Рішення

від 18.01.2011 по справі 17/176-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.01.11

          Справа № 17/176-10.

За позовом:     Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми  

до відповідача:          Приватного підприємства «Тростянецький млин», м. Тростянець, Сумська область

про визнання права власності

                                                                                            Суддя КОВАЛЕНКО О.В.

        Представники:

        Від позивача:        ОСОБА_2

        Від відповідача:    не з‘явився.

        У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить визнати за ним право власності на майно, придбане за договором купівлі-продажу майна №06/11-08 від 06.03.2008 р., а саме: майновий комплекс (садибу в заплаві), що складається з наступних споруд: 2-х поверховий, зимовий дерев‘яний будинок загальною площею 74 кв.м., одноповерховий, зимовий дерев‘яний будинок загальною площею 48 кв.м., ? літнього будиночку відпочинку площею 21 кв.м., будинок охорони площею 18 кв.м., вбиральня площею 1,2 кв.м., металева вмурована огорожа довжиною 98,7 кв.м., бетонований басейн площею 278 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Представник відповідача в судове засідання не з‘явився, письмового відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази по справі, суд встановив:

06 березня 2008 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. і Приватним підприємством «Тростянецький млин» був укладений договір купівлі-продажу №06/11-08 (далі за текстом – «Договір»), відповідно до умов якого відповідач зобов‘язувався передати у власність позивачу майновий комплекс (садибу в заплаві), що складається з наступних споруд: зимовий дерев‘яний будинок відпочинку загальною площею 67,6 кв.м., зимовий дерев‘яний будинок загальною площею 40,4 кв.м., ? зимового будиночку відпочинку площею 18 кв.м., будинок відпочинку площею 15,1 кв.м., кімната відпочинку площею 17,1 кв.м., вбиральня площею 1,2 кв.м., металева вмурована огорожа довжиною 98,7 кв.м., бетонований басейн площею 278 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, а позивач взяв на себе зобов‘язання прийняти перелічене нерухоме майно і сплатити відповідачу договірну ціну за нього.

Згідно п. 1.5. Договору відповідач гарантує, що об‘єкти нерухомості належали йому на праві власності, що підтверджується витягом з реєстру про реєстрацію права власності і зареєстроване в Охтирському міжміському БТІ 28.05.2003 р. (п.1.6. Договору).

Пунктом 1.9. Договору встановлено, що договірна ціна об‘єкта становить 35 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2.1. Договору передання об‘єкта здійснюється відповідачем позивачу в дводенний строк після набрання чинності цим Договором.

Згідно п.2.2. Договору передання об‘єкта відповідачем і прийняття об‘єкта позивачем посвідчується Актом приймання-передачі, який оформлюється у відповідності до чинного законодавства України та згідно із вимогами, що звичайно ставляться.  

Зі змісту п. 2.3. Договору вбачається, що право власності на об‘єкт переходить від відповідача з моменту набрання чинності цим Договором.

Відповідно до п. 3.1. Договору позивач зобов‘язується сплатити відповідачу договірну ціну об‘єкту протягом двох днів з дня підписання.

Так, з матеріалів справи вбачається, що нерухоме майно було передано позивачу згідно акту приймання-передачі майна від 10 березня 2008 р., підписаного сторонами належним чином.

Крім того, даним актом сторони засвідчили факт того, що майно по договору оплачено в повному обсязі на загальну суму 35 000 грн. 00 коп.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що позбавлений в даний час зареєструвати право власності на отримане по договору майно, оскільки відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення укладеного між сторонами договору.

Згідно частини 1 статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно із частиною 1 статті 328 право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до частини 2 вказаної статті право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Таким чином, позивач набув право власності на зазначений вище об‘єкт правомірно на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 02 вересня 2010 року, укладеного між позивачем та відповідачем.          

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є  визнання права.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до п.5 Листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 р. «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов’язані із здійсненням права власності та його захистом» вказано, що судовий захист права власності та майнових інтересів власників – осіб, названих у статті 1 АПК (далі-підприємства і організації), здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання права власності підприємств і організацій, зокрема визнання недійсними актами державних та інших органів, що порушують майнові та охоронювані законом інтереси підприємств і організацій.

Згідно ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється у відповідності до вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказам Міністерства юстиції від 07 лютого 2002 року № 7/5, відповідно до якого така державна реєстрація прав власності здійснюється на підставі правовстановлювальних документів. У відповідності до листа Міністерства юстиції України від 19.10.2007 року № 19-39-827, саме рішення суду є правовстановлювальним документом у разі визнання права власності судом, та саме рішення суду подається для державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, при цьому документи, що підтверджують прийняття нерухомого майна до експлуатації, не вимагаються.

Зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується факт знаходження нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, у власності позивача, суд вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь  позивача.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на майно, придбане за договором купівлі-продажу майна №06/11-08 від 06.03.2008 р., а саме: майновий комплекс (садибу в заплаві), що складається з наступних споруд: 2-х поверховий, зимовий дерев‘яний будинок загальною площею 74 кв.м., одноповерховий, зимовий дерев‘яний будинок загальною площею 48 кв.м., ? літнього будиночку відпочинку площею 21 кв.м., будинок охорони площею 18 кв.м., вбиральня площею 1,2 кв.м., металева вмурована огорожа довжиною 98,7 кв.м., бетонований басейн площею 278 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1.

3.          Стягнути з Приватного підприємства «Тростянецький млин» (42600, Сумська область, м. Тростянець, провул. Гаївський, 1-а, код 32118073) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                          О.В. КОВАЛЕНКО