Постанова

від 03.03.2011 по справі 40/257-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2011 р. № 40/257-10

Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів: Грейц К.В.,

Бакуліної С.В.,

Глос О.І.,

розглянувши касаційну ска ргу Товариства з обмеженою ві дповідальністю фірми "Тагіт"

на постанову від 17.01.2011

Харківського апеляційно го господарського суду

у справі господарського с уду Харківської області № 40/257-10

за позовом Товариства з обмеженою від повідальністю фірми "Тагіт"

треті особи, які не заявляю ть самостійних вимог на пред мет спору на стороні позивач а 1) Відкрите акціонерн е товариство "Ольга"

2) Приватна фірма "Орна тус"

3) Товариство з обмежен ою відповідальністю "Таміра"

до Публічного акціонерного т овариства "ВТБ Банк"

треті особи, які не заявляю ть самостійних вимог на пред мет спору на стороні відпові дача 1) Національний банк У країни

2) Приватний нотаріус Харківського нотаріального округу ОСОБА_4

3) Приватний нотаріус Харківського нотаріального округу ОСОБА_5

про визнання недійсними право чинів,

за участю представників: п озивача не з' явились

відповідача не з' явились

третьої особи (НБУ) Ващенко Е.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського с уду Харківської області від 01.12.2010 у справі №40/257-10 (суддя Хотене ць П.В.), залишеним без змін пос тановою Харківського апеляц ійного господарського суду в ід 17.01.2011 (колегією суддів у скла ді головуючого судді Лакізи В.В., суддів Білоусової Я.О., Пул ь О.А.), відмовлено в задоволен ні позовних вимог ТОВ фірми "Т агіт" (далі - позивач) до Публі чного акціонерного товарист ва "ВТБ Банк" (далі - відповіда ч), за участю третіх осіб на ст ороні позивача - ВАТ "Ольга", Пр иватної фірми "Орнатус", ТОВ "Т аміра", третіх осіб на стороні відповідача - Національного банку України, приватних нот аріусів Харківського нотарі ального округу ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про визнання неді йсним кредитного договору № 115-Ю від 26.04.2007 про надання мультив алютної кредитної лінії, укл аденого між ТОВ фірмою "Тагіт " та ВАТ "ВТБ Банк", визнання нед ійсним іпотечного договору № 115-Z/1 від 26.04.2007, укладеного між ВАТ "ВТБ Банк" і ВАТ "Ольга" та скасу вання запису в Єдиному держа вному реєстрі заборон відчуж ення за номером № 1877 від 26.04.2007, виз нання недійсним іпотечного д оговору № 115-Z/3 від 10.05.2007, укладеног о між ВАТ "ВТБ Банк" і ТОВ "Тамір а" та скасування запису в Єдин ому державному реєстрі забор он відчуження за номером № 1963 в ід 10.05.2007, визнання недійсним дог овору застави майнових прав № 115-Z/4 від 30.05.2008, укладеного між ВА Т "ВТБ Банк" та ТОВ фірмою "Тагі т", визнання недійсним догово ру застави товарів в обігу № 11 5-Z/2 від 26.04.2008, укладеного між ВАТ "ВТБ Банк" та ПФ "Орнатус".

Позивач, не погоджуючись з р ішенням та постановою у спра ві, в поданій касаційній скар зі просить їх скасувати та пр ийняти нове судове рішення, я ким позовні вимоги задовольн ити, посилаючись на порушенн я судами попередніх інстанці й норм матеріального та проц есуального права., зокрема, с т. ст. 192, 524, 533 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 198 Господарсько го кодексу України, ст. 3 Декре ту Кабінету Міністрів Україн и "Про систему валютного регу лювання і валютного контролю ", ст. ст. 15, 17, 77 ГПК України.

У відзивах на касаційну ска ргу відповідач та Національн ий банк України в особі Управ ління НБУ в Харківській обла сті просять рішення та поста нову у справі залишити без зм ін, а касаційну скаргу без зад оволення як необґрунтовану, оскільки судами встановлено , що відповідач у встановлено му порядку отримав генеральн у ліцензію Національного бан ку України та має письмовий д озвіл Національного банку Ук раїни на здійснення валютних операцій, отже, підстави для в изнання договорів недійсним и відсутні.

Представники сторін своїм и процесуальними правами на участь у судовому засіданні касаційної інстанції не скор истались.

Заслухавши у відкритому су довому засіданні пояснення п редставника НБУ України, пер евіривши повноту встановлен ня обставин справи та правил ьність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та р ішенні місцевого господарсь ких судів, колегія суддів Вищ ого господарського суду Укра їни дійшла висновку, що касац ійна скарга не підлягає задо воленню, виходячи з наступно го.

Судами попередніх інстанц ій під час розгляду справи вс тановлено, що 26.04.2007 між ВАТ "ВТБ Б анк" (назву змінено на ПАТ "ВТБ Банк") та ТОВ фірмою "Тагіт" (поз ичальник) укладено кредитний договір про надання мультив алютної кредитної лінії № 115-Ю зі змінами і доповненнями, вн есеними додатковими угодами №1 від 27.04.2007, №2 від 25.07.2008, №3 від 31.10.2008, № 5 від 23.01.2009, які є невід' ємними ч астинами кредитного договор у № 115-Ю від 26.04.2007, за умовами яких п редметом договору є надання банком позичальникові грошо вих коштів у гривні та долара х США у вигляді відзивної від новлюваної мультивалютної к редитної лінії з лімітом - е квівалент 83000000 грн., в т.ч. 8217820 дол. С ША та 41500000 грн., зі строком креди тування по 12.07.2009 і зі сплатою пр оцентів за користування кред итом в гривні - 19,5% річних, а в д оларах США - 13,5% річних, з комісі єю за управління кредитом в р озмірі 1,0% від суми ліміту кред иту (п. 1.1 кредитного договору); банк надає кредит позичальни ку для поповнення обігових к оштів (п. 2.4 договору); позичальн ик зобов' язаний повернути б анку отриманий кредит в повн ому обсязі, в строк та у порядк у, встановленому цим кредитн им договором (п. 4.1 договору); по зичальник зобов' язаний спл атити банку плату за користу вання кредитом в розмірі та п орядку, що встановлені цим кр едитним договором (п. 4.2 догово ру).

В забезпечення виконання з обов' язань позичальника за кредитним договором № 115-Ю від 26.04.2007 укладені наступні догово ри:

- між ВАТ "ВТБ Банк" (іпотекоде ржатель) та ВАТ "Ольга" (іпотек одавець) іпотечний договір № 115-Z/1 від 26.04.2007, за умовами якого іп отекодавець передав іпотеко держателю в іпотеку нерухоме майно - нежитлову будівлю літ . "А-2" загальною площею 3435,7кв.м, ро зташовану за адресою: м. Харкі в, пр. Гагаріна, 167/1;

- між ВАТ "ВТБ Банк" (заставоде ржатель) та ПФ "Орнатус" (заста водавець) договір застави то варів в обороті № 115-Z/2 від 26.04.2007, за умовами якого заставодавець передав в заставу заставоде ржателю рухоме майно, а саме: п родукти харчування тривалог о строку зберігання, чай, кав у, побутову техніку на загаль ну суму 25823762,38 дол. США;

- між ВАТ "ВТБ Банк" (іпотекоде ржатель) та ТОВ фірмою "Тагіт" (іпотекодавець) іпотечний до говір № 115-Z/3 від 10.05.2007, за умовами я кого в іпотеку передано неру хоме майно - нежитлова будів ля літ. "Т-5" загальною площею 10441, 4кв.м, що розташована за адресо ю: м. Харків, вул. Морозова,13;

- між ВАТ "ВТБ Банк" (заставоде ржатель) та ТОВ фірмою "Тагіт" (заставодавець) договір заст ави майнових прав № 115-Z/4 від 30.05.2008, за умовами якого заставодав ець передав в заставу застав одержателю майнові права за договором поставки №08/02/0/ від 01.0 2.2008, укладеним між заставодавц ем та ПФ "Апія" на загальну сум у 100000000 грн.

Вважаючи, що кредитний дого вір про надання мультивалютн ої кредитної лінії №115-Ю від 26.04.2 007 суперечить вимогам чинного законодавства, позивач 17.09.2010 зв ернувся до господарського су ду Харківської області з поз овом про визнання його недій сним на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК У країни.

Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що спірний договір пер едбачає надання кредиту в ін оземній валюті та сплату від сотків в іноземній валюті за користування кредитом, що, на думку позивача, суперечить н ормам ст. ст. 524, 533 ЦК України, ст. с т. 189, 198 ГК України, ст. ст. 3, 5, 13 Декре ту Кабінету Міністрів Україн и "Про систему валютного регу лювання і валютного контролю ", якими заборонені розрахунк и в іноземній валюті на терит орії України без індивідуаль ної ліцензії НБУ. До того ж, по зивач, з посиланням на положе ння пункту 2 статті 548 ЦК Україн и, просив визнати недійсними договори, укладені на забезп ечення виконання його зобов' язань за кредитним договором , а саме - іпотечний договір № 115 -Z/1 від 26.04.2007, іпотечний договір № 115-Z/3 від 10.05.2007, договір застави ма йнових прав №115-Z/4 від 30.05.2008 та дого вір застави товарів в обігу № 115-Z/2 від 26.04.2007.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди поперед ніх інстанцій були одностайн ими у своїх висновках щодо не обґрунтованості позовних ви мог і виходили з того, що відпо відач має генеральну ліцензі ю НБУ України та відповідний письмовий дозвіл на здійсне ння валютних операцій, отрим аних у встановленому порядку , отже, при укладенні спірного кредитного договору №115-Ю від 26.04.2007 норми чинного законодавс тва України не були порушені , в зв' язку з чим підстави для визнання кредитного договор у №115-Ю від 26.04.2007 відсутні, відтак , підстави, визначені у ч. 2 ст. 548 Цивільного кодексу України д ля визнання недійсними догов орів, укладених на його забез печення, також відсутні.

Колегія суддів вважає ріше ння та постанову у справі зак онними і обґрунтованими, а до води касаційної скарги безпі дставними і непереконливими , враховуючи таке.

За приписом статті 6 ЦК Укра їни сторони є вільними в укла денні договору, виборі контр агента та визначенні умов до говору з урахуванням вимог ц ього Кодексу, інших актів цив ільного законодавства, звича їв ділового обороту, вимог ро зумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України під ставою недійсності правочин у є недодержання в момент вчи нення правочину стороною (ст оронами) вимог, які встановле ні частинами першою - третьою , п'ятою та шостою статті 203 цьог о Кодексу.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України пе редбачено, що зміст правочин у не може суперечити цьому Ко дексу, іншим актам цивільног о законодавства, а також мора льним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 2 ст. 198, ч. 3 ст. 533 ЦК України іноземна валюта м оже використовуватися в Укра їні у випадках і в порядку, вст ановлених законом, використа ння іноземної валюти, а також платіжних документів в іноз емній валюті при здійсненні розрахунків на території Укр аїни за зобов' язаннями допу скається у випадках, порядку та на умовах, встановлених За коном.

Грошові зобов'язання можут ь бути виражені в іноземній в алюті лише у випадках, якщо су б'єкти господарювання мають право проводити розрахунки м іж собою в іноземній валюті в ідповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, вираж ених в іноземній валюті, здій снюється відповідно до закон у (ч. 2 ст. 198 ГК України).

Статтею 1054 ЦК України передб ачено, що за кредитним догово ром банк або інша фінансова у станова (кредитодавець) зобо в'язується надати грошові ко шти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встанов лених договором, а позичальн ик зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 2 Закону України "П ро банки і банківську діяльн ість" кошти - це гроші у націо нальній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Статтею 345 ГК України передб ачено, що кредитні операції б анків полягають у розміщенні від свого імені, на власних ум овах та на власний ризик залу чених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. К редитними визнаються банків ські операції, визначені як т акі законом про банки і банкі вську діяльність. Кредитні в ідносини здійснюються на під ставі кредитного договору, щ о укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі і в якому передбачають ся мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпеченн я зобов' язань позичальника , відсоткові ставки, порядок п лати за кредит, обов' язки, пр ава і відповідальність сторі н.

За приписами ст. ст. 47, 49 Закону України "Про банки і банківсь ку діяльність" на підставі ба нківської ліцензії банки ма ють право здійснювати, зокре ма, операції з валютними цінн остями, кредитні операції - оп ерації банків із розміщення залучених коштів від свого і мені, на власних умовах та на в ласний ризик.

Генеральні ліцензії видаю ться комерційним банкам та і ншим фінансовим установам Ук раїни, національному операто ру поштового зв'язку на здійс нення валютних операцій, що н е потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії р ежиму валютного регулювання (ч. 2 ст. 5 Декрету Кабінету Міні стрів України "Про систему ва лютного регулювання і валютн ого контролю" від 19.02.1993 № 15-93).

Відповідно до п. 5.3 Положення про порядок видачі банкам ба нківських ліцензій, письмови х дозволів та ліцензій на вик онання окремих операцій, зат вердженого постановою Правл іння НБУ від 17.07.2001 № 275, зареєстро ваного в Міністерстві юстиці ї України 21.08.2001 за № 730/5921, письмови й дозвіл на здійснення опера цій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на зд ійснення валютних операцій з гідно Декрету Кабінету Мініс трів України "Про систему вал ютного регулювання і валютно го контролю".

Виходячи із змісту зазначе них норм, уповноважені банки на підставі банківської ліц ензії та письмового дозволу НБУ на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземні й валюті.

Отже, чинним законодавство м України встановлена право мочність банків на підставі відповідних ліцензій надава ти кредити в іноземній валют і та бути суб'єктом кредитних зобов'язань (правовідносин) в іноземній валюті.

Спеціальне законодавство в сфері банківської діяльнос ті не містить норм, якими забо роняється банкам надавати кр едити в іноземній валюті.

Надання кредитів в іноземн ій валюті відноситься до вал ютних операцій (стаття 1 Декре ту Кабінету Міністрів Україн и "Про систему валютного регу лювання і валютного контролю "). Здійснення валютних операц ій може мати місце на підстав і генеральних чи індивідуаль них ліцензій Національного б анку України. Індивідуальні та генеральні ліцензії на зд ійснення валютних операцій в идає Національний банк Украї ни (частина 1 статті 5 Декрету К абінету Міністрів України "П ро систему валютного регулюв ання і валютного контролю").

Перелік валютних операцій , для здійснення яких необхід на індивідуальна ліцензія НБ У, визначений в частині 4 статт і 5 Декрету Кабінету Міністрі в України "Про систему валютн ого регулювання і валютного контролю", до яких відносятьс я: вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей; ввезенн я, переказування, пересиланн я в Україну валюти України; на дання і одержання резидентам и кредитів в іноземній валют і, якщо терміни і суми таких кр едитів перевищують встановл ені законодавством межі; вик ористання іноземної валюти н а території України як засоб у платежу, або як застави; розм іщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межам и України; здійснення інвест ицій за кордон, у тому числі шл яхом придбання цінних папері в, за винятком цінних паперів або інших корпоративних пра в, отриманих фізичними особа ми - резидентами як дарунок аб о у спадщину.

Генеральні ліцензії надаю ться на здійснення валютних операцій, що не потребують ін дивідуальної ліцензії на вес ь період дії режиму валютног о регулювання.

Пункт "в" частини 4 статті 5 Де крету Кабінету Міністрів Укр аїни "Про систему валютного р егулювання і валютного контр олю" передбачає вимогу щодо о тримання індивідуальної ліц ензії НБУ на здійснення опер ацій щодо надання і одержанн я резидентами кредитів в іно земній валюті, тільки за умов , якщо терміни і суми таких кре дитів перевищують встановле ні законодавством межі.

З огляду на вищезазначене, і ндивідуальна ліцензія на про ведення вказаних операцій не обхідна лише у тому випадку, я кщо терміни і суми кредитів п еревищують встановлені зако нодавством межі.

На сьогоднішній день закон одавством не встановлено тер мінів і сум кредитів в інозем ний валюті як критеріїв їх ві днесення до сфери дії режиму індивідуального ліцензуван ня.

Ця обставина, з огляду на ві дсилочний характер норми Дек рету Кабінету Міністрів Укра їни "Про систему валютного ре гулювання і валютного контро лю", не дозволяє поширити режи м індивідуального ліцензува ння на валютні операції, пов'я зані з наданням резидентами (банками або іншими фінансов ими організаціями) кредитів в іноземній валюті іншим рез идентам.

Крім того, відповідно до пун кту 1.5 Положення про порядок в идачі Національним банком Ук раїни індивідуальних ліценз ій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердже ного постановою правління На ціонального банку України ві д 14.10.2004 №483, зареєстрованого в Мін істерстві юстиції України 09.11 .2004 № 1429/10028, використання іноземн ої валюти як засобу платежу н а території України без отри мання індивідуальної ліценз ії дозволяється, якщо ініціа тором або отримувачем за вал ютною операцією є уповноваже ний банк (ця норма стосується тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Нац іональний банк України видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійсне ння операцій з валютними цін ностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застос ування режиму індивідуально го ліцензування щодо вказани х вище операцій (операцій з кр едитування, придбання інозем ної валюти, повернення креди тів в іноземній валюті), єдино ю правовою підставою для зді йснення банками кредитуванн я в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету є на явність у банка генеральної ліцензії та відповідного пис ьмового дозволу на здійсненн я валютних операцій, отриман их у встановленому порядку.

Враховуючи встановлений с удами попередніх інстанцій ф акт наявності у ВАТ "ВТБ Банк" на момент укладення кредитно го договору генеральної ліце нзії (№ 79 від 20.04.2007) та відповідно го письмового дозволу (№ 79-1 від 20.04.2007) на здійснення валютних о перацій, надання відповідаче м кредиту, отримання ним плат ежів по кредиту та процентів за користування кредитом в і ноземній валюті не потребує наявності окремої індивідуа льної ліцензії на використан ня іноземної валюти, як засоб у платежу на території Украї ни, жодною із сторін спірного кредитного договору.

Отже, доводи позивача про не відповідність спірного кред итного договору №115-Ю від 26.04.2007 ви могам чинного законодавства України є хибними, оскільки ґ рунтується на довільному тлу маченні чинного законодавст ва України.

Відповідність спірного кр едитного договору №115-Ю від 26.04.20 07 вимогам чинного законодавс тва України обумовлює безпід ставність позовних вимог про визнання недійсними на підс таві ч. 2 ст. 548 Цивільного кодек су України іпотечного догово ру №115-Z/1 від 26.04.2007, іпотечного дого вору № 115-Z/3 від 10.05.2007, договору зас тави майнових прав №115-Z/4 від 30.05.20 08, договору застави товарів в обігу № 115-Z/2 від 26.04.2007, оскільки ві дсутні підстави вважати неді йсним основне зобов' язання , на забезпечення якого були у кладення зазначені договори .

Колегія суддів вважає за до цільне зазначити, що необхід ною передумовою задоволення позовних вимог про визнання договорів недійсними є не ті льки суперечливість спірних договорів за змістом, формою і волевиявленням сторін вим огам чинного законодавства, а й порушення прав та/або охор онюваних законом інтересів п озивача в зв' язку з укладен ням цих договорів.

За приписами статті 1 Господ арського процесуального код ексу України підприємства, у станови, організації, інші юр идичні особи мають право зве ртатися до господарського су ду згідно з встановленою під відомчістю господарських сп рав за захистом своїх пору шених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтере сів, втім, ні з тексту позов ної заяви, ані з інших матеріа лів справи взагалі не можлив о встановити, чим саме спірні договори порушують права аб о охоронювані законом інтере си позивача і ці обставини не булі доведені позивачем під час розгляду справи за допом огою належних засобів доказу вання, отже, його позовні вимо ги не підлягають задоволенню .

Щодо доводів скаржника про порушення місцевим господар ським судом приписів статті 77 ГПК України, колегія суддів констатує, що господарський суд відкладає в межах строкі в, встановлених статтею 69 цьог о Кодексу, розгляд справи, кол и за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному з асіданні. При цьому, питання п ро те, чи перешкоджають певні обставини розгляду справи, в ирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Враховуючи, що відсутність у судовому засіданні господар ського суду Харківської обла сті 01.12.2010 приватного нотаріуса Харківського нотаріального округу ОСОБА_4 не призвел а до прийняття місцевим госп одарським судом неправильно го рішення по справі, то підст ави вважати, що господарськи й суд Харківської області по рушив ст. 77 Господарського про цесуального кодексу України , відсутні.

Не заслуговують на увагу і т вердження касатора про поруш ення місцевим господарським судом вимог ст. 15 Господарськ ого процесуального кодексу У країни щодо територіальної п ідсудності справи господарс ькому суду м. Києва за місцезн аходженням відповідача, оскі льки, відповідно до ст. 527 ЦК Укр аїни кожна сторона за кредит ним договором (і банк - відпові дач у справі, і позичальник - позивач у справі) зобов' яза на вчинити на користь іншої с торони певні дії, та враховую чи, що за іпотечними договора ми та за договорами застави, я кі також є предметом спору, зо бов' язаними сторонами є від повідно іпотекодавці та заст аводавці, які знаходяться у м . Харкові, а також, що сам позив ач обрав територіальну підсу дність справи за місцезнаход женням зобов'язаних сторін п о всім спірним договорам, спр ава правомірно була прийнята і розглянута господарським судом Харківської області.

Враховуючи викладене, коле гія суддів погоджується з ви сновками судів попередніх і нстанцій про безпідставніст ь і необґрунтованість позовн их вимог та вважає, що доводи к асаційної скарги цих висновк ів не спростовують, а зводять ся до намагання надати їм пер евагу над встановленими суда ми обставинами, що перебуває поза процесуальними межами повноважень суду касаційної інстанції.

Наведене свідчить, що під ча с прийняття рішення та поста нови у справі, суди попередні х інстанцій не припустились порушення або неправильного застосування норм чинного м атеріального та процесуальн ого законодавства, а, отже, під стави для їх скасування або з міни відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуальн ого кодексу України, Вищий го сподарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товарист ва з обмеженою відповідальні стю фірми "Тагіт" залишити без задоволення.

Постанову Харківського ап еляційного господарського с уду від 17.01.2011 у справі господарс ького суду Харківської облас ті № 40/257-10 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В . Бакуліна

О.І.Глос