гарантія-Інвест», яка здійснює управління активами позивача на підставі договору про управління активами пенсійного фонду б/н від 08.04.2005 р., подав пояснення від 14.01.2011 р.,  в яких заперечує проти розстрочення виконання рішення суду, посилаючись на те, що Відкритий пенсійний фонд «Фармацевтичний» здійснює свою діяльність на підставі Закону України від 09.07.2003 р. № 1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення». Відповідно до ст.. 1 цього Закону недержавний пенсійний фонд - юридична особа, створена відповідно до цього Закону, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному цим Законом порядку, тому розстрочення виниклої заборгованості може призвести до порушення прав його учасників. Крім того, представник позивача вважає доводи відповідача, викладені у клопотанні, необґрунтованими та зазначає, що відповідач не подав документів на підтвердження своєї платоспроможності, навіть у разі виконання рішення частками.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши наявні докази по справі, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору  купівлі-продажу цінних паперів № Д32/08; Б-18-03/131 від 08.02.2008 р., договору купівлі-продажу цінних паперів № вБ-51-09//Б-10-09; Д-090805-2 від 05.08.2009 р., замовлення № Б-043-10//Б-010-09 від 08.04.2010 р. до договору обслуговування на ринку цінних паперів № Б-010-09 від 26.01.2009 р., позивач придбав 804 штуки іменних процентних облігацій ВАТ «Сумихімпром».

Порядок виплати відсоткового доходу за облігаціями встановлений Проспектом емісії облігацій відповідача (у справі).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не провів сплату за 9-11 відсоткові періоди. Згідно з поданим розрахунком заборгованість відповідача з виплати відсотків за 9, 10, 11 купонний періоди становить 66 069 грн. 80 коп..

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у листі № 14-7217 від 04.08.2010р. визнав заборгованість по 9-11 купонних періодах у розмірі 66 069 грн. 80 коп..

Згідно з ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач не подав доказів сплати 66 069 грн. 80 коп. заборгованості з виплати відсотків за 9, 10, 11 купонний періоди, у судовому засіданні фактично визнав позовні вимоги, тому вимоги позивача в частині стягнення зазначеної суми є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 879 грн. 85 коп. – 3% річних підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані відповідно до вимог чинного законодавства.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення рівними частинами строком на 12 місяців  підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Пунктом 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду відстрочити або розстрочити виконання рішення при його прийнятті.

Право суду на надання розстрочки або відстрочки також передбачено і ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Таким чином, системний аналіз вищенаведених статей дає підстави вважати, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення суду на будь-якій стадії (на час прийняття рішення чи під час його виконання) є конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, при цьому відстрочка або розстрочка виконання рішення суду допускається лише у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Відповідно до п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду від 12.09.1996 р. № 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України», вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як вбачається з поданого клопотання, на підприємстві відповідача склалося складне економічне становище, викликане значною кредиторською заборгованістю відповідача, в тому числі по кредитам та відсоткам в розмірі 552 452,5 тис. грн., перед постачальниками газу в сумі 129 287,00 тис. грн.., за постачання електроенергії в розмірі 13 070,00 тис. грн., що підтверджується довідкою № 14-698 від 16.12.2010 р., майно відповідача включено в державний реєстр обтяжень рухомого та нерухомого майна, постановою від 22.10.2010 р. підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Сумській області ЗВП № 8700850 накладено арешт на кошти у межах суми 21 998 221,22 грн., що належать ВАТ «Сумихімпром» та містяться на рахунках боржника.

Утворення заборгованості відповідача перед позивачем було спричинено рядом об‘єктивних причин, зокрема, подальшим поглибленням кризових явищ в економіці, суттєвим зниженням платоспроможності попиту на продукцію підприємства, практично повною відсутністю внутрішнього ринку та інертністю зовнішнього ринку мінеральних добрив, зменшенням цін реалізації через погіршення ситуації на ринку продукції хімічної промисловості, гострим дефіцитом обігових коштів, значною заборгованістю держави перед підприємством з відшкодування ПДВ тощо.

Крім того,  негативно вплинуло на платоспроможність підприємства укладення відповідачем у 2007 році меморандуму з урядом України на заборону продажу підприємством мінеральних добрив на експорт до повного забезпечення мінеральними добривами українських споживачів, що призвело до заморожування на складах відповідача великої кількості товару.

У своєму клопотанні відповідач посилається на те, що в даний час підприємство спрямовує всі заходи для стабілізації фінансової ситуації, в тому числі    залучення    кредитних ресурсів,  реалізації  продукції  за цінами нижче собівартості. На підтвердження стягнення дебіторської заборгованості представником відповідача надані копії постанов про відкриття виконавчих проваджень щодо стягнення на користь відповідача 11 256 211,75 грн. на підставі наказу №2/45-09 від 05.02.2010 р., 621 197 грн. на підставі наказу № 3/85-10 від 03.09.2010 р. господарського суду Сумської області, копія наказу № 6/73 від 20.04.2010 р. господарського суду міста Києва про примусове виконання рішення про стягнення на користь ВАТ «Сумихімпром»  4 014 071 грн. 60 коп. заборгованості.

Враховуючи скрутне фінансове становище відповідача, ступінь вини відповідача у невиконанні зобов‘язань перед позивачем, обставини, які зумовили виникнення заборгованості, а також, беручи до уваги вжиття відповідачем заходів, спрямованих на поліпшення свого фінансового становища, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання відповідача та розстрочення виконання рішення щодо стягнення 67 949 грн. 65 коп. по даній справі на чотири місяці рівними частинами (по 16 987, 41 грн.) щомісяця.

Згідно зі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по державному миту в сумі 679 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236  грн.  00  коп.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,  -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» (40012, м. Суми, вул.. Харківська, п/в 12, код 05766356) на користь Відкритого пенсійного фонду «Фармацевтичний» (03134, м. Київ, вул.. Миру, 17, код 33262460) 66 069 грн. 80 коп. заборгованості з виплати відсотків  за 9, 10, 11 купонний періоди, 1 879 грн. 85 коп. – 3 % річних, розстрочивши виконання рішення на чотири місяці зі сплатою рівними частками по 16 987 грн. 41 коп. щомісячно.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» (40012, м. Суми, вул.. Харківська, п/в 12, код 05766356) на користь Відкритого пенсійного фонду «Фармацевтичний» (03134, м. Київ, вул.. Миру, 17, код 33262460) 679 грн. 50 коп. витрат по держмиту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    СУДДЯ                                                                      Б.І.ЛИХОВИД

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене 18.01.2011 року.