Ухвала

від 14.01.2011 по справі 30/335/20-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/335/20-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

УХВАЛА

"14" січня 2011 р.                                                                  Справа № 30/335/20-08

За скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ Україна»б/н від 23.11.2010 р. на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 19.08.2009 р.

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Марсан-Транс»

до           товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ Україна»

про           стягнення 114000 грн.

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ Україна»

до           товариства з обмеженою відповідальністю «Марсан-Транс»

про           стягнення 230724 грн.

Суддя     В.М. Бабкіна

секретар судового засідання (пом.судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від стягувача: не з'явились

від скаржника (боржника): Корсун М.О., довіреність № 0401 від 04.01.2011 р.

від органу ДВС: не з'явились

Обставини справи:

Рішенням господарського суду Київської області від 24.02.2009 р. у справі № 30/335/20-08 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Марсан-Транс»до товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ Україна»про стягнення 114000,00 грн. збитків задоволено частково, в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Так, суд вирішив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ Україна»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Марсан-Транс» 20000,00 грн. збитків, 200,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 20,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.04.2009 р. рішення суду від 24.02.2009 р. у даній справі було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.07.2009 р. постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.04.2009 р. у даній справі було залишено без змін.

19.08.2009 р. господарським судом Київської області було видано наказ на примусове виконання зазначеного рішення суду.

Ухвалою Верховного Суду України від 01.10.2009 р. у порушенні касаційного провадження з перегляду судових рішень у даній справі було відмовлено.

До господарського суду Київської області від товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ Україна»надійшла скарга б/н від 23.11.2010 р. на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 19.08.2009 р., мотивована порушенням державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження», за якою скаржник просить суд визнати дії державного виконавця ВДВС Києво-Святошинського районного управління юстиції такими, що суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження»; відкласти провадження виконавчих дій щодо боржника та зняти арешт з коштів; зобов'язати державного виконавця привести свої дії у відповідність до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з приписами частини 2 статті 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.11.2010 р. було призначено розгляд скарги товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ Україна»на 07.12.2010 р.

Розгляд скарги відкладався.

У судовому засіданні 07.12.2010 р. були присутні представники скаржника та ВДВС Києво-Святошинського РУЮ, які надали суду пояснення щодо скарги ТОВ «ДСВ Україна».

17.12.2010 р. до господарського суду ТОВ «ДСВ Україна»було подано заяву № 3057 від 16.12.2010 р. про уточнення скарги товариства від 23.11.2010 р. б/н, згідно з якою боржник просить суд: 1) визнати доводи скаржника правомірними; 2) визнати постанову державного виконавця Бойка С.В. від 29.10.2010 р. про арешт коштів боржника недійсною; 3) зобов'язати ВДВС Києво-Святошинського РУЮ скасувати постанову державного виконавця Бойка С.В. від 29.10.2010 р. про арешт коштів боржника; 4) визнати недійсними  наслідки постанови від 29.10.2010 р. про арешт коштів боржника, а саме –списання з рахунків боржника 20063,49 грн. основного боргу; 5) визнати недійсними наслідки постанови від 29.10.2010 р. про арешт коштів боржника, а саме –списання з рахунків боржника 2229,28 грн. виконавчого збору; 6) зобов'язати  ВДВС Києво-Святошинського РУЮ повернути на рахунок боржника неправомірно списані з нього кошти у сумі 22292,77 грн.; 7) зобов'язати державного виконавця Бойка С.В. винести постанову про закінчення виконавчого провадження за наказом господарського суду Київської області від 19.08.2009 р. на підставі п. 6 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»; 8) винести наказ на повернення стягнутих грошових сум.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, та державного виконавця ВДВС Києво-Святошинського РУЮ, суд

встановив:

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу»та статті 2 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.

Згідно приписів статті 24 Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

У відповідності до приписів статті 27 Закону, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

Як вбачається із скарги ТОВ «ДСВ Україна»на дії державного виконавця ВДВС Києво-Святошинського РУЮ б/н від 23.11.2010 р., 22.11.2010 р. товариство дізналося про те, що державним виконавцем ВДВС Києво-Святошинського РУЮ винесено постанову про арешт коштів боржника на виконання наказу господарського суду Київської області від 19.08.2009 р.

За твердженням скаржника, ним не було отримано жодних документів виконавчого провадження - ні постанови про відкриття виконавчого провадження, ні постанови про арешт коштів боржника, у зв'язку з чим боржник вважає, що вказані дії державного виконавця Бойка С.В. порушують вимоги ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», якою встановлено, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до ст. 24 цього Закону.

Також, на думку товариства, державними виконавцем порушено норми ст. 27 Закону, згідно якої копії документів, які повинні бути доведені до відома сторін, надсилаються державним виконавцем адресатам, та п. 5 ст. 24 Закону, яким встановлено обов'язок державного виконавця не пізніше наступного дня після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження надіслати її копію, в тому числі - боржникові.

При цьому скаржник наголошує на тому, що неотримання ТОВ «ДСВ Україна»постанови про відкриття виконавчого провадження позбавило його законного права на добровільне виконання рішення.

З наданих суду державним виконавцем Бойком С.В. пояснень слідує, що у відділі державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції на виконанні перебував наказ № 30/335/20-08, виданий 19.08.2009 р. господарським судом Київської області, про стягнення з ТОВ «ДСВ Україна»на користь ТОВ «Марсан-Транс»20220,70 грн.

04.09.2009 р. державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання вказаного виконавчого документа, копію якої було направлено сторонам виконавчого провадження та господарського суду відповідно до вимог ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»простою кореспонденцією.

На підтвердження наведеного суду було надано витяги з журналу реєстрації вихідної кореспонденції відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, що долучені до матеріалів справи, згідно з якими 07.09.2009 р. за вихідними номерами №№ 21287, 21288, 21289 копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.09.2009 р. були направлені відповідно ТОВ «ДСВ Україна», ТОВ «Марсан-Транс»та господарському суду Київської області.

Проаналізувавши наведені положення Закону України «Про виконавче провадження», суд дійшов висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження за наказом у даній справі була у  встановленому порядку направлена на адресу боржника, а тому дії державного виконавця щодо виконання судового рішення за відкритим виконавчим провадженням є такими, що здійснені на підставі чинного законодавства, та при вчиненні яких, з боку державного виконавця, було дотримано передбачених вказаним Законом вимог.

При цьому суд враховує також і той факт, що 10.03.2010 р. представник за довіреністю ТОВ «ДСВ Україна»Корсун М.О. був ознайомлений з постановою про відкриття виконавчого провадження, про що свідчить відмітка та підпис представника боржника на зворотній стороні обкладинки виконавчого провадження, копію якої долучено до матеріалів справи.

Поряд з цим слід зазначити, що частиною другою статті 30 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Таким чином, відповідно до ч. 2. ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець може поновити боржнику строк для добровільного виконання, за умови, що боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк у зв'язку з несвоєчасним отриманням постанови, і про це є письмова заява боржника.

Як слідує з матеріалів справи, ТОВ «ДСВ Україна»доказів звернення до державного виконавця з вказаною письмовою заявою суду не надано.

З огляду на викладене вище, доводи боржника щодо позбавлення його державним виконавцем права на добровільне виконання рішення у даній справі судом до уваги не приймаються як необґрунтовані.

29.10.2010 р. державним виконавцем винесено постанови про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках в ПАТ «КІБ Креді Агріколь»та в АТ «ОТП Банк», копії яких було направлено 29.10.2010 р., зокрема, боржникові за вихідними №№ 21655, 21658 (відповідний витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції відділу ДВС Києво-Святошинського РУЮ долучено до справи).

Як слідує з пояснень державного виконавця, вказані постанови про арешт коштів були направлені до установ банку. Також до банківських установ було направлено платіжні вимоги на безспірне списання коштів.

02.12.2010 р. на депозит ВДВС Києво-Святошинського РУЮ надійшли кошти в сумі 424,23 грн., 06.12.2010 р. на депозит ВДВС Києво-Святошинського РУЮ надійшли кошти в сумі 33273,75 грн.

09.12.2010 р. державним виконавцем зроблено розпорядження по перерахуванню коштів, згідно якого визначено: 1) 20220,70 грн. перерахувати на користь ТОВ «Марсан-Транс»; 2) 2022,07 грн. перерахувати на користь виконавчого збору; 3) 50,00 грн. перерахувати на витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій; 4) 11405,21 грн. перерахувати на користь ТОВ «ДСВ Україна», як повернення зайво стягнутих коштів.

15.12.2010 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно з п. 8 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що дії боржника з оскарження вищезазначених постанов державного виконавця та його дій щодо примусового виконання наказу у даній справі дають підстави вважати, що боржник намагається ухилитися від виконання рішення господарського суду Київської області від 24.02.2009 р., яке набрало законної сили та на підставі якого було видано наказ від 19.08.2009 р.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Також відхиляється судом і посилання скаржника на вчинення державним виконавцем виконавчих дій в строк, понад передбачений статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки товариством не доведено суду, яким чином та які саме права боржника при цьому порушуються, оскільки тривале здійснення виконавчого провадження могло б порушувати права стягувача, а не боржника.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення скарги товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ Україна»б/н від 23.11.2010 р. (з урахуванням заяви від 16.12.2010 р. про уточнення скарги) на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 19.08.2009 р. у справі № 30/335/20-08.

Керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив :

1.          Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ Україна»на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 19.08.2009 р. у справі № 30/335/20-08 залишити без задоволення.

2.          Ухвалу надіслати стягувачу, боржнику та Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції (08132, м. Вишневе, вул. Л.Українки, 86).

Суддя                                                                                      В.М. Бабкіна