Постанова

від 29.07.2009 по справі 30/335/20-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

30/335/20-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 29 липня 2009 р.                                                                                    № 30/335/20-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. –головуючого,

Костенко Т.Ф.,Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційних скарг

товариства з обмеженою відповідальністю "Марсан-Транс", м. Вишгород, Київська область,товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ Україна", с. Чайки, Київська область

на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.04.2009р.

у справігосподарського суду Київської області

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Марсан-Транс", м. Вишгород, Київська область

дотовариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ Україна", с. Чайки, Київська область

простягнення 114 000, 00 грн.

та за зустрічним позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ Україна", с. Чайки, Київська область

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Марсан-Транс", м. Вишгород, Київська область

простягнення 230 724, 00 грн.

за участю представників за первісним позовом:

позивача: не з'явився,

відповідача: Корсун М.О. (представник за дов. від 31.01.2008р. № 3101)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Марсан-Транс" звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ Україна" про стягнення 114 000 грн. збитків.

17.12.2008 р. ТОВ "ДСВ Україна" подало зустрічну позовну заяву до ТОВ "Марсан-Транс" про стягнення збитків в сумі 230724 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 24 лютого 2009 року у справі № 30/335/20-08, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.04.2009р., позовні вимоги позивача за первісним позовом ТОВ "Марсан-Транс" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "ДСВ Україна" 20000 грн. збитків та судові витрати, а  в решті позовних вимог відмовлено. В задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "ДСВ Україна" відмовлено повністю.

 Не погоджуючись з вказаним рішенням та постановою, ТОВ "ДСВ Україна" звернулось з касаційною скаргою, до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позивачу на первісним позовом відмовити у задоволенні первісного позову в повному обсязі, та задовольнити у повному обсязі позовні вимоги позивача за зустрічним позовом, мотивуючи скаргу тим, що судові акти прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.        

 ТОВ "Марсан-Транс", також, не погоджуючись з вказаним рішенням та постановою, звернулось з касаційною скаргою, до Вищого господарського суду України, в якій просить їх змінити, а саме прийняти рішення яким позовні вимоги за первісним позовом задовольнити в повному обсязі,  мотивуючи скаргу тим, що судові акти прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права в частині стягуваної суми за первісним позовом, а саме порушено ч. 1, 2 п. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.    

 Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним в задоволенні касаційних скарг відмовити, враховуючи наступне.

Як встановлено господарським судом першої та апеляційної інстанції, між ТОВ "Марсан-Транс" та ПП "Доброслав-Ексім" був укладений договір про перевезення вантажів № 0101 від 01.01.2008 р., за яким позивач здійснював перевезення вантажу за заявкою ПП "Доброслав-Ексім" від 14.05.2008 р.

14.05.2008 р. вантажний автомобіль ДАФ АЕ 45 (державний номер АА 9590 СА, рік випуску 1996, колір білий), що належить ТОВ "Марсан-Транс" на підставі договору оренди №4 від 01.01.2008 р., здійснював завантаження вантажу на території логістичного комплексу "ДСВ Україна", що належить відповідачу на підставі договору оренди нежитлової будівлі від 13.07.2006 р. б/н.

Судами також встановлено, що під час завантаження автомобіль, що належить ТОВ "Марсан-Транс", виконуючи маневр, допустив зіткнення з воротами рампи №7, які належать відповідачу за первісним позовом, що спричинило механічні пошкодження воріт та виведення їх з ладу, на що у автомобіль позивача було затримано працівниками відповідача на його  території.

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 04.07.2008 р. в адміністративній справі № 3-6510/08 водія автомобіля Єріцяна Л.В. було визнано винним у скоєнні ДТП та накладено адміністративний штраф в розмірі 68 грн.

Позивач звертався до відповідача 22.05.2008 р. та 27.05.2008 р. з вимогами щодо повернення автомобіля, який згідно наявних у справі доказів покинув територію відповідача 02.06.2008 р., про що в журналі реєстрації в'їзду та виїзду автомобілів на територію складського комплексу зроблений відповідний запис.

Інші докази перебування автомобіля на території відповідача після 02.06.2008 р., окрім пояснень працівників ТОВ "Марсан-Транс", відсутні, що свідчить про незаконне утримання відповідачем на його території автомобіля позивача з 14.05.2008 р. по 02.06.2008 р. включно (20 днів).

Згідно з наданими позивачем на підтвердження своїх позовних вимог  доказами, а саме заявкою на перевезення від 10.05.2008 р., передбачалось щоденне використання автомобіля позивача з вартістю послуг в 1000 гривень щоденно, з урахуванням чого висновки господарського суду першої та апеляційної інстанції щодо часткового задоволення первісних позовних вимог про стягнення з ТОВ "ДСВ Україна" збитків в сумі 20000 грн. за період 20 днів (з 14.05.2008 р. по 02.06.2008 р.,1000 грн. х 20 днів) в зв'язку з безпідставним утриманням автомобіля позивача, який не зміг виконати в повному обсязі свої зобов'язання за укладеним ним договором перевезення № 1005/1-ТР від 10.05.2008 р. з ТОВ "Марком-Сервіс", колегія  вважає  обгрунтованими.

Господарським судом першої та апеляційної інстанції, також встановлено  відсутність причинно-наслідкового зв'язку між пошкодженням рампи водієм ТОВ "Марсан-Транс" та неможливістю її використання позивачем за зустрічним позовом з 14.05.2008 р. по 12.09.2008 р. і, відповідно, виникненням  у останнього збитків у вигляді упущеної вигоди, з огляду на що висновок суду першої та апеляційної інстанції про безпідставність зустрічних позовних вимог, колегія також визнає правильним.

Таким чином, місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом встановлені обставини справи, що підтверджуються  певними доказами, яким попередні суди дали належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не наділена, з огляду на що висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог позивача за первісним позовом ТОВ "Марсан-Транс", та відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "ДСВ Україна", колегія суддів визнає правомірним та обґрунтованим.  

        Наведене спростовує доводи касаційних скарг щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права, і не заперечує правильність та законність оскаржуваних судових актів, які відповідають чинному законодавству України і обставинам справи, підстави для скасування яких відсутні.

        Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

                                        ПОСТАНОВИВ:

         В задоволенні касаційних скарг відмовити.

         Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.04.2009р. у справі № 30/335/20-08 залишити без змін.  

Головуючий суддя                                                                  В.С. Божок                        

                      Судді:                                                        Т.Ф. Костенко                                                                                                                                                    

                                                                                          Г.П. Коробенко