Рішення

від 24.02.2009 по справі 30/335/20-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/335/20-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"24" лютого 2009 р.                                                                          Справа № 30/335/20-08

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Марсан-Транс»

до           товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ Україна»

про           стягнення 114000 грн.

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ Україна»

до           товариства з обмеженою відповідальністю «Марсан-Транс»

про           стягнення 230724 грн.

секретар судового засідання: Павленко О.Є.

за участю представників:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Корсун М.О., довір. № 3101 від 31.01.2008р.

Обставини справи:

ТОВ «Марсан-Транс»(далі –позивач, відповідач за зустрічним позовом) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «ДСВ Україна»(далі –відповідач, позивач за зустрічним позовом) про стягнення 114000 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.11.2008 р. справу № 30/335 було передано для розгляду за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.11.2008 р. справу було прийнято до провадження суддею Бабкіною В.М.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на заподіяння йому відповідачем збитків у вигляді упущеної вигоди внаслідок протиправного утримання на своїй території вантажного автомобіля, що належить позивачеві, на протязі 114 діб.

Виходячи з вартості послуг з перевезення вантажів, які надавалися даним автомобілем, та попереднього укладення позивачем договорів на його використання, ТОВ «Марсан-Транс»просить суд стягнути 114000 грн. збитків.

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві на позовну заяву зазначає, що належним позивачеві вантажним автомобілем було виведено з ладу вивантажувально-завантажувальний порт логістичного комплексу (рампу), у зв'язку з чим з метою складення акту про виведення з ладу рампи вказаний автомобіль був затриманий працівниками служби безпеки відповідача. Однак, за твердженням відповідача, перебування автомобіля позивача на його території на протязі 114 днів жодними доказами не підтверджується.

Розгляд справи відкладався.

17.12.2008 р. ТОВ «ДСВ Україна»було подано зустрічну позовну заяву до ТОВ «Марсан-Транс»про стягнення збитків в сумі 230724 грн. у вигляді упущеної вигоди, завданих пошкодженням автомобілем позивача воріт рампи № 7 логістичного комплексу, яка в період з 14.05.2008 р. по 12.09.2008 р. включно була виведена з ладу і не працювала.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.12.2008 р. зустрічну позовну заяву було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у даній справі.

ТОВ «Марсан-Транс»проти зустрічного позову заперечує, у відзиві на зустрічну позовну заяву зазначає, що ТОВ «ДСВ Україна»не доведено факту простоя складу, а звернення до страхової компанії первісного позивача за відшкодуванням завданих збитків у вигляді вартості пошкодженої рампи в сумі 12800 грн. відбулося лише у серпні 2008 р.

Ухвалою Голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. строк розгляду даної справи був продовжений на один місяць до 24.02.2009 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та всебічно оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

ТОВ «Марсан-Транс»був укладений з ПП «Доброслав-Ексім»договір про перевезення вантажів № 0101 від 01.01.2008 р., за яким позивач здійснював перевезення вантажу за заявкою ПП «Доброслав-Ексім»від 14.05.2008 р.

14.05.2008 р. вантажний автомобіль ДАФ АЕ 45 (державний номер АА 9590 СА, рік випуску 1996, колір білий), що належить ТОВ «Марсан-Транс»на підставі договору оренди № 4 від 01.01.2008 р., здійснював завантаження вантажу на території логістичного комплексу «ДСВ Україна», що належить відповідачу на підставі договору оренди нежитлової будівлі від 13.07.2006 р. б/н.

Для здійснення завантаження автомобіль необхідно подати заднім ходом до воріт завантажувально-вивантажувального порту (рампи) складу. Виконуючи цей маневр, водій автомобіля ДАФ АЕ 45 державний номер АА 9590 СА Єріцян Левон Вараздатович допустив зіткнення з воротами рампи № 7, що спричинило механічні пошкодження воріт та виведення їх з ладу, що підтверджується актом від 14.05.2008 р. б/н та  актом технічного обстеження від 15.05.2008 р. б/н.

Факт ДТП, яка відбулася 14.05.2008 р. о 9-30, підтверджується довідкою Відділу ДАІ Києво-Святошинського району при УДАІ ГУМВС України в Київській області № 878, в якій зазначено, що автомобіль пошкоджень не отримав, а тому, за переконанням позивача, міг рухатись по призначеному маршруту далі.

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 04.07.2008 р. в адміністративній справі № 3-6510/08 водія автомобіля Єріцяна Л.В. було визнано винним у скоєнні ДТП та накладено адміністративний штраф в розмірі 68 грн.

Зазначений вище автомобіль був застрахований в АСТ «Вексель»згідно Полісу № ВВ/2496791 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що забезпечує відшкодування завданих збитків цим транспортним засобом, про що позивачем було повідомлено відповідача.

Натомість відповідач, за твердженням позивача, продовжував утримувати автомобіль на своїй території, пояснивши телефоном, що автомобіль ніби буде затриманий до того часу, поки позивач не відшкодує завдану шкоду, яку вчинив водій позивача.

У зв'язку з викладеним керівництво ТОВ  «Марсан-Транс»звернулося  із заявою до органів міліції з приводу незаконного заволодіння ТОВ «ДСВ Україна» автомобілем ДАФ АЕ 45, держ. номер АА 9590 СА.

20.05.2008 р. Києво-Святошинським РВ ГУМВС України в Київській області було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками ст. 356 КК України та роз'яснено заявникові про необхідність звернення до суду.

Позивач звертався до відповідача з телеграмами від 22.05.2008 р. та 27.05.2008 р. з вимогами щодо повернення автомобіля.

За твердженням позивача, лише 04.09.2008 р. його представники змогли повернути автомобіль, який знаходився у незаконному володінні товариства «ДСВ Україна», сплативши витребувані відповідачем кошти за пошкоджену рампу.

На думку ТОВ «Марсан-Транс», йому було заподіяно майнової шкоди, виходячи з того, що позивач не зміг виконати в повному обсязі зобов'язання за укладеними договорами перевезення № 0101 від 01.01.2008 р. з ПП «Доброслав-Ексім»та № 1005/1-ТР від 10.05.2008 р. з ТОВ «Марком-Сервіс», в яких вартість послуг позивача щодо перевезення вантажу на зазначеному (затриманому) автомобілі за добу складає 1000,00 грн.

Позиція ТОВ «ДСВ Україна»полягає в наступному.

Ремонт пошкоджених воріт рампи № 7 коштував 12800 грн., що підтверджується рахунком-фактурою від 15.05.2008 р. за № СФ-0000078, який був виставлений ТОВ «АС Євростиль», та розшифруванням цього рахунку № 6 від 29.05.2008 р.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом, на час інциденту 14.05.2008 р. гр. Єріцян Л.В. перебував у трудових відносинах з ТОВ «Марсан-транс»і виконував свої трудові обов'язки, проти чого відповідач за зустрічним позовом не заперечує.

На думку ТОВ «ДСВ Україна», саме товариство «Марсан-Транс»мало відшкодувати завданих позивачеві за зустрічним позовом збитків, однак відповідач за зустрічним позовом затягував вирішення цього питання, ухиляючись від сплати нанесених збитків та обґрунтовуючи це тим, що автомобіль застрахований, тому необхідну суму сплатить страхова компанія.

Страхова компанія АСТ «Вексель»відшкодувала завдану позивачу за зустрічним позовом шкоду, але лише частину необхідної суми і лише 01.09.2008 р., що підтверджується страховим актом від 01.09.2008 р. № 0495/08 ЦВ. У зв'язку з цим пошкоджена рампа була полагоджена лише 12.09.2008 р., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт від 12.09.2008 р. № 08/71, і перебувала в неробочому стані, за твердженням позивача за зустрічним позовом, 121 день з 14.05.2008 р. по 12.09.2008 р. включно.

Як зазначає ТОВ «ДСВ Україна», цим було частково паралізовано роботу його логістичного терміналу, створено значні перешкоди для виконання зобов'язань товариства перед контрагентами, що викликало нанесення матеріальних збитків.

Позивач за зустрічним позовом наполягає, що він повідомляв відповідача про необхідність звільнити територію терміналу «ДСВ Україна»від автомобілю ДАФ АЕ 45 державний номер АА 9590 СА, відшкодувавши завдані збитки, що підтверджується телеграмами від 23.05.2008 р. та 28.05.2008 р.

З приводу викладених обставин справи судом з'ясовано, що факт перебування орендованого ТОВ «Марсан-Транс» автомобіля ДАФ на території логістичного комплексу відповідача після скоєння водієм позивача ДТП, наслідком якої стало пошкодження вивантажувально-завантажувального порту логістичного комплексу (рампи № 7), сторонами не заперечується.

Водночас позивач зазначає, що датою повернення автомобіля є 04.09.2008 р., що засвідчено складеними працівниками позивача поясненнями (копії долучені до матеріалів справи).

Натомість відповідач стверджує, що автомобіль покинув його територію 02.06.2008 р., про що в журналі реєстрації в'їзду та виїзду автомобілів на територію складського комплексу зроблений відповідний запис (оригінал журналу оглянуто судом, копію відповідних сторінок залучено до матеріалів справи), а також поясненнями працівників відповідача, долученими до справи.

З аналізу зібраних у справі матеріалів суд дійшов висновку, що будь-яких інших доказів перебування автомобіля на території відповідача після 02.06.2008 р., окрім пояснень працівників ТОВ «Марсан-Транс», немає.

При цьому принаймні до 02.06.2008 р., тобто на протязі 20 днів з 14.05.2008 р., перебування автомобіля у відповідача є встановленим.

Факт утримання відповідачем автомобіля позивача підтверджується також постановою Києво-Святошинського РВ ГУМВС України в Київській області від 20.05.2008 р. про відмову в порушенні кримінальної справи, в якій зокрема зазначено, що 15.05.2008 р. до міліції надійшла заява ТОВ «ДСВ Україна»з повідомленням про те, що 14.05.2008 р. приблизно о 9-30 автомобіль ДАФ АЕ 45 державний номер АА 9590 СА, який належить ТОВ «Марсан-Транс», пошкодив ворота рампи, чим завдав збитків в сумі 12800 грн., та був затриманий на території ТОВ «ДСВ Україна»до повернення боргу за нанесений збиток.

У тій же постанові від 20.05.2008 р. про відмову в порушенні кримінальної справи зазначено про необхідність звернення заявника (ТОВ «Марсан-Транс») із цивільним позовом.

У поданому лише у вересні 2008 року даному позові ТОВ «Марсан-Транс»зазначає про те, що відповідач міг звернутися до суду за відшкодуванням 12800 грн. збитків, заподіяних пошкодженням рампи.

Однак суд зазначає, що і самому позивачеві, у випадку, якщо він вважав свій автомобіль таким, що незаконно утримується відповідачем, нічого не перешкоджало звернутися до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, або вчинити інші юридично значимі (документально підтверджені) дії щодо повернення автомобіля у своє володіння після 27.05.2008 р. (дати звернення з другою телеграмою) аж до 04.09.2008 р. (коли, за твердженням позивача, він забрав автомобіль з території відповідача), та, відповідно, мінімізації потенційних власних збитків у вигляді можливої упущеної вигоди.

Разом з тим, позивачем у даній справі будь-яких доказів на підтвердження спроб повернути власне майно в період з 27.05.2008 р. до 04.09.2008 р. не надано.

Так само, на думку суду, нічого не перешкоджало позивачеві відшкодувати відповідачеві 12800 грн. вартості ремонту пошкодженої водієм позивача рампи, розмір якої сторонами не оспорюється, тим більше, що і у самій позовній заяві товариство зазначає, що воно не відмовлялося від відшкодування вартості пошкодженої брами, і не створювати таким чином передумов для виникнення власних збитків.

Щодо позиції ТОВ «ДСВ Україна»за зустрічним позовом суд вважає за необхідне зазначити таке.

Пошкоджена рампа № 7 була полагоджена лише 12.09.2008 р.

На запитання суду, що заважало самому товариству протягом чотирьох місяців здійснити ремонт майна, вкрай необхідного, за його ж твердженням, для здійснення господарської діяльності, представники відповідача надали пояснення, що складський комплекс орендується товариством, і виконувати ремонтні роботи міг лише орендодавець, що і відбулося після надходження коштів від страхової компанії позивача та доплати решти коштів безпосередньо позивачем.

Проте, як передбачено пунктом 7.3.7 договору оренди нежитлової будівлі, укладеного 13.07.2006 р. між ТОВ «Еф Ай Ем Сервіс»(орендодавець) та іноземним підприємством «Франс Маас Україна»(орендар, змінив найменування на «ДСВ Україна»з 02.04.2007 р.), орендар має право у разі, коли орендодавець не починає проводити відповідні ремонтні роботи протягом 30 днів після надіслання орендарем повідомлення, сам виконати такий ремонт та вирахувати всі розумно достатні витрати на такий ремонт із майбутньої орендної плати.

Крім того, позивачем за зустрічним позовом не надано суду жодних доказів щодо звернення до орендодавця з приводу здійснення ремонту рампи № 7, щодо визначення порядку відшкодування вартості ремонту рампи, щодо відмови орендодавця здійснювати ремонт рампи до відшкодування ТОВ «Марсан-Транс»12800 грн. вартості ремонту рампи, щодо заборони орендареві орендодавцем здійснювати ремонт рампи тощо.

Слід зазначити, що поняття збитків розкривається у Цивільному кодексі України у статті 22, згідно якої особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22). При цьому частиною 2 статті 22 ЦК України встановлено, що збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Поряд з цим, для вжиття такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.

При відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не наступає.

Як зазначає Верховний Суд України в постанові від 30.05.2006 р. у справі № 42/266-6/492, важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність є причиною, а збитки, що виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Водночас відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд вважає, що позивачем доведено, а матеріалами справи підтверджено заподіяння йому збитків у вигляді упущеної вигоди з вини ТОВ «ДСВ Україна»внаслідок утримання ним автомобіля позивача на власній території протягом 20 днів (з 14.05.2008 р. до 02.06.2008 р.).

Водночас на підтвердження вартості транспортних послуг, що надавалися позивачем третім особам за допомогою даного автомобіля (1000 грн. за одну послугу), ТОВ «Марсан-Транс»надані численні договори, заявки та виписки щодо руху коштів по банківському рахунку товариства, копії яких долучені до матеріалів справи.

При цьому суд бере до уваги, що ТОВ «Марсан-Транс»був укладений договір перевезення № 1005/1-ТР від 10.05.2008 р. з ТОВ «Марком-Сервіс», і згідно з заявкою на перевезення від 10.05.2008 р. передбачалося щоденне використання автомобіля вантажопідйомністю 5 т з гідробортом (оригінал заявки оглянуто судом).

Згідно з довідкою ТОВ «Марсан-Транс»автомобіль ДАФ АЕ 45, державний номер АА 9590 СА, є єдиним належним позивачеві автомобілем з такими показниками.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення первісних позовних вимог про стягнення з ТОВ «ДСВ Україна»збитків в сумі 20000 грн. (1000 грн. х 20 днів).

Що ж до зустрічних позовних вимог, то суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для їх задоволення, з огляду на недоведення ТОВ «ДСВ Україна»безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між пошкодженням рампи водієм ТОВ «Марсан-Транс»та неможливістю її використання позивачем за зустрічним позовом до 12.09.2008 р. і, відповідно, виникненням збитків у вигляді упущеної вигоди.

Крім того, позивачем за зустрічним позовом не обґрунтовано розміру упущеної вигоди та не доведено реальності отримання такої вигоди, оскільки надані суду звіти від 31.05.2008 р. та 30.09.2008 про середнє навантаження на одну рампу в день та довідка про базові розцінки на складські послуги на 2008 рік є документами внутрішнього користування ТОВ «ДСВ Україна», складеними його працівниками, і не є достатніми доказами у даній справі.

Так, позивач за зустрічним позовом зазначає, що рампа № 7 –єдина на логістичному комплексі, через яку завдяки її технічним характеристикам можна обробляти середньотонажні автомобілі (вантажні автомобілі низької посадки типу «Газель»), і блокування її роботи тягне за собою серйозні перешкоди для нормальної роботи всього комплексу, а також значні матеріальні збитки.

ТОВ «ДСВ Україна»стверджує, що неможливість користування рампою № 7 призвела до зниження об'ємів завантажувально-вивантажувальних робіт, що підтверджується, на його думку, звітами від 31.05.2008 р. б/н та від 30.09.2008 р. б/н, однак не надає будь-яких інших доказів реального зниження об'ємів завантажувально-вивантажувальних робіт на терміналі.

Також суд враховує, що власник пошкодженого майна (ТОВ «Еф Ай Ем Сервіс») звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування лише 18.08.2008 р., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями листа АСТ «Вексель»від 29.12.2008 р. № 7869у та листа ТОВ «Еф Ай Ем Сервіс»від 14.08.2008 р. № 1 з проханням перерахувати грошову компенсацію за пошкодження воріт.

За таких обставин зустрічні позовні вимоги ТОВ «ДСВ Україна»задоволенню не підлягають.

Судові витрати за первісним позовом відповідно до вимог ст.ст. 44, 49  Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача ТОВ «ДСВ Україна»пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд  

вирішив:

1. Позовні вимоги ТОВ «Марсан-Транс»задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ Україна»(08130, Київська область, Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Дачна, 1, код 32735770) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Марсан-Транс»(07300, Київська область, Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. О.Довженка, 5, код 34901286) 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. збитків, 200 (двісті) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 20 (двадцять) грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні решти позовних вимог ТОВ «Марсан-Транс»відмовити.

4.  У задоволенні зустрічного позову ТОВ «ДСВ Україна»відмовити повністю.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

   Суддя                                                                                      В.М. Бабкіна

Дата складення та підписання в повному обсязі –03.03.2009 р.