Постанова

від 24.01.2011 по справі 40/257-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2011 року Спр ава №40/257-10

Колегія суддів Харківсь кого апеляційного господарс ького суду у складі: головуюч ого судді-доповідача Лакіз и В.В., судді Білоусової Я.О., с удді Пуль О.А.,

при секретарі Сємєров ій М.С.,

за участю представників с торін:

позивача - Пересада Н.І. за довіреністю б/н від 25.0 2.2010р.,

третіх осіб, які не заяв ляють самостійних вимог на п редмет спору на стороні пози вача:

1. ВАТ «Ольга»- не з' яв ився,

2. ПФ «Орнатус»- не з' яв ився,

3. ТОВ «Таміра»- не з' яв ився,

відповідача - Оніщук В.М. за довіреністю №909/11.5.2 від 30.09.2010р.,

третіх осіб, які не заяв ляють самостійних вимог на п редмет спору на стороні відп овідача:

1. Національного банк у України - не з' явився,

2. Приватний нотаріус Х арківського нотаріального о кругу - Машкова Світлана Л еонідівна - не з' явилась ,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу позивача, ТОВ фір ми «Тагіт»(вх.№4606 Х/2-6), н а рішення господарського суд у Харківської області від 01.12.20 10 року по справі №40/257-10,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю фірми «Тагіт», м.Харків,

треті особи, які не за являють самостійних вимог на предмет спору, на стороні поз ивача:

1. Відкрите акціонерне т овариство «Ольга», м. Харків,

2. Приватна фірма «Орна тус», м. Харків,

3. Товариство з обмежен ою відповідальністю «Таміра », м. Харків, м. Харків,

до Публічного акціо нерного товариства «ВТБ Банк », м. Київ,

треті особи, які не заявляю ть самостійних вимог на пред мет спору, на стороні відпові дача:

1. Національний банк Укр аїни, м. Київ,

2. Приватний нотаріус Ха рківського нотаріального ок ругу - Машкова Світлана Ле онідівна, м. Харків,

про визнання недійсними правочинів,-

встановила:

У вересні 2010 року позива ч, ТОВ фірма «Тагіт», звернувс я до господарського суду Хар ківської області з позовом, в якому просив:

- визнати недійсним кредитн ий договір № 115-Ю від 26.04.2007 р. (про н адання мультивалютної креди тної лінії), укладений між ТОВ фірмою «Тагіт»та ВАТ «ВТБ Ба нк»;

- визнати недійсним іпотечн ий договір № 115-Z/1 від 26.04.2007 р., уклад ений між ВАТ «ВТБ Банк»та ВАТ «Ольга», та скасувати запис в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження за номеро м № 1877 від 26.04.2007 р., зроблений прива тним нотаріусом Харківськог о міського нотаріального окр угу Христоєвой Т.В.;

- визнати недійсним іпотечн ий договір № 115-Z/3 від 10.05.2007 р., уклад ений між ВАТ «ВТБ Банк»та ТОВ «Таміра»та скасувати запис в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження за номер ом № 1963 від 10.05.2007 р., зроблений прив атним нотаріусом Харківсько го міського нотаріального ок ругу Христоєвой Т.В.;

- визнати недійсним договір застави майнових прав № 115-Z/4 ві д 30.05.2008р., укладений між ВАТ «ВТБ Банк»та ТОВ фірмою «Тагіт»;

- визнати недійсним договір застави товарів в обігу № 115-Z/2 в ід 26.04.2008р., укладений між ВАТ «ВТ Б Банк»та ПФ «Орнатус».(а.с. 3-9, т .1)

Крім того, 17.11.2010р. позивач пода в до господарського суду Хар ківської області клопотання про витребування у відповід ача додаткових документів.

Рішенням господарського с уду Харківської області від 01.12.2010р. по справі №40/257-10 (суддя Хо тенецьП.В.) в задоволенні к лопотання позивача про витре бування додаткових документ ів відмовлено. В позові відмовлено повністю. (а.с. 135-140, т .1)

Позивач, не погоджуючись з р ішенням суду першої інстанці ї, подав апеляційну скаргу, в я кій просить скасувати рішенн я господарського суду Харків ської області від 01.12.2010р. по спр аві №40/257-10 та прийняти нове судо ве рішення, яким задовольнит и позовні вимоги, посилаючис ь на те, що оскаржуване рішенн я прийняте з порушенням норм матеріального та процесуаль ного права та при неповному з ' ясуванні обставин, що мают ь значення для справи. (а.с.3-12, т.2 )

В обґрунтування апеляційн ої скарги ТОВ фірма «Тагіт»п осилається на те, що приймаюч и оскаржуване рішення, суд пе ршої інстанції порушив ст. 77 Г осподарського процесуально го кодексу України, оскільки розглянув справу по суті та п рийняв оскаржуване рішення з а відсутності приватного нот аріуса Машкової С.Л., яка н е надала суду першої інстанц ії витребуваних документів. На думку апелянта, вирішення спору по суті за відсутності документів, які витребовува лись у приватного нотаріуса Машкової С.Л. та за її відс утності у судовому засіданні призвело до прийняття госпо дарським судом першої інстан ції неправильного рішення.

Апелянт вважає, що в порушен ня ст.ст. 15, 17 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и, суд першої інстанції розгл янув справу з порушенням тер иторіальної підсудності, оск ільки, на думку апелянта, зобо в' язаною стороною за догово рами, які позивач просить виз нати недійсними, є ПАТ «ВТБ Ба нк»місцезнаходженням якого є м.Київ. Тому, апелянт вважає , що дана справа повинна була р озглядатись саме господарсь ким судом міста Києва.

Неповне з' ясування обста вин по справі, на думку апелян та полягає в тому, що суд першо ї інстанції не перевірив ная вність у представника ПАТ «В ТБ Банк»- ОСОБА_6 повноваж ень на укладення кредитного договору № 115-Ю від 26.04.2007 р. (про над ання мультивалютної кредитн ої лінії).

Також, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врах ував, що ст.ст. 192, 524, 533 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 198 Госпо дарського кодексу України ст . 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютн ого регулювання і контролю»п ередбачено, що єдиним законн им платіжним засобом на тери торії України є грошова один иця України - гривня, і саме в гривні має бути виражене гро шове зобов' язання.

Умови кредитного договору № 115-Ю від 26.04.2007 р. (про надання мул ьтивалютної кредитної лінії ) передбачають виконання зоб ов'язань позичальником (ТОВ ф ірма «Тагіт») перед кредитор ом (ПАТ «ВТБ Банк») шляхом пере рахування платежів на рахунк и кредитора, при цьому всі пла тежі обраховуються у відсотк ах від основного зобов'язанн я, яке в свою чергу виражене в іноземній валюті. Отже, розрахунки за кредитним дого вором № 115-Ю від 26.04.2007 р., згідно умо в договору, здійснюються в ва люті зобов'язання - іноземній валюті.

Статтею 192 Цивільного кодек су України передбачено, що ін оземна валюта може використо вуватись в Україні у випадка х та порядку, встановлених за коном.

Відповідно до ст. 5 Декрету К абінету Міністрів України « Про систему валютного регулю вання і контролю», використа ння іноземної валюти на тери торії України як засобу плат ежу потребує індивідуальног о ліцензування.

Однак, у ПАТ «ВТБ Банк»та у Т ОВ фірми «Тагіт»відсутня від повідна індивідуальна ліцен зія на використання іноземно ї валюти на території Україн и, як засобу платежу.

Таким чином, апелянт вважає , що умови кредитного договор у № 115-Ю від 26.04.2007 р. суперечать вим огам чинного законодавства, яким встановлено, що грошові зобов' язання повинні бути виражені та підлягають оплат і у гривнях, тому, відповідно д о п. 1 ст. 203 та ст. 215 Цивільного код ексу України, на думку апелян та, кредитний договір № 115-Ю від 26.04.2007 р. підлягає визнанню неді йсним.

Відповідач, ПАТ «ВТБ Банк», надав відзив на апеляційну с каргу (вх. №176 від 10.01.2011р.) в якому з азначив, що рішення господар ського суду Харківської обла сті від 01.12.2010р. по справі №40/257-10 вва жає законним та обґрунтовани м, просить залишити його без з мін, а апеляційну скаргу - бе з задоволення. (а.с.19-24, т.2)

В обґрунтування своєї пози ції по справі, ПАТ «ВТБ Банк»п осилається на те, що згідно п. 36 Наказу Міністерства юстиці ї України від 03.03.04 р. №205 «Про затв ердження Інструкції про поря док вчинення нотаріальних ді й нотаріусами України», нота ріус зобов'язаний встановити дійсні наміри кожної із стор ін до вчинення правочину, яки й він посвідчує, а також відсу тність у сторін заперечень щ одо кожної з умов правочину. В даному випадку, договір про в ідкриття валютної кредитної лінії та договори забезпече ння зобов'язань боржника (поз ивача) по кредитному договор у, було підписано та скріплен о печатками сторін, що є факти чним підтвердженням того, що нотаріусом при посвідченні договорів забезпечення було досліджено дійсні наміри ст орін. Таким чином, відповідач вважає, що суд першої інстанц ії при винесенні рішення дот римався вимог чинного законо давства, а посилання позивач а на порушення судом норми ст . 77 Господарського процесуаль ного кодексу України є безпі дставним.

Відповідач, також, вважає, щ о позивач правомірно та з дод ержанням вимог ст.15 Господарс ького процесуального кодекс у України обрав територіальн у підсудність справи за свої м місцезнаходженням, як зобо в'язаної сторони по договора м, які оспорюються позивачем , тому, дана справа правомірно була розглянута господарськ им судом Харківської області .

У відзиві на апеляційну ска ргу ПАТ «ВТБ Банк»вказує, що с удом першої інстанції дослід жено всі обставини справи та докази, на які посилались сто рони в судовому процесі, про щ о зазначено в рішенні суду, а о тже, посилання позивача на фа кт порушення судом норм ст.ст . 38,43 Господарського процесуал ьного кодексу України є безп ідставним.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідач а, Національний банк України в особі управління Націонал ьний банк України в Харківсь кій області, надала відзив на апеляційну скаргу позивача (вх.№431 від 14.01.2011р.) в якому зазначи ла, що рішення господарськог о суду Харківської області в ід 01.12.2010р. по справі №40/257-10 вважає з аконним та обґрунтованим, пр осить залишити його без змін , а апеляційну скаргу - без за доволення. (а.с. 49-51,т.2)

В обґрунтування своєї пози ції по справі Національний б анк України в особі управлін ня Національний банк України в Харківській області посил ається на те, що згідно припис ів норм чинного законодавств а України, банк, який у встанов леному порядку отримав генер альну ліцензію Національног о банку України, яка наявна у П АТ «ВТБ Банк», та за умови отри мання письмового дозволу Нац іонального банку України на здійснення валютних операці й, що також було здійснено ПАТ «ВТБ Банк», має достатні юри дичні підстави та законне пр аво для надання резидентам У країни кредитів як у націона льній, так і в іноземній валют і. Також, у відзиві на апеляцій ну скаргу Національний банк України в особі управління Н аціональний банк України в Х арківській області просив ро зглядати справу за відсутнос ті його представника.

Треті особи, які не заявляют ь самостійних вимог на предм ет спору, на стороні позивача : ВАТ «Ольга», ПФ «Орнатус», ТО В «Таміра», та тертя особа, яка не заявляє самостійних вимо г на предмет спору, на стороні відповідача - приватний нота ріус Машкова С.Л., письмов і відзиви на апеляційну скар гу не надали.

У судове засідання Харківс ького апеляційного господар ського суду 17.01.2011р. представник и третіх осіб: ВАТ «Ольга»та п риватний нотаріус Машкова С.Л. не з' явились, про причи ни неявки суд не повідомили, п ро час та місце розгляду спра ви треті особи належним чино м були повідомлені. Представ ник Національного банку Укра їни у судове засідання також не з' явився.

17.01.2011р. до судового засідання Харківського апеляційного г осподарського суду від треть ої особи, яка не заявляє самос тійних вимог на предмет спор у, на стороні позивача ПФ «Орн атус»надійшло клопотання пр о відкладення розгляду справ и в зв' язку з неможливістю п рибуття у судове засідання й ого представника через знахо дження на лікарняному.

Також, 17.01.2011р. до судового засі дання Харківського апеляцій ного господарського суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору, на стороні позивача Т ОВ «Таміра»надійшло клопота ння про відкладення розгляду справи в зв' язку з неможлив істю прибуття у судове засід ання його представника через знаходження у відрядженні.

Розглянувши клопотання тр етіх осіб, які не заявляють са мостійних вимог на предмет с пору, на стороні позивача: ПФ « Орнатус»та ТОВ «Таміра», кол егія суддів вважає їх необґр унтованими та такими, що не пі длягають задоволенню, оскіль ки в порушення ст. 33 Господарс ького процесуального кодекс у України, ані ПФ «Орнатус»ан і ТОВ «Таміра»не надали суду доказів в підтвердження обс тавин, на які вони посилаютьс я у клопотаннях про відкладе ння розгляду справи.

Враховуючи, що наявних в спр аві матеріалів достатньо для розгляду господарського спо ру по суті, колегія суддів вва жає за можливе розглядати сп раву за відсутності представ ників ВАТ «Ольга», ПФ «Орнату с», ТОВ «Таміра», приватного н отаріуса Машкової С.Л. та Національного банку України .

Розглянувши наявні матер іали справи, перевіривши пов ноту встановлених судом перш ої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердженн я, їх юридичну оцінку, правиль ність застосування місцевим господарським судом норм ма теріального та процесуально го права та доводи апеляційн ої скарги, заслухавши поясне ння присутніх представників сторін, колегією суддів вста новлено наступне.

26.04.2007р. між ВАТ «ВТБ Банк», змі нена назва якого ПАТ «ВТБ Бан к», (банк) та ТОВ фірмою «Тагіт »(позичальник) було укладено кредитний договір (про надан ня мультивалютної кредитної лінії) № 115-Ю, до якого в подальш ому, додатковими угодами №1 ві д 27.04.2007р., №2 від 25.07.2008р. та №3 від 31.10.2008р. , №5 від 23.01.2009р., які є невід' ємни ми частинами кредитного дого вору № 115-Ю від 26.04.2007р., були внесен і зміни та доповнення. (а.с. 21-33, т .1)

Згідно п. 1.1 кредитного догов ору № 115-Ю від 26.04.2007р., в редакції до даткових угод №1 від 27.04.2007р., №2 ві д 25.07.2008р. та №3 від 31.10.2008р., №5 від 23.01.2009р. , банк надав позичальнику гро шові кошти у гривні та долара х США у вигляді відзивної нев ідновлюваної кредитної ліні ї (кредит) з лімітом кредитної лінії: 8217820,00 дол. США та 41500009,00 грн.; з і сплатою процентів за корис тування кредитом в гривні - 19,5% річних, а в доларах США 13,5% річ них; строком кредитування по 27.07.2009р.; з комісією за управлінн я кредитом в розмірі 1,0% від сум и ліміту кредиту. Пунктом 2.4 до говору визначено, що цільове призначення кредиту - попов нення обігових коштів.

26.04.2007р., в забезпеченн я виконання ТОВ фірми «Тагіт » зобов' язань за кредитним договором № 115-Ю від 26.04.2007р., м іж ВАТ «ВТБ Банк», змінена наз ва якого ПАТ «ВТБ Банк», (іпоте кодержатель) та ВАТ «Ольга»(і потекодавець) було укладено іпотечний договір № 115-Z/1, за умо вами якого, іпотекодавець пе редав іпотекодержателю в іпо теку нерухоме майно, а саме: не житлову будівлю літ. "А-2", загал ьною площею 3435,7 кв.м., що розташо вана за адресою: м. Харків, пр. Г агаріна,167/1. (а.с.34-35, т.1)

26.04.2007р., в забезпечення викон ання ТОВ фірми «Тагіт» зобов ' язань за кредитним договор ом № 115-Ю від 26.04.2007р., між ВАТ «В ТБ Банк», змінена назва якого ПАТ «ВТБ Банк», (заставодержа тель) та ПФ «Орнатус»(заставо давець), було укладено догові р застави товарів в обороті № 115-Z/2 за умовами якого, заставод авець передав в заставу заст аводержателю рухоме майно, а саме: продукти харчування тр ивалого строку зберігання, ч ай, каву, побутову техніку. (а.с . 40-41, т.1)

10.05.2007р., в забезпеченн я виконання ТОВ фірми «Тагіт » зобов' язань за кредитним договором № 115-Ю від 26.04.2007р., м іж ВАТ «ВТБ Банк», змінена наз ва якого ПАТ «ВТБ Банк», (іпоте кодержатель) та ТОВ фірмою «Т агіт»(іпотекодавець) було ук ладено іпотечний договір № 115- Z/3, за умовами якого, іпотекода вець передав іпотекодержате лю в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю літ. " Т-5", загальною площею 10441,4 кв.м., що розташована за адресою: м. Хар ків, вул. Морозова,13. (а.с.36-37, т.1)

30.05.2008р., в забезпечення викон ання ТОВ фірми «Тагіт» зобов ' язань за кредитним договор ом № 115-Ю від 26.04.2007р., між ВАТ «В ТБ Банк», змінена назва якого ПАТ «ВТБ Банк», (заставодержа тель) та ТОВ фірмою «Тагіт»(за ставодавець) було укладено д оговір застави майнових прав № 115-Z/4, за умовами якого, заставо давець передав в заставу зас таводержателю майнові права за договором поставки №08/02/0/ ві д 01.02.2008р., укладеним між заставо давцем та ПФ «Апія». (а.с. 38-39, т.1)

17.09.2010р. позивач - ТОВ фірма «Т агіт»звернувся до господарс ького суду Харківської облас ті з позовом про визнання заз начених вище договорів недій сними. (а.с. 3-9, т.1)

Частиною 1 ст. 15 Господарсько го процесуального кодексу вс тановлено, що справи у спорах , що виникають при укладанні, з міні та розірванні господарс ьких договорів, справи у спор ах про визнання договорів не дійсними розглядаються госп одарським судом за місцезнах одженням сторони, зобов'язан ої за договором здійснити на користь другої сторони певн і дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати посл уги, сплатити гроші тощо.

Як вже було зазначено, позив ач просить визнати недійсним и кредитний договір № 115-Ю від 26 .04.2007р. та договори, укладені на з абезпечення виконання ТОВ фі рмою «Тагіт»зобов' язань за вказаним кредитним договоро м, а саме - іпотечний договір № 115-Z/1 від 26.04.2007 р., іпотечний догові р № 115-Z/3 від 10.05.2007 р., договір застав и майнових прав №115-Z/4 від 30.05.2008р. т а договір застави товарів в о бігу № 115-Z/2 від 26.04.2008р.

Враховуючи, що за кредитним договором кожна сторона (і ба нк - відповідач у справі, і поз ичальник - позивач у справі) зобов' язана вчинити на кор исть іншої сторони певні дії , та враховуючи, що за іпотечни м договором та договором зас тави, які також є предметом по зовних вимог, зобов' язаною стороною є відповідно іпотек одавець та заставодавець, а н е банк, то колегія суддів вваж ає, що дана справа правомірно була розглянута господарськ им судом Харківської області , через що, посилання апелянта на порушення господарським судом Харківської області ст .ст. 15, 17 Господарського процесу ального кодексу України, є бе зпідставними та не підтвердж уються матеріалами справи.

Пунктом 1 статті 207 Господарс ького кодексу України передб ачено, що господарське зобов ' язання, що не відповідає ви могам закону, або вчинене з ме тою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспіль ства, або укладено учасникам и господарських відносин з п орушенням хоча б одним з них г осподарської компетенції (с пеціальної правосуб' єктно сті) може бути на вимогу одніє ї із сторін, або відповідного органу державної влади визн ано судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 215 Цивільного кодек су України передбачено, що пі дставою недійсності правочи ну є недодержання в момент вч инення правочину стороною (с торонами) вимог, які встановл ені частинами першою - третьо ю, п'ятою та шостою статті 203 цьо го Кодексу.

Згідно ч. 1-3 ст. 203 ЦК України зм іст правочину не може супере чити цьому Кодексу, іншим акт ам цивільного законодавств а, а також моральним засадам с успільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необх ідний обсяг цивільної дієзда тності; волевиявлення учасни ка має бути вільним і відпові дати його внутрішній волі. Ча стиною 4 вказаної статті вста новлено, що правочин має вчин ятись у формі, встановленій з аконом. Частина 5 ст. 203 ЦК вказу є, що правочин має бути спрямо ваний на реальне настання пр авових наслідків, що обумовл ені ним.

З позовної заяви ТОВ фірми « Тагіт»вбачається, що підстав ою недійсності договору кред итного договору № 115-Ю від 26.04.2007р. позивач вважає, що ПАТ «ВТБ Ба нк»не мав права видавати кре дит в іноземній валюті, оскіл ьки у сторін - ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ фірми «Тагіт»відсутні індивідуальні ліцензії на в икористання іноземної валют и на території України, як зас обу платежу. Таким чином, на ду мку позивача, умови кредитно го договору № 115-Ю від 26.04.2007р. супе речать вимогам чинного закон одавства, яким встановлено, щ о грошові зобов' язання пови нні бути виражені та підляга ють оплаті у гривнях, тому, від повідно до п. 1 ст. 203 та ст. 215 Цивіл ьного кодексу України, креди тний договір № 115-Ю від 26.04.2007р. під лягає визнанню недійсним. Що стосується іпотечного догов ору №115-Z/1 від 26.04.2007 р., іпотечного д оговору № 115-Z/3 від 10.05.2007 р., договор у застави майнових прав №115-Z/4 в ід 30.05.2008р., договору застави тов арів в обігу № 115-Z/2 від 26.04.2008р., то за значені договори, на думку по зивача, підлягають визнанню недійсними на підставі ч. 2 ст. 548 Цивільного кодексу України , в зв' язку з тим, що недійсни м є договір кредитний догові р №115-Ю від 26.04.2007р. (основне зобов' язання), на забезпечення яког о були укладення зазначені д оговори.

Стосовно посилань позивач а на недійсність кредитного договору №115-Ю від 26.04.2007р., колегі я суддів зазначає, що ст.99 Конс титуції України встановлено , що грошовою одиницею Україн и є гривня, але стаття 99 К онституції України визначає тільки правовий статус грош ової одиниці України, але ні я ким чином не встановлює сфер у її обігу та будь-яких обмеже нь щодо можливості використа ння в України грошових одини ць іноземних держав.

Надаючи та отримуючи креди ти в іноземних валютах, між ст оронами визначається та вста новлюється модель регулюван ня грошових зобов'язань в іно земній валюті.

Тобто, окрім обов'язку повер нути отримані грошові кошти в іноземній валюті, у сторони виникає зобов'язання здійсн ювати оплату відсотків та ін ших платежів в іноземній вал юті, якщо інший обов'язок не вс тановлений безпосередньо в к редитному договорі.

Частиною 1 статті 524 Цивільно го кодексу України встановле но, що зобов'язання має бути ви ражене у грошовій одиниці Ук раїни - гривня.

Аналогічне правило встано влене статтею 3 Декрету Кабін етів Міністрів України «Про систему валютного регулюван ня і валютного контролю», в як ому зазначено, що валют Украї ни є єдиним законним засобом платежу на території Україн и, який приймається без обмеж ень для оплати будь-яких вимо г та зобов'язань, якщо інше не передбачено Декретом Кабіне тів Міністрів України «Про с истему валютного регулюванн я і валютного контролю», інши ми актами валютного законода вства України.

Частина 3 статті 533 Цивільног о кодексу України передбачає можливість виконання сторон ами грошових зобов'язань в ін оземній валюті.

Так, відповідно до частини 3 статті 533 Цивільного кодексу України, використання інозем ної валюти, а також платіжних документів в іноземній валю ті при здійсненні розрахункі в на території України за зоб ов'язаннями допускається у в ипадках, порядку та на умовах , встановлених законом.

Аналогічна норма встановл ена статтею 198 Господарського кодексу України де йдеться п ро те, що грошові зобов'язання учасників господарських пра вовідносин повинні бути вира жені і підлягають оплаті у гр ивнях. Грошові зобов'язання м ожуть бути виражені в інозем ній валюті лише у випадках, як що суб'єкти господарювання м ають право проводити розраху нки між собою в іноземній вал юті. Виконання зобов'язань, ви ражених в іноземній валюті, з дійснюється відповідно до за кону.

В свою чергу, операції з кре дитування в іноземній валюті здійснюються у відповідност і до статті 1054 Цивільного коде ксу України та норм Закону Ук раїни "Про банки і банківську діяльність".

Статтею 1054 Цивільного кодек су України передбачено, що за кредитним договором банк аб о інша фінансова установа зо бов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмі рі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зоб ов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з пункту 3 частини 1 ст атті 47 Закону України «Про бан ки і банківську діяльність», банки на підставі банківськ ої ліцензії мають право на ро зміщення залучених коштів ві д свого імені, на власних умов ах та на власний ризик.

При цьому, терміном "кошти" з гідно статті 2 Закону України «Про банки і банківську діял ьність»визначено - гроші у на ціональній або іноземній вал юті чи їх еквівалент.

Відповідно до частини 1 стат ті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» ро зміщення банком залучених ко штів від свого імені, на власн ий ризик, власних умовах є кре дитною операцією.

Основним документом, що рег улює режим здійснення валютн их операцій на території Укр аїни є Декрет Кабінету Мініс трів України «Про систему ва лютного регулювання і валютн ого контролю».

Статтею 5 Декрету Кабінету М іністрів України «Про систем у валютного регулювання і ва лютного контролю»встановле но, що операції з валютними ці нностями здійснюються на під ставі генеральних та індивід уальних ліцензій, що видають ся Національним банком Украї ни.

Таким чином, законодавство України чітко та однозначно визначає правомочність банк ів на підставі відповідних л іцензій надавати кредити в і ноземній валюті та бути суб'є ктом кредитних зобов'язань (п равовідносин) в іноземній ва люті.

Спеціальне законодавство в сфері банківської діяльнос ті не містить норм, якими забо роняється банкам надавати кр едити в іноземній валюті.

Відповідно до вимог статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютн ого регулювання і валютного контролю», надання кредитів в іноземній валюті відносить ся до валютних операцій.

Здійснення валютних опера цій може мати місце на підста ві генеральних чи індивідуал ьних ліцензій Національного банку України.

Відповідно до частини 1 стат ті 5 Декрету Кабінету Міністр ів України «Про систему валю тного регулювання і валютног о контролю», індивідуальні т а генеральні ліцензії на зді йснення валютних операцій ви дає Національний банк Україн и.

Згідно частини 4 статті 5 Дек рету Кабінету Міністрів Укра їни «Про систему валютного р егулювання і валютного контр олю», індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нере зидентам на здійснення разов ої валютної операції, на пері од, необхідних для здійсненн я такої операції.

Перелік валютних операцій , для здійснення яких необхід на індивідуальна ліцензія НБ У, визначений в частині 4 статт і 5 Декрету Кабінету Міністрі в України «Про систему валют ного регулювання і валютного контролю», до яких відносять ся: вивезення, переказування і пересилання за межі Україн и валютних цінностей; ввезен ня, переказування, пересилан ня в Україну валюти України; н адання і одержання резидента ми кредитів в іноземній валю ті, якщо терміни і суми таких к редитів перевищують встанов лені законодавством межі; ви користання іноземної валюти на території України як засо бу платежу, або як застави; роз міщення валютних цінностей н а рахунках і у вкладах за межа ми України; здійснення інвес тицій за кордон, у тому числі ш ляхом придбання цінних папер ів, за винятком цінних папері в або інших корпоративних пр ав, отриманих фізичними особ ами - резидентами як дарунок а бо у спадщину.

Генеральні ліцензії надаю ться на здійснення валютних операцій що не потребують ін дивідуальної ліцензії на вес ь період дії режиму валютног о регулювання.

Пункт "в" частини 4 статті 5 Де крету Кабінету Міністрів Укр аїни «Про систему валютного регулювання і валютного конт ролю»передбачає вимогу щодо отримання індивідуальної лі цензії НБУ на здійснення опе рацій щодо надання і одержан ня резидентами кредитів в ін оземній валюті, тільки за умо в, якщо терміни і суми таких кр едитів перевищують встановл ені законодавством межі.

З огляду на вищезазначене, і ндивідуальна ліцензія на про ведення вказаних операцій не обхідна лише у тому випадку, я кщо терміни і суми кредитів п еревищують встановлені зако нодавством межі.

На сьогоднішній день закон одавством не встановлено тер мінів і сум кредитів в інозем ний валюті як критеріїв їх ві днесення до сфери дії режиму індивідуального ліцензуван ня.

Ця обставина, з огляду на ві дсилочний характер норми Дек рету Кабінету Міністрів Укра їни «Про систему валютного р егулювання і валютного контр олю», не дозволяє поширити ре жим індивідуального ліцензу вання на валютні операції, по в'язані з наданням резидента ми (банками або іншими фінанс овими організаціями) кредиті в в іноземній валюті іншим ре зидентам.

Згідно статті 44 Закону Укра їни «Про Національний банк У країни», Національний банк У країни діє як уповноважена д ержавна установа при застосу ванні законодавства України про валютне регулювання і ва лютний контроль.

До компетенції Національн ого банку України у сфері вал ютного регулювання та контро лю належить видання норматив но-правових актів щодо веден ня валютних операцій.

У відповідності до пункту 8. 12. «Правил використання готів кової іноземної валюти на те риторії України», затверджен их постановою Правління Наці онального банку України від 30.05.2007 р. №200 визначено, що фінансо ві установи, які одержали ген еральну ліцензію Національн ого банку України на здійсне ння валютних операцій, і наці ональний оператор поштового зв'язку можуть використовув ати готівкову іноземну валют у для проведення валютних оп ерацій відповідно до отриман их генеральних ліцензій Наці онального банку на здійсненн я валютних операцій.

При цьому, згідно пункту 5.3. П оложення «Про порядок видачі банкам банківських ліцензій , письмових дозволів та ліцен зій на виконання окремих опе рацій», затвердженого постан овою Правління Національног о банку України від 17.07.2001 р. №275, вс тановлено, що письмовий дозв іл на здійснення операцій з в алютними цінностями є генера льною ліцензією на здійсненн я валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютн ого регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 р. за №15-93.

Публічне акціонерне товар иство «ВТБ Банк»володіє: бан ківською ліцензією на право здійснювати банківські опер ації №79 від 03.08.2010 р., виданою Наці ональним банком України; доз волом Національного банку Ук раїни № 79-4 від 03.08.2010 р. на право зді йснення банківських операці й та додатком до дозволу № 79-4 ві д 03.08.2010 р., в якому визначений пер елік операцій, які має право з дійснювати Публічне акціоне рне товариство «ВТБ Банк». (а.с . 59-62,т.2)

Отже, з наведеного вище випл иває, що вищезазначений дозв іл є генеральною ліцензією н а здійснення валютних операц ій.

Згідно з вимогами пункту "г" частини 4 статті 5 Декрету Каб інету Міністрів України «Про систему валютного регулюван ня і валютного контролю», пор ядок і терміни видачі ліценз ій, перелік документів, необх ідних для одержання ліцензій , а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначают ься Національним банком Укра їни (частина 6 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регул ювання і валютного контролю» ).

Згідно статті 11 Декрету Каб інету Міністрів України «Про систему валютного регулюван ня і валютного контролю», Нац іональний банк України видає в межах, передбачених цим Дек ретом обов'язкові для викона ння нормативні акти щодо зді йснення операцій на валютном у ринку України.

Відповідно до пункту 1.5. Поло ження «Про порядок видачі На ціональним банком України ін дивідуальних ліцензій на вик ористання іноземної валюти н а території України як засоб у платежу», затверджене пост ановою правління Національн ого банку України від 14.10.2004 р. №483 , використання іноземної вал юти як засобу платежу на тери торії України без отримання індивідуальної ліцензії доз воляється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений ба нк (ця норма стосується тих оп ерацій уповноваженого банку , на здійснення яких Націонал ьний банк України видав йому банківську ліцензію та пись мовий дозвіл на здійснення о перацій з валютними цінностя ми).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застос ування режиму індивідуально го ліцензування щодо вказани х вище операцій (операцій з кр едитування, придбання інозем ної валюти, повернення креди тів в іноземній валюті), єдино ю правовою підставою для зді йснення банками кредитуванн я в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету є на явність у банка генеральної ліцензії та відповідного пис ьмового дозволу на здійсненн я валютних операцій, отриман их у встановленому порядку.

У відповідності до пункту 1. 5. Положення «Про порядок вида чі Національним банком Украї ни індивідуальних ліцензій н а використання іноземної вал юти на території України як з асобу платежу», за наявності у Публічного акціонерного т овариства «ВТБ Банк»генерал ьної ліцензії та відповідног о письмового дозволу на здій снення валютних операцій, на дання Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк»креди ту та одержання Публічним ак ціонерним товариством «ВТБ Б анк»платежів по кредиту в ін оземній валюті та сплата Пуб лічному акціонерному товари ству «ВТБ Банк»процентів за користування кредитом та інш их платежів за таким кредито м, не потребує наявності окре мої індивідуальної ліцензії на використання іноземної в алюти, як засобу платежу на те риторії України, жодною із ст орін кредитного договору в і ноземній валюті.

З огляду на викладене, колег ія суддів вважає, що при уклад енні спірного кредитного дог овору №115-Ю від 26.04.2007р. норми чинн ого законодавства України не були порушені, в зв' язку з чи м, підстави для визнання кред итного договору №115-Ю від 26.04.2007р. - відсутні.

За таких обставин, колегія с уддів вважає, що місцевий гос подарський суд законно та об ґрунтовано дійшов висновку п ро відмову у задоволенні поз овних вимог про визнання нед ійсним кредитного договору № 115-Ю від 26.04.2007р., укладеного між ВА Т «ВТБ Банк», змінена назва як ого ПАТ «ВТБ Банк», та ТОВ фірм ою «Тагіт».

В зв' язку з тим, що судом вс тановлено, що підстави для ви знання кредитного договору № 115-Ю від 26.04.2007р. відсутні, то підст ави, визначені ст. 548 Цивільног о кодексу України, для визнан ня недійсними: іпотечного до говору №115-Z/1 від 26.04.2007 р., іпотечно го договору № 115-Z/3 від 10.05.2007 р., дого вору застави майнових прав № 115-Z/4 від 30.05.2008р., договору застави товарів в обігу № 115-Z/2 від 26.04.2008р., я кі були укладені в забезпече ння виконання ТОВ фірмою «Та гіт»основного зобов' язанн я - кредитного договору №115-Ю від 26.04.2007р., також відсутні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанц ії законно та обґрунтовано д ійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним и: іпотечного договору № 115-Z/1 ві д 26.04.2007 р., укладеного між ВАТ «ВТ Б Банк»та ВАТ «Ольга», іпотеч ного договору № 115-Z/3 від 10.05.2007 р., ук ладеного між ВАТ «ВТБ Банк»т а ТОВ «Таміра»; договору заст ави майнових прав № 115-Z/4 від 30.05.2008р ., укладеного між ВАТ «ВТБ Банк »та ТОВ фірмою «Тагіт»; догов ору застави товарів в обігу № 115-Z/2 від 26.04.2008р., укладеного між ВА Т «ВТБ Банк»та ПФ «Орнатус».

Стосовно посилань апелянт а на те, що судом першої інстан ції не досліджено наявність повноважень у представника П АТ «ВТБ Банк»на укладення кр едитного договору №115-Ю від 26.04.20 07р., колегія суддів зазначає, щ о згідно ч. 3 ст.101 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни, в апеляційній інстанці ї не приймаються і не розгляд аються вимоги, що не були пред метом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів за значає, що згідно ч. 3 ст.101 Госпо дарського процесуального ко дексу України, під час розгля ду справи апеляційною інстан цією, позивач не вправі зміню вати підставу або предмет по зову.

Як було зазначено вище, підс тавою визнання недійсним кре дитного договору №115-Ю від 26.04.2007р ., позивач зазначив порушення норм матеріального права, як і були допущенні при укладен і спірного договору. Колегія суддів вказує, що відсутніст ь повноважень у представника ПАТ «ВТБ Банк»на укладення к редитного договору №115-Ю від 26.0 4.2007р., не були зазначені позива чем в якості підстави визнан ня спірного договору недійсн им та не були предметом розгл яду в суді першої інстанції.

Таким чином, посилання апел янта на недослідженість судо м першої інстанції наявності повноважень у представника ПАТ «ВТБ Банк»на укладення с пірного кредитного договору не приймаються апеляційним господарським судом.

Що стосується посилань а пелянта на порушення господа рським судом Харківської обл асті ст. 77 Господарського проц есуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що з гідно ст. 77 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и, господарський суд відклад ає в межах строків, встановле них статтею 69 цього Кодексу, р озгляд справи, коли за якихос ь обставин спір не може бути в ирішено в даному засіданні. Т акими обставинами, відповідн о до п.п. 1, 2 зокрема, є нез'явленн я в засідання представників сторін, інших учасників судо вого процесу, та неподання ви требуваних доказів.

Колегія суддів зазначає , що питання про те, що певні об ставини перешкоджають розгл яду справи, вирішується судо м залежно від конкретних обс тавин справи. Так, якщо предст авники сторін чи інших учасн иків судового процесу не з' явились в судове засідання т а/чи не подали витребуваних д окументів, а суд дійшов висно вку, що наявних у справі матер іалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законно го і обґрунтованого рішення, він може не відкладаючи розг ляду справи, вирішити спір по суті.

Враховуючи, що відсутність у судовому засіданні господ арського суду Харківської об ласті 01.12.2010р. приватного нотарі уса Харківського нотаріальн ого округу Машкової Світла ни Леонідівни не призвела д о прийняття місцевим господа рським судом неправильного р ішення по справі, то підстави вважати, що господарський су д Харківської області поруши в ст.77 Господарського процесу ального кодексу України - ві дсутні.

За таких обставин, доводи, в икладені в апеляційній скарз і, не знайшли свого підтвердж ення в матеріалах справи.

З огляду на викладене, коле гія суддів вважає, що при прий нятті рішення місцевий госпо дарський суд забезпечив дотр имання вимог чинного законод авства щодо всебічного, повн ого та об' єктивного дослідж ення усіх фактичних обставин справи та дав належну правов у оцінку наявним у матеріала х справи доказам, через що ріш ення господарського суду Хар ківської області від 01.12.2010р. по справі №40/257-10 підлягає залишен ню без змін, а апеляційна скар га без задоволення.

Керуючись ст.ст. 91, 101, 102 п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процес уального кодексу України, ко легія суддів, -

постановила:

Відмовити в задоволенні клопотання Приватної фірми «Орнатус»про відкладення ро згляду справи.

Відмовити в задоволенні кл опотання Товариства з обмеже ною відповідальністю «Тамір а»про відкладення розгляду с прави.

Апеляційну скаргу Товарис тва з обмеженою відповідальн істю фірми «Тагіт»залишити б ез задоволення.

Рішення господарського с уду Харківської області від 01.12.2010р. по справі № 40/257-10 залишити без змін.

Постанова набирає зако нної сили з дня її прийняття т а може бути оскаржена у касац ійному порядку протягом двад цяти днів до Вищого господар ського суду України.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанов и підписано 21.01.2011р.